Якою Буде Нова Коаліція, або Про Що Мовчать Політики, але Говорить Математика

VoxUkraine спрогнозували можливий склад майбутньої коаліції, ґрунтуючись на аналізі динаміки реальних (а не декларованих) відносин між фракціями

www.business2community.com

Автор:

VoxUkraine спрогнозували можливий склад майбутньої коаліції, ґрунтуючись на аналізі динаміки реальних (а не декларованих) відносин між фракціями. Ми проаналізували всі важливі голосування парламенту 8-го скликання, з’ясували, як змінювалася реальна коаліція, які міжфракційні зв’язки посилювалися/слабшали, а також як змінювалася депутатська активність. На який сценарій вказують цифри?

Чи є в Україні правляча коаліція, і якщо немає, то коли вона розпалася? Формальну відповідь на це питання можуть знайти юристи, котрі розуміються на тонкощах українського парламентаризму. Неформальна відповідь вже озвучена спікером парламенту.

Я не повинен оголошувати про розпуск коаліції, це ніде не написано. Але фактично сьогодні в коаліції менше 226 народних депутатів. Це означає, що вона недієздатна, – заявив 24 березня спікер ВР Володимир Гройсман.

29 березня смерть коаліції “Європейська Україна” стала ще очевиднішою, коли до неї відмовилася повертатися фракція “Батьківщина” (Юлії Тимошенко), і заяву про вихід з коаліції подала фракція “Радикальної партії Олега Ляшка” (рішення про вихід партія прийняла ще у вересні 2015 -го).

Якою може бути наступна коаліція

За даними останнього звіту Київського міжнародного інституту соціології, якби вибори в Раду відбулися в середині березня, то ВО “Батьківщина” набрала б найбільший відсоток голосів (18,6% тих, хто пішов би на вибори). Далі йдуть “Опозиційний блок” (13,2%), “Блок Петра Порошенка” (11,4%), “Самопоміч” (10,9%) і “Радикальна партія Олега Ляшка” (10,9%). Дві найбільші фракції – БПП і “Народний фронт” (НФ) – за час роботи в парламенті втратили більшу частину електоральної підтримки (майже 50% і більше 90% відповідно). Тому саме ці дві фракції будуть шукати можливість зберегти коаліцію в прийнятному для них форматі.

Для визначення подальших учасників коаліції ми використовували інструменти мережевого аналізу та голосування народних депутатів за три сесії. Були відібрані тільки голосування «в цілому», так як саме на цій стадії депутати приймають (або не приймають) законопроект. Саме ці голосування показують фактичну коаліцію і опозицію в парламенті. За три сесії 8-го скликання ВРУ накопичилося тисяча сімдесят два голосування “в цілому”.

На першому етапі ми проаналізували, як змінювалася структура парламенту в часі. Період, що аналізується, з грудня 2014 по лютий 2016 року було розбито на три рівних тимчасових інтервалу, і для кожного інтервалу була побудована мережа голосувань депутатів (рис. 1). Детальнішу інформацію про побудову мереж голосувань можна знайти в статті «Звіт VoxUkraine про голосуваннях у Верховній Раді. Справжня коаліція: чи є «Самопоміч» дисидентом?».

Рисунок 1. Мережі голосувань ВРУ для двох часових періодів

Якою Буде Нова Коаліція, або Про Що Мовчать Політики, але Говорить Математика

На підставі отриманих результатів можна зробити три висновки:

  1. При кореляції голосувань в 67% структура парламенту не змінюється. Існує два ядра: ліве – «фактична коаліція», і праве – «фактична опозиція».
  2. Зростає кількість депутатів, які знаходяться в транзитній зоні. Їх патерни голосувань не належать ні до «фактичної коаліції», ні до «фактичної опозиції».
  3. Зростає кількість зв’язків між лівим і правим ядром. Причому якщо в першому часовому інтервалі «фактичну коаліцію» і «фактичну опозицію» об’єднували тільки дві сполучних ланки, то в третьому інтервалі вони обчислюються вже сотнями. Це означає, що кооперація між “фактичної коаліцією” і “фактичної опозицією” посилюється.

Такі дані говорять про те, що з плином часу в «фактичної коаліції» перманентно збільшується дефіцит голосів, і тому їй необхідно кооперуватися з представниками «фактичної опозиції», щоб заповнити цю нестачу.

