У фокусі іМоРе: довгий шлях до «промислового безвізу»

Цього літа українська влада зробила багато кроків до підписання Угоди АСАА, але їх все ще не достатньо, щоб зрушити справу з місця

depositphotos / Santiphotodp

Автор:

Українські експортери чекають на приєднання України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА). Коли це станеться, вони зможуть продавати 27 категорій нехарчової продукції у ЄС без додаткових сертифікатів. Країни ЄС будуть визнавати українські документи.

Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, АСАА) — це документ, який Євросоюз підписує з країнами, що не є членами ЄС, для вільного переміщення промислових товарів. Угода стосується питань безпечності промислової продукції.

Навіщо це нам?

Завдяки існуванню Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС середній рівень ввізних мит для українських експортерів наближається до нульового. Тому основними перешкодами у торгівлі промисловими товарами з ЄС є не імпортні тарифи, а витрати, пов’язані з формальним підтвердженням відповідності українських товарів вимогам ЄС. Початок дії Угоди АСАА щодо певної продукції вказує, що ця продукція отримує вільний (без проведення додаткових оцінок відповідності) доступ до ринків держав-членів ЄС.

Україна зацікавлення в підписанні Угоди, бо фактично це означає інтеграцію частини національної економіки до Єдиного внутрішнього ринку ЄС без набуття членства в Євросоюзі.

Після підписання АСАА ті українські виробники, що отримають всі необхідні сертифікати для продажу товарів в Україні, зможуть продавати їх і в ЄС без додаткових документів. Так само європейські виробники зможуть постачати свої товари в Україну, якщо ті вже продаються на ринку ЄС.

Зараз мова йде про 27 категорій промислової продукції: (1) машини, (2) електромагнітні прилади, (3) прості посудини високого тиску, (4) обладнання, що працює під тиском, (5) пересувне обладнання, що працює під тиском, (6) ліфти, (7) іграшки, (8) електричне обладнання, (9) водонагрівальні котли, (10) прилади, що працюють на газоподібному паливі, (11) засоби індивідуального захисту, (12) холодильники та морозильні камери, (13) неавтоматичні зважувальні прилади, (14) зважувальні прилади, (15) суднове обладнання, (16) медичні пристрої, (17) активні імплантовані медичні пристрої, (18) in vitro діагностичні медичні пристрої, (19) обладнання та системи захисту, призначені для застосування у вибухонебезпечній атмосфері, (20) радіо- і телекомунікаційне термінальне обладнання, (21) канатні установки для перевезення людей, (22) прогулянкові судна, (23) будівельні вироби (24) пакування та відходи, (25) вибухові речовини цивільного призначення, (26) енергетичні продукти, (27) високошвидкісні залізні дороги.

Що треба, щоб підписати АСАА?

Для того щоб підписати АСАА, країна має повністю уніфікувати своє законодавство із законодавством ЄС у сферах стандартизації, метрології, технічного регулювання, акредитації, оцінки відповідності продукції та ринкового нагляду, забезпечити якісну роботу інституцій, які залучені в ці процеси, та створити необхідну інфраструктуру.

Як це працює?

Всі вимоги до безпечності та якості продукції містяться в технічних регламентах ЄС. Вони є обов’язковими до виконання всіма, хто хоче продавати продукцію на території Євросоюзу. Водночас існують так звані гармонізовані стандарти, дотримання яких є добровільним, але їх виконання розглядається як презумпція дотримання відповідних технічних регламентів. Якщо підприємство дотримується гармонізованого стандарту, доведення невідповідності, у разі потреби, лягає на державу. Якщо ж підприємство вирішує виробляти продукцію згідно із самостійно розробленими правилами, воно має довести, що його продукція все одно відповідає обов’язковим вимогам технічних регламентів.

Контроль за дотриманням вимог технічних регламентів здійснюється за допомогою ринкового (а не виробничого) нагляду.

Які обов’язки сторін угоди?

Країни, що підписали Угоду, мають визнавати висновки перевірок одна одної та сертифікати одна одної. Також країни домовляються, що ввезення продукції через кордон відбувається без повторного контролю, якщо продукція має сертифікати відповідності, отримані в одній з країн-сторін угоди.

Для кого вигідна ця угода?

Для імпортерів та експортерів промислової продукції.

Кому угода не вигідна?

Тим, хто отримував корупційну ренту чи прибутки від подвійної сертифікації продукції та контролю на митниці.

АСАА є частиною зобов’язань по Угоді про Асоціацію (стаття 57) між Україною та Євросоюзом. Підписання ACAA дозволить українським підприємствам, здійснюючи оцінку відповідності в Україні, автоматично отримувати право маркувати товари знаком СЕ і продавати їх в ЄС без потреби додаткової сертифікації. 

Зараз все набагато складніше. Якщо продукція має низький рівень ризику, то для отримання права на це маркування підприємство має підготувати технічну документацію, зробити оцінку відповідності, видати декларацію відповідності та поставити знак СЕ. Якщо ж рівень ризику вищий і потрібна оцінка відповідності від третьої (незалежної) сторони, то перед підписанням декларації та нанесенням знаку СЕ, підприємство мусить звернутись до органів з оцінки, які нотифіковані в ЄС. Після підписання угоди маркування зможуть підтверджувати вітчизняні органи.

Зменшиться і кількість необхідних для виробника документів. Зараз підприємствам потрібно мати два види документів: один для внутрішнього ринку, інший для ринку ЄС. Після підписання АСАА документ, виданий для нашого ринку, буде достатнім для розміщення товару на ринку ЄС. Очікується, що угода «полегшить життя» ⅕ частині українського експорту, передусім це стосується продукції машинобудування. 

Цього літа уряд зробив важливі кроки, щоб зробити «промисловий безвіз» реальністю. 

У червні президент підписав закон №2740-VIII від 06.06.2019. В ньому низка положень нашого законодавства щодо технічних регламентів та оцінки відповідності продукції синхронізована з законодавством ЄС. Зокрема Закон:

  • встановив, що національний орган України з акредитації має відповідати міжнародному стандарту ISO/IEC 17011 або європейському стандарту EN ISO/IEC 17011;
  • надав центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, право позапланово здійснювати моніторинг національного органу України з акредитації щодо його відповідності вимогам;
  • уточнив склад правопорушень у сфері стандартизації, метрології та технічного регулювання, що наведені у Кодексі України про адміністративні правопорушення;
  • описав сфери, у яких СБУ здійснюватиме функцію технічного регулювання — це сфери спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, — тим самим вніс зміни у Закон України «Про Службу безпеки України»;
  • дозволив надавати органу ринкового нагляду за його згодою документи та матеріали недержавною мовою (внісши цим самим зміни у Законі України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»);
  • додав принцип презумпції відповідності вимогам технічних регламентів у Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» — тобто технічний регламент може передбачати, що продукція, яка відповідає національним стандартам, може автоматично вважатися відповідною технічному регламенту.

А 11 вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект 1068 від 29.08.2019 про внесення змін у законодавчі актів у зв’язку з прийняттям Закону «Про стандартизацію». В новому законі перераховані нормативно-правові акти, які потребують змін у зв’язку з тим, що слідування стандартам стало добровільним, а не обов’язковим, як це було раніше. У перелік потрапили Кодекс України про надра, Кодекс торговельного мореплавства України, Кримінальний, Господарський, Цивільний та Земельний кодекси України, Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про дорожній рух», «Про інвестиційну діяльність» та декілька інших. Закон вступить в силу через рік (окрім деяких пунктів), за цей час Кабмін та інші центральні органи виконавчої влади мають привести свої нормативно-правові акти у відповідність із ним.

На шляху до отримання «промислового безвізу» є ще два важливі виклики врегулювання питань ринкового нагляду та стандартизації. Європейська бізнес асоціація виділила два законопроекти (№5450-1 та №10222), які допомогли б розв’язати невирішені питання у сфері ринкового нагляду. Щоб ліквідувати невідповідності у сфері стандартизації, залишилося прийняти законопроекти № 7124 (який приведе Закон «Про публічні закупівлі» у відповідність до вимог Закону «Про стандартизацію») та №9195 (що вносить зміни у Митний кодекс України відповідно до Закону «Про стандартизацію»). Проте попередній склад Парламенту так і не проголосував за них навіть у першому читанні. Тому ці закони були автоматично відкликані з початком роботи нової Ради 29 серпня 2019 року та зараз чекають на повторне внесення на розгляд.

Про що ті законопроекти, які треба прийняти?

  • законопроект, що був зареєстрований у Парламенті 8 скликання за №5450-1, має на меті зменшити адміністративне навантаження на бізнес та запобігти зловживанням з боку контролюючих органів у сфері захисту прав споживачів та ринкового нагляду.

Після його підписання президентом контролюючі органи більше не зможуть досліджувати товари виробника, по яких не йде перевірка, та запитувати інформацію, що не стосується предмету перевірки (наприклад, інформацію про ціни, контакти контрагентів). Також бізнес отримає узаконене право за власною ініціативою проводити експертизу своєї продукції в акредитованих організаціях і у разі розходження результатів експертизи, проведених органом ринкового нагляду та суб’єктом господарювання, вирішувати спір в судовому порядку.

Одна з головних ідей законопроекту — відділити державний ринковий нагляд від сфери застосування Закону України «Про засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності». Причина у тому, що предметом закону є суб’єкт господарювання та його діяльність в цілому, а ринковий нагляд стосується окремих видів продукції, що виготовляє чи продає підприємець. Одна з проблем з використанням закону — це норма про попередження за 10 днів про проведення перевірки. Часто це дозволяло недобросовісним підприємцям у дні перевірок зачиняти приміщення на санітарні дні чи вивозити з них весь товар. Тож пропонувалося зосередити все регулювання ринкового нагляду у Законі України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Також важливо усунути дублювання функцій і зафіксувати, що є виключення з під закону про «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», це зокрема:

  •  об’єкти будівництва, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
  •  повітряні судна, їх компоненти та обладнання;
  •  дорогоцінні метали, дорогоцінні каміння та вироби з них (ювелірні та побутові).

Є ще один приклад дублювання, який варто ліквідувати — це повноваження органів ринкового нагляду та захисту прав споживачів, оскільки зараз продукція, що реалізується або виготовляється суб’єктом господарювання, може бути перевірена в рамках ринкового нагляду, а потім в рамках захисту прав споживачів, подекуди навіть одним державним органом. Відповідно підприємець може отримати два покарання за одне порушення. Також пропонується скасувати «виделку» штрафів і визначити їх чіткі розміри задля уникнення суб’єктивного підходу у визначенні розміру покарання.

  • законопроект №7124 від 19.09.2017 вносить виправлення у Закон України «Про публічні закупівлі», прибираючи з причин для здійснення переговорної процедури потребу здійснити додаткову закупівлю у того самого постачальника з метою уніфікації чи стандартизації його товару з уже наявними товарами.
  • законопроект №9195 від 11.10.2018 вносить зміни у Митний кодекс України. Зокрема з Кодексу виключаються вимоги відповідати державним та галузевим стандартам, оскільки з набранням чинності Закону «Про стандартизацію» їх дотримання є добровільним.

Після розв’язання питань, пов’язаних з регулюванням ринкового нагляду та стандартизації, почнеться новий етап на шляху до угоди АСАА. Україна має отримати позитивну оцінку від ЄС за виконання свого «домашнього завдання». Зокрема європейські експерти перевірять ідентичність технічних регламентів, якість роботи інституцій та інфраструктури з особливою увагою до питань наявності/відсутності корупції при проходженні оцінки відповідності. 

Але поки представники Євросоюзу не поспішають «педалювати» питання угоди. У другому звіті про виконання глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі (за 2017 рік), що був опублікований в 2018 році, питання угоди не згадувалося взагалі. А у звіті за 2018 рік ACAA наводиться як питання майбутнього без конкретних строків її підписання. Питання угоди згадується і у політичний декларації саміту Україна-ЄС, що відбувся у липні 2019 року, але горизонт планування все одно залишається широким. Та й підписання почнеться з декількох відібраних категорій товарів і лише з часом пошириться на всі 27 категорії, згадані в Угоді про асоціацію. Тож для отримання повноцінного «промислового безвізу» ще доведеться попрацювати.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний