Гарантії для пацієнта: як працює пілотний проект реформи стаціонару | VoxUkraine

Гарантії для пацієнта: як працює пілотний проект реформи стаціонару

29 Липня 2019
FacebookTwitterTelegram
42

Зараз система охорони здоров’я України на 50% фінансується з кишені пацієнта. Яким чином це планують змінити у 2020 році

Згідно з даними ВООЗ, на охорону здоров’я в Україні витрачається близько 7% від ВВП, згідно з даними МОЗ, видатки на охорону здоров’я склали 3,2% від ВВП. 

У Всесвітньої організації охорони здоров’я є такий термін – універсальне покриття медичними послугами. Він передбачає формування економічно виваженого пакета послуг, яким реально покрити все населення з достатнім рівнем якості. І саме формування цього пакету послуг, саме шлях до того, щоб медичні послуги були доступними для всього  населення і почався в Україні з трансформацією охорони здоров’я. Не декларативне – все для всіх і безкоштовно, а чіткий перелік, який держава насправді гарантує пацієнту. І за який у пацієнта в жодному закладі, який підписав договір з НСЗУ, не можуть вимагати кошти. Наразі цей пакет визначений на первинці і закріплений відповідним наказом МОЗ №504. І якщо в якомусь закладі вимагатимуть гроші, наприклад, за загальний аналіз крові чи кардіограму (а вони входять до безоплатного пакету), то пацієнт може поскаржитися в НСЗУ – на контакт-центр з коротким номером 1677. 

Щоб вийти на цей достатній і гарантований усім безоплатний перелік послуг і відійти від ганебної ситуації, коли пацієнт з власної кишені оплачує медичну допомогу, недостатньо збільшити фінансування системи охорони здоров’я. Цими коштами потрібно правильно розпорядитися. І трансформація системи охорони здоров’я, яка відбувається зараз, це – перш за все зміна методів фінансування. Можна пояснити на простому прикладі: ви хочете, щоб в домі стало тепліше, і починаєте проганяти через систему опалення більше тепла. Але якщо у вас діряві труби, то тепло буде губитися по дорозі, а не опалювати вашу квартиру. Так і в системі охорони здоров’я – мало збільшити фінансування, потрібно раціонально його використати. Щоб кошти не розчинялися у дотаціях та субвенціях, а йшли на оплату медичних послуг для конкретного пацієнта, якому ці послуги потрібні. Ефективне застосування кожної гривні бюджету забезпечується через застосування нових механізмів оплати та сучасних електронних інструментів. 

Ефективність такого підходу довела трансформація первинки: загальне фінансування було збільшено лише у півтора рази, а зарплати лікарів та медсестер зросли вдвічі-втричі. Гроші пішли за пацієнтом. На первинці був впроваджений новий для України, але вже відпрацьований в багатьох країнах світу механізм оплати – капітаційна ставка. І він довів свою ефективність. 

Що відбувається далі? Фінансові стимули змінюють поведінку. І заклади первинки вже почали змінювати свою поведінку на користь пацієнта: електронна черга, відремонтовані приміщення, дитячі куточки, відкритий ресепшн і навіть можливість залишити відгук через QR-код – все це з’явилося у закладах за останні півроку. Згідно з опитуванням групи “Рейтинг” – 70% людей, які обрали свого лікаря, задоволені його послугами.       

З 2020 року Програма медичних гарантій, тобто гарантований пакет медичних послуг, які держава гарантує безоплатно пацієнту, запрацює на всіх рівнях медичної допомоги.

Що зміниться для закладів? Єдиним джерелом фінансування від держави для них стане контракт з НСЗУ на надання медичних послуг пацієнтам. Субвенція не передбачена. У контракті зафіксовані послуги, які за договором зобов’язується надати заклад і за які НСЗУ зобов’язується платити вчасно і в повному обсязі. Заклади повинні автономізуватися, комп’ютеризуватися і підключитися до Електронної системи охорони здоров’я. Всі дані переведені в електронний формат, адже тільки так можна гарантувати їхню достовірність. І на основі цих достовірних даних НСЗУ заплатить. Іншого варіанту немає.  Як на первинному рівні, так і у спеціалізованій допомозі будуть застосовані нові для України, але вже опробовані у світі, механізми оплати. Наприклад, оплата за випадок госпіталізації. 

Саме цей механізм зараз відпрацьовується в рамках пілоту в Полтавській області.  Фінансування на ліжко-місце, яке зараз працює в Україні, стимулює заклади, щоб ці ліжка були заповнені – незалежно від того, чи потрібно це пацієнту. 56 медичних закладів Полтавської області уклали договір з НСЗУ на участь у проекті. В рамках пілотного проекту 60% коштів на стаціонарну допомогу заклади отримують в якості так званого глобального бюджету – фіксованої суми щомісячної оплати на основі  даних за попередні періоди . 40% коштів буде виплачується за іншим принципом – залежно від кількості та характеристики випадків госпіталізації. 

З моменту старту пілотного проекту зафіксовано 65 739 випадків госпіталізації. Серед найбільш поширених причин госпіталізації за цей період – хвороби кровообігу (16%), хвороби органів дихання (10%), хвороби вуха, горла, носа та дихальних шляхів (6%) та хвороби нервової системи (6% від усіх випадків госпіталізації). Загалом в рамках проекту закладам Полтавської області виплачено У квітні виплачено понад 309 мільйонів гривень. З них – 214,8 млн – у вигляді оплати за випадок госпіталізації.  94,4 млн за принципом – за випадок госпіталізації. І вже за цей час є певний результат – як фінансові стимули змінюють поведінку закладів. Наприклад, майже на 10% скоротився середній термін перебування пацієнта у ліжку, на 5,4% збільшилася середня складність пролікованих випадків, на 2,7% збільшилася кількість випадків, у складі яких було хірургічне втручання. Це саме те, що ми хотіли б стимулювати: скорочення перебування пацієнта у ліжку, орієнтація на більш складні випадки госпіталізації, щоб у стаціонарі справді надавали медичні послуги пацієнту, який їх насправді потребує, а не просто заповнювали ліжка і отримували фінансування від держави. 

Що зміниться для пацієнта? Він має отримати від держави гарантований безоплатний перелік медичних послуг на всіх рівнях медичної допомоги. За нього з податків заплатить Національна служба здоров’я.  Для пацієнта в момент отримання він буде гарантовано безоплатним. Не декларативно, а насправді. На кожному з таких гарантованих переліків можна умовно поставити гриф “Оплачено НСЗУ”.

Наприклад, одним з пріоритетних напрямків у Програмі медичних гарантій на 2020 рік  визначена допомога при вагітності та пологах. І кожна майбутня мама повинна знати, що за проведення всіх необхідних лабораторних обстежень, ультразвукових досліджень, проведення пологів, перебування матері та дитини в пологовому будинку – за все це уже заплатила НСЗУ. Ніяких благодійних внесків і неофіційних оплат. Ніхто не може вимагати у пацієнтки кошти за цей перелік А у випадку, коли це відбувається, вона може подзвонити на контакт-центр НСЗУ 16 77 і поскаржитися. І ми будемо вживати заходів щодо закладу, як до такого, що порушує умови договору. 

Пацієнт повинен розуміти: він заплатив за цю медичну допомогу уже зі своїх податків. І система охорони здоров’я повинна працювати на його потреби. На реалізацію Програми медичних гарантій у 2020 у бюджеті планується закласти 93 мільярди гривень.

Автори