Важливі законопроєкти. Випуск 5: наступ на українську мову, розширення повноважень НАЗК, підтримка бізнесу ветеранів

Протягом двох останніх тижнів у парламенті зареєстрували 75 проєктів законів та постанов. Із 35 законопроєктів депутати ініціювали 28, а уряд — 7. Ми обрали для вас найважливіші.

Деякі із зареєстрованих законопроєктів уже викликали певний резонанс в експертних колах та в медіа – зокрема урядовий законопроєкт про мови нацменшин, який впроваджує рекомендації Венеційської комісії та ЄС. Цей законопроєкт містить ризики нового розповсюдження мови країни-агресора на території України. Велику увагу привернув і законопроєкт, який пропонує розширити повноваження Національної агенції з запобігання корупції (НАЗК) із перевірок майна декларантів, набутого ними чи їхніми родинами до призначення на посаду.

Інші важливі законопроєкти, зареєстровані за цей час, стосуються підтримки ветеранського підприємництва, впровадження відповідальності для посадових осіб за оприлюднення недостовірної інформації про витрачання публічних коштів, заснування Реєстру постраждалих внаслідок російської агресії, посилення студентського самоврядування. Крім того, депутати зареєстрували ще один законопроєкт, розроблений спільно з Мінцифри, про оподаткування операцій з криптовалютою. 

Впровадження європейських норм щодо мов нацменшин чи наступ на українську мову?

Проєкт Закону №10288 пропонує внести зміни до низки законодавчих актів (зокрема й до нещодавно зміненого закону про національні меншини) для розширення прав національних меншин. Законопроєкт пропонує внести зміни до законів про освіту, про місцеве самоврядування, про видавничу справу та про медіа. 

Зокрема гарантується право осіб, які належать до національних меншин, на здобуття базової та профільної середньої освіти (окрім курсів, які пов’язані з вивченням української мови, літератури та історії) мовою національної меншини, яка є офіційною мовою Євросоюзу. Заклади вищої освіти також зможуть надавати освіту однією з офіційних мов ЄС, при цьому викладаючи українську як окремий предмет.

Крім того, законопроєкт конкретизує визначення населених пунктів, де традиційно проживають представники національних меншин (вони мають там проживати не менше 100 років, якщо вони не були депортовані або змушені тікати від війни чи окупації) або де вони становлять значну частку (не менше 15% за даними офіційної статистики). У таких населених пунктах дозволяється передвиборча агітація мовою меншини (без дублювання) та реклама – з дублюванням українською. 

Потенційно найбільш небезпечними для української мови можуть бути норми законопроєкту про створення окремих книгарень для національних меншин, де не менше 50% асортименту має бути мовою меншини, а також дозвіл для ТБ та радіокомпаній, які мовлять мовами національних меншин, знизити частку української мови до 30% ефірного часу (незалежно від того, регіональний це теле/радіоканал чи загальнонаціональний) порівняно з 80-90% для інших мовників. Хоча остання норма запрацює лише через 5 років після скасування воєнного стану, вона може сприяти повторному витісненню української з нашого теле- та радіоетеру (адже не варто думати, що росія облишить спроби зруйнувати українську ідентичність, навіть якщо це відбуватиметься не за допомогою відкритої агресії). 

Тому, на нашу думку, варто провести ґрунтовне суспільне обговорення того, як саме працюватиме законопроєкт, а також донести позицію українського суспільства до відповідних європейських інституцій.

Розширення Повноважень НАЗК під час перевірки декларантів

14 листопада 2023 року Кабінет Міністрів України ініціював законопроєкт №10262, а вже 22 листопада народні депутати ухвалили його у першому читанні. Ініціатива спрямована на розширення повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та впровадження нових механізмів перевірки майна декларантів. Цей законопроєкт відповідає рекомендаціям Єврокомісії про розвиток антикорупційної політики в Україні.

Законопроєкт пропонує дозволити НАЗК проводити повну повторну перевірку рухомого і нерухомого майна, набутого декларантами та їхніми родинами перед призначенням або обранням на посаду, якщо агенція отримає нову інформацію про об’єкт, який вона вже перевіряла, або якщо наявні нові джерела інформації, що не були відомі чи не були доступні НАЗК під час проведення попередньої повної перевірки.

Хоча розширення повноважень НАЗК можна вважати позитивним, у законопроєкту є суттєвий недолік – відсутність чітких критеріїв визначення “нових джерел інформації”. Це може відкрити двері до зловживань із серйозними наслідками для декларантів. Отже, це положення потрібно допрацювати.

Оподаткування віртуальних активів

17 листопада в Раді з’явився альтернативний законопроєкт до проєкту 10255 про оподаткування віртуальних активів, про який ми писали у попередньому випуску. Альтернативний проєкт має деякі відмінності від основного, зокрема до переліку регуляторів ринку віртуальних активів пропонується додати Мінцифри поруч із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та НБУ, які є і в основному законопроєкті. 

