Нерівність доходів та здоров’я: докази з розвинених країн та країн, що розвиваються

Дієрк Херзер (Університет Гульмута Шмідта) та Петер Нунненкамп (Кельнський Інститут Світової Економіки) відповіли на ці питання у своєму дослідженні. VoxUkraine переклав найбільш важливу частину дослідження

З розвитком процесу глобалізації збільшуються диспропорції в доходах розвинених країн та країн, що розвиваються. Критики такого становища закликають до втручання в розподіл доходів в суспільстві не лише задля забезпечення справедливості, але й для уникнення економічних та соціальних втрат від значного розриву у доходах.

Як зазначають Вілкінсон та Пікетт (Wilkinson and Pickett), переважна більшість з понад 150 емпіричних досліджень, результати яких вони проаналізували, припускають, що рівень здоров’я населення більш низький у тих країнах, де нерівність у доходах більша. Більш того, дані дослідження припускають, що такий взаємозв’язок між доходами та здоров’ям більш характерний саме для розвинених країн. Крім того, Лінч та ін. (Lynch et al.) розрахували, що погіршення життя внаслідок нерівності доходів у США співставно із погіршенням життя внаслідок раку легень, діабету, дорожньо-транспортних пригод, вірусу імунодефіциту, самогубств, вбивств разом узятих.

Кілька напрямів нещодавніх досліджень припускають, що більш рівний розподіл доходів асоціюється з кращими показниками здоров’я, які проявляються у більшій очікуваній тривалості життя та меншій смертності. Тим не менш, існує деяка неоднозначність в таких теоретичних трактуваннях.

Погіршення життя внаслідок нерівності доходів у США співставно із погіршенням життя внаслідок раку легень, діабету, дорожньо-транспортних пригод, вірусу імунодефіциту, самогубств, вбивств разом узятих.

Результати, отримані Престоном, внаслідок дослідження нелінійного взаємозв’язку між очікуваною тривалістю життя та середнім доходом на душу населення по різних країнах дають підстави для формулювання ряду, так званих, гіпотез доходу. Найбільш просте пояснення нелінійності цього зв’язку полягає в тому, що він відображає зменшення прибутку відносно збільшення доходу. Збільшення доходу мало б більший позитивний ефект на здоров’я серед бідних людей ніж серед заможних.

Ряд інших досліджень припускає значно гірші наслідки впливу нерівності доходів на здоров’я. Так звана гіпотеза відносного доходу, відповідно до якої однакові суспільства є здоровішими, спирається на концепції з таких дисциплін, як психологія, політика та економіка. Зокрема, Вілкінсон, що є видатним прихильником даної концепції, стверджує, що епідеміологічний перехід від інфекційний хвороб до хронічних та дегенеративних передбачає, що переважна більшість причин для відмінностей у стані здоров’я та смертності зміщується від нестачі матеріальних ресурсів до негативних соціальних аспектів. Несприятливі соціальні аспекти сприяють зростанню стресів та психологічного дискомфорту. В той же час, біологи довели, що хронічний стрес погіршує здоров’я через постійне порушення стану психологічної рівноваги.

Несприятливі соціальні аспекти сприяють зростанню стресів та психологічного дискомфорту. В той же час, біологи довели, що хронічний стрес погіршує здоров’я через постійне порушення стану психологічної рівноваги.

Нерівність у доходах також може погіршити стан здоров’я через підрив довіри суспільства до влади, що впливає на забезпеченість суспільними благами. Досить поширеною є думка, що взаємна довіра в суспільстві та соціальний капітал асоціюються із кращим станом здоров’я. Довіра та соціальний капітал також могли б допомогти уникнути насильницьких злочинів, які, можливо, мають і незначний прямий вплив на смертність та тривалість життя, проте значно впливають на формування стресу у потенційних жертв. Менш очевидно те, що несприятливий вплив на здоров’я здійснюють порушення соціальних структур та ієрархій, що може бути обумовлене нерівністю в доходах.

Як проводились розрахунки?

Дослідження впливу нерівності доходів на стан здоров’я у розвинених країнах та країнах, що розвиваються проводилось окремо для розвинених країн та країн, що розвиваються. Інформація про очікувану тривалість життя була взята з відкритої бази даних World Development Indicators 2013. Очікувана тривалість життя під час народження характеризує кількість років життя новонароджених за умови, що показники смертності будуть ті ж самі протягом усього їх життя.

Очікувана тривалість життя це найбільш розповсюджений показник стану здоров’я і має ряд переваг, зокрема:

1. залежить як від рівня дитячої смертності, так і від інших видів смертності;
2. не залежить від вікової структури населення;
3. дані про очікувану тривалість життя в момент народжуваності доступні для багатьох країн і за тривалий період часу.

Проте, даний показник може бути підданий критиці з двох позицій. По-перше, очікувана тривалість життя не обов’язково передбачає кращий стан здоров’я. Відповідно до даних Institute for Health Metrics and Evaluation, коефіцієнт кореляції між очікуваною тривалістю життя в момент народження та очікуваний показник здорового життя в момент народження для жінок становить 0,994 у 1990 р. та 0,990 у 2000 р., а для чоловіків 0,994 та 0,999 відповідно.

В якості альтернативного показника здоров’я населення було використано показник дитячої смертності (на 1000 новонароджених) та показник захворюваності на туберкульоз (на 100000 осіб).

Ще одна проблема полягає в тому, що середня очікувана тривалість життя не розкриває зміни стану здоров’я протягом життя людей в різних країнах. Стан здоров’я бідніших верств населення є гіршим, ніж стан здоров’я багатших верств населення. Причина цьому – можливість більш заможних людей витрачати більше коштів на лікування та на підтримку здорового психологічного стану. Підтвердження цьому є в ряді наукових досліджень на прикладі Великобританії (Marmot, Anderson and Marmot) та США (Singh and Siahpush).

Стан здоров’я бідніших верств населення є гіршим, ніж стан здоров’я багатших верств населення. Причина цьому – можливість більш заможних людей витрачати більше коштів на лікування та на підтримку здорового психологічного стану.

Також для розрахунку були включені показники ВВП на душу населення (у цінах 2005 р. в дол. США) та ВВП на душу населення в квадраті, як додаткові змінні.

Вихідними даними для дослідження була інформація про середню очікувану тривалість життя та коефіцієнт розподілу доходів (коефіцієнт Джині). Дані було взято за період 1981-2005 рр. по 19 розвинених країн світу та 50 країнах, що розвиваються. Середні значення даних показників по двох групах країн наведені на рисунках.

Таким чином, саме для країн, що розвиваються можна спостерігати більш значимий ефект.

Результати дослідження

Відповідно до результатів дослідження, показник середньої очікуваної тривалості життя зростає на 0,229674 роки, а це зростання на 2,32% зумовлене нерівністю у доходах. Можна констатувати, що вплив нерівності у доходах на очікувану тривалість життя у розвинених країнах є позитивним, але незначним.

Вплив нерівності у доходах на очікувану тривалість життя у розвинених країнах є позитивним, але незначним.

Що стосується країн, що розвиваються, то тут ситуація трохи інша. Довгостроковий ефект нерівності доходів на здоров’я визначався на основі очікуваної тривалості життя та дитячої смертності. Встановлено, що нерівність доходів негативно впливає на очікувану тривалість життя та впливає на зростання дитячої смертності. Відповідно до отриманих результатів, нерівність в доходах зменшує очікувану тривалість життя в середньому на 1,5 дня в рік.

Встановлено, що в країнах, що розвиваються і мають значні дисбаланси у розподілі доходів, середня очікувана тривалість життя є меншою, ніж в країнах, що розвиваються, але з більш рівномірним розподілом доходів. В той же час, спостерігається, хоч і незначний, але негативний вплив нерівності доходів на здоров’я населення. Проблема вирівнювання розподілу доходів для покращення стану здоров’я та підвищення тривалості життя більш гостро стоїть для країн, що розвиваються, ніж для розвинених країн.

Вплив нерівності доходів на здоров’я може бути достатньо високим, незважаючи на те, що в кількісному вираженні він незначний.

Вцілому, при регулюванні системи охорони здоров’я в розвинених країнах та країнах, що розвиваються, варто враховувати, що нерівність у розподілі доходів лише один із проявів нерівності. Вплив нерівності доходів на здоров’я може бути достатньо високим, незважаючи на те, що в кількісному вираженні він незначний. Варто враховувати, що трансмісійний механізм такого впливу досить складний і потребує подальшого дослідження.

Головне фото: depositphotos.com / VadimVasenin