Уривок з книги «Огидна правда. Facebook: за лаштунками боротьби за першість»
Beta

Уривок з книги «Огидна правда. Facebook: за лаштунками боротьби за першість»

Photo: ua.depositphotos.com / joaoserafim
2 Грудня 2022
FacebookTwitterTelegram
931

Книжка Шіри Френкель та Сесілії Кан «Огидна правда. Facebook: за лаштунками боротьби за першість» від видавництва Vivat — це історія про те, які секрети приховує відома соціальна мережа Facebook. Більшість із нас регулярно гортає стрічку новин, лайкає, репостить, коментує.

Ми довіряємо соцмережі свої фото, лишаємо в «біо» особисті дані, номери телефонів. Адже Facebook запевняє: «Усе ОК, конфіденційність гарантовано!». І ігнорує торгівлю людьми, ширить неймовірну кількість шокового контенту, а топменеджер цієї найпопулярнішої соцмережі домовляється про щось протиправне з комуністичною владою В’єтнаму… Аж ось огидна правда пнеться з кабінетів на ток-шоу, несеться шпальтами світових ЗМІ. Стрімке та болісне падіння Facebook, приховані судові процеси, альянси й суперництво всередині корпорації зла, політичний вплив, сутички з Федеральною торговою комісією — авторки поведуть вас таємними стежками зітканого з брехні метасвіту Facebook…

Протягом майже десяти років щоразу наприкінці тижня у Facebook проводили неформальні збори всієї компанії, що називалися «Запитання й відповіді», або Q&A. Формат простий і досить типовий для всієї IT-галузі: Цукерберґ виголошує коротеньку промову, а потім відповідає на запитання, які вибрали співробітники компанії з-поміж тих, що самі подали за кілька днів до зборів. Після обговорення тем, що дістали найбільше голосів, Цукерберґ відповідає на спонтанні запитання аудиторії. Такі збори минають більш розслаблено, ніж квартальні наради Facebook на рівні всієї компанії, які називають «Усі на палубу»: тоді діє жорсткіший роз порядок із підготовленою програмою та презентаціями.

Збори в Менло-Парку відвідало кілька сотень працівників, тисячі інших дивилися трансляцію з офісів Facebook у всьому світі. Очікуючи на Q&A щодо висловлення Трампа про заборону в’їзду мусульман, працівники бідкалися у внутрішніх Facebook-групах, які називались «племена», що платформа мусила вилучити Трампову промову з сайту. У більших форумах — робочих групах, де провадять професійні обговорення, — люди цікавилися історією ставлення Facebook до урядовців. Працівники обурювалися, що очільники компанії не стали на заваді очевидному, на  їхню думку, пропагуванню ненависті.

Коли один працівник підійшов до стійки з мікрофоном, усі стихли. «Чи вважаєте ви за свій обов’язок, — запитав він, — видалити агітаційне відео Трампа, що закликає заборонити в’їзд мусульман?» Висловлювання, скероване проти мусульман, зазначив він, ніби ж порушує правила Facebook щодо пропагування ненависті. Цукерберґ звик відповідати на незручні запитання під час Q&A. Його питали про непродумані бізнес-угоди, брак культурної різноманітності у штаті компанії, а також про плани подолання конкуренції. Проте цей працівник поставив запитання, щодо якого самі керівники не могли дійти згоди. Цукерберґ сів на свого коника. Це складне питання, — відповів він. Проте він непорушно відстоюватиме свободу слова. Вилучення публікації було б  надто радикальним кроком. 

Це чільний лібертаріанський аргумент, який Цукерберґ наводить знову й знову: архіважливість захисту свободи слова відповідно до Першої поправки до Білля про права. Цукерберґ тлумачив її так: свободі слова перешкоджати не можна. Facebook стане майданчиком для різноголосся конкурентних поглядів і думок, щоб інформувати користувачів. Проте гарантію свободи слова, яка набрала чинності 1791 року, передбачали для того, щоб розвивати здорову демократію, за якої уряд не обмежує плюралізму думок. Перша поправка мусила захистити суспільство. А таргетована реклама, що містить непристойний контент, спонукає користувача клацнути на неї та має на меті збирання користувацьких даних, суперечить ідеалам здорового суспільства. Сумнівні алгоритми Facebook, за словами Рене Дірести, дослідниці дезінформації зі Стенфордського центру спостереження за інтернетом, «використовували та викривляли політики й експерти, які скаржаться на цензуру та модерування контенту, закидаючи, що це кінець свободи слова онлайн». Вона додає: «Права розширювати алгоритми немає. От у цьому й полягає проблема, яку треба розв’язати». 

Справа непроста, хоча комусь і здавалося, що рішення близько. У дописі в робочій групі Моніка Біркет дала зрозуміти, що публікації Трампа не вилучатимуть. Хай люди тлумачать його слова так, як уважають за потрібне, сказала вона.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний