Сила слова II: Що розповіли про Україну понад 6 000 заголовків у західних та російських ЗМІ

У лютому 2017-го в України з’явилася Доктрина інформаційної безпеки. На сайті президента зазначено: «Метою Доктрини є уточнення засад формування та реалізації державної інформаційної політики, насамперед щодо протидії руйнівному інформаційному впливу Росії в умовах розв’язаної нею гібридної війни та ґрунтовне реформування системи представлення інформації про Україну на міжнародній арені». Якщо сказати більш зрозумілою мовою, то, мабуть, мета – адекватно протидіяти Росії в інформаційній війні та представляти Україну за кордоном у вигідному світлі.

До прийняття Доктрини держава вже дещо робила в напрямі інформбезпеки: для боротьби з російською пропагандою в Україні у 2014 році було засноване Міністерство інформаційної політики, створено телеканал іномовлення UATV, а «Укрінформ» тепер випускає новини кількома мовами. В «інформаційну війну» вступила не тільки держава – за рахунок волонтерів, краудфандингу та донорів були створені проекти StopFake і «Український кризовий медіа центр»; група «1+1 медіа» почала трансляцію англомовного телеканалу Ukraine Today, який згодом переформатувався в англомовну версію сайту «УНІАН» (також входить у групу «1+1»), у Громадського телебачення з’явився проект Hromadske International тощо.

Чи достатньо цих заходів і наскільки ефективно вони протидіють російській пропагандистській машині? Часткову відповідь на ці запитання можна знайти у статтях західних ЗМІ про Україну. Для цього VoxUkraine проаналізував, що, коли, а ще важливіше – як, у якому контексті і з якою тональністю вони пишуть про нашу країну.

Восени 2016-го VoxUkraine вже проводив дослідження 10 000 заголовків у найбільш впливових та авторитетних американських і європейських ЗМІ. Тоді ми з’ясовували, що вони писали про Україну, які українські події цікавили західну аудиторію та як змінювалося ставлення медіа до нашої країни. Зараз, через 1,5 року, ми зробили нове дослідження за тією самою методологією. Що змінилося: чи дійсно Захід втомився від української теми, з якими подіями та в якому контексті Україна потрапляє на шпальти провідних видань та хто пише про Україну більше – Захід, Росія чи сама Україна.

Як ми рахували

Ми вдячні проекту «Око» за надані дані. Для нашої статті ми взяли заголовки англійською мовою, де зустрічалися «Ukraine», «Kiev/Kyiv», «Donbas», за період із жовтня 2016 до березня 2018 року. Для більш якісного порівняння ми досліджували ті самі медіа, що і в минулій статті.

Україна пропадає з міжнародних радарів

14 провідних західних ЗМІ разом написали 3771 публікацію про Україну протягом останніх 17 місяців (221,8 новини на місяць). Це у 2,4 раза менше, ніж у вибірці минулого дослідження (534 новини на місяць). Навіть великі інформаційні агентства – Reuters та Bloomberg – написали у 2,4 та 6 разів менше відповідно (Bloomberg публікує на сайті не усі новини, які доступні підписникам агентства).

У західних медіа Україна найчастіше згадується  в російському контексті. 28% заголовків, які ми аналізували, містять слова «Russia», «Putin» або «Kremlin». Навіть найбільш урожайний день на згадування України в медіа пройшов у контексті Росії. 23 березня 2017 року всі ЗМІ з нашої вибірки написали про Україну, і навіть не по одному разу: загалом у той день було 52 новини. Усі про те, що в центрі Києва вбили екс-депутата російської Держдуми Дениса Вороненкова.

Другою найбільш поширюваною подією також стала не зовсім «внутрішня» новина – 46 заголовків зібрала кібератака за допомогою вірусу Petya.A. І тільки на третьому місці подія, яку «згенерувала» Україна: 35 новин було в день першого рішення Стокгольмського арбітражу щодо суду між Нафтогазом та Газпромом.

Воєнні дії на сході України залишаються топ-темою, якщо аналізувати всі 17 місяців. Найчастіше серед заголовків зустрічалося словосполучення «eastern ukraine» / «east Ukraine» (187 разів). Новини про війну на сході України у більшості випадків містили дані щодо кількості загиблих, бої та артобстріли. Після теми війни «щільно» одна за одною йдуть «IMF», «Gas» та «Central bank» – 139, 135 та 133 згадування відповідно. Якщо перші дві теми «завжди актуальні» для України, то поява Національного банку трохи несподівана. Фінансовий регулятор створив чимало інформприводів: націоналізація ПриватБанку, відставка Валерії Гонтаревої, переговори з МВФ, валютні операції.

Якщо відстежити, як змінилася тематика західних ЗМІ за майже 4 роки, що охоплюють обидва наші дослідження, то війна, газ і санкції залишилися топ-темами про Україну, а пропали з «радарів» теми державного боргу й мирних переговорів «нормандської четвірки».

Російські ЗМІ заповнюють нішу

Україна втрачає увагу західної аудиторії: новин про нашу країну на шпальтах і сайтах провідних світових ЗМІ з кожним місяцем усе менше – порівняно з минулим дослідженням, кількість заголовків зменшилася у 2,4 раза. Ситуація стає ще більш драматичною, якщо зауважити, що понад половину всіх новин (52%) опублікувало інформагентство «Reuters». На інші 13 провідних світових ЗМІ залишилося трохи менше 1800 заголовків за 17 місяців.

Інформаційну «прогалину» можуть заповнювати менш якісні й не завжди об’єктивні ЗМІ або відверто ворожі до Україні державні російські медіа. Ми дослідили, скільки, що та як пишуть про Україну великі англомовні російські державні ЗМІ – Russia Today, TASS та Sputnik.

Три російських медіа написали майже стільки ж новин про Україну, як і 14 американських та британських: 3523 проти 3771 відповідно. У російських ЗМІ зацікавленість Україною знизилася значно менше, ніж у західних. Якщо в останніх спостерігається падіння у 2,4 раза, то «трійка» російських державних медіа скоротила українські теми у 1,75 раза.

У фокусі російських медіа також війна на Донбасі, але, на відміну від західних ЗМІ, їх це цікавить набагато більше. З великим відставанням ідуть українські санкції проти російських банків та переговори «нормандської четвірки», президент Петро Порошенко та праворадикальні активісти.

Висновки

1. Західна читацька аудиторія втрачає інтерес до України, і, відповідно, ЗМІ менше пишуть про неї. Середньомісячна кількість новин і статей про Україну в період із жовтня 2016 до березня 2018 року була в середньому у 2,4 раза менше, ніж у цих же ЗМІ у період із жовтня 2014 до серпня 2016 року.
2. Майже третина новин про Україну містять слова «Russia», «Putin», «Kremlin». Крім того, загальна кількість публікацій зменшилася порівняно з минулим дослідженням у 2,4 раза.
3. Україна нечасто є самостійним «автором» новинних приводів, цікавих західним ЗМІ. Наприклад, найбільш медійно резонансна подія – убивство екс-депутата російської Держдуми Дениса Вороненкова. Наша країна «брала участь» у цій події лише географічно: убивство сталося в Києві. На другому місці кібератака вірусу Petya.A, а і лише на третьому – рішення Стокгольмського арбітражу у справі Нафтогазу та Газпрому, де український суб’єкт впливав на процес.
4. З українських державних інститутів та установ найбільш цікавими для ЗМІ були Центральний банк (133 рази), президент (111 разів) та НАК «Нафтогаз» (61 раз).
5. Порівняно з минулим дослідженням, топ-теми майже не змінилися: війна, газ та санкції, а перестали писати про реструктуризацію боргів і «нормандські переговори».
6. Російські англомовні ЗМІ продовжують активно «обробляти українське питання. Тільки три держЗМІ (TASS, Russia Today та Sputnik) написали майже стільки ж, скільки 14 західних. Найпопулярніша тема щодо України у фокусі російських ЗМІ – війна на Донбасі.