Крім того, законопроєкт пропонує створити Державний реєстр постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів та віртуальних активів, які пропонуються публічно. Він також визначає поетапне підвищення ставок оподаткування для фізичних осіб, які здійснюють операції з віртуальними активами: 5% впродовж перших трьох років після ухвалення закону, 9% впродовж наступних 5 років та 18% потому. Як і в основному законопроєкті, провайдери послуг з віртуальними активами будуть оподатковуватися ПДФО за ставкою 18%, але будуть звільнені від ПДВ, за винятком консультаційних послуг. Юридичні особи сплачуватимуть 18% податку на прибуток підприємств. Оскільки чинний Податковий кодекс і Закон про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні передбачають, що резиденти Дія Сіті можуть обирати, як платити корпоративний податок – 9% на виведений капітал або 18% податку на прибуток на загальних засадах, така законодавча ініціатива надасть їм додатковий рівень гнучкості. Втім, наразі незрозуміло, скільки чистих доходів до бюджету принесе запровадження такого податку.

Створення Реєстру постраждалих від російської агресії осіб

Ініційований урядом Законопроєкт 10256 пропонує створення Державного реєстру осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Цей реєстр не лише документуватиме шкоду, завдану життю та здоров’ю (зокрема й психологічні травми та сексульне насильство), але й забезпечить обмін даними між державними інформаційними системами та облік витрат бюджетів, пов’язаних із наданням допомоги постраждалим.

Законопроєкт надає можливість особам, чиє життя та здоров’я постраждали від агресії, отримати відшкодування. Серед цих осіб — власне постраждалі, їхні діти, діти, народжені внаслідок сексуального насильства, а також члени сім’ї або спадкоємці загиблих. Законопроєкт передбачає можливість подачі позову до судових органів чи до Міжнародного компенсаційного механізму або делегування цих повноважень державі. Як “швидку допомогу” та для уникнення непоправної шкоди постраждалі зможуть отримати невідкладні проміжні репарації від держави.

Не матимуть права на компенсації підсанкційні особи, ті, хто служив у російській армії чи правоохоронних органах або постійно проживає на території Росії чи Білорусі.

Крім того, законопроєкт пропонує включити до чинного Державного реєстру майна, пошкодженого внаслідок воєнних дій, також шкоду, завдану немайновим правам з 19 лютого 2014 року.

Ветеранське підприємництво та працевлаштування

Законопроєкт «Про ветеранське підприємництво» №10258, ініційований 40 народними депутатами, пропонує надавати ветеранським підприємствам (включеним до Єдиного державного реєстру підприємств ветеранів війни) різноманітну державну підтримку – гранти й кредити, субсидовані кредити, надання державних гарантій, а також підтримку впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій.

Юридичні особи зможуть отримати статус суб’єкта ветеранського підприємництва, якщо їхнє керівництво не менш ніж на 60% складатиметься з ветеранів.

Інший законопроєкт (№10261) також спрямований на реінтеграцію ветеранів. Згідно з ним, підприємства, установи, організації, а також ФОПи, які використовують найману працю, повинні працевлаштовувати ветеранів війни – щонайменше 2% від середньооблікової чисельності штатних працівників за рік. Підприємства, які не виконуватимуть цей норматив, сплачуватимуть штраф у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце в межах квоти, не зайняте ветераном. Подібна норма на рівні 4% існує для осіб з інвалідністю. Однак, далеко не завжди вона виконується, адже подеколи підприємства воліють сплатити штраф, а не відповідно облаштовувати робочі місця.

Посилення студентського самоврядування

Законопроєкт 10279, розроблений комітетом з питань освіти та науки та підтриманий Експертною радою студентства, передбачає зміни до Закону про вищу освіту. Він пропонує змінити квоти при формуванні вчених рад закладу вищої освіти (ЗВО) – зокрема додати докторантів до квоти науково-педагогічних та наукових працівників, яка становить 75% (за чинною нормою, виборні представники докторантів включені до квоти інших працівників, яка становить 15%), а також збільшити квоти для представників студентів з 10 до 15%. Це дозволить врахувати інтереси різних груп здобувачів вищої освіти та урізноманітнить представництво в органах управління ЗВО.

Законопроєкт розширює самостійність студентського самоврядування та наділяє його реальним впливом на діяльність ЗВО. Він структурує студентське самоврядування, розподіляючи його на представницьку, виконавчу, виборчу та контрольну гілки, а також пропонує надати органам студентського самоврядування право вносити пропозиції до освітніх програм. Це підсилить їхню роль у формуванні змісту навчання та може наблизити програми до актуальних потреб ринку праці. Передбачається й невелике збільшення бюджету студентського самоврядування (із 0,5 до 0,6 відсотка власних надходжень, отриманих закладом вищої освіти від основної діяльності) та запроваджується дозвіл отримувати кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Окрім цього, законопроєкт передбачає унормування процедур використання майна та коштів органів студентського самоврядування та порядку його взаємодії з адміністрацією ЗВО. Зокрема, встановлюється, що рішення органів студентського самоврядування, ухвалені в межах їхньої компетенції, не потребують затвердження, схвалення чи введення в дію керівником, органами громадського самоврядування та/або іншими органами управління ЗВО. Таке посилення повноважень сприятиме підвищенню залученості студентів до самоврядування.

Ще одним нововведенням є можливість створення індивідуальних навчальних планів та розширення причин, з яких можна брати перерви у навчанні (так звані “академвідпустки”). До чинних причин, таких як стан здоров’я і мобілізація, пропонується додати участь в академічній мобільності (навчання чи стажування за кордоном) та перерву «за власним бажанням». Це надасть студентам більше гнучкості та контролю над своїм навчанням.

Посилення відповідальності за використання публічних коштів

За чинним Законом про відкритість використання публічних коштів, публічні органи повинні оприлюднювати:

• Інформацію про використання бюджетних коштів:
  • Загальні обсяги бюджетних призначень та/або асигнувань на відповідний період.
  • Обсяги проведених видатків та наданих кредитів з бюджету за звітний період.
  • Деталі укладених договорів, зокрема вартість, виконавців, обсяг платежів, терміни дії та інші параметри.
  • Інформацію про стан виконання попередніх договорів.
  • Кількість та витрати на службові відрядження.
• Інформацію про використання коштів підприємств:
  • Обсяг платежів за договорами за звітний період.
  • Деталі укладених договорів, вартість яких перевищує 1 мільйон гривень.
  • Інформацію про стан виконання договорів.
• Інформацію про використання коштів соціального страхування та Пенсійного фонду:
  • Обсяги надходжень та витрат, затверджені на рік.
  • Інформацію про укладені договори та їх виконання.
  • Кількість та витрати на службові відрядження, зокрема закордонні.

Інформація має бути оприлюднена на єдиному веб-порталі використання публічних коштів в окремих розділах для різних джерел фінансування. Таку інформацію слід зберігати в режимі вільного доступу протягом трьох років з дня оприлюднення. Проте якщо посадова особа відповідного органу влади не оприлюднить цю інформацію, жодних наслідків для неї не буде.

Тому зареєстрований 13 листопада законопроєкт №10255 пропонує запровадити штрафи для посадових осіб, які порушують вимоги оприлюднення інформації, а саме:

• 25–50 неоподатковуваних мінімумів (425–850 грн) за неоприлюднення або несвоєчасне оприлюднення інформації;
• 50–70 нмдг (850–1190 грн) за оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;
• 60–80 нмдг (1020–1360 грн) за повторне вчинення будь-якого із цих порушень протягом року.

При цьому справи про адміністративні правопорушення розглядатимуть не суди, а Держаудитслужба – й відповідно вона накладатиме штрафи на порушників.

Таким чином депутати намагаються посилити відповідальність посадових осіб за вчасне оприлюднення точної та достовірної інформації про використання публічних коштів.

Оптимізація медичних закупівель

Законопроєкт №10282 авторства депутатів передбачає зміни до закону «Про публічні закупівлі»,  спрямовані на спрощення процесу закупівель медичних товарів та лікарських засобів.

Законопроєкт пропонує, щоб медичні закупівлі (окрім закупівель МОЗ) проводилися за електронними каталогами (наразі за каталогами проводяться лише “допорогові” закупівлі – тобто на суму до 200 тис. грн для товарів та 1,5 млн грн для робіт). Якщо здійснити закупівлю за каталогом не вдалося, закупівельник може оголосити тендер, але при цьому очікувана ціна має бути на рівні, вказаному в каталозі.

Законопроєкт передбачає можливість використання переговорної процедури для централізованих закупівель, спільних закупівель із країнами Європейського Союзу та проведення агрегованих закупівель (тобто закупівель для кількох замовників) через централізовані закупівельні організації. Запровадження таких процедур має сенс для стандартних товарів чи робіт, однак, якщо якійсь лікарні знадобиться закупити нестандартне високотехнологічне обладнання, ця процедура може ускладнити таку закупівлю. Тому, на нашу думку, варто обговорити цю ініціативу з медичними закладами та представниками місцевої влади.

Диференціація військового збору залежно від доходу

Зареєстрований проєкт закону під №10267 передбачає зміни до Податкового кодексу України, а саме – диференційоване оподаткування військовим збором. Сьогодні ставка військового збору становить 1,5% для всіх. Законопроєкт пропонує залишити таку ставку лише для доходів до трьох мінімальних зарплат (з 01.01.2024 МЗП становитиме 7100 гривень). Для вищих зарплат пропонуються такі ставки:

дохід, МЗП	ставка військового збору
3 – 5	3%
5 – 7	5%
7 – 10	7%
10 – 15	10%
15 – 70	від 15% до 40%
понад 70	50%

Таке підвищення ставок стосуватиметься платників податку всіх форм власності, крім державної та комунальної. 

Зрозуміло, що метою законопроєкту є збільшення видатків на фінансування сектору оборони за рахунок збільшення надходжень в бюджет від військового збору. Однак цей крок може призвести до приховування реальних доходів і переведення їх у «тінь». Тому подібні ініціативи варто запроваджувати після або одночасно з “перезавантаженням” податкової адміністрації та БЕБ.