Війна очима жінок та чоловіків

У цій статті ми хочемо поглянути, чим відрізняється досвід життя під час війни та плани на майбутнє у чоловіків та жінок. 

Зміна місця проживання

Вранці 24 лютого Росія розпочала повномасштабну війну з Україною. В той же день Верховна Рада України затвердила Указ Президента про запровадження в Україні воєнного стану. Введення військового стану обмежило виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, але дані Factum Group показують, що чоловіки не тільки значно менше, ніж жінки, виїжджали за кордон з початку воєнних дій, але також менше змінювали місце проживання в межах своєї області. Загалом, 81% чоловіків та 67% жінок з міст із населенням понад 50 тисяч осіб не змінили своє місце проживання з початком війни. 11% жінок та 3% чоловіків виїхали за кордон.

Участь у війні проти РФ

І жінки, і чоловіки беруть активну участь у протидії російським окупантам. Понад 80% опитаних зазначили, що певним чином долучені до протидії ворогу: це допомога ресурсами українським захисникам та громадянам, волонтерство, а також участь у інформаційній війні. Єдиний пункт, у якому залученість чоловіків та жінок має статистичну різницю, — це боротьба з ворогом зі зброєю в руках (11% чоловіків та 1% жінок долучені до збройного спротиву). Це не дивно, адже історично до 2021 року на військовому обліку перебували жінки лише певних професій (медицина, зв’язок, картографія, тощо), а отже, більшість жінок в Україні не мають військового досвіду. У 2021 році цей перелік був значно розширений, а у 2022 році знову скорочений — до 14 спеціальностей.

Згуртованість

Майже всі респонденти зазначили, що підтримують рідних та колег під час війни. Чоловіки більше залучені у допомогу з переїздом (20% чоловіків і 12% жінок надавали таку допомогу близьким). Натомість жінки частіше відповідають за спілкування: 86% жінок та 77% чоловіків саме так підтримують близьких. 81% жінок та 73% чоловіків намагаються дати оточуючим заряд оптимізму.

Робота та добробут

Жінки часто більше потерпають від криз. Так було під час пандемії коронавірусу. За даними McKinsey Global Institute, у квітні 2020 року серед звільнених було 54% жінок, хоча загалом їхня частка у робочій силі становила 39%. Менша залученість жінок у роботу і у воєнний час. Серед опитаних мають роботу 69% чоловіків та 56% жінок (у жовтні 2021 року її мали 81% чоловіків та 64% жінок). 

77% жінок та 62% чоловіків звітують, що зараз їхня залученість до роботи зменшилася (мова йде як про звільнення, так і про скорочення робочого часу при збереженні робочого місця), натомість для 13% чоловіків і 3% жінок інтенсивність роботи зросла. 

Така ситуація відбивається і на фінансовій самооцінці опитаних — чоловіки відчувають себе багатшими: 32% чоловіків та лише 16% жінок відповіли, що їм вистачає грошей для купівлі товарів тривалого користування (телевізор, холодильник) (у жовтні 2021 року таких було 35% серед чоловіків та 32% серед жінок), натомість 28% жінок і 18% чоловіків відповіли, що грошей вистачає лише на їжу (у жовтні 2021 так відповіли 14% чоловіків та 9% жінок). Це показує, що війна набагато негативніше вплинула на фінансове становище жінок.

Дозвілля та психологічний стан

Війна змінила дозвілля жінок більше, ніж дозвілля чоловіків. Жінки більшою мірою скоротили навчання та споживання розважального контенту й натомість наростили духовні практики та перегляд новин (рис. 5). 

Якщо порівнювати активності, що допомагають українцям підтримувати психологічне здоров’я під час війни, то чоловіки віддають перевагу тим, що не пов’язані з війною (робота, прослуховування музики), натомість жінки — тим, що дозволяють проговорити та пережити ситуацію довкола (молитви, спілкування). 

Британська психологиня Люсі Бересфорд зазначає, що під час великих зовнішніх потрясінь цілком нормально відчувати невпевненість у собі та безпорадність. Можливо, через більшу зануреність у новини про війну та спілкування з близькими, жінки відчувають на собі сильніший психологічний тиск та невпевненість у власних силах. На питання “Як би Ви описали, що Ви переживаєте на даний момент” 13% жінок і 4% чоловіків відповіли, що вони розгублені, відчувають страх і паніку. Натомість протилежну відповідь “впевнений в собі – у мене все під контролем” обрала дзеркальна частка респондентів — 13% чоловіків і 4% жінок (всі інші обрали проміжні варіанти). У питанні “Чого з наведеного Вам не вистачає?…” у всіх відповідях, що мають статистично значущу різницю, жінки відчувають більшу нестачу — здоров’я, грошей, знань, рішучості (рис. 7).

Плани на майбутнє

Жінки краще, ніж чоловіки, спланували, що робити в першу чергу після завершення війни. Таких планів не мають лише 6% жінок та 12% чоловіків. В першу чергу вони збираються зустрітися з близькими — 23% жінок проти 14% чоловіків, повернутися додому — 17% жінок проти 5% чоловіків (різниця у цій відповіді, скоріш за все, пов’язана з тим, що більша частка жінок покинули власні домівки) — та обійматися — 8% жінок та 2% чоловіків. Натомість частка чоловіків переважає у відповідях “нап’юсь” — 9% чоловіків і 1% жінок обрали цей пункт —  та “одружусь, вийду заміж” — 3% чоловіків та 0,3% жінок збираються зробити це відразу після завершення війни.

Висновок

Війна більше вплинула на життя жінок, ніж на життя чоловіків. Більша частка з них були змушені покинути роботу, відмовитися від можливості додаткового заробітку та змінити місце проживання для того, щоб подбати про безпеку та моральний стан близьких та дітей. Це істотно вплинуло на їхнє самопочуття та збільшило невпевненість у своїх силах. Отже, вже зараз необхідно планувати не тільки відновлення інфраструктури та економіки країни, але й заходи дієвої соціальної та психологічної підтримки українців.