Україна, Китай, Росія: в якій країні бізнесмени найнещасніші. Дослідження

Самозайнятість в Китаї та Росії робить людей більш щасливими, в Україні все навпаки.

Автори:

Широко визнано, що на шляху до успіху підприємці зазвичай стикаються з багатьма викликами. Типовими проблемами ведення бізнесу є, зокрема, необхідність досягти балансу між потребами роботи та повсякденними інтересами, фінансова невизначеність і конкуренція. Ці труднощі, в свою чергу, впливають на добробут підприємців. Враховуючи той факт, що добробут підприємців тісно пов’язаний з ефективністю їхнього бізнесу та розвитком усієї економіки, економісти та політики приділяють більше уваги тим чинникам, які здатні підвищити рівень задоволеності підприємців.

Дослідники вже давно довели, що підприємництво, не дивлячись на всі виклики,  може приносити людям щастя завдяки самостійності в роботі, вірі у власні сили та безпеці діяльності, пов’язаної з самозайнятістю (Benz і Frey, 2008; Lange, 2012; Millán та ін., 2013). Підприємницьке задоволення, в свою чергу, пов’язане з рівнем фінансового розвитку, оскільки більший фінансовий розвиток дає змогу підприємцям мати вищий рівень самостійності в роботі (Bianchi, 2012). Однак ці дослідження містять обмежену кількість інформації про добробут підприємців на ринках, що формуються, де бізнес-середовище не таке, як у розвинених країнах.

Нещодавно економісти Фам (Pham) та ін. (2017) по-новому висвітлили питання задоволеності підприємців у трьох країнах з перехідною економікою – Китаї, Росії та Україні. Автори спочатку дослідили рівні задоволеності підприємців роботою та життям, проаналізувавши дані Українського лонгітюдного моніторингового дослідження (УЛМД) 2012 р., Китайського проекту дослідження доходів домогосподарств (КПДДД) 2013 р. та Російського лонгітюдного моніторингового дослідження (РЛМД) 2013 р.

Український тягар

Результати показують, що самозайнятість в Україні негативно пов’язана з задоволеністю роботою, а у Китаї та Росії навпаки,  Іншими словами, українські підприємці в цілому менш задоволені своєю роботою, ніж наймані працівники (Таблиця 1), у той час як самозайняті Китаю та Росії більш щасливі люди. Негативний ефект більш виражений в Україні у сільських підприємців. Невдоволення серед українських підприємців вказує на існування підприємців, які пішли в бізнес “внаслідок необхідності” або “під тиском обставин”, стали самозайнятими через відсутність оплачуваних робочих місць, а не за внутрішньою мотивацією. Це певною мірою також відображає той факт, що з певних причин, таких як сплата податків, українці можуть ставати підприємцями мимохіть, попри відсутність у них такого бажання.

Таблиця 1. Самозайнятість та рівень задоволеності в Україні

Задоволеність роботою
Загальний
масив
Міське
населення
Сільське
населення
(1) (2) (3)
Самозайняті -0,142*** -0,103*** -0,168***
(0,022) (0,030) (0,031)
Жінки 0,026** 0,019 0,042**
(0,013) (0,018) (0,019)
У шлюбі 0,046*** 0,037* 0,044*
(0,015) (0,021) (0,023)
Освіта
Середня школа
або коледж
0,033** 0,027 0,035
(0,016) (0,025) (0,025)
Бакалавр або вище 0,081*** 0,054* 0,113***
(0,023) (0,031) (0,035)
Здоров’я
Посередньо 0,077*** 0,075* 0,126**
(0,025) (0,044) (0,053)
Добре 0,146*** 0,130*** 0,209***
(0,026) (0,045) (0,054)
Тривалість роботи -0,039** -0,035 -0,030
(0,020) (0,026) (0,031)
Спостереження 3,342 1,756 1,538

У таблиці представлені середні маргінальні ефекти. Стандартні робастні помилки наведено в дужках. *, ** та *** означають рівні значимості – відповідно, 10%, 5% та 1%.

Фінансовий розвиток та щастя

Дійшовши такого висновку, автори далі вирішили з’ясувати, чи фінансовий розвиток може підвищити рівень задоволеності підприємців. З кількох причин Україна є ідеальним прикладом для вивчення цього питання. По-перше, українські підприємці часто вказують на обмеженість зовнішнього фінансування як одну з основних перешкод на шляху розвитку підприємства, оскільки їхні власні статки рідко коли достатні для ведення бізнесу. По-друге, рівень фінансового розвитку у різних регіонах України неоднаковий, а підприємці є як у більш, так і у менш розвинених регіонах. Тому цікаво дослідити зв’язок між відмінностями в доступності кредитів та добробутом місцевих підприємців.

Виявляється, що фінансовий розвиток підвищує задоволеність українських підприємців своїм життям (Рисунок 1). Крім того, фінансовий розвиток може принести користь як сільським, так і міським підприємцям. Отриманий результат вказує на те, що вищий рівень фінансового розвитку може привести до більш ефективного виділення кредитів та більшої їх доступності, що зменшило б фінансові обмеження, з якими стикаються підприємці. У результаті підприємці з більш фінансово розвинених регіонів є більш задоволеними. Наприклад, якщо підприємець переїде з регіону, в якому фінансовий розвиток на 50% нижчий за середній рівень, до іншого регіону, в якому фінансовий розвиток на 50 відсотків вищий за середній рівень, імовірність того, що ця особа виявиться дуже задоволеною своїм життям, підвищиться на шість відсоткових пунктів.

Рисунок 1. Маргінальні ефекти самозайнятості, що впливають на задоволеність при різних рівнях фінансового розвитку в Україні

Як показує подальший аналіз, більший фінансовий розвиток не пов’язаний з імовірністю стати самозайнятою особою, але негативно пов’язаний з імовірністю виходу із самозайнятості в Україні (Таблиця 2). Це певною мірою вказує на те, що рушіями підприємництва в Україні можуть бути деякі “спонукальні” чинники, як-от тривалість перебування у стані безробітного або низькі заробітки на оплачуваних робочих місцях, а не можливості, що з’являються внаслідок зменшення фінансових обмежень. Проте коли особа стала підприємцем, кращий доступ до кредитів може довше утримувати її у сфері самозайнятості.

Таблиця 2. Фінансовий розвиток та отримання/припинення статусу підприємця в Україні.

Отримання статусу підприємця Припинення статусу підприємця
(1) (2)
Фінансовий розвиток 0,010 -0,026*
(0,016) (0,014)
Жінки -0,034*** 0,012
(0,010) (0,009)
У шлюбі -0,028** 0,015
(0,013) (0,010)
Освіта
Середня школа
або коледж
-0,036* -0,059***
(0,020) (0,018)
Бакалавр або вище 0,022 0,019
(0,015) (0,011)
Здоров’я
Посереднє 0,019 0,039***
(0.016) (0.014)
Гарне 0.073*** -0.006
(0.023) (0.012)
Тривалість роботиs -0.018 -0.040***
(0.015) (0.015)
Спостереження 1,699 1,620

Китай, Росія. Doing Business

Результати, отримані в Китаї та Росії, показують іншу картину. Зокрема, китайські та російські підприємці щасливіші, ніж наймані працівники. Крім того, китайські підприємці, котрі частіше покладаються на неофіційні джерела фінансування, не отримують вигод від розвитку офіційного фінансового сектора. Цікавіше те, що в Росії фінансовий розвиток зменшує задоволеність міських підприємців своєю роботою та водночас збільшує задоволеність сільських підприємців, а також підприємців з низьким рівнем доходів.

У цілому, ці результати вказують на те, що фінансовий розвиток може вплинути на добробут підприємців як через монетарні, так і через немонетарні канали. З одного боку, фінансовий розвиток може стимулювати економічне зростання, тим самим роблячи людей заможнішими й щасливішими в житті. З іншого боку, вищий фінансовий розвиток може забезпечити кращий доступ до фінансування, тим самим послаблюючи фінансові обмеження, з якими стикаються стартапи. У даному випадку конкуренція на ринку загостриться внаслідок заохочення більшої кількості людей розпочати власний бізнес. А підприємців, які вже вийшли на ринок, посилення конкуренції може зробити менш задоволеними своєю роботою.

Виходячи з цих результатів, автори дослідження пропонують ряд рекомендацій, пов’язаних з добробутом підприємців. По-перше, слід реформувати офіційний фінансовий сектор, щоб зробити його привабливішим, – наприклад, процес отримання позик можна скоротити і спростити. У такому разі підприємці активніше використовуватимуть офіційні кредити й отримуватимуть від розвитку такого кредитування більше користі. По-друге, банкам слід розглянути питання про розширення послуг і кредитування у сільських та менш фінансово розвинених районах в інтересах осіб, які там проживають. По-третє, державна допомога у вигляді фінансової підтримки або поглибленої підготовки і навчання повинна надаватись сільським підприємцям, особливо тим з них, хто розпочав власний бізнес “під тиском обставин”. Остання порада має на меті забезпечити стійке зростання бізнесу навіть після того, як надання такої допомоги буде припинено.

Література

Benz, M., Frey, B.S., 2008. Being independent is a great thing: Subjective evaluations of selfemployment and hierarchy. Economica 75(298), 362-383.

Lange, T., 2012. Job satisfaction and self-employment: autonomy or personality? Small Business Economics 38(2), 165-177.

Millán, J.M., Hessels, J., Thurik, R., Aguado, R., 2013. Determinants of job satisfaction: a European comparison of self-employed and paid employees. Small Business Economics 40(3), 651-670.

Pham, T., Talavera, O. and Zhang, M., 2017. Self-employment, financial development and well-being: Evidence from China, Russia and Ukraine.

 

Головне зображення: depositphotos.com / GaudiLab

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний