Від 7 січня до 25 грудня: перехід на новий церковний календар та міфи навколо нього

Якщо за старим стилем Різдво святкували 7 січня, то за новим — 25 грудня. Такі зміни викликали шквал обговорень та обурення. Тож у статті для Лівий Берег – LB.UA розбираємось, чому ПЦУ ухвалила рішення про перехід на інший календар і чи є тут історичне підґрунтя, а також спростовуємо основні міфи навколо цього. 

Від Цезаря до Папи Римського: як змінювалися церковні календарі

У мережі можна натрапити на різні думки щодо переходу України на новий церковний календар. Одні пишуть, що це пішло від поляків і чехів, а інші обурюються, що уряд начебто вирішує за батьків, коли вітати дитину, і взагалі намагається «відібрати в людей свято». Але і те, і інше — неправда.

Що передувало зміні та чи справді рішення перейти на інший церковний календар доцільне — відповіді в історії. 

Загалом християнські церкви користуються трьома календарями — юліанським, григоріанським та новоюліанським. Юліанський календар створили ще за часів правління Юлія Цезаря. Ним користувалися з 46 року до нашої ери й саме у ньому запровадили додатковий день кожного четвертого року, який ми зараз знаємо як «високосний рік». Однак у 16 столітті астрономи з’ясували, що юліанський календар — неточний. Він відставав від сонячного року на 11 хвилин, які додали 10 зайвих днів за 1600 років.

Зважаючи на це у 1582 році Папа Римський Григорій XIII, який був астрономом і математиком, впровадив іншу систему обчислення дат. З календаря вилучили 10 днів так, що після 4 жовтня (місяця з найменшою кількістю релігійних свят) 1582 року наступило одразу 15 жовтня. Через це на 303 звичайні роки припадало 97 високосних, що зробило календар, який пізніше назвали григоріанським, точніше. 

Водночас не всі країни одразу перейшли на григоріанський календар. Італія, Франція, Іспанія і Португалія зробили це того ж року. Тоді як в росії та Україні запровадили григоріанський календар у 1918 році. Однак російська православна церква, частиною якої довгий час була і українська, не прийняла нової форми обчислення дат. Тож для церковних свят та богослужінь церква лишила старий юліанський календар. Ця традиція збереглася у двох країнах і після розпаду Радянського Союзу, допоки у 2023 році Православна церква України не перейшла на новоюліанський календар для обчислення релігійних дат. 

Перехід на новий стиль: забаганка католиків?

Пишуть, що новоюліанський календар начебто пішов від Заходу, адже дати більшості свят збігаються. Однак католицькі та протестантські церкви здебільшого дотримуються григоріанського календаря. Так, вони схожі, але мають різне походження.

Новоюліанський календар розробив сербський астроном Мілутін Міланкович. Це вдосконалена форма юліанського календаря, яку офіційно затвердили ще у 1923 році на Синаксі представників Православних Церков в Константинополі. Новоюліанський календар схожий із григоріанським, зокрема однаковими датами відзначення нерухомих свят. Але має відмінності у способах обчислення високосних років. Основна зміна, яку відчують громадяни, — відзначення свят на 13 днів раніше від дат за юліанським календарем.

Окрім цього, під час війни перехід на новоюліанський календар допоможе віддалитися від росії, яка використовує у тому числі і тему релігії для розколу українців. Як каже Пол Гаврилюк, голова Міжнародної православної теологічної асоціації та уродженець України, такий крок наближає нас до Європи та решти християнського світу. 

Як стверджують в ПЦУ, новоюліанський календар використовують 10 із 15 автокефальних православних церков у світі. 

Які свята змінюються за новоюліанським календарем?

Ще один міф, який побутує в народі, — мовляв, тепер перенесуть і дати святкування днів народжень, а ось Великдень залишать, як у росіян. Однак перша теза — неправильна, а друга — маніпулятивна. 

Ніхто дні народження переносити не буде. Зміна календаря стосується виключно релігійних нерухомих свят. Наприклад, Різдво за новоюліанським календарем припадає на 25 грудня замість 7 січня, Святий Миколай на 6 грудня замість 19, Водохреще на 6 січня замість 19, Покрова на 1 жовтня замість 14 тощо. 

Нововведення справді не зачіпають Великдень, адже дата святкування спільна для тих, хто дотримується юліанського і новоюліанського календаря. Традиція обчислення Великодня є спільною для всіх Помісних Православних Церков. Крім того, Великдень є «рухомим» святом, адже для нього немає чітко встановленої дати і вона щороку змінюється. Серед рухомих релігійних свят також виділяють Трійцю, Вербну неділю, Вознесіння Господнє.

Тобто святкувати Різдво не 25 грудня, а 7 січня тепер заборонено?

У жодному разі не заборонено. Хоча у церкві святкуватимуть, наприклад, Різдво за новим стилем — ніхто не забороняє збиратися вдома 7 січня або ж взагалі двічі. Так само немає жодних заборон чи правил, коли краще готувати подарунки на День Миколая — 6 грудня чи 19 грудня. 

До того ж, як зазначають у ПЦУ, громади, у яких дві третини або більше парафіян хочуть зберегти старий календар, — можуть це зробити.

Лише росіяни та їхні прибічники системно нав’язують людям чіткі правила та намагаються заборонити українцям святкувати Різдво або Миколая тоді, коли вони самі того хочуть. Рупори кремля наполягають на відзначенні свят за старим стилем, а нові зміни стандартно називають «релігією Вашингтону» та «монополією Заходу». Насправді ж перехід на новий календар означає розрив із московською культурою, що не влаштовує росію, яка хоче повністю контролювати Україну.