Ця теза підтверджується динамікою індексу пленарної активності партій. Цей індекс розраховується як відношення суми голосувань “за”, “проти” або “утримався” до загальної кількості голосувань. Чим вище значення індексу, тим частіше в середньому депутати партії тиснуть на кнопку для голосування (рис. 2).

Рисунок 2. Індекс пленарної активності фракцій

Якою Буде Нова Коаліція, або Про Що Мовчать Політики, але Говорить Математика

Показники БПП, НФ, ВО “Батьківщина”, позафракційних депутатів і “Самопомочі” досить рівні. Найбільше впав індекс у РП – з 70 до 51%. Депутати цієї фракції перестали підтримувати на постійній основі «фактичну коаліцію» з вересня 2015-го, коли заявили про вихід з коаліції. Однак це падіння компенсувалось за рахунок зростання показників групи “Воля народу” (на 10%), групи “Партія” Відродження” (на 9%) і “Опозиційного блоку” (на 13%).

Ще одним показником, який характеризує структуру парламенту, є кількість взаємозв’язків між народними депутатами різних фракцій. Між двома депутатами є зв’язок, якщо їх показник кореляції голосувань більше 67%. У табл. 1 відображена зміна кількості взаємозв’язків між депутатами для різних фракцій.

Таблиця 1. Кількість взаємозв’язків між депутатами фракцій

період БПП, НФ і “фактична опозиція” БПП, НФ та міноритарні коаліційні фракції БПП, НФ і Самопоміч БПП, НФ і РП БПП, НФ і Батьківщина
1 (груд. 2014-квіт. 2015 1108 2745 923 1333 489
2 (трав. 2015-вер. 2015) 1577 2837 1387 835 615
3 (жов. 2015 –бер. 2016) 1585 1900 1036 187 677

З таблиці видно, що кількість взаємозв’язків між представниками БПП, НФ і «фактичної опозиції» (“Опозиційний блок”, група «Воля народу», група «Партія «Відродження» та позафракційні депутати) зросла на 43% в третьому періоді в порівнянні з першим, в той час як кількість зв’язків між БПП, НФ і міноритарними коаліційними фракціями (“Самопоміч”, “Батьківщина” і РП) за той самий період знизилася на 30%.

Однак в загальне зменшення кількості взаємозв’язків кожна окрема міноритарна фракція внесла різну лепту. Так, в III періоді в порівнянні з II кількість взаємозв’язків між БПП, НФ і об’єднанням “Самопоміч” зменшилася більш ніж на 33%. Той же показник для БПП, НФ і РП знизився на цілих 86%. Разом з тим спостерігається зростання кількості взаємозв’язків між БПП, НФ і “Батьківщиною” на 38%. Це говорить про те, що остання фракція йде назустріч «фактичній коаліцій», на відміну від двох попередніх.

Прогноз

Згідно з Конституцією України, коаліція повинна мати в своєму розпорядженні 226 голосів, щоб бути легітимною. Так як БПП і НФ не горять бажанням брати участь в можливих позапланових парламентських виборах, саме вони займуть перші два вакантних місця.

Судячи з динаміки наведених вище показників, РП не братиме участі в новій коаліції. А тому стоїть вибір між “Самопоміччю” та “Батьківщиною”. Найімовірніше, незважаючи на категоричність умов входження в нову коаліцію, озвучених Юлією Тимошенко, саме її фракція посяде третє місце. По-перше, динаміка розрахованих показників її фракції краща, ніж у “Самопомочі”. По-друге, “Батьківщина” більш монолітна як фракція і не виключає своїх «топових» представників в парламенті через «неслухняність».

Отже, ми маємо: БПП (137) + НА (81) + “Батьківщина” (19) = 237 голосів. Також можна припустити, що 7 позафракційних депутатів з неформальної групи “Свобода” можуть долучитися до нової коаліції в обмін на деякі політичні дивіденди. Їх згуртованість ми вже відзначали в статті «Звіт VoxUkraine про голосування у Верховній Раді. Справжня коаліція: чи є «Самопоміч» дисидентом?». Крім того, страховим механізмом в разі нестачі голосів буде кооперація з «фактичною опозицією», про що свідчить зростання кількості взаємозв’язків між депутатами БПП, НФ і представниками «фактичної опозиції».


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний