Лабіринт Мінотавра для вступників з Криму та ОРДЛО

У 2016 році Україна почала впроваджувати політики для полегшення вступу абітурієнтів з Криму та ОРДЛО в українські заклади освіти. В перші роки за такими правилами можна було вступити лише у кілька десятків університетів, але у 2020 році їх поширили на всі виші країни. У своєму дослідженні ми проаналізували процедуру вступу дітей з тимчасово окупованих територій до університетів і виявили кілька критичних точок, що можуть обмежувати їхній доступ до української системи освіти.

Вступ абітурієнтів з тимчасово окупованих територій (ТОТ) до українських закладів освіти є частиною стратегії деокупації. Це має дозволити залучити до українського контексту молодь з Криму та ОРДЛО. Це також може стати кроком вперед у глобальній конкуренції за таланти. У попередній статті ми показали, що студенти з ТОТ мають не нижчі бали, ніж інші вступники, і є дуже мотивованими.

Скільки випускників з ТОТ приїжджають до українських вишів?

Ми не маємо перевіреної інформації про кількість дітей, які закінчують школи на окупованих територіях, кількість тих, хто продовжує вчитися в місцевих університетах або їде до Росії. За інформацією засобів масової інформації окупованих територій, у 2020 році в Криму 10,5 тисяч 11-класників закінчили школи, на окупованих територіях Донеччини — понад 8 тисяч, Луганщини — понад 5 тисяч. Для порівняння — на контрольованій території понад 200 тисяч.

За даними Єдиної бази з питань вищої освіти (ЄДЕБО) цього року до українських ЗВО вступили близько 3 тисяч дітей з ТОТ — це близько 13% тамтешніх випускників. Міністерство освіти і науки зазначає, що трохи більше 2 тисяч із них скористалися спрощеною процедурою вступу в рамках спеціальної квоти для дітей з ТОТ (квота-2).

Хоча на квоту-2 було виділено 12755 місць, майже 1,7 тисячі студентів не скористалися нею та вступали на загальних засадах (за даними ЄДЕБО). Із них 881 студент навчається за контрактом. 298 студентів, які були зараховані на контракт, вступили в університети після закінчення першої хвилі вступної кампанії (тобто у другій хвилі, яка тривала до 23 жовтня). За повідомленнями міністерства, цих студентів у процесі навчання могли перевести на бюджет.

Куди вступають діти з ТОТ?

Більшість студентів, які приїхали з ТОТ, вступали до університетів Луганської, Донецької областей, областей, що межують з ними, Києва, Одеси та Львова. До цих же регіонів вступала більша частина студентів за квотою-2 (Рисунок 1). 

Популярність університетів близьких до лінії розмежування може мати кілька причин. По-перше, абітурієнти можуть намагатися лишитися ближче до свого місця проживання, бо це дешевше з логістичних міркувань. По-друге, можливо, вони хочуть навчатися там, де більше «своїх», через побоювання негативного ставлення до них. Так, більшість внутрішньо переміщених осіб в Україні також реєструються в Донецькій, Луганській, Київській та Харківській областях. Студенти могли не знати про можливості пільгового вступу до інших університетів, або їм складно було розібратися, як скористатися пільгами.

Хронологія законодавчих змін

Перші пільги для абітурієнтів з окупованих територій були впроваджені у 2016 році. Тоді умови вступу для вступників з Криму та ОРДЛО відрізнялися. Для кримчан запровадили квоту-2, яка дозволяла вступити за спрощеною процедурою (іспити в університеті, якщо вступник не складав ЗНО) до уповноважених закладів вищої освіти, а для ОРДЛО — лише у виші Донецької, Луганської областей та переміщені заклади освіти, але не за окремою квотою, а за загальним конкурсом.

В липні 2020 року парламент ухвалив закон 744-IX, який встановив єдині правила вступу за спрощеною процедурою для дітей з Криму та ОРДЛО та розширив квоту-2 на дітей з окупованих частин Донецької та Луганської областей і на всі університети та заклади фахової передвищої освіти. Щоб забезпечити вступ абітурієнтів з окупованих територій за спрощеною процедурою, всі університети мали створити освітні центри «Крим-Україна», «Донбас-Україна». 

Оскільки зміни були ухвалені під час вступної кампанії, не всі ЗВО змогли створити освітні центри. Наразі ті працюють лише в 195 закладах вищої та передвищої (коледжі, технікуми та медучилища) освіти. Це становить близько третини від їхньої загальної кількості (за даними Держстату, в 2019-2020 діяло 281 університетів, академій, інститутів та 338 коледжів, технікумів, училищ).

Як працює спрощена процедура вступу для абітурієнтів з ТОТ?

Чинні правила пропонують абітурієнтам з ТОТ два шляхи вступу в українські виші — за загальними правилами (потрібно закінчити українську школу та скласти ЗНО) або за спрощеною процедурою на місця, виділені за квотою-2  (Схема 1). 

За спрощеною процедурою замість закінчення школи та складання ЗНО можна скласти іспити з української мови та історії України в школі, що має договір з освітнім центром, та іспит з профільного предмету в університеті. Якщо вступник має український атестат, але не складав ЗНО, йому потрібно скласти три іспити в університеті. Вступники, які мають оцінки з ЗНО, можуть використати їх для участі у конкурсі за квотою-2. 

Головна різниця у тому, що вступаючи за загальним конкурсом абітурієнти можуть подати документи максимум на 5 спеціальностей у будь-яких закладах вищої освіти (відповідно можна обрати максимум 5 закладів освіти), а за квотою-2 можна подавати документи максимум на 5 спеціальностей лише в один заклад освіти — той, через освітній центр якого абітурієнт складав іспит. Тому, щоб гарантовано вступити, діти з ТОТ інколи обирають слабші ЗВО, ніж дозволяє їхній рівень знань, або вступають на контракт, щоб потім, за погодженням з Міністерством освіти та науки України (МОН), перевестися на бюджет.

Схема 1 демонструє, що абітурієнти з ТОТ мають дві критичні точки, де їхній вступ до українських закладів вищої освіти не повністю залежить від них.

Перша — заява на вступ до української школи, яку до повноліття (18 років) дитини мають подавати її батьки. Якщо ті мають антиукраїнські погляди, дитина втрачає змогу отримати українську шкільну освіту. В цьому випадку для вступу в український університет вона змушена використати спрощену процедуру отримання атестату про закінчення повної загальної середньої освіти в рамках квоти-2 (права частина Схеми 1). 

Друга критична точка — вступні іспити до закладу вищої освіти у спрощеній процедурі вступу. Їх організує ЗВО, тому оцінка на них дуже залежить від ставлення екзаменаторів та їхнього бажання прийняти абітурієнтів з тимчасово окупованих територій на навчання. Крім того, за наявності конкурсу на бюджетні місця за квотою, існує ризик, що організатори іспитів будуть брати хабарі за вищу оцінку. 

Рис. 2 показує, що розподіл останньої цифри оцінок за іспит з української мови вступників за квотою-2 відрізняється від розподілу оцінок всіх інших вступників з ТОТ (більшість із них вступали за результатами ЗНО). Зокрема близько 35% оцінок вступників за квотою-2 закінчуються на нуль, натомість у інших студентів — лише 12%. Бали, які закінчуються на 5, також зустрічаються в абітурієнтів з квоти-2 частіше, ніж в інших вступників. Це може бути пов’язано з тим, що іспити оцінюються екзаменаторами, а не автоматично, і для спрощення ті округлюють бали (наприклад, ставлять 150 замість 148). В будь-якому разі це ставить дітей, які складають ЗНО, в нерівні умови порівняно з тими, хто складає іспити в освітніх центрах. Адже для вступу можуть мати значення й десяті частки бала.

Пропозиція з процедури вступу

На нашу думку, потрібно спростити дітям з ТОТ доступ до української шкільної освіти та водночас прибрати ризик необ’єктивного оцінювання, що виникає під час іспитів через освітні центри університетів — пропоновані зміни виділені зеленим кольором на Схемі 2.

Ми пропонуємо дозволити учням, які не мають підтримки батьків щодо навчання в українських школах, «вільне відвідування» (дистанційно) української школи без заяви батьків та без отримання атестату наприкінці навчання. 

Також доцільно надати дітям можливість складати ЗНО незалежно від того, чи навчалися вони в українській школі. І якщо ні – отримувати атестат за спрощеною процедурою за результатами ЗНО. У такому випадку вони отримають об’єктивну оцінку своїх знань та зможуть вступати на загальних засадах до п’яти університетів, а не до одного.  

Якщо дітям з ТОТ не вдалося потрапити на ЗНО (бо часто окупаційна влада блокує виїзд з ТОТ саме напередодні іспитів), доцільно запропонувати їм вступати за спрощеною процедурою за квотою-2. При цьому, щоб прибрати суб’єктивний фактор під час оцінювання, ми пропонуємо замінити іспити в університетах на тестування в незалежних центрах оцінювання. Такі центри варто розташувати в населених пунктах недалеко від лінії розмежування. Там діти могли б складати тести аналогічні до ЗНО з автоматичним підрахунком балів. 

У такому випадку всі університети, суспільство та, найважливіше, абітурієнти з тимчасово окупованих територій мали б довіру до отриманих балів і розуміли б, що оцінювання відбувається за однаковою шкалою. Це також дозволило б їм подавати документи до п’яти університетів. 

Якщо кількість університетів, куди абітурієнт може подавати документи, виросте до п’яти,  то його шанс вступити на бюджет значно виросте. Тож непрозора процедура, коли студент вступає на контракт, а згодом переводиться на бюджет, втратить сенс. 

Чи буде це дорожче для держави? За інформацією МОН, середня вартість навчання студента на бюджеті – 43 тисячі гривень. Тобто якби квота 2020 року була заповнена на 100%, це коштувало б близько 548 млн грн на рік або 1,2% видатків 2020 року на вищу освіту. Це дозволило б залучити до навчання близько половини випускників шкіл з ТОТ. Цього року загалом студентів з ТОТ було вчетверо менше. Тобто витрати на студентів з ТОТ порівняно невеликі. 

Під час інтерв’ю більшість вступників зазначали, що великим бар’єром для вступу в Україну є дохід родини. Витрати вступників та їхніх батьків на час вступної кампанії (проїзд та проживання) можуть сягати 15-25 тисяч гривень. Більшість вступників не ризикують їздити на окуповані території й назад, бо їх можуть не випустити на іспити. Тому вони шукають можливості жити на підконтрольній території протягом всієї вступної кампанії.

Державна підтримка у вигляді оплати гуртожитка на час вступної кампанії значно спростила б для вступників з ТОТ складання іспитів та розширила б для них вибір закладів вищої освіти. Для держави це також не було б надто дорого — адже місце в гуртожитку коштує від 300 до 1000 гривень на місяць.

Чому важливо залучати на навчання в українських вишах студентів з ТОТ? Якщо ми не відмовляємося від окупованих територій, то варто використовувати будь-яку можливість посилити зв’язки між людьми з обох боків лінії розмежування. Навчання — одна з таких можливостей. Під час навчання молоді люди як мінімум перебуватимуть в українському інформаційному полі, а не під впливом російської пропаганди. І принаймні щодо них українська держава зможе виконувати свій конституційний обов’язок із захисту їхніх прав.