У полоні стереотипів: чи дійсно вступники з Криму та ОРДЛО забирають місця у талановитих українців?

У 2021 році вступатимуть до університетів діти, яким було 10 років, коли Росія окупувала Крим, частину Донецької та Луганської областей. Це громадяни України, які фактично опинилися у полоні на окупованій території, бо через свій вік не могли виїхати звідти без батьків.

Представники влади не раз говорили, що повернення дітей з ТОТ — це частина нашої державної політики. Та чи справді в Україні чекають цих дітей? В той час як багато людей на публічних майданчиках обговорюють ризики від вступу дітей з ТОТ, наголошуючи на низькому рівні їхньої освіти, наш аналіз показує, що це міф.

З моменту окупації з’являється все більше бар’єрів на шляху підготовки та вступу дітей з тимчасово окупованих територій (ТОТ) на навчання в українські університети. Адже у школах вони навчаються російською мовою, вивчають історію Росії, так званих «ДНР» та «ЛНР» замість історії України. Отже, щоб отримати український атестат необхідний для вступу, діти мусять дистанційно або екстерном закінчити українську школу, а також перетнути лінію розмежування, щоб скласти ЗНО. 2020 року це було особливо складно через обмеження, які почали діяти у зв’язку з епідемією COVID-19. Окупаційна влада перешкоджає дітям, які хочуть навчатися в українських вишах: ускладнює виїзд із ТОТ, створює психологічний тиск на дітей та переслідує їхні родини. 

Однак це українські громадяни і їхнє право на українську освіту, в тому числі вищу, закріплено в ст. 53 Конституції.

За даними Єдиної державної системи у сфері освіти (ЄДЕБО) у 2020 році в українські вищі навчальні заклади вступили понад 214 тисяч студентів. Серед них лише близько 3 тисяч — вихідці з окупованих частин Донецької та Луганської областей та Криму. Це трохи менше ніж 1,5% від усіх вступників і трохи більше 10% всіх одинадцятикласників, які цього року закінчили школу на окупованих територіях. Пільговим вступом через освітні центри скористалися лише дві третини з них (Графік 1).

 

Причин того, що діти з тимчасово окупованих територій (ТОТ) майже не вступають до українських ЗВО, багато: це і ворожа пропаганда, яка нав’язує міф про те, що «в Україні вбивають за російську мову», і нестача інформації про умови вступу та пільги для дітей з ТОТ, і висока вартість дороги з окупованих територій та проживання в українських містах під час вступної кампанії, що створює відчутний майновий ценз.

На підконтрольних територіях діти з ТОТ часто зіштовхуються з ворожим ставленням. Найбільш поширений стереотип — «приїдуть сепаратисти та відберуть місця у талановитих українських дітей». Насправді таке твердження безпідставне.

Рівень знань дітей з ТОТ не нижчий, ніж решти вступників

Результати нашого дослідження показали, що вступні бали студентів, які скористалися квотою для дітей з ТОТ, є істотно вищими за середні бали інших вступників на контракт в українські університети і трохи нижчими за середні бали вступників на бюджет (Графік 2). Водночас графік 2 показує, що деякі вступники на бюджет з підконтрольної території мали нижчі бали, ніж вступники за квотою-2.

Близько 60% дітей, які скористалися квотою, могли б вступити на бюджет на обрані ними спеціальності в обраних університетах і без квоти (Графік 3). Інші 40% не пройшли б на свої спеціальності за загальним конкурсом, проте мали б шанс вступити до інших університетів чи на інші спеціальності.

Тобто більшість вступників з ТОТ мали досить високі бали і могли б вступити на бюджетні місця в українські університети і без додаткових пільг. 

Під час вступної кампанії більшою перевагою для дітей з ТОТ була навіть не наявність «квотних» бюджетних місць, а можливість скористатися спрощеною процедурою отримання атестату та складання вступних іспитів — адже окупаційна влада блокувала виїзд з окупованих територій напередодні проведення ЗНО. 

Вступ за спрощеною процедурою, коли всі необхідні іспити можна скласти за 1-5 днів, дозволяє зменшити кількість перетинів лінії розмежування та знизити ризик переслідувань з боку окупаційної влади. Також це скорочує час вступної кампанії та відповідно економить кошти на проживання під час вступу.

Діти з ТОТ дуже мотивовані

Обираючи вступ до українських закладів освіти діти з ТОТ мають бути готові подолати негативне ставлення оточуючих як на окупованих, так і на підконтрольних територіях та ризик переслідування з боку окупаційної влади, тому до вишів на підконтрольній території вступають ті, хто дійсно цього прагне.

На відміну більшості українських дітей, учні шкіл Криму та ОРДЛО мають приділити багато зусиль самостійному вивченню української мови, літератури, історії України. Навіть якщо українську мову викладали у школі, основна частина навчання відбувається російською, тож учити для ЗНО термінологію з математики, фізики, хімії чи географії доводиться самостійно чи за допомогою репетиторів. 

Інтерв’ю зі вступниками показали, що вони відповідально ставляться до вступу до українських університетів. Усі наші респонденти користувалися послугами репетитора хоча б з одного предмету. Більшість із них додатково до своєї основної школи навчалися в українській школі дистанційно та проходили онлайн-курси з підготовки до ЗНО.  Під час інтерв’ю більшість опитаних зазначили, що вони віддали перевагу складанню ЗНО українською мовою, адже саме нею готувалися до іспитів. Крім того, вони пояснили свою мотивацію вивчати українську майбутніми планами будувати успішну кар’єру в Україні. 

Окрім репетитора, вступники витрачають значні кошти на проїзд та проживання.

Оскільки офіційного перевізника з окупованих територій до українських міст на підконтрольній території не існує, абітурієнтам доводиться користуватися послугами приватних перевізників — а їхні ціни зазвичай доволі високі. Часто діти їздять на підконтрольну територію з одним із батьків. Тоді витрати подвоюються. 

Поїздку через лінію розмежування складно назвати приємною. Деякі респонденти, проводили на КПП по кілька годин або й більше доби. Один із респондентів розповідав, що потрапив на КПП під обстріл. Окрім фізичних незручностей діти зіштовхуються з психологічним тиском: їх можуть переконувати не вступати до українських ЗВО (мовляв, заклади освіти є і на окупованих територіях), обшукувати їхні речі, дивитися фотографії та переписки на телефонах та комп’ютерах. Іноді доходить до абсурду — наприклад, один із респондентів мав пояснювати на КПП, чому він одягнений у помаранчеву кофту. 

Друга значна стаття витрат — проживання. 2020 року окупаційна влада Криму дозволяла кримчанам лише один виїзд на підконтрольну територію. Тому дітям, які приїхали на ЗНО, потрібно було знімати житло до моменту оголошення результатів вступних іспитів. 

Ситуація на КПП з ОРДЛО теж була невизначеною. Тож абітурієнти не ризикували повертатися додому, побоюючись, що більше не зможуть виїхати на підконтрольну територію. Під час інтерв’ю вони оцінили свої витрати за час вступної кампанії у 15-25 тисяч гривень. Очевидно, що при вступі до закладів освіти у прикордонних областях виходить трохи зекономити і на дорозі, і на оренді житла. Інколи абітурієнти обирають для вступу ті міста, де в них є родичі.

Висновки

Діти з ТОТ, які вступали 2020 року, мають не нижчі бали за вступні іспити, ніж діти з підконтрольних територій. У 2020 році квота дала переваги для вступу близько 40% студентів з ТОТ. Решта мали такі оцінки, що дозволили б їм вступити на бюджет на обрані ними спеціальності в їхніх університетах на загальних підставах. Практично всі діти з ТОТ, щоб вивчити українську мову та історію, займалися додатково — або з репетиторами, або дистанційно в українській школі. Тому можна стверджувати, що ці діти дуже мотивовані та є скоріше надбанням для університетів, аніж тягарем.

Головною проблемою під час їхнього вступу залишається комунікація. Важливо пояснювати суспільству, чому держава реалізує політику підтримки студентів з ТОТ та в чому вона полягає. Адже якщо ми хочемо колись повернути окуповані території, важливо допомагати людям звідти. Студенти з ТОТ є одним зі «зв’язків» держави Україна з окупованими територіями. Важливо посилювати цей зв’язок.