Донбас післязавтра: що з економікою регіону і хто заплатить за відновлення

Як економічно реінтегрувати Донбас в Україну: тези дискусії професорів-економістів Юрія Городніченка та Тимофія Милованова в Інституті миру Сполучених Штатів

Автори:

В березні  Інститут миру Сполучених Штатів провів круглий стіл для обговорення трьох важливих питань щодо того, як економічно реінтегрувати Донбас в Україну, коли на територію, окуповану підтримуваними росіянами повстанцями, прибудуть миротворчі сили ООН. Автори взяли участь у цьому круглому столі разом з іншими філіями KSE та VoxUkraine. У цьому дописі ми наводимо загальний огляд думок, висловлених нами та іншими учасниками.

Запитання №1: Який вплив війни на Донбасі на економіку Донецької та Луганської областей, а також на національну економіку України? І як економіка регіону вплинула на війну?

У нас є якісні документальні підтвердження того, що війна на Донбасі дуже дорого коштувала решті території України. Наприклад, виробничі ланцюжки, що пов’язують постачальників та покупців по всій Україні, було розірвано, що поглибило економічний спад. Подібним чином, фінансовий сектор значною мірою залежав від економіки Донбасу, і це його майже знищило. Дійсно, зобов’язання українських банків перед резидентами Донбасу все ще визнаються, але кредити, надані домогосподарствам та фірмам у Донбасі, швидко стали безнадійними. У результаті всі українські банки отримали негативний капітал, що значно обмежило їхню здатність кредитувати економіку в тих частинах країни, які не зазнали безпосереднього впливу війни. Україна також втратила значне джерело бюджетних та експортних надходжень. Усе це призвело до паніки, тиску на гривню та масового відтоку вкладів з банків, що ще більше посилило кризу. Зрештою, вільне падіння економіки було припинено, і наразі українська економіка перебуває на траєкторії відновлення, проте, ймовірно, пройде багато років, перш ніж вона вийде на довоєнний рівень.

Рисунок. 1. Нічні супутникові знімки Києва (a), Донецька (b) і Луганська (c) в березні 2014 року, 2015 і 2016 рр

Набагато менше якісної інформації про стан економіки на території Донбасу, непідконтрольній Україні. Однак у нас є засоби непрямого вимірювання економічної активності. Наприклад, як показує дослідження (рис 1), проведене VoxUkraine, в окупованій частині Донбасу інтенсивність нічного освітлення значно знизилась (на 50-70 відсотків). Оскільки між інтенсивністю освітлення та економічною активністю є сильна кореляція (рис2), слід очікувати масового колапсу економічної активності на окупованому Донбасі. Інше дослідження VoxUkraine вказує на великий розкид цін у різних містах окупованої частини Донбасу, що часто є симптомом поганого функціонування ринків. Інтуїція підказує, що розкид цін спричинено дефіцитом товарів на місцях, чого не відбувалося б, якби економічна активність не була обмеженою. Коротше кажучи, наявні дані щодо окупованої частини Донбасу вказують на відповідний розподіл ресурсів та слабку економіку.

 Рисунок 2. Перехресне стандартне відхилення логарифму ціни

 

Запитання №2. Було багато розмов про можливість введення миротворчих сил ООН і утворення Тимчасової адміністрації, яка керувала б регіоном упродовж 2-3-річного перехідного періоду до повернення контролю України над територією. З якими економічними проблемами може зіткнутись операція ООН?

Очевидно, що центральним питанням є безпека. Проте сталого миру навряд чи буде досягнуто, якщо економіка нинішньої окупованої частини Донбасу не почне підніматись. Слід вирішити багато питань, щоб перезавантажити економіку. По-перше, інфраструктура на окупованій території Донбасу погіршується через недбалість і навмисне нищення. Оскільки інфраструктура є основою будь-якої економіки, а також будь-якої масштабної миротворчої місії, слід швидко приготувати ресурси для відбудови критично важливої інфраструктури, приділяючи особливу увагу не лише економічним, а й екологічним проблемам у регіоні. Слід також спрямувати значні ресурси на розмінування та ліквідацію іншої зброї, що становить загрозу для життя та економіки в краї.

Коли жителі Донбасу, нині переміщені до інших частин України, повернуться на Донбас, вони, швидше за все, виявлять, що їхнім майном заволоділи інші люди. Хоча Україна не визнає змін власності, визначених повстанцями, слід очікувати гострих конфліктів між колишніми та нинішніми власниками.

По-друге, майбутня миротворча місія ООН має взяти до уваги досвід української влади, що відновила контроль над містами, які певний час були зайняті повстанцями. Якщо коротко, то українські сили побачили там гуманітарну кризу, і уряд України мав вирішити проблеми критичного дефіциту медичних послуг, продуктів харчування та інших предметів першої необхідності. Тож ООН повинна підготуватись до того, щоб поєднати військову силу з великою програмою гуманітарної допомоги.

По-третє, тимчасовій адміністрації доведеться вирішувати питання кризи прав власності на нині окупованому Донбасі. Справді, впродовж чотирьох років цей регіон контролювався повстанцями, що створили свої установи та мали свої уявлення про власність. Коли жителі Донбасу, нині переміщені до інших частин України, повернуться на Донбас, вони, швидше за все, виявлять, що їхнім майном заволоділи інші люди. Хоча Україна не визнає змін власності, визначених повстанцями, слід очікувати гострих конфліктів між колишніми та нинішніми власниками.

 Запитання № 3: Що знадобиться для відновлення Донбасу та оживлення економіки, з тим щоб вона забезпечила сталий мир завдяки економічному зростанню та робочим місцям? Що буде необхідно для реінтеграції Донбасу в українську економіку?

Як сказано вище, сталий мир вимагає сильної економіки. Дійсно, як показало дослідження, ймовірність насильства була вищою в районах, де робочі місця за нової української влади зазнавали більшого ризику. 

Рисунок 3. Мовна та “промислова” карти Донбасу

Люди в окупованому Донбасі повинні побачити помітні зміни в якості свого життя, і ці зміни мають розвіяти переконання, що їхні робочі місця перебувають під загрозою. Перебудова інфраструктури може забезпечити багато добре оплачуваних робочих місць для нинішніх жителів. Заробітна плата працівників державного сектору (вчителів, лікарів та ін.), імовірно, відчутно зросте, оскільки вони віллються в ряди працівників державного сектору “материкової” України. Ці та подібні елементи можуть створити короткочасний підйом, але слід також розглянути стратегію довгострокового зростання. Зокрема, війна спонукала багатьох громадян з високим людським капіталом покинути регіон. Вони були відсутні майже чотири роки, і, швидше за все, розпочали новий бізнес та оселились на нових місцях. Ключове питання в тому, чи захочуть вони повернутись, адже ці люди все ще мають локальні мережі, а тому, найімовірніше, саме вони стануть двигунами місцевої економіки. Слід запровадити систему стимулів (податкові канікули, дешеві кредити, безпека тощо), щоб дати цим людям причини для повернення до колишніх домівок та запуску свого бізнесу.

Слід запровадити систему стимулів (податкові канікули, дешеві кредити, безпека тощо), щоб дати цим людям причини для повернення до колишніх домівок та запуску свого бізнесу.

Ще одне ключове питання – яку саме економіку слід будувати в новому Донбасі. Довоєнний Донбас був схожий на Іржавий пояс у США: промисловість у регіоні в основному складалася з секторів, що перебували на стадії спаду (вугільні шахти, недорогоцінні метали тощо). Війна зруйнувала частину довоєнної промисловості, тим самим розчистивши шлях до нової економіки. Україна та Донбас повинні скористатись цією трагедією як можливістю побудувати сучасну економіку, а не економіку ХХ століття. Наприклад, Пітсбург (американська версія Донецька) перетворився на великий дослідницький центр, і на цьому прикладі варто вчитись.

У будь-якому випадку слід очікувати, що перебудова Донбасу коштуватиме дорого. Україна не має ресурсів, щоб платити за це. Ще до введення на Донбас миротворчих сил ООН має бути створена коаліція донорів, яка візьме на себе частину тягаря, з тим щоб жодного дня не було втрачено даремно за нового режиму.

Головне фото: depositphotos.com / DenysKuvaiev

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний