Об’єднана Концепція Податкової Реформи Від Бізнесу І Громадянського Суспільства

Близько десяти авторських колективів, які включають в себе бізнесменів, громадських діячів, науковців, фахівців в галузі аудиту та податкового консалтингу запропонували єдину концепцію реформування податкової системи. Дана стаття, зокрема, відповідає на Відкритий Лист до Експертного Співтовариства та Міністерства Фінансів України від Групи Економістів VoxUkraine про наслідки, до яких може призвести погана аргументованість діалогу між українським суспільством, експертами та урядом в дискусії щодо податкової реформи. 

Зазвичай українці гуртуються перед обличчям явної і осяжної небезпеки. В інший час притаманний українцям глибинний індивідуалізм зазвичай зводить нанівець зусилля з консолідації, коли кожен вважає правим саме себе. Набагато важче знайти спільну мову, коли ворог немає конкретного обличчя, коли битва відбувається на верхніх щаблях – ідей, думок, переконань, цінностей.

До таких битв за майбутнє України відноситься проведення глибокої податкової реформи. Сьогоднішня податкова система не сприймається ані українцями, які шукають можливості обходити її, працюючи в тіні, ані іноземними інвесторами, які знаходять систему справляння українських податків на нижніх строках світових рейтингів, що описують простоту ведення бізнесу в Україні.

Тож ситуацію, коли близько десяти авторських колективів, які включають в себе бізнесменів, громадських діячів, науковців, фахівців в галузі аудиту та податкового консалтингу змогли подолати протиріччя і розбіжності (адже у кожного була його «єдино правильна модель») і запропонувати єдину концепцію реформування податкової системи, можна вважати великим проривом у консолідації громадянського суспільства.

Авторські колективи, що розробляли модель податкової реформи:

• Авторський колектив концепції «Податкова система здорового глузду»
• Громадянська Платформа Нова Країна
• Громадянська ініціатива «Реанімаційний пакет реформ»
• Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів
• Група «Підприємці за реформи»
• Аквторська концепція (Олександр Бродський)
• Авторська концепція (Данило Монін)

Також брали участь:

• ГО «Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів» (РНБА)
• Асоціація податкових радників
• Авторський колектив Національного університету ДФС України

Головними пріоритетами податкової реформи було визначено наступні:

1. Головна економічна цінність України – це люди.

Україна відноситься до країн із високим людським потенціалом. За рейтингом якості освіти країна знаходиться значно вище, аніж в рейтингах економічних (30-е місце в світі за Індексом рівня освіти ООН проти 105-го за рівнем ВВП на душу населення). В постіндустріальному 21 столітті саме людські знання і креативність є головними рушіями економічного розвитку. Тож для головного ресурсу – найменші податки. Це довгострокова конкурентна перевага країни в боротьбі за інвестиції в високоінтелектуальні галузі.

2. Створення сприятливих умов для довгострокових інвестицій в Україну.

Державна фіскальна служба «вибиває» цей податок із платників, і на сьогодні держава винна тим, хто переплатив податок наперед, близько 28 мільярдів гривень. Для оптимізації податку створюються офшорні схеми великим бізнесом та тіньові моделі – малим і середнім. Страждають від недовіри прозорі чесні платники. Замість цієї боротьби, що перетворюється зрештою на провокування корупції з боку податківців, можна застосувати альтернативну модель – оподатковувати не отриманий, а розподілений прибуток. В пропонованій моделі при 100%-ому реінвестуванні прибутку податок не сплачуватиметься взагалі. Це подолання корупції в питанні адміністрування податку, відсутність потреби ховати реальний результат діяльності в офшорах, підвищення кредитних рейтингів українських компаній, детінізація і створення унікальної конкурентної переваги.

3. Шукати компенсацію тимчасовому зниженню надходжень від зниження податкового навантаження слід у двох джерелах:

– податки на власність: замість того, щоб намагатися упіймати тіньові доходи за рахунок контролю, можна перенести навантаження туди, куди ці тіньові доходи спрямовувалися – маєтки, земельні ділянки, непрозора приватизація державного майна

– скорочення непродуктивних витрат бюджету, зокрема, скорочення витрат на адміністрування соціальних виплат, перехід від системи соціальних нарахувань, запозиченої з радянських часів, до системи цільової соціальної допомоги, електронні сервіси і контролі при здійсненні державних закупівель

Саме така обмежена і концентрована кількість пріоритетів забезпечує справжню акцентовану реформу, що дозволяє створити наступні переваги української економіки:

1. Найнижче навантаження на оплату праці в Європі.
2. Безподаткова опція для реінвестованого прибутку.
3. Створення конкурентних переваг країни задля довготермінового сталого розвитку.

Безпосередньо у вигляді податків і ставок модель нової податкової системи виглядає так:

20% ПДВ	15% ПрП Податок на розподілений прибуток	20% ПДФО+ЄСВ Об’єднання в єдиний податок чи платіж всіх нарахувань на фонд оплати праці	1-2% Податок на нерухомість та землю
Акциз	Мито	Рента	Єдиний податок

Принципові позиції, на яких так само консолідувалися автори концепції, є наступними:

1. Зниження навантаження на бюджет в результаті домовленості з приватними кредиторами – тримачами державного боргу України, має бути використане насамперед для проведення податкової реформи.
2. Спрощена система оподаткування є заохоченням підприємницької ініціативи і самозайнятості, брак яких маємо як наслідок радянського минулого. Лише після того, як загальна система оподаткування буде визнана бізнесом і експертами як зрозуміла, недискреційна і некорумпована, можна поступово зближувати спрощену систему із загальною для уникнення зловживань при сплаті податків. Цього завдання немає в порядку денного 2016 року.
3. Обмеження частки перерозподілу ВВП через систему бюджетів і соціальних фондів. Цей пункт є не стільки науковим, скільки управлінським. Скорочення видатків держави, що створює передумови для проведення податкової реформи, взагалі, на жаль, не визначено в урядових пріоритетах. Бюджетна сфера, сповнена непродуктивними інституціями та мертвими душами, створює витрати, що змушено покриваються через податкове навантаження. Тож обмеження частки перерозподілу ВВП є показником верхнього рівня, який має на меті стимулювати процеси бюджетного реформування, що є запорукою проведення глибокої податкової реформи.

Реформа є відповідальною і дозволяє дотримуватися збалансованості бюджету:

Вплив на бюджет нової податкової моделі
Показник	Очікувані зміни	Надходження
Податок на прибуток	Заміна податком на розподілений прибуток із ставкою 15%	– 40 млрд. грн.
ПДФО ЄСВ	ПДФО: 20%, ЄСВ: 0% (не сплачується)Розраховано з урахуванням бюджетників	– 100 млрд. грн.
ПДФО (брутизація)	Крім бюджетних підприємств	+ 20 млрд. грн.
Бюджет	Скасування «допомоги» підприємствам, зменшення розкрадання, ревізія ПФ, електронні держзакупівлі	+ 30 млрд. грн.
Фонди соціального страхування	Зменшення витрат за рахунок скасування фондів “тимчасова втрата працездатності”,”нещасний випадок на виробництві”, «12 днів хвороби за рахунок підприємства», медична страховка	+ 15 млрд. грн.
ПДВ	Електронне адміністрування,автоматичне відшкодування, електронний кабінет, окремий рахунок у Казначействі	+ 30 млрд. грн.
Податки на приватну нерухомість, землю	Мінімізація пільг з податку на нерухомість, земельного податку	+ 2 млрд. грн.
Комерційна нерухомість та земля	Оподаткування землі  та нерухомості (1%-2% від вартості)	+ 30 млрд. грн.
Ресурсні, акцизи	Підвищення, що вже відбулося	+ 20 млрд. грн.
Профіцит бюджету		+ 7 млрд. грн.

Найближчі тижні в Україні можуть стати визначальними для долі податкової реформи. Відбудеться спроба скопіювати європейську модель оподаткування, що ефективно працює в країнах з розвинутими державними інститутами і високою довірою до них? Буде спроба вирішити питання через тотальний контроль в країні, де ще не сформувався клас підприємців? Буде віддано пріоритет соціальним виплатам і тушінню пожеж? Чи таки вистачить політичної волі для принципового рішення щодо створення конкурентних переваг країни, заохочення розвитку і зростання?

Ми щиро переконані, що пропонуємо реформу, яка дозволить пишатися країною нашим дітям, реформу, орієнтовану на довгостроковий ріст української економіки, реформу нового часу.