Важливі законопроєкти. Випуск 30: ліквідація МСЕК, реформа ритуальних послуг та єдина цифрова платформа відновлення

За цей період було зареєстровано 38 законопроєктів: 2 про продовження воєнного стану і мобілізації від Президента, 8 урядових і 28 від народних депутатів. Серед законодавчих пропозиції є ліквідація Медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), впровадження конкурсів на керівні посади у поліції, управління відходами видобувної промисловості, допущення до ринку поховання приватних осіб, запровадження міжнародних вимог для перевезення продукції, яка швидко псується. Про це та інше читайте в черговому огляді.

Новий закон про управління відходами видобувної промисловості

Україна зобов’язана запровадити систему управління відходами, узгоджену з Директивами 2006/21/ЄС та 2004/35/ЄС та Національним планом управління відходами до 2030 року. Законопроєкт 12180 охоплює всі процеси, пов’язані з управлінням відходами, які утворюються під час видобутку корисних копалин, а саме перевезення, зберігання, переробку та утилізацію таких відходів, а також контроль за екологічною безпекою на об’єктах, де ці відходи розміщуються. Дія закону не поширюється на радіоактивні відходи, відходи, утворені в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, та деякі інші.

Видобувна промисловість є джерелом близько 70% усіх відходів в Україні, які утворюються під час видобутку, збагачення та переробки корисних копалин. Підприємства видобувної промисловості, які під час своєї діяльності утворюють відходи (оператори), повинні будуть забезпечувати екологічну безпеку, слідкувати за належною експлуатацією власних об’єктів для зберігання чи захоронення відходів і виконувати постексплуатаційні заходи. 

Усі суб’єкти, які працюють із відходами видобувної промисловості, будуть зобов’язані дотримуватись норм безпеки та впроваджувати найкращі доступні технології, а також ліквідувати відходи після завершення експлуатації об’єктів та проводити рекультивацію земель. Відповідно до законопроєкту, оператори повинні будуть мати фінансове забезпечення (гарантії) для покриття витрат, пов’язаних із потенційними ризиками та необхідністю рекультивації місць зберігання відходів. Для цього вони повинні будуть розмістити кошти на спеціальному рахунку або скористатися банківською гарантією, страхуванням, порукою чи заставою. Ці кошти будуть використані в разі аварії або на покриття витрат на рекультивацію навіть якщо компанія більше не функціонує.

Щоб отримати дозвіл на управління відходами, потенційний оператор такого об’єкта повинен буде скласти план управління відходами — документ із переліком заходів з екологічної безпеки та детальні інструкції до всіх етапів діяльності від зберігання і транспортування до утилізації відходів та відновлення земель після закінчення робіт. 

Кабінет Міністрів України, органи державної та місцевої влади повинні будуть облікувати покинуті об’єкти видобувної промисловості, затвердити правила управління такими об’єктами, контролювати виконання цих правил та призначати операторів для управління ними. Оператором покинутого об’єкта може бути державна установа (підприємство, що належить до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів) або інвестор, який за угодою про розподіл продукції управлятиме відходами видобувної промисловості на покинутому об’єкті.

Законопроєкт запроваджує обов’язкову систему управління ризиками, що включає оцінку потенційних небезпечних ситуацій. Оператори несуть відповідальність за будь-який шкідливий вплив на довкілля та здоров’я громадян у результаті неналежного управління відходами. Державні органи матимуть право зупиняти діяльність об’єктів, які не відповідають вимогам безпеки.

Ухвалення цього законопроєкту допоможе знизити екологічні проблеми, але водночас підвищить витрати підприємств видобувної галузі, які повинні будуть дбати про зниження впливу своєї діяльності на довкілля. Задля реалізації положень цього проєкту уряд має підготувати більше 20 підзаконних нормативних актів.

Нові правила поховання: більше прав для приватного бізнесу та захист інформації про померлих

Законопроєкт 12188 пропонує комплексні зміни у сфері поховань і створення кладовищ. Він визначає, що кладовища та крематорії можуть перебувати не лише у державній чи комунальній, але й у приватній власності, а також пропонує дозволити поховання домашніх тварин на окремих секторах кладовищ. 

Пропонується запровадити спеціальні правила для надання земельних ділянок під нові кладовища або крематорії: такі ділянки державної або комунальної власності мають передаватися виключно через земельні торги (сьогодні ділянки під кладовища надають місцеві ради лише спеціалізованим комунальним підприємствам на праві постійного користування). При цьому ділянки землі, на яких уже розташовані кладовища або крематорії комунальної власності, не можуть бути приватизовані або передані в оренду фізичним чи юридичним особам.

Проєкт визначає особливий статус для Національного військового меморіального кладовища. Це кладовище буде державною власністю, розташовуватиметься на державних землях і не підлягатиме приватизації або передачі в оренду. Місце для нього обиратиметься з урахуванням громадських інтересів, а результати громадських обговорень можуть бути підставою для місцевих органів управління розпочати або відмовитися від підготовки відповідної документації. Витрати на почесне поховання на цьому кладовищі покриватиме державний бюджет. Законопроєкт пропонує заборонити поховання на ньому осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії або радянських органах, а також працівників радянських органів безпеки. На цьому кладовищі можна буде встановлювати кенотафи (пам’ятні знаки) для вшанування захисників України, оголошених судом померлими, які захищали незалежність та територіальну цілісність України.

Законопроєкт пропонує низку обмежень для реклами ритуальних послуг: заборонити демонструвати процес ритуальних послуг або предмети, які використовуються в цьому процесі, розміщувати цю рекламу на товарах та в друкованих виданнях, орієнтованих на неповнолітніх, а також у приміщеннях та на вулиці ближче, ніж за 300 метрів до закладів освіти, дитячих центрів, лікарень, військових частин та місць історичної та культурної спадщини.

Законопроєкт 12189 пропонує скасувати звільнення від ПДВ операцій державних та комунальних ритуальних служб, пов’язаних із похованням. Також пропонується скасувати спрощену систему оподаткування для постачальників ритуальних послуг. 

Законопроєкт 12190 пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України, щоб захистити інформацію про померлих. А саме, встановити відповідальність за умисне розголошення конфіденційної інформації про померлу особу або її близьких, якщо така інформація стала відомою через службову або професійну діяльність. Покарання — штраф від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17-68 тис грн), а також позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років (ні у проєкті, ні в супровідних документах немає подробиць про те, які саме «певні» посади чи діяльність підпадуть під його дію). 

Українська сертифікація автомобілів, що перевозять швидкопсувні продукти

Законопроєкт 12182 пропонує запровадити сертифікацію транспорту, який перевозить швидкопсувні продукти. Вона відповідатиме вимогам Угоди про міжнародні перевезення, до якої Україна під’єдналась у 2008 році. Спеціальні вантажні автомобілі («ізотермічні транспортні засоби» – автомобілі, які ізолюють теплообмін, що дозволяє зберігати продукти свіжими під час перевезення) проходитимуть інспекцію в Україні (зараз лише за кордоном) та отримуватимуть відповідне свідоцтво. При цьому інспекція буде зареєстрована у Європейській економічній комісії ООН, а видане нею українською та англійською мовами свідоцтво визнаватиметься за кордоном. 

Ліквідація МСЕК та впровадження нових підходів

Урядовий законопроєкт №12178 пропонує замінити систему медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) новою — оцінювання повсякденного функціонування особи (ОПФО), щоб змістити фокус із формального статусу інвалідності до того, які функції людина може виконувати з урахуванням стану її здоров’я.

Уряд пропонує повністю замінити МСЕК на ОФПО уже з 1 січня 2025 року. У новій системі лікарсько-консультативні комісії (ЛКК) будуть скасовані. Лікар, що проводить лікування, або військовий лікар зможуть направити пацієнта на ОПФО. ОФПО проводитимуть експертні команди з лікарів-практиків у кластерних і надкластерних лікарнях. Це заклади, де працюють мультидисциплінарні команди, що можуть забезпечити комплексне медичне обстеження та реабілітацію. У таких лікарнях є потрібні спеціалісти (хірурги, терапевти, психіатри, травматологи) та обладнання, щоб проводити необхідні обстеження. Якщо людина не може приїхати до лікарні, оцінювання можуть провести дистанційно або ж команда може приїхати до неї додому (за рахунок коштів, які отримує медичний заклад). Експертні команди зможуть встановити групу інвалідності або відправити особу на додаткове обстеження.

Під час проведення очного оцінювання повсякденного функціонування людина зможе залучити свого представника, наприклад, лікаря або юриста, який допоможе з роз’ясненням справи. Експертна команда повинна забезпечити відео- чи аудіофіксацію ОФПО, додатково запис може робити пацієнт чи його представник. Рішення експертної команди можна буде оскаржити як адміністративним (через скаргу на адресу керівництва медичного закладу), так і судовим шляхом.

Одним із ключових елементів нової системи є повна цифровізація: всі медичні дані людини будуть доступні в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), а лікарі зможуть надсилати направлення на ОПФО в електронному вигляді. Рішення, ухвалене експертною командою, автоматично надходитиме до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Отже, людині не потрібно буде самостійно збирати довідки.

На основі внесених в ЕСОЗ даних оцінювання повсякденного функціонування лікарі визначать рівень обмежень функціональності пацієнта, враховуючи фізичні, психічні, інтелектуальні та інші аспекти. Після оцінювання людина отримає індивідуальну реабілітаційну програму, яка включатиме не лише медичну допомогу, але й соціальні, трудові та освітні послуги для сприяння поверненню до нормального життя. Усі процедури проводитимуться в одній лікарні, що знизить стрес пацієнта і час, необхідний для отримання послуг.

Збільшення виплат при народженні дитини

Законопроєкт 12184 пропонує суттєво (більше як ушестеро) збільшити розмір державної допомоги для сімей при народженні дитини. Виплати складатимуться із суми, яка прив’язана до прожиткового мінімуму на дитину. Сьогодні сім’ї, що отримують допомогу при народженні дитини, отримують 41 280 грн: 10 320 грн одразу, а решту — рівними частинами протягом наступних 36 місяців. Законопроєкт пропонує підвищити виплату на дитину до 105 розмірів дитячого прожиткового мінімуму (зараз 2563 грн), тобто до 268 115 грн. При цьому одразу виплачувати суму 25 прожиткових мінімумам (64 075 грн), а решту 204 040 грн розподілити рівними частинами протягом трьох років.

Фінансування таких підвищених виплат пропонується за рахунок оптимізації видатків державного бюджету. Якщо законопроєкт буде ухвалено, уряд повинен буде врахувати ці зміни при розробці бюджету на 2026 рік, скоротивши статті видатків, які не мають критичного значення. 

Зауважимо, що у 2023 році в Україні народилося 187 тис. дітей, тож якби цей закон діяв на той час, додаткові витрати перевищили б 42 млрд грн. Сумнівно, що у держави є такі “зайві” кошти.

Єдина державна цифрова система відновлення України

Законопроєкт 12154 пропонує створення Єдиної державної цифрової системи для відновлення та розвитку України. Ця система має автоматизувати управління проєктами будівництва, відновлення інфраструктури, планування територій, а також забезпечити доступ до статистичних даних для контролю і звітності. У рамках системи планується створення окремої цифрової платформи для управління відбудовою, яка сприятиме моніторингу проєктів та ефективному використанню фінансів.

Законопроєкт також пропонує підвищити координацію діяльності регіональних агенцій розвитку, зобов’язавши їх узгоджувати свої плани з Міністерством відновлення і щорічно подавати звіти про свою роботу. Для звітів вони використовуватимуть дані новоствореної Єдиної цифрової системи. 

Участь громадськості в атестації кандидатів на посади керівників поліції 

Законопроєкт 12159 запроваджує обов’язкові конкурси на керівні посади в поліції (зараз конкурсний добір проходять лише ті, хто вперше хоче вступити на службу в поліції на посади молодшого складу). Конкурс на посади керівників проводитимуть атестаційні комісії, у яких не менше 25% мають складати представники громадськості. Комісії оцінюватимуть ефективність, професійність, особисті якості та доброчесність кандидатів на керівні посади. 

Оцінка управлінських якостей керівників відбуватиметься через електронну систему управління персоналом, а її результати публікуватимуться на офіційному сайті поліції та враховуватимуться під час ухвалення кадрових рішень. Критерії доброчесності і перелік керівних посад, призначення на які відбуватиметься за конкурсом, визначить МВС.