Більші пенсії, менші тарифи, краща інфраструктура і ще краща медицина! Знайомо? Тоді ви точно бачили хоч одну брошуру з передвиборчими обіцянками будь-якої партії. На папері у всіх найкращі наміри. От тільки чи виконують їх?
Минулого літа перед виборами до Верховної Ради ми зібрали обіцянки лідерів парламентських перегонів. Рік потому розібралися, що встигли зробити народні обранці за свій перший рік роботи.
Зрозуміло, що можливості партій виконувати свої обіцянки були різними. Якщо партія «Слуга народу» завдяки своїй монобільшості у парламенті могла вносити найбільше законодавчих ініціатив та голосувати їх без сторонньої допомоги, то інші партії могли хіба що долучатися до важливих голосувань або публічно бойкотувати ініціативи, які суперечили їхнім обіцянкам. Тому перше місце «слуг» за часткою виконаних обіцянок цілком очікуване.
«Слуга народу»
248 депутатів
Саме «слуги народу» виконали найбільшу кількість обіцянок зі своєї програми за цей рік порівняно з іншими партіями, що пройшли до парламенту. Попри це, Комітет виборців України зауважує, що депутати з фракції Зеленського реалізували у середньому 10-15% з обіцяного. До «забутих» обіцянок належать впровадження покарання для працівників поліції, прокуратури та СБУ за перевищення службових повноважень, створення Національної економічної стратегії, демонополізація ключових галузей, створення механізму народного вето на щойно ухвалені закони та інші.
Деякі інші обіцянки партії виконати було неможливо – бо вони уже були виконані. Як от «створення чіткого і зрозумілого пакету медичних послуг», який ще раніше був затверджений в рамках медреформи.
Турборежим з обіцянками припав на перші півроку, а от після нового року жодну програмну обіцянку не виконали.
Ми зібрали найгучніші обіцянки партії та розглянули їхню реалізацію.
ВИКОНАНО
«Скасуємо недоторканність народних депутатів».
Окрім «СН» обіцянку скасувати депутатську недоторканність давали ще 2 інші партії – «Опозиційна платформа – За життя» і «Голос». А от ЄС і «Батьківщина» не включили цей пункт до своєї програми – хоча й неодноразово публічно виступали за такий крок. Проект Закону «Про зняття депутатської недоторканності» проголосували у вересні 2019 року. Втім, 100-відсотковою заслугою СН це не було – внесли цей законопроект до ВРУ ще в жовтні 2017 року. Пізніше Верховна Рада спрямувала його до Конституційного Суду, який надав свої висновки 19 червня 2019 року.
Партія «Слуга народу» підтримала законопроект у повному складі. Додали свої голоси й інші фракції та депутатські об’єднання: «Батьківщина», «Голос», «Європейська солідарність», група «За майбутнє» та майже всі позафракційні.
Єдина партія, яка не голосувала за зняття недоторканності – це «Опозиційна платформа – За життя».
«Запровадимо систему грошової винагороди для громадян за виявлення корупції».
Цю обіцянку у своїй програмі давала лише партія «Слуга народу». Відповідний закон про викривачів корупції набрав чинності 1 січня. Він передбачає винагороду в межах 10% від обсягів корупційного злочину або розміру завданих державі збитків. Розмір винагороди не може перевищувати 3000 мінімальних заробітних плат. Окрім цього, повідомлення про корупцію може бути анонімним.
Центр демократії та верховенства права попередньо позитивно оцінив законопроект. Однак для того, щоб цей механізм запрацював в Україні, потрібно ще розробити ще цілий комплекс процедур. Наразі не зареєстровано випадків, коли людина отримала б за своє повідомлення про корупцію винагороду. Жодна із таких справ ще не дійшла до суду, тому судова практика у цьому питанні має ще сформуватися.
В ПРОЦЕСІ
«Перезавантажимо Вищу раду правосуддя і Вищу кваліфікаційну комісію суддів».
Внаслідок змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» у жовтні 2019 року склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів оновили. Крім цього, згідно із законом, запровадили суворі дисциплінарні заходи щодо суддів та членів ВРП та ВККС. Оновлений закон також передбачає, що суддів Верховного Суду стане вдвічі менше: не 200, а 100 осіб.
