Twitter до Brexit доведе: російські twitter-боти намагались вплинути на британський референдум

Засновники VoxUkraine, економісти Олександр Талавера (Swansea) та Юрій Городніченко (UC Berkeley) разом з Tho Pham (Swansea) опублікували дослідження, в якому розглянули вплив Twitter-ботів на результати  Brexit та президентських виборів в США. Минулого тижня її висновки були процитовані в світових ЗМІ, зокрема NY Times, BBC, Guardian, Bloomberg, Reuters, NPR. Разом з тим, тема втручання Росії в процес референдуму та президентських виборів спалахнула з новою силою. Ряд політиків, серед яких прем’єр-міністр Великобританії, зробили гучні заяви про нові докази російського втручання у внутрішні справи країн та необхідність реагування. VoxUkraine вивчив роботу засновників та виділив найбільш цікаві й важливі частини великого дослідження.

Розвиток інтернету значно вплинув на способи спілкування та отримання інформації. З розвитком технологій, соціальні мережі набувають все більшого поширення та стають для користувачів важливим інструментом вираження своїх настроїв думок та переконань, в тому числі політичних. З поміж інших медіа каналів, соціальні мережі стали для багатьох важливим чи навіть основним джерелом інформації. Під час масштабних суспільно-важливих подій інформаційна активність користувачів соціальних мереж багатократно зростає. Не всі з цих користувачів є реальними. Деякі з них виявляються автоматизованими агентами, так званими ботами, яких реальні користувачі, як правило, не можуть виявити, але з якими можуть вступати у взаємодію.

Використовуючи вибірку з 28,6 мільйонів твітів, пов’язаних з Brexit, дослідники виявляли наявність ботів – автоматизованих  Twitter-акаунтів, які скали близько 20 відсотків загальної кількості користувачів у вибірці.

З огляду на це, важливо зрозуміти, як подібна революція в засобах комунікації вплинула на інформаційні потоки і на рішення людей щодо пошуку та споживання інформації. Наступне дослідження покликане відповісти на це питання, аналізуючи потоки інформації в соціальних медіа щодо британського референдуму про продовження чи припинення членства в ЄС та виборів президента Сполучених Штатів Америки 2016 року. Ці дві події мали надзвичайно доленосне значення, тому люди приділяли їм дуже багато уваги.

Використовуючи вибірку з 28,6 мільйонів твітів, пов’язаних з Brexit, дослідники виявляли наявність ботів – автоматизованих  Twitter-акаунтів, які скали близько 20 відсотків загальної кількості користувачів у вибірці.

Як видно з Графіку 1, кількість твітів за Брексіт значно перевищує кількість проти, кількість твітів на користь кандидата в президенти Дональда Трампа перевищує кількість твітів в підтримку Хіларі Клінтон. Зважаючи, що саме Брексіт та Трамп вийшли переможцями важливих для світу голосувань, а також, зважаючи на те, що, як правило, саме люди поширювали публікації ботів, постає важливе питання, чи Twitter боти вплинули на думки, переконання та результати голосування користувачів.

Громадська думка та Twitter

Ліва частина Графіку 1 ілюструє динаміку щоденних обсягів твітів, пов’язаних з Brexit, із суттєвим збільшенням кількості твітів, створених в день голосування. Щоденна кількість твітів в підтримку Брексіт завжди перевищувала кількість твітів проти.

Динаміка твітів, пов’язаних із виборами в США (права частина Графіку 1): більшу частину часу, кількість твітів на користь Трампа переважає. Велика кількість твітів в підтримку Клінтон з’являється лише напередодні виборів.

Наступний графік показує щоденну кількість твітів, створених ботами у вибірках Брексіт та президентських виборів у США.

Дослідження показує, що інформація про Brexit швидко поширюється серед користувачів. Найбільша реакція спостерігається протягом 10 хвилин після публікації, що свідчить про те, що з приводу важливих питань чи проблем, що широко поширюються у засобах масової інформації, інформаційна стійкість дуже мала. Окрім розповсюдження інформації, важливим є те, що боти, схоже, впливають на людей.

Проте ступінь впливу залежить від того, чи пропонує бот інформацію, що відповідає поглядам цієї людини. Зокрема, бот, що підтримує вихід із ЄС, сильніше впливає на людину, що також підтримує вихід, ніж на ту, що бажає залишитися.

Втручання Росії

Оскільки існує стурбованість через можливе втручання таких держав, як Росія на результати референдуму по Брексіт, в дослідженні проведиться перевірка кількості твітів, створених ботами та людьми, в яких вказана російська мова.

З цього приводу було спостережено кілька цікавих моментів:

• По-перше, існує значна різниця в обсязі пов’язаних з російською мовою твітів між вибірками Brexit та США. У випадку з референдумом, величезна кількість російських твітів було створено лише за кілька днів до голосування, досягнувши максимального значення в день голосування та після його закінчення аж до моменту отримання результатів, після чого активність впала;
• У випадку з виборами, пов’язані з Росією твіти поширювалися як до, так і після дня виборів;
• По мірі наближення до дня виборів, кількість твітів, створених пов’язаними з Росією ботами, переважала над кількістю твітів, створених реальними користувачами, пов’язаними з Росією. В інший час, різниця не була значною;
• Після виборів, кількість твітів, створених пов’язаними з Росією ботами різко впала, поки не була створена нова хвиля твітів.

Ці спостереження дозволяють припустити, що боти могли використовуватися умисно для досягнення конкретних цілей протягом важливих подій.

Результати та висновки

Соціальні медіа – потужний інструмент для поширення новин та іншої інформації. Проте дослідження показує, що соціальні медіа можуть поширювати непідтверджену інформацію, дезінформацію чи навіть фальшиві новини, особливо під час подій, що мають велике значення.

Ключові результати дослідження можуть бути узагальнені наступним чином:

• Інформація про референдум «Брексіт» та вибори в США швидко поширюється в Twitter. У більшості випадків інформація розповсюджується протягом 1-2 годин серед різних користувачів. Це йде на користь аргументу, що соціальні мережі корисні для привертання уваги людей до важливих питань.
• Користувачі Twitter більш активні в спілкуванні з користувачами такого ж типу. Наприклад, користувачі, що підтримують вихід Великобританії з ЄС, швидше реагують на повідомлення, створені користувачами з аналогічною позицією з цього питання. Також, спостерігається взаємодія між людьми та ботами в поширенні інформації щодо референдуму та виборів. Подальший розгляд свідчить, що те, до якої міри боти можуть впливати на активність людей у Twitter, залежить від їх уподобань та переконань.
• Емоційне забарвлення контенту має значення для його поширення. З одного боку, до події люди частіше отримують та поширюють повідомлення, які мають позитивне забарвлення. З іншого, вони більше піддаються впливу негативно-забарвленого контенту протягом періоду після події. Більший вплив позитиву перед подією можна пояснити тим, це є час для прийняття рішення щодо голосування. Таким чином, люди часто шукають інформацію, яка підтверджує чи схвалює бажаний вибір.

Результати дослідження підтримують поняття «ехо-камери», демонструючи, що Twitter створює мережі людей, які поділяють схожі політичні переконання. В результаті, вони, схильні взаємодіяти всередині закритих спільнот, в результаті чого, їхні переконання посилюються.

Боти надають людям інформацію, яка тісно співпадає з їхніми політичними поглядами. Тому, в таких соціальних мережах, як Twitter, ідеологічна поляризація посилюється.

З іншого боку, інформація від сторонніх осіб, швидше за все, буде проігнорована. В поєднанні з інтенсивним використанням Twitter-ботів під час важливих подій, це призводить до того, що боти надають людям інформацію, яка тісно співпадає з їхніми політичними поглядами. Тому, в таких соціальних мережах, як Twitter, ідеологічна поляризація посилюється.

Ми спостерігаємо, що вплив ботів, які поширюють контент в підтримку Брексіт є сильнішим, ніж вплив тих, що виступають проти. Подібним чином, боти, що діють в підтримку кандидата Трампа є більш впливовими, ніж боти, що діють в підтримку Клінтон. Тому, до певної міри, використання соціальних ботів може впливати на результати Брексіт та американських виборів.

Від визнання проблеми до пошуку шляхів її вирішення

Ажіотаж навколо висновків цього та схожих досліджень – підтвердження та визнання актуальності проблеми. Соціальні медіа – новий спосіб впливу на громадську думку. Зокрема, автоматизовані соціальні боти можуть поширювати потрібну інформацію для створення у людей відчуття, що їх переконання популярні чи навіть неправдиву інформацію для підсилення їх поглядів чи з метою маніпуляції. Цьому сприяє той факт, що користувачі соціальних медіа схильні довіряти неправдивим новинам, чи неперевіреній інформації, якщо вона не суперечить їх переконанням. В той же час, користувачі можуть дистанціюватися від надійних джерел, якщо пропонована інформація вступає в протиріччя з їх поглядами. В результаті, зростає інформаційна поляризація, що ускладнює досягнення консенсусу з суспільно-важливих питань.

Ажіотаж навколо висновків цього та схожих досліджень – підтвердження та визнання актуальності проблеми. Соціальні медіа – новий спосіб впливу на громадську думку.

Крім визнання та опису проблеми, автори дослідження піднімають питання про способи реагування, наголошуючи, що урядам варто приймати до уваги громадську думку, що виражається в соціальних мережах при розробці політики.

Контроль інформаційних потоків в демократичних суспільствах – надзвичайно делікатне питання. Проте, повага до свободи вираження та різноманітності не означає допустимість поширення обману та маніпуляцій та створення ситуацій, в яких люди не здатні приймати інформовані рішення. Це, разом з притаманним соціальним мережам ефектом «ехо-кімнати», може сприяти негативному впливу ботів на формування громадської думки. В такому випадку, політикам також варто шукати механізми запобігання проблемі зловживання соціальними ботами в майбутньому.

Головне зображення: depositphotos.com / palinchak