6 червня 2023 року Україна прокинулася із заголовками в стрічках новин, в які важко було повірити: російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС. Це катастрофа, якої боялися, зокрема через неможливість спрогнозувати наслідки. Близько тижня вся країна спостерігала за підйомом рівня води в населених пунктах поблизу ГЕС, евакуацією та численними, інколи катастрофічними, прогнозами наслідків затоплення. Втім, об’єктивно оцінити масштаби руйнувань тоді було неможливо – занадто мало обʼєктивної інформації, особливо з тимчасово окупованих територій, а ситуація змінювалась щоденно.
За три місяці після цього воєнного злочину росії нам із командою в рамках проєкту EMITTER вдалося зробити найбільш точну на даний час оцінку рівня затоплення територій та інфраструктури, які лягли в основу нашого звіту, і краще зрозуміти наслідки катастрофи.
Для аналізу команда проєкту використовувала супутникові зображення MAXAR та Sentinel-2 для визначення конкретних обʼєктів, які знаходяться на постраждалих територіях – будинків, промислових споруд тощо, їхніх типів та площ. Крім супутникових зображень, ми використовували геодані з різних джерел та висотні дані, отримані з NASA DEM (Digital Elevation Model), що дало змогу визначити різницю висот між кожним окремим будинком і точкою на лінії затоплення. Це дозволило оцінити висоту й рівень затоплення для кожного будинка.
Отримані результати дозволили дати відповідь на декілька ключових запитань, які і влада, і громадяни ставили з першого дня підриву ГЕС на Херсонщині.
Скільки площі постраждало
Згідно з нашими оцінками, від затоплення постраждали будівлі та споруди загальною площею 8 588 175 м². Для порівняння, площа всіх поверхів однієї з найбільших будівель у світі – Пентагону – становить приблизно 610 000 м², а відомого американського хмарочосу Емпайр-Стейт-Білдінг – близько 250 000 м².
Тобто підрив Каховської ГЕС затопив площу, співставну з 14 будівлями Пентагону або 34 Емпайр-Стейт-Білдінг.
На цій території затопило з різним ступенем тяжкості близько 60 500 будівель. Це включає в себе як житловий фонд, так і нежитлові споруди, як-от промислові та інфраструктурні об’єкти, будівлі й споруди агропідприємств, освітні та медичні заклади.
Найбільшу площу серед затоплених споруд займають будівлі – 5 874 448 м2, серед яких 4 107 206 м2 (70%) припадає на приватні будинки, а 775 915 м2 на багатоповерхівки.
На другому місці за територією затоплення – об’єкти промисловості та АПК сумарною площею 1 670 730 м2. Серед повністю затоплених вдалося ідентифікувати будівлі одного з найбільших виробників соєвої олії в 2021 році ТОВ “Таврія Агроінвест”. Також повністю затоплена будівля Новокаховського електромеханічного заводу, з якого, за інформацією Генштабу, окупанти у вересні 2023 року вирізали обладнання і вивезли його на територію рф.
Також були затоплені об’єкти інфраструктури (902 934 м2), заклади освіти (133 928 м2) та медичні заклади (45 302 м2).
Які населені пункти постраждали найбільше
Хоч загальні руйнування масштабні, очевидно, що не всі райони постраждали однаково. В деяких районах рівень затопленості дуже високий, в той час як у сусідніх може бути набагато нижчий – все залежить від рельєфу, який враховували наші аналітики при визначенні глибини підтоплення кожної відповідної будівлі.
Наприклад, у Херсонському районі затопило найбільшу кількість будівель – 6612. Другий в лідерах за наслідками підриву ГЕС – Каховський район, на території якого повністю затоплено 4334 будівлі. Найменше зачепило повінню внаслідок теракту Скадовський та Бериславські райони – там зафіксували лише 122 і 93 затоплені будівлі відповідно.
Наскільки затопило будівлі
Хороша новина – не всі споруди в епіцентрі катастрофи пішли під воду. Деякі залишилися взагалі неушкодженими.
Погана новина – затоплених будівель дуже багато. Це видно на супутникових знімках. Внаслідок підриву дамби 11 367 об’єктів виявилися повністю затопленими – вода піднялася вище трьох метрів. Ще 6 580 споруд затоплені частково – за методологією дослідження це означає, що вода в них сягнула 1-3 м.
На фото ліворуч рожевим кольором відмічені затоплені будівлі мікрорайону Корабел в Херсоні, праворуч – західна частина міста Олешки. Супутник зробив ці фото 6 липня 2023 року.
Тішить той факт, що переважна більшість – 42 560 тисяч будівель – відносяться до категорії можливо затоплених – тобто вода в них не піднялася вище одного метра. В такому випадку, за наявності якісного фундаменту, вони підлягають ремонту.
Втім, це лише попередні оцінки. Щоб їх підтвердити чи спростувати, необхідно проводити подальші детальні дослідження – адже більшість обʼєктів на цій території – приватні будинки, кожен із яких унікальний. Багато з них стоять на глиняних породах, які виглядають міцними, але можуть не пережити зиму, бо фундамент просто “поведе”.
Для чого потрібні ці дані
Відновлення постраждалих територій вимагає значних коштів, які, вочевидь, треба буде шукати, зокрема, у донорів та інвесторів.
Будь-які домовленості та угоди про фінансування від міжнародних партнерів – від декларації, ухваленої на Конференції з відновлення в Лугано, до опублікованого цього тижня переліку реформ для фінансування від США – містять вимогу забезпечити прозорість процесу відбудови з боку України.
Постійний моніторинг масштабів затоплення в Херсонській та Миколаївській областях внаслідок підриву Каховської ГЕС може забезпечити як незалежне підтвердження ступеня руйнації, так і необхідну прозорість у процесі відновлення цих територій. Завдяки аналізу геоданих з супутників і дронів можна обʼєктивніше визначати пріоритетні напрямки та райони для відбудови, верифікувати потреби постраждалих, розробляти більш ефективні стратегії відновлення регіону та мати змогу обґрунтовано планувати витрати на проєкти.
Всі дані вже доступні на публічному дашборді, тобто будь-хто в Україні чи за кордоном зможе зробити власний аналіз. Наша команда планує регулярно оновлювати аналітичні огляди ситуації. Така відкритість та прозорість має допомогти ефективно подолати наслідки російського теракту, а також забезпечити довіру та максимальне залучення інвесторів та донорів до цього процесу.
Цю публікацію підготовлено з використанням даних, наданих проєктом EMITTER, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю проєкту і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
