Офшори 2: чому українські ЗМІ пробачають Порошенко офшорні гріхи

Минулого тижня до України докотилася друга хвиля офшорного скандалу

Автори:

Минулого тижня до України докотилася друга хвиля офшорного скандалу. Президент Петро Порошенко виявився в центрі двох викривальних публікацій – розслідуванні Дмитра Гнапа та Анни Бабинець, в якому компанії Порошенко підозрюються в виведенні $ 4 млн і статті на Deutsche Welle, в якій мова йде, що президент України нібито таємно володіє заводом в Німеччині. Не дивлячись на гучність звинувачень травневий офшорний скандал виявився в кілька разів менше інтенсивним. Якщо в першій серії панамагейта, тільки за 4 квітня українські медіа згенерували 1607 повідомлень, то під час другої хвилі обговорення офшорів ЗМІ за 4 дні випустили в 2,5 рази меньше повідомлень

Другу хвилю звинувачень Петра Порошенка у зловживанні офшорами спричинили дві основні публікації – розслідування Дмитра Гнапа та Анни Бабінець про підозру у виведенні чотирьох мільйонів доларів Порошенком від 18 травня та публікація на Deutsche Welle про те, що Порошенко начебто таємно володіє заводом у Німеччині від 19 травня. Загалом, травневе офшорне обговорення у ЗМІ виявилось у кілька разів менш інтенсивним ніж висвітлення офшорного скандалу у квітні. Так, якщо лише за 4 квітня медіа згенерували 1607 повідомлень, то під час другої хвилі обговорення офшорів українські ЗМІ випустили тільки 680 повідомлень за чотири дні – з 17 по 20 травня.

Графік 1. Динаміка згадувань офшорів у ЗМІ 17-20 травня 2016

of_ua_1

Піковими днями у обговоренні офшорів стали 18 і 19 травня – дні, коли були оприлюднені згадані розслідування. Медіа досить швидко втратили інтерес до теми: як бачимо, кількість повідомлень про офшори у ЗМІ різко впала вже 20 травня, наступного дня після виходу резонансної публікації на Deutsche Welle. Також менш активними були і соцмережі. Залишаючись традиційно більш радикальними у висловлюваннях, Facebook цього разу згенерував менше 10 відсотків контенту від загальної кількості інформаційних повідомлень у ЗМІ.

Початок

Ще до виходу згаданих матеріалів тема офшорів вже була на слуху через створення тимчасової слідчої комісії із офшорів у Верховній Раді. Так, ще сімнадцятого травня, напередодні оприлюднення згаданих матеріалів,  в українських ЗМІ з’явилось 209 публікацій, де згадувались офшори. Лише 23 з них висували підозру президенту. Попри те, що ще не вийшли матеріали, які б детально описували можливі зловживання, Нацбанк уже висловився, що президент не порушував законодавство, коли без ліцензії здійснив валютне інвестування за кордон. 33 повідомлення сімнадцятого травня вже посилались на слова Нацбанку, виправдовуючи можливе виведення валюти президентом.

Графік 2. Структура висвітлення теми офшорів у ЗМІ за 17 травня

of_ua_2

Все ж більшість ЗМІ описували ситуацію із недопущенням Сергія Лещенка до комісії з розслідування офшорів, тому, попри оперативну реакцію Нацбанку, загальна картина 17 травня була програшною для президента. При цьому медіа не ставили питання про розслідування справи іншими слідчими органами, які відповідальні за антикорупційну роботу.

Звинувачення

Наступного дня про тимчасову слідчу комісію в ВР говорили вже значно менше (13% повідомлень). Більшість новин стосувалась звинувачень президента у виведенні через офшори валюти.

Графік 3. Структура висвітлення теми офшорів у ЗМІ за 18 травня

of_ua_3

Виправдань президента було 10%, більшість з них стосувались коментарів компанії Intraco Management Ltd, представник якої заявив, що Петро Порошенко ніколи не користувався їх послугами.

Окремо варто зазначити, що за ці два дні 192 рази в контексті офшорів і в безпосередній контекстній близькості до Петра Порошенка прозвучало прізвище заступника голови парламентської фракції “Блок Петра Порошенка” Ігоря Кононенка, якого ЗМІ також називали «однопартійцем Президента»,  «соратником президента», «сірим кардиналом Порошенка» і одним з президентських «любих друзів». Нагадаємо, що президент, попри таку увагу до персони Ігоря Кононенка і таку інтенсивну згадуваність його прізвища в контексті самого Петра Порошенка, на ці звинувачення ніяк не відреагував.

19 травня обговорення досягає свого піку і вже 77% повідомлень у ЗМІ – це прямі звинувачення президента та його оточення в зловживанні офшорами.

Графік 4. Структура висвітлення теми офшорів у ЗМІ за 19 травня

of_ua_4

В той же час у ніч з 18 на 19 травня, на розслідування Дмитра Гнапа та Анни Бабінець відреагували юристи Авеллум і ICU, які відповідали за передачу активів Порошенка в довірчу власність компанії Ротшильд, заявивши, що президент Петро Порошенко, не здійснював грошових переказів за кордон. Проте навіть із 13% виправдань, частину можна було назвати виправданнями лише умовно: ЗМІ вдавались до таких заголовків як «юристи відхрестились від виведення 4 мільйонів» або «юристи відмазують Порошенка».

Графік 5. Структура висвітлення теми офшорів у ЗМІ за 20 травня

of_ua_5

Лише 20 травня, коли хвиля публікацій різко впала, виправдовувальним повідомленням вдалось переважити звинувачувальні.

Висновки

Нагадаємо, що на даний момент президент так і не відреагував на нову хвилю звинувачень, надаючи перевагу стратегії мовчання. За Порошенка продовжують говорити найближчі соратники, в той час як сам президент не створює інформприводу, щоб переважити хвилю звинувачень у ЗМІ.

При тому півтора місяці тому, коли прізвище українського президенти сплило в офшорних списках вперше, більш агресивними у формулюваннях були ті, хто виступав на стороні звинувачення, травнева офшорна хвиля позначилась агресивними виправданнями. Після квітневого офшорного скандалу, Джилліан МакКормак, Регіональний директор Internews програм Європи та Євразії, у своїй колонці дивувалась, що українська медіа-спільнота відреагувала звинуваченнями у маніпулятивності програми Слідства.інфо.

Зараз звинувачення стали більш агресивними, з використанням мови ненависті і закидами про дискредитацію української журналістики загалом. Звичайно, такий контент не є домінантним, але тенденція прослідковуються – замість того, щоб шукати аргументи на захист чи пояснювати аудиторії технічні деталі доступною мовою, лунають звинувачення на адресу авторів резонансних розслідувань у тому, що останні працюють на умовний Кремль.

Так, офшорний скандал підсвічує не тільки проблеми української політичної еліти, але й курс на дискредитацію медіа через навішування ярликів «зрадник» на тих, хто за деякими оцінками, недостатньо виважено презентує інформацію пов’язану з офшорами.

Дані для дослідження надані Mediapulse Monitoring Agency


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний