Важливі законопроєкти. Випуск 9: адаптація Митного кодексу до європейський правил та академічна доброчесність

Важливі законопроєкти. Випуск 9: адаптація Митного кодексу до європейський правил та академічна доброчесність

Photo: pexels.com / Kelly
25 Січня 2024
FacebookTwitterTelegram
732

Огляд законопроєктів, зареєстрованих 7-21 січня 2024 року.

За цей період було зареєстровано 28 проєктів законів: 6 урядових і 22 — від депутатів. Серед найбільш значних — зміни у двох сферах: 

  • в освіті: реформа системи фінансування державного замовлення і перехід на грантову систему підтримки студентів, а також запровадження відповідальності за недотримання академічної доброчесності;
  • у митній справі: адаптація митного кодексу до вимог ЄС.

Далі детальніше про ці і інші зміни, які пропонують законотворці.

Адаптація Митного кодексу до європейських правил

Законопроект №10411 пропонує зміни до Митного кодексу, які мають наблизити митні режими України та ЄС. Положення законопроєкту підвищують захист прав інтелектуальної власності, запроваджують концепцію митного представництва (тобто можливість призначити свого представника для взаємодії з митними органами), удосконалюють критерії для отримання авторизованого статусу, що передбачає спрощений перетин кордону (статус авторизованого вантажовідправника/вантажоодержувача, статус авторизованого економічного оператора). 

Законопроєкт містить багато змін до процедур переміщення кордону й повноважень митних органів. Зокрема розширені повноваження митних органів в рамках пост-митного контролю: митним органам дозволено проводити перевірку достовірності інформації на основі даних бухгалтерського обліку підприємств, а терміни контролю пропонується збільшити з 30 до 1095 календарних днів з дня випуску товарів. 

Проєкт передбачає скасування мораторію на митні перевірки: з 1 березня 2024 року відновиться проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Зрозуміло, що законопроєкт зачіпає багато інтересів, тому задля врахування зауважень усіх зацікавлених осіб ініціатори проєкту закликають бізнес-спільноту, експертів та науковців приєднатися до участі у робочих групах з опрацювання цього законопроєкту, які будуть проводитися з 1 лютого 2024 року.

Академічна доброчесність в освітньому процесі

Законопроєкт №10392 «Про академічну доброчесність» спрямований на  забезпечення академічної доброчесності в освітньому процесі та науковій діяльності в Україні та відповідно викорінення таких явищ як плагіат, самоплагіат, хабарництво, підробка документів тощо.  Він визначає етичні принципи поведінки учасників освітнього процесу та наукової діяльності (викладач, вступник, студент, аспірант, докторант, наукові співробітники). 

В тексті проєкту серед порушень академічної доброчесності вказані відчуження авторства (написання одним автором академічного твору або дослідження та передача його іншій особі, яка публікує його від свого імені), академічний плагіат, самоплагіат (використання своїх старих творів і видавання їх за нові), фабрикація (вигадування фактів), фальсифікація (свідома модифікація даних, що призводить до створення неправдивої інформації про результати академічної діяльності), недоброчесне оцінювання результатів навчання, несамостійне виконання завдання, академічний саботаж (діяння чи бездіяльність освітян, науковців, учнів, що перешкоджає реалізації прав іншої особи в її академічній діяльності), схиляння до порушення академічної доброчесності, інституційні порушення (наприклад, невжиття заходів, спрямованих на виявлення порушень академічної доброчесності) та інші. 

Слідкувати за дотриманням академічної доброчесності буде окрема особа (уповноважений) або колегіальний орган, створений у науковому чи освітньому закладі саме для цих цілей. Порушникові академічної доброчесності будуть робити попередження або зауваження, виписувати догани й навіть відстороняти від освітнього процесу або наукової діяльності.

Перехід від системи державного замовлення в освіті до системи грантів

Законопроєкт 10399 вносить суттєві зміни у фінансування та умови отримання вищої освіти. Зараз у абітурієнтів є дві опції фінансування свого навчання: за рахунок державного (регіонального) замовлення, тобто грошей з бюджету (таких здобувачів – 40%) або за контрактом – за кошти фізичних або юридичних осіб. 

Для тих, хто не набрав достатньо балів для навчання за держзамовленням, але не може оплатити навчання за контрактом, проєкт пропонує нові можливості фінансування. Студенти зможуть отримати грант від держави, скористатися довгостроковим кредитом з пільговою ставкою 3% річних (детальний порядок цього має визначити Кабмін), використовувати ваучери від центру зайнятості відповідно до закону про зайнятість населення або користуватися підтримкою Фонду Президента України для освіти, науки та спорту.

Таку фінансову підтримку зможуть отримати студенти з пільгових категорій (особи з інвалідністю, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, переселенці та діти загиблих учасників Революції Гідності та бойових дій), якщо така підтримка необхідна у зв’язку з фінансово-майновим станом сім’ї. Втім, під час надання грантів бали, отримані студентом за ЗНО або під час вступного конкурсу, також враховуватимуться.

На думку авторів, такі зміни зроблять освіту більш доступною, а також дозволять підтримати здібних студентів із незаможних родин. 

Спрощення передачі майна освітніх закладів місцевій владі

Проєкт Закону №10395 спрямований на покращення управління майном державних та комунальних закладів вищої освіти (ЗВО). Він надасть органам місцевого самоврядування та військовим адміністраціям право прийняття у власність громади майна ЗВО, якщо воно не використовується для освітніх цілей, а його передача громаді покращить рівень надання публічних послуг.

Наприклад, заклад вищої освіти володіє мережами водопостачання. Часто заклади освіти не мають необхідних ресурсів для підтримки та оновлення інженерних мереж. Проєкт дозволяє передавати такі мережі в управління територіальній громаді, яка може забезпечити ефективне управління ними. Втім, багато громад також не мають необхідних ресурсів, тож можуть виникнути ситуації, коли ані ЗВО, ані відповідні органи влади не хочуть володіти певним майном. У законопроєкті варто прописати способи вирішення таких ситуацій.

Допомога ВПО

Депутати зареєстрували законопроект №10405, спрямований на посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Вони будуть зараховані до категорії працівників, які мають переважне право на те, щоб залишитися на роботі під час скорочення працівників.

Проєкт також передбачає додаткові пільги для ВПО, зокрема звільнення їх від сплати мита та плати за надання адміністративних послуг при отриманні нового паспорта замість втраченого чи пошкодженого, та звільнення від адміністративного збору за декларування, реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання.

Цей законопроект підвищить соціальну захищеність внутрішньо переміщених осіб на ринку праці, однак він є дискримінаційним відносно інших категорій громадян, оскільки позбавляє роботодавців права залишити на роботі більш кваліфікованого працівника (зрештою, він може знизити бажання працедавців наймати ВПО на роботу). Тому варто прибрати із законопроєкту норму, за якою ВПО мають більше шансів не втратити роботу. 

Захист жильців пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних дій будинків

Законопроекти 10406 і 10407 пропонують запровадити пільги з оплати житлово-комунальних послуг. Перший пропонує дозволити мешканцям не оплачувати комунальні послуги у разі пошкодження житлового приміщення внаслідок воєнних дій. Це стосується пошкоджень, які роблять неможливим подальшу експлуатацію помешкання або тимчасово створюють загрозу життю і здоров’ю людей. Для отримання цієї пільги потрібне документальне підтвердження руйнувань та звернення із заявою до надавача комунальних послуг. Другий законопроект дозволяє не вносити плату за управління багатоквартирним будинком під час воєнного стану та протягом року після його припинення у випадку пошкодження будівлі внаслідок воєнних дій, якщо таке пошкодження унеможливлює експлуатацію будинку або створює загрозу життю і здоров’ю людей, майну співвласників. 

Припинення фінансування політичних партій

Законопроєкт №10401 пропонує зупинити фінансування парламентських партій у період воєнного стану. Ініціатори аргументують це тим, що в умовах війни необхідно економити бюджетні кошти. Держфінансування партій вважається ключовим елементом реформи політичного фінансування, спрямованої на зменшення олігархічного впливу та підвищення прозорості політичної конкуренції. У 2024 році на фінансування чотирьох партій із бюджету виділили 840 млн грн (із яких 99 млн грн – надбавка за відповідність гендерній квоті). Спроби зупинити держфінансування партій були й раніше. Зокрема з такими ідеями виступав голова НАЗК (звернення до Голови ВРУ), депутати «Слуг народу» (змінами до проекту бюджету на 2022 рік) та зверненням до Президента України через петицію

Розширення прозорості та відкритості в роботі парламентських комітетів та тимчасових слідчих комісій 

Законопроєкт 10414 пропонує обов’язково оприлюднювати поіменні результати голосувань парламентських комітетів з усіх питань, протягом 10 днів після засідання оприлюднювати протоколи й стенограми, а також відеозапис засідань, окрім випадків, коли засідання комітету було закритим. Крім того, законопроєкт пропонує публікувати поіменні результати голосувань за висновки тимчасових слідчих комісій ВР.

Ухвалення законопроєкту підвищить прозорість роботи парламенту.

Вирішення проблеми заборгованості вугледобувних підприємств Міненергетики зі сплати єдиного соціального внеску

Народні депутати внесли до парламенту законопроєкт 10415, щоб вирішити проблему великих боргів вугледобувних компаній перед Пенсійним фондом та фондами соціального страхування (наприклад, загальна заборгованість ДП «Львіввугілля» наразі становить 524 млн грн, із яких 501 млн грн припадає на пені і штрафи). Головна ідея законопроєкту – дозволити компаніям розстрочити сплату заборгованості на п’ять років та списати штрафи і пеню. Оскільки підприємства, про які йдеться, державні та збиткові, імовірно, для погашення цієї заборгованості їм потрібно буде отримати додаткове державне фінансування. Тому списання пені та штрафів, щоб підприємство могло погасити заборгованість, може мати сенс. Втім, одночасно потрібно підвищити якість управління цими підприємствами.

Ухвалення цього законопроєкту матиме вплив і на працівників цих підприємств. Адже згідно з чинним законодавством, працівникам до страхового стажу, що дає право на пільгову пенсію, не зараховуються періоди, за які підприємство має борг зі сплати ЄСВ. Отже, якщо борг буде частково списано і згодом погашено, працівники зможуть отримувати вищу пенсію. 

Підтримка учасників бойових дій через спрощення оренди землі

Законопроєкти 10417 і 10418 пропонують надати ветеранам право пільгової оренди земельних ділянок площею до 2 гектарів. Пільга діятиме п’ять років після закінчення військового стану і стосується сільськогосподарських земель державної та комунальної власності.

Ветерани зможуть орендувати ці ділянки за 0,1% від нормативної грошової оцінки (звичайна орендна плата за такі ділянки становить від 0,3% до 1% нормативної оцінки). Учасники бойових дій матимуть право укладати договори оренди на 10 років, а також зможуть без обмежень передавати ці ділянки іншим людям в суборенду. 

Амністія для військовозобов’язаних

Законопроект 10419 передбачає амністію для осіб, які не вчинили особливо тяжкі злочини або злочини проти основ національної безпеки та виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації. Однією з ключових умов застосування амністії є придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану. Особи, які вибирають цей шлях, зобов’язані з’явитись для призову на військову службу протягом 24 годин і мати висновок про придатність до військової служби.

Особи, які підпадають під амністію, можуть бути звільнені з військової служби через поранення, отримане під час виконання бойового або службового завдання.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний