«Поганим людям, щоб досягти своїх цілей, потрібно лише щоб добрі люди нічого не робили». Дотепне спостереження Джона Стюарта Міллза. Він навіть не здогадувався, що росія втілить це висловлювання в життя у своїй війні з демократичним світом. Буквально, головне завдання російської пропаганди – переконати «добрих людей» нічого не робити поки росія нападає на своїх сусідів, допомагає кривавим диктаторам утримуватися при владі та підтримує тероризм у всьому світі.
Російська пропагандистська кампанія спирається на два основні інструменти. По-перше, це підтримка магічного мислення, тобто сподівання, що неприємності зникнуть самі собою. Наприклад, «добрий цар миттєво вирішить мої проблеми», «путін серйозно хворий і скоро помре» або «російські еліти/росіяни скинуть путіна». По-друге, це просування вивченої безпорадності: «я все одно нічого не можу змінити», «я лише маленька людина», «глобальні еліти контролюють усе». Якщо такі переконання має достатня кількість людей, потенційний автократ може робити що йому заманеться за мінімального опору.
Справді, путіну потрібні лише соціальні медіа (ще один західний винахід!) і фабрики тролів (Тімоті Снайдер дуже чітко пояснює, як працюють російські демотиваційні кампанії), щоб відправити сотні тисяч росіян на війну як гарматне м’ясо або привести до влади проросійських популістів у інших країнах. Натомість Леніну та Сталіну знадобився масовий терор, щоб упокорити народи Радянського Союзу, і військова сила разом із мільярдами доларів для підтримки комуністичних партій за кордоном.
Що спільного у таких висловлювань: «радянський народ житиме при комунізмі у 1981 році», «росія буде демократичною» та «я закінчу війну за 24 години»? Усі вони є прикладами магічного мислення. За цими заявами немає надійного плану, який би ґрунтувався на фактах. Як неефективна планова економіка та бюрократія, заснована на лояльності, а не на заслугах, можуть побудувати комунізм? Як Трамп може закінчити війну, якщо путін не хоче зупинятися і вважає Трампа слабким? Як росія може стати демократичною, якщо росіяни не прагнуть демократії? Але тим, хто вірить у ці твердження, не потрібно знати «як», оскільки вони чекають на диво.
«Вивчена безпорадність» є іншою формою тієї самої парадигми «нічого не роблення». Людині, яка переконана, що нічого не може змінити, немає сенсу діяти. Але коли людина обирає бездіяльність, твердження «ви нічого не можете змінити» стає пророцтвом, що самореалізується. Згадайте, як росія підштовхнула Захід до бездіяльності, раз по раз малюючи «червоні лінії», які значно уповільнили поставки зброї в Україну й таким чином дозволили росії окупувати більше території та вбити більше українців. Багато урядів на Заході були паралізовані відчуттям, що нічим не можуть відповісти путіну. Загальний настрій був, що «Київ упаде за три дні, тому допомагати Україні марно». Якби українці були так само паралізовані, Київ справді впав би за три дні. Але українці вирішили боротися, тим самим довівши, що «червоні лінії» Кремля фальшиві, і що, маючи достатньо ресурсів, вони можуть перемогти російську агресію.
В історії є багато прикладів, коли невелика група сміливих людей – іноді навіть одна людина – здійснювала кардинальні зміни. Наприклад, протест Рози Паркс привів до скасування сегрегації у США. 79 українських миротворців не дали боснійському містечку Жепа стати ще однією Сребреницею. Кілька тисяч членів Української Повстанської Армії та литовських «лісових братів» організували повстання в Кенгірі, Норильську та інших радянських концтаборах, що зрештою зруйнувало систему ГУЛАГу.
Зараз Україна протистоїть об’єднаним силам росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї. Дехто обирає чекати на диво («Росіяни повстануть проти путіна») або завмерти у відчаї («росія не може програти, тому що у неї забагато людей»). Але це саме те, чого хоче путін. Тому що росія може перемогти лише якщо демократії оберуть бездіяльність замість підтримки української перемоги.
Демократичні уряди можуть зробити багато: використати заморожені російські активи для купівлі зброї для України, накласти більше санкцій на російську економіку, що вже почувається недобре, запровадити програму «нафта в обмін на продовольство», заборонити політичним партіям і неурядовим організаціям у своїх країнах отримувати російські гроші, закрити російські медіа.
Проте й кожен із нас може чимало зробити, щоб змінити ситуацію. Наприклад, можна задонатити українським організаціям. Подзвонити своїм представникам і попросити їх підтримати Україну. Підписатися на незалежні медіа й почати читати й ставити запитання замість того, щоб дивитися TikTok і повторювати гасла. Будьте готові захищати свою свободу та свободу інших. Не чекайте, поки вони прийдуть за вами. Будьте сміливими, як Україна!
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний