Посилений прикордонний контроль, спритні й гнучкі відділи охорони здоров’я, технологічні платформи та пісня про миття рук, яка стала вірусною, разом склали економну, але досить ефективну відповідь на загрозу COVID-19. Успіх цієї країни слугує моделлю, яку повинні наслідувати інші економіки, що розвиваються та активно формуються.
Цю статтю було вперше опубліковано Project Syndicate 8 квітня 2020 року за посиланням. Переклад на українську мову – VoxUkraine. Перепублікацію повної версії тексту заборонено.
Доки COVID-19 поширюється південною півкулею, уряди мають багато чому повчитися у підході В’єтнаму до вирішення цієї проблеми. Чітка комунікація та співпраця між урядом та громадянами, яка зробила використання технологій ще оптимальнішим, є основними причинами, чому в країні зафіксовано відносно мало випадків захворювання.
Зазвичай багато уваги приділяється іншим моделям реагування в країнах Азії. Органи охорони здоров’я Тайваню вивчали випадки пневмонії, про які повідомлялося в Ухані ще до того, як спалахнула епідемія в суспільстві. Південна Корея запровадила систему безупинного реагування на надзвичайні ситуації з метою перевірки всіх подорожуючих, які в’їжджали до країни з Уханю на початку січня. Так само, Сінгапур мобілізував міжвідомчу робочу групу з питань широкого відстеження контактів, запровадження карантинних обмежень для громадян, та агресивного тестування, одночасно покриваючи витрати на обстеження та лікування.
Своєчасна відповідь цих країн базується на чіткому усвідомленні їхніми лідерами ступеню тяжкості нового вірусу. Уряд В’єтнаму посилив прикордонний контроль і привів лікарні та місцеві управління охорони здоров’я до стану підвищеної готовності до нових випадків пневмонії 3 січня, ще до першої смерті, зафіксованої в Китаї та всього через три дні після підтвердження спалаху. Перші випадки захворювання у В’єтнамі було зафіксовано 23 січня, і здавалося, що ситуація під контролем, допоки не трапилася ще одна хвиля інфікованості, підживлена іноземними туристами, мандрівниками, що поверталися з подорожів, і студентами. Втім, В’єтнам справився з кризою настільки добре, що не став ще однією гарячою точкою спалаху.
Варто, мабуть, також зазначити, що на відміну від Південної Кореї, яка витратила значні кошти на агресивне тестування, або Сінгапуру, який встановив сильний епідеміологічний нагляд, В’єтнам дотримувався відносно недорогого для власного бюджету підходу, який врешті виявився так само ефективним. Незважаючи на очікування високих темпів передачі інфекціїі через наявність спільного кордону з Китаєм та великий обсяг двосторонньої торгівлі, у В’єтнамі зафіксовано лише одну п’яту кількості випадків інфікування, яку має розхвалений Сингапур, та не зафіксовано летальних випадків на цю дату. Нещодавно проведене нами дослідження політики реагування на COVID-19 у В’єтнамі, пояснює початковий успіх країни в уповільненні темпів інфікування тим, що влада країни зосередилася на комунікації та освіті громадян за допомогою технологічних платформ та методичного відстеження носіїв збудника хвороби.
Маючи онлайн 65 відсотків 96-мільйонної громади В’єтнаму, офіційні новинні видання та канали соціальних медіа (60% у Facebook) успішно ділилися інформацією про новий вірус. В епоху, коли важко відстежити та зупинити поширення фейків та дезінформації, розуміння загрози, і особливо рівня інфікованості, стало ключовим фактором готовності громадян до співпраці, чи то через соціальне дистанціювання чи самоізоляцію.
Починаючи з третього січня, в’єтнамські ЗМІ описують захворювання, що прийшло з Уханя, як “дивну” або “таємничу” пневмонію. У період з 9 січня по 15 березня кожного дня в середньому публікувалось 127 статей на цю тему в 13 найпопулярніших новинних онлайн-виданнях, залишаючи мало місця для чуток та фейків. Результатом цього є те, що в’єтнамці зазвичай не розглядають COVID-19 лише як черговий сезонний грип, а як серйозне захворювання, таке ж грізне, як і спалах тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS) 2003 року. Досвід громадян щодо SARS, а також свинячого та пташиного грипу допоміг сформувати уявлення про COVID-19 та, ймовірно, вплинув на готовність людей правильно реагувати.
Комплексне відстеження контактів працює лише тоді, коли люди розуміють нагальність проблеми та готові надавати чесний та детальний опис своїх подорожей та взаємодій з оточенням. Так відбувається навіть у країнах, що перебувають під однопартійним правлінням. У В’єтнамі громадяни добровільно обмінюються інформацією про своє здоров’я за допомогою запровадженого урядом додатку під назвою NCOVI. Він став найкращим безкоштовним додатком у В’єтнамі з моменту запуску 10 березня.
Хоча у В’єтнамі не запроваджено еквівалента додатків для громадян, що відстежують скомпрометовані місця чи людей з підозрілими симптомами, таких, як у Тайвані та Південній Кореї, наявні технологічні платформи довели свою цінність. Вони надають актуальну інформацію про розвиток епідемії та поради щодо профілактики захворювання, швидко виправляють фейки, систематично збирають інформацію та визначають кластери захворювання якомога раніше.
Технологія також допомагає тим, хто бореться з пандемією. За три місяці від початку спалаху місцеві лікарні, науково-дослідні інститути та університети створили надійні майданчики для відстеження хворих на COVID-19, які знаходяться на карантині, збільшення виробництва санітарно-гігієнічних засобів для рук, публікації важливих клінічних результатів щодо захворювання та розробки недорогих тест-наборів для виявлення вірусу, який його викликає.
Інвестиції в напрями, що займаються проблемами пом’якшення наслідків та реагування можуть приймати інші прості, але потужні форми. Пісня “Ghen Co Vy”, яка стала вірусною (без каламбуру) після того, як прозвучала на шоу Last Week Tonight with John Oliver, допомогла підвищити обізнаність населення щодо нового вірусу та важливості миття рук. Ба більше, оскільки цільовий та обов’язковий карантин для всіх мандрівників, що поверталися з подорожей, було посилено наприкінці березня, окремі інформаційні оновлення, огляди та відгуки щодо наявності та якості державних гуртожитків, продуктів харчування, обстеження здоров’я та тестування викликали тисячі реакцій у Facebook. Сотні фотографій ретельно упакованих сніданків, ланчів, обідів та харчових наборів для пізньої вечері розповсюдилися настільки широко, що двотижневий ізоляційний період сприятливо сприймається, заохочуючи до дотримання правил карантину.
У той час як глобальна пандемічна ситуація погіршується з кожним днем і невизначеність охоплює більшу частину світу, досвід В’єтнаму демонструє, як, зосередившись на ранній оцінці ризику, ефективній комунікації та співпраці між державою та громадянами, країна з недостатніми ресурсами та ненадійною системою охорони здоров’я, може справлятися з пандемією. При зіткненні з чимось невизначеним та невідомим, рішуче керівництво, точна інформація та суспільна солідарність надають можливість людям захистити себе та один одного.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