Утім, цей закон зазнав критики. З одного боку Венеціанська комісія зазначила, що перевірка всіх суддів Верховного Суду в той час, коли існують сумніви в доброчесності декількох із них, є явно непропорційною. А скорочувати чисельність суддів, ймовірно, можна було б, коли ті йдуть на пенсію або добровільно переводяться в інші суди. Інакше виникає питання, за якими критеріями одні судді залишають суд, а інші ні.
З іншого боку у фундації DEJURE кажуть, що новостворена Етична Комісія, яка може ініціювати звільнення недоброчесних членів ВРП, ВККС, а також суддів Верховного Суду, дійсно матиме можливість перезавантажити ці органи. Однак міжнародним експертам, які є членами Комісії, доведеться працювати над цим разом із тими, кого вони перевірятимуть та, ймовірно, звільнятимуть. Крім цього термін їхньої перевірки є обмеженим – всього лише місяць. Тому лише проактивна позиція міжнародників-членів Комісії, а також значна суспільна увага до цього процесу та тиск громадськості зможуть убезпечити від зловживання розпливчастими нормами Закону з боку членів ВРП.
«Запровадимо вибори за пропорційною системою з відкритими списками та електронне голосування».
Ця обіцянка була також виконана лише частково – відповідний закон закріпив пропорційну систему виборів за відкритими списками. І хоч електронне голосування так і не запровадили, але з’явилися деякі «онлайн-нововведення» у виборчому процесі. Наприклад, Центральна виборча комісія запустила електронний сервіс для зміни виборчої адреси онлайн. Для такої зміни потрібно ідентифікуватися своїм електронним підписом – тобто через банк чи податкову.
«Запровадимо обов’язкову конфіскацію майна корупціонерів».
У Верховній Раді прийняли відповідний закон, який був також підписаний Президентом. За ним корупційні активи високопосадовців можна конфісковувати за рішенням суду. А ще він відновив кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Посадовець, який має необґрунтовані статки на 6,5 тис. неоподаткованих мінімумів (нині це більш як 6,5 млн грн) має нести кримінальну відповідальність. Згідно із законом, його можуть позбавити волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Проте у Transparency International Україна зазначали, що варто знизити планку до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів. Бо ухвалений варіант зменшує кількість потенційних справ про незаконне збагачення.
«Опозиційна платформа – За життя»
44 депутати
Представники партії «ОПЗЖ» мають лише одну виконану обіцянку. Вони підтримали закон про перехід від змішаної виборчої системи до пропорційної з відкритими списками та запровадження нового Виборчого кодексу. А от обіцяне ними зниження тарифів завдяки прямим поставкам газу з Росії не відбулося – бо й самих поставок за планом ОПЗЖ не відбулося.
«Європейська солідарність»
29 депутатів
Партія «Європейська солідарність» фактично єдина з парламентських фракцій, яка досі не має виконаних програмних обіцянок. Справа в тому, що більшість обіцянок стосувалися того, що більше є завданням уряду, а не парламенту – продовження реформ та децентралізації. А партія своїх представників у Кабінеті міністрів не має. Втім у «ЄС» публічно різко відгукуються щодо будь-яких проросійських ініціатив та влаштовують тематичні заходи, тому частково обіцянка захистити європейський курс України у процесі виконання.
«Батьківщина»
24 депутати
Технічно партія «Батьківщина» також виконала одну обіцянку з програми – зберегти газотранспортну систему в державній власності. 31 жовтня Рада ухвалила зміни до деяких законів, аби відокремити транспортування природного газу від його видобутку. Законопроект передбачає створення окремого оператора ГТС, який буде в держвласності. «Батьківщина» ініціативу підтримала.
Нюанс лише в тому, що ГТС і не збиралися приватизовувати, а компанію з її управління – виводити з державної власності.
«Голос»
19 депутатів
Члени найменшої парламентської фракції виконали 6 обіцянок зі своєї передвиборчої програми. У парламенті вони підтримали законодавчі ініціативи щодо цивільної конфіскації корупційних активів, повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, проблем з академічною недоброчесністю, виборів за відкритими списками, гарантії військовим доступу до всіх військово-медичних закладів та обмеження на масову покупку землі.
Аби виконувати більше своїх передвиборчих обіцянок, депутати часто обіцяють те, що уже зроблене, маніпулюючи даними. Як депутати маніпулювали попереднього робочого року читайте у матеріалі VoxCheck.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
