Медсестрам – гідну оплату праці та повагу до професії. Чому 2020 рік в Україні оголосили роком медсестринства? | VoxUkraine

Медсестрам – гідну оплату праці та повагу до професії. Чому 2020 рік в Україні оголосили роком медсестринства?

11 Лютого 2020
FacebookTwitterTelegram
42

Більшість працівників охорони здоров’я в усьому світі – це медичні сестри. Проте роль медсестер у суспільстві та навіть в медичному середовищі залишається недооціненою. Для того, щоб змінити цю ситуацію, Україна підтримала резолюцію ВООЗ про Міжнародний рік медсестринства в 2020 році. Про те, з якими проблемами стикаються медсестри в Україні та як їх планується вирішити, розповідає Катерина Балабанова, директор Центру розвитку медсестринства МОЗ України. 

Кого першим ви зустрічаєте, коли звертаєтеся за медичною допомогою? Хто питає, що вас турбує і до якого лікаря ви прийшли? Хто ретельно фіксує ваші дані та веде документацію в системі по вашому зверненню? Тримає за руку перед та після операції? Допомагає робити перші складні кроки на шляху до одужання? Є опорою для хворого та його рідних при страшному діагнозі? Супроводжує, підтримає, вакцинує, доглядає, співчуває. Робить все, на що у лікаря не вистачає часу. Медична сестра. Медичний брат.

Раніше їх називали середній персонал, молодший спеціаліст. Зараз це окрема спеціальність «Медсестринство», котра має всі ступені освіти: фаховий молодший бакалавр, бакалавр, магістр, наукова ступінь PhD. Однак незважаючи на можливості для розвитку в спеціальності, на практиці попит на фахівців з медсестринства з вищою освітою є мінімальним. Статистика невтішна: в Україні з кожним роком все менше абітурієнтів обирає медсестринство, а також неповну вищу освіту в охороні здоров’я. В 2017 році – це 17 207 осіб, в 2018 – 15 020 осіб.

Серед головних проблем – неповага до професії

Головними проблемами самі медсестри і брати визначають низьку оплату та невідповідне праці навантаження; недосконалу систему освіти впродовж життя; малий рівень впливу на прийняття рішень; неповажне відношення до професії у суспільстві. На мою думку, останнє є причиною всіх інших проблем. 

В умовах нової системи фінансування системи охорони здоров’я змінюються правила гри у стосунках “роботодавець – працівник”. Тарифна сітка, котра вже не працює на первинній ланці, зупинить існування і на вторинній, третинній ланках надання медичної допомоги. Винагорода за працю фіксується в колективних договорах. Сьогодні на первинній ланці ми знаємо як історії успіху, так і непорозуміння через недбале заключення договорів. Іванна Книш, медична сестра з Івано-Франківської області, переможець конкурсу проектів «Майбутнє медсестринства» МОЗ України, розповідає свою історію у реформі. Вона ризикнула піти працювати до лікаря в його ФОП. І її зарплата зараз більше 12 тис. на місяць. Водночас є випадки, коли навіть залишившись працювати в великому закладу охорони здоров’я, медичні працівники не відчули покращення умов праці.

Медсестрам продовжують сплачувати «мінімалку», обґрунтовуючи це «поганим міністром, урядом, президентом». Факти, що гроші на місцях, а не в Києві, що фінансування залежить від обласної, міської, районної та сільської ради, від ефективного керівника-менеджера і проактивного колективу – залишаються секретом.

Велика країна має в кожній області свої особливості. За даними статистичних звітних форм ДП «Центр медичної статистики МОЗ України» (форми 17, 20 та 47) станом на 31.12.2018 в Україні 313 412 штатних посад середнього медичного персоналу. Це 67% всіх медичних кадрів країни. Чому я посилаюся на ці дані? На сьогодні це єдина офіційна статистика по кадровому забезпеченню системи охорони здоров’я.

Правильне розуміння ролі медсестринства в процесі надання медичної послуги дозволить як покращити якість самої послуги, так і вигідно розподілити інвестиції в систему охорони здоров’я. На 72 Генеральній асамблеї ВООЗ було прийнято резолюцію про Міжнародний рік медсестринства в 2020 році. Україна підтримала цю ініціативу. Для формування та реалізації сучасної моделі медсестринства, підвищення ролі медичних сестер і братів в системі охорони здоров’я, розвитку лідерства наказом Міністерство охорони здоров’я України затверджено План заходів «Рік медсестринства в Україні 2020».

Що передбачає «Рік медсестринства в Україні 2020»?

Рік медсестринства – це інструмент в досягненні зміни парадигми, побудові нової моделі медсестринства в Україні. Нову для України модель медсестринства треба розглядати як невід’ємну частину досягнення глобальної мети – забезпечення доступної та якісної медичної послуги для пацієнта.

По-перше, план включає розробку та затвердження обласних планів заходів «Рік медсестринства в Україні 2020» для вирішення регіональних проблем медсестринства у кожній області. У Дніпропетровській, Львівській, Харківській областях, місті Києві більше 20 000 медичних сестер і братів. При цьому можливість отримати вищу медсестринську освіту в Харківській області та сусідніх областях відсутня. В Луганській та Закарпатській областях медичних сестер і братів менше 10 000 осіб. Зрозуміло, що причини зовсім різні. На сході це – війна, на заході – трудова міграція. Тому і шляхи вирішення, покращення ситуації  будуть різними.

По-друге, для успішного подальшого моніторингу, визначення адекватних індикаторів досяжності завдань державної політики з розвитку медсестринства, необхідно провести фахові дослідження з аналізу ситуації в медсестринській професії та ставлення суспільства до медсестринства.

По-третє, плануємо спеціальні тренінги для медичних працівників для роз’яснення їх прав та обов’язків в умовах зміни системи фінансування в закладах охорони здоров’я, для заключення колективних договорів на гідних умовах з рівним ступенем розуміння важливості свого підпису в документі.

Також планується:

  • Розширення повноважень медичної сестри та брата, зафіксоване переліком компетенцій професійного стандарту та підтверджене сертифікацією – це зробить розподіл функцій серед медичних працівників ефективним та економічно вигідним. 
  • Трансформація громадських професійних об’єднань в самоврядні професійні організації – це може вивести медичні професії на новий рівень, зробить медсестринську професію рівною лікарській. 
  • Заходи для підтримки та розвитку вищої освіти та науки в медсестринстві, створення попиту на вищу освіту в практичній охороні здоров’я – допоможуть запровадити європейські стандарти надання медичної допомоги в Україні.
Автори