Павло Себастьянович: Малий Бізнес Витіснений з Легального Поля Високими Ставками Податків

Рецензія на статтю Податкова Реформа – Підсумок Дискусії авторства Павла Кухти, члена Редколегії iМоРе

Автор:

Уряд зобов’язаний укласти суспільний договір з громадянами. Якщо переважна більшість громадян будуть не згодні з нововведеннями Мінфіну – в уряду не буде морального права застосовувати санкції до тих, хто не згоден з правилами. Реформа відправиться в корзину, як і реформа попереднього уряду, а Україна втратить ще рік своєї історії.

Дуже хороший і грунтовний аналіз провів Павло Кухта. Читаючи його статтю можна зрозуміти, яким же чином мислять чиновники Мінфіну і ДФС, на яких за дивним збігом обставин і покладена податкова реформа.

У той час, коли активісти, що діють у сфері податкової реформи, ставлять перед реформою мету стрімкого економічного зростання для нашої країни, чиновники міркують про збереження надходжень до бюджету. Вони розглядають Україну, як працюючий автомобіль, в якому треба трошки підкачати шини, протерти скло і цей автомобіль помчить наздоганяти європейських скакунів.

Активісти б’ють на сполох – економіка впала на 17% у першому кварталі і на 14% у другому, дохід на душу населення падаючи, перетнув позначку в 1000 доларів США. І уряд все ще вважає, що нам потрібно протерти гальмові вогні та ліхтарі заднього ходу замість того, щоб пересісти на сучасний засіб пересування. На щастя, на такі «засоби пересування» вже пересіла частина пострадянських республік, і рецепт вже зрозумілий.

Основне, що потрібно поміняти в нашому суспільстві – це стосунки. Відносини між урядом і громадянами. Ставлення людей до багатства. Ставлення людей до держави. Замість того, щоб думати про те, як жити на ті кошти, які можливо зібрати, уряд вирішує, як зібрати стільки, скільки вважає за потрібне.

Нинішні податки дозволяють великому бізнесу вести свої справи легально, тоді як середній і малий бізнес витіснений з легального поля високими ставками податків. Роботодавець малого підприємства не може витрачати на одного працівника в два рази більше, ніж сума, за яку працівник готовий працювати. Просто математично віддати більше половини цього скромного доходу державі представляється неможливим, решта буде нижче прожиткового мінімуму. Це те, що стосується математики.

Тепер про психологічну частину. Декларації чиновників рясніють багатозначними числами, і люди не можуть зрозуміти, яким чином можна заробити такі гроші? Заступник генерального прокурора – мультимільйонер, міністр внутрішніх справ – мультимільйонер, судді верховного суду – мільйонери, родичі високопосадовців – мільйонери … Всі громадяни розуміють, що сплачені ними податки йдуть не на користь громадян, а на поліпшення добробуту чиновників.

Уряд вважає, що це несправедливо, коли великий бізнес платить всі податки, коли у чиновників чесно задекларовані мільйони, а малий бізнес не хоче платити податки. Представники уряду щиро не можуть зрозуміти, що це за бізнес такий, що не може купити собі касовий апарат, заплатити податок на машину, на нерухомість, виплачувати білу зарплату? Представники уряду не соромляться заявляти, що такий бізнес повинен бути закритий, а власникам такого бізнесу, незадоволеним високими податками, краще залишити територію України.

Ті, хто пише сьогодні реформу, переслідують тільки одну мету – будь-якою ціною наповнити бюджет. Ми не чуємо жодної ініціативи, яка поліпшує умови ведення бізнесу. Всі зусилля представників Мінфіну спрямовані на посилення відповідальності підприємців, на збільшення кількості податків, і навіть на обмеження доступу до суду. Загрози, загрози, загрози… Український народ чув так багато загроз від попередньої влади.

Підхід «від наповнення бюджету» повинен бути рішуче відкинутий в сьогоднішній ситуації. Зараз перед країною стоїть одне завдання – стрімке і стабільне економічне зростання. Тільки ця мета повинна стояти перед реформаторами – залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій. Яким шляхом цього можна домогтися, і чого сьогодні вимагають від уряду економісти, підприємці, аудитори, фінансисти?

Перше – зробити найнижчим у Європі податок на зарплату. Не важливо – чи будуть об’єднані всі зарплатних податки в один, або вони залишаться різними – головне, щоб їх сума не перевищувала 20%. Число 20% не виникло з повітря, це розрахункове число, яке сьогодні витрачає підприємець в середньому на одне робоче місце, використовуючи законні методи мінімізації. Необхідно ставки податків зробити такими, щоб підприємець сплачував таку ж суму в бюджет і не замислювався над методами мінімізації.

Друге – необхідно прибрати самий дискреційний податок – податок на прибуток. Експерти вважають, що в ситуації дефіциту обігових коштів, недоступності дешевих кредитів, реінвестування не повинно обкладатися податками. Обкладатися можуть тільки дивіденди. До того ж досвід Естонії показав, що податок на розподілений прибуток здатний істотно вплинути на залучення інвестицій. Естонія випереджає Литву і Латвію, в яких діє податок на прибуток, в 4 рази за сумою інвестицій на душу населення.

Це ті два економічний важеля, які дозволять українській економіці почати поступальний рух вперед.

Тіньова економіка, про яку сьогодні так багато говориться, – це не проблема, з якою треба боротися адміністративними методами. Це сотні тисяч підприємств, мільйони робочих місць, що не знайшли собе в легальній економіці. Одні не змогли або не захотіли платити надмірні податки. Інші не змогли подолати адміністративні бар’єри, створені урядом спільно з великим бізнесом.

Економічний розрахунок, звичайно ж, повинен бути зроблений. І Павло Кухта показав себе як грамотний експерт, виклавши на стіл всі цифри. Але людина – це не калькулятор, натискаючи на кнопки якого ми отримаємо завжди один і той же результат. Калькулятор завжди раціональний.

Людина ж одночасно егоїстична, оппортуністічна, альтруістічна, або як зараз прийнято говорити – обмежено раціональна. Показ по телебаченню заступника генерального прокурора, який тримає в сейфі на роботі півмільйона доларів і ящик з діамантами, зможе відвернути від легалізації роботодавця, який за годину до цього прийняв рішення оформити легально всіх своїх співробітників. А якщо за цим слідує повна безкарність того ж прокурора, то більшість підприємців будуть продовжувати працювати в тіні.

Тому сходження по драбині економічного успіху треба починати з:
– радикального зниження податків, що відповідають рівню державного сервісу;
– радикальної реформи податкової служби за прикладом Грузії;
– активізації міністерства економіки, яке зайняло мовчазну позицію при безпрецедентному падінні економіки.

Уряд зобов’язаний укласти суспільний договір з громадянами. Якщо переважна більшість громадян будуть не згодні з нововведеннями Мінфіну – в уряду не буде морального права застосовувати санкції до тих, хто не згоден з правилами. Реформа відправиться в корзину, як і реформа попереднього уряду, а Україна втратить ще рік своєї історії.

Тиждень Податкової Реформи

Податкова Реформа — Підсумок Дискусії (Павло Кухта, член Редколегії iМоРе)

Відкритий Лист до експертного співтовариства та Міністерства Фінансів України від Групи Економістів VoxUkraine

Модернізація Податку на Прибуток Стане Драйвером Зростання Економіки (Анатолій Амелін, венчурний інвестор, засновник аналітичного центру «Amelin Strategy»)

Олег Гетьман: Упущений Один Досить Важливий Момент у Реформуванні ПДВ (Олег Гетьман, економіст, експерт групи Податкова реформа, Реанімаційного пакету реформ)

Володимир Дубровський: 1-2% Додаткових Доходів в Результаті Тиску на Спрощене Оподаткування — це Нереалістичні Цифри (Володимир Дубровський, експерт реанімаційному пакету реформ)

Сергій Кривошеєв: Малий Бізнес не Отримує Податкових Субсидій чи Преференцій (Сергій Кривошеєв, співкоординатор групи «Економіка і підприємництво» Громадянської платформи «Нова Країна»)

Тетяна Прокопчук: Бізнес Вважає, що Необхідно Спростити Процес Адміністрування податків (Тетяна Прокопчук, Віце-президент з питань стратегічного розвитку Американської торговельної палати в Україні)

Роберт Конрад: Податкова Реформа — це не Просто Зміна Законодавства (Роберт Конрад, Дюкський університет)

Анна Дерев’янко: В Нинішній Ситуації «Косметичні» Зміни не Допоможуть (Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації)

Михайло Соколов: З Наявним Рівнем Фіскального Навантаження не Варто і Мріяти про економічне Зростання (Михайло Соколов, заступник Голови Всеукраїнської аграрної ради)

Україні Потрібна Радикальна, але Розсудлива Податкова Реформа (Андерс Ослунд, старший науковий співробітник Атлантичної ради США у Вашингтоні і автор книги «Україна: Що пішло не так і як це виправити»)

Олексій Геращенко: Міністерство Фінансів Готує Свої Пропозиції Практично в Закритому Режимі (Олексій Геращенко, економіст, підприємець, викладач фінансів kmbs)

Роман Жарко: Основна Проблема Української Податкової Системи — Практика Використання Фіскального Механізму Досягнення Запланованого Обсягу Податкових Надходжень (Роман Жарко, к.е.н., Менеджер з оподаткування Baker Tilly)

Податкова Реформа в Україні або Як Досягнути Неможливого (Володимир Дубровський, експерт Реанімаційного пакету реформ)

Податкова Реформа Крізь Призму Макроекономічної Стабільності: Погляд НБУ (Дмитро Сологуб, заступник голови Національного банку, Сергій Ніколайчук, директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ)

Податкова Реформа Визначить Майбутнє України (Павло Себастьянович, координатор групи «Податки» ГП «Нова Країна»)

Макроекономічні Наслідки Податкової Реформи (Юрій Городніченко, Каліфорнійський університет в Берклі, співзасновник та член Редколегії VoxUkraine)

Податкова Реформа Грузії: Урок для України (Олена Білан, головний економіст Dragon Capital, член редакційної колегії VoxUkraine)


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний