Важливі законопроєкти. Випуск 23: створення Міністерства демографії, звільнення священнослужителів та віруючих від мобілізації та нові правила банкрутства

Вдосконалення Кодексу з процедур банкрутства 

У Верховній Раді зареєстровано три законопроєкти, які мають удосконалити Кодекс з процедур банкрутства. 

Законопроєкт 11446 розширює перелік підстав для відмови у відкритті справи про банкрутство. Якщо боржник надасть докази платоспроможності, то господарський суд не має права відкривати справу про банкрутство. Наразі суд може відмовити у відкритті справи, якщо тривають інші судові спори між боржником та кредитором щодо фінансових зобов’язань або якщо боржник задовольнив усі вимоги кредитора ще до підготовчого засідання суду. 

Законопроєкт 11449 пропонує надати кредиторам право ініціювати відкриття справи про неплатоспроможність. Наразі це можуть робити лише самі боржники. При цьому безспірний борг (боржник не має заперечень щодо вимог кредитора) як одна із підстав для відкриття провадження має бути підтверджений судовим рішенням. 

Законопроєкт 11447 уточнює перелік завдань суду у підготовчому засіданні. Зараз, за Кодексом з процедур банкрутства, під час підготовчого засідання суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обгрунтованість заперечень боржника. Окрім цих завдань, уточнено, що суд може перевіряти наявність боргу, зважаючи на подані сторонами докази та заперечення;  оцінювати обгрунтованість вимог заявника; визначати обставини справи, які підлягають встановленню, та збирати докази; вирішувати питання відводів; визначати порядок розгляду справи. Ці зміни мають узгодити Кодекс з процедур банкрутства з положеннями Господарського процесуального кодексу. 

Довідково: провадження про неплатоспроможність підтверджує нездатність боржника виконати свої боргові зобов’язання перед кредитором після настання встановленого терміну. Якщо боржник не здатен відновити свою платоспроможність за допомогою процедури реструктуризації та погасити грошові вимоги кредитора, то суд має підстави оголосити боржника банкрутом. Сьогодні справи про неплатоспроможність відкриваються лише за ініціативою боржника, а справи про банкрутство — як боржника, так і кредитора. 

Усунення корупційних ризиків при оформленні бронювання 

Законопроєкт 11453 має усунути корупційні ризики, пов’язані з оформленням у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) необхідних для бронювання документів. Автори проєкту уточнюють окремі положення закону «Про мобілізацію». 

Якщо для оформлення бронювання потрібні довідки від ТЦК та СП, то вони зобов’язані за письмовим запитом не пізніше трьох робочих днів надати всі необхідні документи. При цьому працівники ТЦК та СП не мають права протягом десяти днів з дня звернення (або до рішення про надання відстрочки) направляти на військово-лікарську комісію або мобілізовувати громадян. 

Удосконалення порядку демобілізації та ротації військовослужбовців

Законопроєкт 11460 дозволить звільняти з військової служби військових, які служили під час воєнного стану не менше трьох років, із яких як мінімум півтора брали участь у виконанні бойових завдань. Право на відстрочку для таких військовослужбовців діє протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби. У разі надання добровільної згоди на продовження військової служби понад 36-місячний строк грошові виплати таким військовослужбовцям мають виплачуватися у подвійному розмірі. 

Окрім цього військовослужбовці, добровільно прийняті на службу, не можуть бути переведені до інших військових частин чи роду військ без їхньої письмової згоди. 

Законопроєкт також охоплює питання бронювання. Автори пропонують забронювати всіх працівників Державної прикордонної служби, НАБУ та пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС. Додатково бронювання пропонується надати половині працівників та службовців Нацполіції, ДБР, БЕБ, органів прокуратури, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (крім працівників, які вже підлягають бронюванню на 100%), Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, установ системи правосуддя та органів досудового розслідування, патронатних служб державних органів. 

Наразі частку бронювання працівників відповідних служб визначає постанова КМУ №76, і з початку повномасштабного вторгнення вона змінювалася декілька разів. Наприклад, у 2022 році усі працівники Нацполіції, НАБУ, БЕБ, ДБР підлягали бронюванню, а працівники ДСНС — ні. У 2023 році працівників ДСНС виключили з числа тих, хто підлягає призову, й додали до цього переліку суддів, деяких працівників апарату міністерств та парламенту тощо. У 2024 році НАБУ, БЕБ та ДБР дозволили бронювати до 50% працівників, а Нацполіції та ДСНС — за потреби й більше. Вочевидь, автори законопроєкту хочуть записати відповідні умови бронювання в закон, щоб їх важче було змінювати.

Додатково вони пропонують дозволити безперешкодно виїжджати за кордон, за умови пред’явлення документа про відстрочку, всім, хто має право на відстрочку чи є заброньованим. 

Перерозподіл військового збору для підтримки Збройних Сил України

Проєкт Закону №11442 передбачає, що всі кошти, отримані від сплати військового збору, будуть зараховуватися до спеціального фонду Державного бюджету України (зараз військовий збір – складова доходів загального фонду Державного бюджету). Вони будуть спрямовані виключно на потреби Збройних Сил України у таких пропорціях:

• 50% – на озброєння та військову техніку;
• 50% – на виплати військовослужбовцям.

Мета цього законопроєкту – забезпечити стабільне фінансування для підвищення боєздатності української армії. 

До речі, рік тому ми публікували статтю з рекомендацією зробити військовий збір цільовим та використовувати його лише на потреби оборони. 

Звільнення священнослужителів та віруючих від мобілізації

Законопроєкт №11439 передбачає, що священнослужителі релігійних організацій, чия діяльність не заборонена в Україні, а також громадяни, які письмово підтвердять, що виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням, не підлягають мобілізації. Для них передбачена альтернативна (невійськова) служба. Водночас, за їхнім бажанням ці громадяни можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.

Посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини

Законопроєкт 11459 пропонує надати місцевій владі право забрати чи викупити у комунальну власність пам’ятки культури. Якщо дії власника пам’ятки ведуть до її пошкодження чи знищення, власник отримає попередження зі встановленим реченцем для вжиття заходів для  збереження пам’ятки. У разі невиконання цих заходів, орган охорони культурної спадщини може конфіскувати чи викупити пам’ятку. 

Також народні депутати пропонують збільшити штрафи за порушення законодавства про охорону культурної спадщини: 

Порушення	Штраф
– проведення незаконних робіт, які можуть завдати шкоди пам’ятці – недотримання вимог утримання об’єктів культурної спадщини та умисне доведення їх до руйнації  – неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про об’єкти культурної спадщини, виявлені під час  будівельних робіт	від 50 (85 тисяч грн) до 100 тисяч (1,7 млн грн) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (нмдг)
– неукладення власником охоронного договору – порушення режиму використання об’єкта культурної спадщини  – невиконання вимог органу охорони культурної спадщини та недотримання вимог законодавства про охорону культурної спадщини – розміщення рекламних та інформаційних вивісок на культурних пам’ятках	від 20 до 30 тисяч нмдг (від 340 до 510 тисяч грн)

Супутній законопроєкт розширює перелік складу кримінальних та адміністративних правопорушень у сфері охорони культурної спадщини. Він пропонує передбачити кримінальну відповідальність за: 

• знищення чи пошкодження пам’яток культури, які перебувають під захистом держави або знаходяться в процесі включення в реєстри культурної спадщини; 
• внесення недостовірної інформації до містобудівної документації; 
• невиконання приписів органів охорони культурної спадщини чи перешкоджання їхній діяльності; 
• сприяння у проведенні незаконної містобудівної діяльності;
• воєнні злочини проти культурної спадщини. 

Такі дії можуть каратися штрафами або позбавленням волі. Додатково, залежно від тяжкості злочину, власника можуть позбавити прав на пам’ятку та заборонити вести професійну діяльність у сфері містобудування на період до трьох років. Передбачається, що це створить умови для більш дбайливого ставлення до культурної спадщини та дасть можливість державі та місцевим органам влади вживати ефективні заходи для припинення порушень у цій галузі.

Створення Міністерства демографії та діаспори України

Законопроєкт про засади державної демографічної політики (№11424) пропонує створити Міністерство демографії та діаспори України, функції якого включатимуть розробку стратегічних документів державної демографічної політики та поглиблення зв’язків з діаспорою, зокрема залучення діаспори до відновлення України, інвестицій в українську економіку та підтримки постійного зв’язку з Україною, координація проектів української діаспори та закордонних українців.

На додачу законопроєкт пропонує створити Фонд відновлення демографічного потенціалу України та Міжвідомчу координаційну комісію з питань демографічної політики. Фонд збиратиме кошти з різних джерел (державний бюджет, донори, гранти, програми ЄС, пожертви тощо) та фінансуватиме проєкти в рамках державної демографічної політики, зокрема й проєкти з повернення біженців та мігрантів. Комісія під головуванням відповідного Віце-прем’єр-міністра координуватиме діяльність різних відомств у сфері демографічної політики.

Частина повноважень нового Міністерства демографії та діаспори дублюватиметься з існуючими повноваженнями Міністерства соціальної політики. Створення нових органів виконавчої влади саме по собі не вирішить проблеми з демографічною ситуацією. Потрібні конкретні і практичні заходи, спрямовані на покращення соціально-економічних умов у країні, щоб впливати на демографічні показники.

Хоча автори законопроєкту і стверджують, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат, створення нових органів і структур потребуватиме фінансування адміністративного апарату.

Зміни до правил програми «єВідновлення»

У Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти №11444 і №11440, які пропонують зміни до програми «єВідновлення». Ці зміни спрощують отримання компенсацій за житло, знищене чи пошкоджене внаслідок агресії Росії .

За законопроєктом  №11444 українці, які купують житло за кошти компенсації «єВідновлення», будуть звільнені від обов’язкового державного пенсійного збору (1% від вартості нерухомого майна у  договорі купівлі-продажу).

Рахунки, відкриті для зарахування компенсації, не можна буде заарештувати або стягнути з них кошти, окрім випадків незаконного отримання компенсації. Запроваджується відповідальність за нецільове використання компенсації  — отримувач компенсації має повернути її у повному обсязі).

Проєкт запроваджує поняття території непридатної для життєдіяльності.  Порядок визнання населених пунктів непридатними визначить Кабмін. До таких територій належатимуть території та населені пункти, де пошкоджено чи знищено більше 70% житла, об’єкти інфраструктури (постачання та розподіл природного газу, електрики, тепла, водопостачання та водовідведення). Житло в таких зонах прирівнюється до знищеного. Обстеження такого житла для отримання компенсації не потрібне.

Компенсацію можна буде використовувати для погашення кредитів на придбання або інвестування в нову нерухомість чи земельні ділянки. Якщо пошкоджене житло куплено в іпотеку чи є заставою, то компенсація за нього надається тільки за згодою кредитора.

Проєкт №11440 спрощує процедури отримання компенсації за житло, незареєстроване у Державному реєстрі речових прав (ДРРП) (житло, отримане чи придбане після 2013, реєструвалося автоматично). Раніше для отримання компенсації за таке житло необхідно було отримати витяг про право власності у Бюро технічної інвентаризації (БТІ). У багатьох випадках це було неможливим через знищення БТІ, розташування їх на окупованих територіях або у зоні бойових дій.

Законопроєкт 11440 пропонує, щоб реєстратори та нотаріуси могли вносити дані до ДРРП на підставі паперових правовстановлювальних документів без потреби верифікації інформації у БТІ, якщо доступ до архівів утрачено.

Буде створений перелік БТІ, реєстрація майна у яких дасть право користуватися спрощеною процедурою. На період воєнного стану та протягом року з дня його припинення запроваджується обтяження (заборона розпоряджатися або користуватися нерухомим майном) прав власності на майно, реєстрацію якого проведено через реєстрові книги у БТІ  без внесення до Реєстру прав власності на нерухоме майно, якщо доступ до цих реєстрових книг відсутній. Дозвіл розпоряджатися майном до завершення дії воєнного стану можна отримати за рішенням суду, якщо буде відновлено доступ до реєстрових книг БТІ.

Збільшені штрафи за правопорушення бізнесу

Законопроєкт №11443 вносить зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Основні зміни стосуються збільшення штрафів для юридичних осіб, запровадження нефінансових заходів покарання та застосування спеціальної конфіскації.

В Кримінальному кодексі пропонується підвищити розміри штрафів: 

• за нетяжкі злочини штраф становитиме від 170 000 грн до 340 тис. грн (зараз від 170 до 340 000 грн); 
• за тяжкі – від 340 тис. грн до 34 млн грн (зараз від 340 тис. до 1,275 млн грн);
• за особливо тяжкі злочини: від 1,275 млн до 127,5 млн грн (зараз від 1,275 млн до 1,7 млн);

Також впроваджуються нефінансові заходи покарання, зокрема тимчасові обмеження діяльності (наприклад, користуватися ліцензією, брати участь у публічних закупівлях, купувати облігації внутрішніх державних позик, приватизовувати держмайно тощо) та обмеження в отриманні прав та переваг (заборона отримувати пільги від держави, залучати кошти міжнародних технічних проєктів, набувати статусу резидента Дія Сіті тощо). Такі заходи є покаранням за легалізацію (відмивання) незаконно одержаного майна та корупцію. Вони застосовуються лише за рішенням суду та на строк від 6 місяців до 3 років. 

Також види покарання юросіб доповнили спеціальною конфіскацією. Це вилучення на користь держави майна підприємства, отриманого злочинним шляхом, наприклад, у результаті підкупу представників держави (корупції), чи якщо воно призначалося для хабара.

В Кримінально-процесуальному кодексі визначили порядок кримінального провадження відносно підприємств, а також порядок участі представника та захисника юридичної особи.

Припинення автоматичного продовження тримання під вартою (арешту) за відсутності рішення суду

Зараз у разі закінчення строку дії рішення суду про тримання під вартою та у випадку неможливості розгляду судом питання про його продовження, тримання під вартою автоматично продовжується до рішення суду, але не більше, ніж на два місяці. Законопроєкт №11436 пропонує виключити частину 6 статті 615 Кримінального процесуального кодексу України та звільняти затриманих з під варти, якщо немає судового рішення про продовження тримання їх під вартою.

Зміни у правилах проходження тесту на IQ для майбутніх суддів

Зараз кандидати на посаду судді мають скласти кваліфікаційний іспит, який складається з анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться з когнітивних здібностей (так звана шкала IQ), історії України, права. Практичні завдання проводяться щодо кожної (адміністративної, господарської, загальної – цивільної і кримінальної) спеціалізації суду. Кандидат на посаду судді склав іспит, якщо він набрав понад 75 відсотків балів за кожне тестування та практичне завдання.

Законопроєкти 11425 і 11425-1 пропонують прибрати вимогу набрати 75% балів під час тестування на когнітивні здібності (IQ-тесту), залишивши цю вимогу для інших завдань. Натомість успішним проходженням вважатиметься «набрання кандидатом середньо допустимого балу тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККС)». Крім того, пропонується уточнити, що ВККС не оприлюднюватиме програму та перелік питань тестування з когнітивних здібностей на своєму офіційному веб-сайті. Програму та перелік питань тестування з інших напрямків ВККС оприлюднюватиме, як і зараз, не пізніше, ніж за 30 днів до його проведення. 

Автори так обгрунтовуть потребу змін: по-перше, в Україні немає готових та апробованих тестів для конкурсів на посади суддів, що ставить під сумнів їхню надійність і валідність. По-друге, у ВККС є побоювання, що більшість кандидатів на посади суддів не зможуть подолати поріг у 75% під час тестування. Це підтверджується конкурсом на посади дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, де лише 19% кандидатів успішно пройшли тестування. Це свідчить про те, що поточні тести є надто складними та не відповідають когнітивним здібностям кандидатів.

Запровадження таких змін може значно знизити прозорість процесу відбору кандидатів на посади суддів. Встановлення «середньо допустимого балу» на розсуд ВККС, без чітких критеріїв його визначення, підвищує дискрецію та відкриває можливості для корупційних схем. Крім того, відмова від оприлюднення програми та переліку питань тестування з когнітивних здібностей позбавляє кандидатів рівних умов підготовки та може бути використана для маніпуляцій результатами тестування.