Вільні економічні зони: магніти, що притягують злочинність у сфері інтелектуальної власності?

Вільні економічні зони можуть стимулювати економічне зростання в регіонах. Проте їх створення має свою ціну. Які ризики стоять за створенням ВЕЗ в Україні та як їх можна зменшити? У цій статті розглядаємо вплив вільних економічних зон на захист прав інтелектуальної власності. Щоб запобігти порушенню цих прав, за діяльністю ВЕЗ потрібно встановити щільний контроль.

Вільні економічні зони на порядку денному України

Хоча більшість українців, напевно, не до кінця розуміє поняття вільної економічної зони (ВЕЗ), останнім часом їм доводилося багато чути про неї від українських чиновників вищого рангу. У своєму інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» від 5 листопада перший Президент України, а нині глава української делегації в Тристоронній контактній групі в Мінську Леонід Кравчук зазначив, що Україна пропонуватиме створити ВЕЗ на Донбасі. За словами Леоніда Кравчука, ця зона має діяти приблизно до 2050 року. Того ж дня керівник офісу Президента Андрій Єрмак теж говорив про створення ВЕЗ на Донбасі. Він зазначив, що Президент України Володимир Зеленський ініціював створення ВЕЗ з метою залучення інвестицій до регіону. Ще одну ВЕЗ планується створити на заході України. За словами Андрія Єрмака, проект наразі обговорюється з експертами та народними депутатами.

Тема ВЕЗ також фігурувала в заголовках новин місяць тому, коли українці віддавали свої голоси на місцевих виборах. 25 жовтня деякі з них не лише проголосували за своїх кандидатів, але й взяли участь у загальнонаціональному нерепрезентативному опитуванні, одним із питань якого було «чи потрібна на Донбасі вільна економічна зона?». Організатори опитування обіцяли, що воно не матиме прямих правових наслідків. Проте незрозуміло, чи його результати все-таки вплинули на думку українських чиновників, які наразі повертають питання ВЕЗ до порядку денного. Відзначимо, що загальнонаціональне опитування проведене у вересні на замовлення Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська Академія», показало, що 35,8% українців загалом не схвалюють ідею створення ВЕЗ на Донбасі, 22,4% повністю або частково підтримують таку ідею, і 41,8% не мають чітко визначеної думки. Остання цифра не виглядає дивною, оскільки ВЕЗ є досить широким поняттям, яке може охоплювати багато різних речей.

Цілком імовірно, що найближчим часом ВЕЗ стане предметом багатьох дискусій. Тож українцям необхідно мати базове уявлення про те, що мається на увазі під «ВЕЗ» і якими можуть бути наслідки створення такої зони на Донбасі чи в іншій частині України.

Історія питання

Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» визначає, що ВЕЗ являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. Закон передбачає, що на території ВЕЗ можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних інвесторів. Отже, ВЕЗ пропонують низку стимулів для залучення бізнесу та зрештою розвитку економічної діяльності в межах ВЕЗ та поблизу них. З цією метою у ВЕЗ зокрема передбачається звільнення від ввізного та вивізного мита, удосконалені митні процедури та ліберальна валютна політика. Відповідно до Закону, умови функціонування ВЕЗ, їхній статус та територія визначаються спеціальним законом для кожної окремої ВЕЗ. В Офісі Президента раніше зазначали, що на цьому етапі мають намір створити ВЕЗ лише на підконтрольній уряду території Донецької та Луганської областей.

В Україні створено понад десяток ВЕЗ, як-от «Крим», «Азов», «Закарпаття», «Інтерпорт Ковель», «Миколаїв», «Порто-франко», «Рені» та ін. Згадані зони різняться за розміром, однак вони подібні за умовами функціонування. Проте режим функціонування бізнесу в українських ВЕЗ не закарбований в камені. Коли створювалися ВЕЗ, бізнес отримував багато пільг. Коли ж стало зрозуміло, що ВЕЗ не виправдовують великих сподівань своїх творців, ці пільги було скасовано. ВЕЗ не лише коштували українським платникам податків близько 1% ВВП на рік, але й викривлювали ринки. Тому в березні 2005 року Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та інших законодавчих актів України» були скасовані всі пільгові митні та податкові режими підприємницької діяльності на території ВЕЗ. 

Переваги мають свою ціну

ВЕЗ «Порт Крим» створено в 2014 році Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території України». Цей закон встановив вільну митну зону з певними митними пільгами. Попри те, що ВЕЗ «Крим» призначалася для сприяння діяльності українських підприємств на окупованому півострові, вона зазнала критики через спрощення ведення незаконної діяльності. Одне із занепокоєнь щодо ВЕЗ «Крим» полягає в тому, що її створення призвело до збільшення контрабанди товарів. Послаблений митний контроль та відсутність суворого нагляду зіграли вирішальну роль у загостренні проблеми підроблених товарів у ВЕЗ «Крим». 

Вищенаведене не слід розуміти так, що зловживання правами інтелектуальної власності (ПІВ) є найбільшою проблемою ВЕЗ «Крим». Зона також потерпає від відмивання грошей, ухилення від сплати податків, викривлення ринків, незаконної торгівлі тютюном та корупції. Однак фокусом цієї статті є зловживання правами інтелектуальної власності.

Що стосується останнього, український досвід створення ВЕЗ «Крим» не є унікальним. Окрім сприяння економічному зростанню, ВЕЗ часто виступали магнітом, що притягує контрафактну діяльність в інших юрисдикціях. Зв’язок між ВЕЗ та такою діяльністю детально вивчався найбільшою бізнес-організацією світу – Міжнародною торговельною палатою (ICC) а також Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD) та Відомством з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO).

У своєму звіті «Контролюючи Зону: забезпечення балансу між спрощенням процедур та контролем для боротьби з незаконною торгівлею в зонах вільної торгівлі світу» опублікованому в 2013 році ICC зазначила, що, хоча не всі ВЕЗ сприяють веденню незаконної діяльності, злочинці часто зловживають ними для виробництва, розповсюдження та продажу підроблених товарів. На підтвердження цього ICC представила аналіз конкретних кейсів, таких як ВЕЗ Джебель-Алі в Дубаї та Кенійська зона експортної переробки, які регулярно використовують зловмисники для підробки товарів. Нещодавні дослідження OECD та EUIPO підтверджують ці висновки. У своєму звіті «Тенденції торгівлі контрафактними та піратськими товарами, незаконна торгівля», опублікованому в 2019 році, OECD та EUIPO зазначили, що частка контрафактних товарів з країн, на територіях яких розташовані 20 найбільших ВЕЗ, удвічі перевищує частку країн, які не мають ВЕЗ. Зі згаданого звіту також випливає, що створення однієї ВЕЗ в середньому призводить до збільшення вартості підроблених товарів на 5,9%.

Причинами зростання виробництва контрафактної продукції у ВЕЗ є послаблений нагляд та хороша інфраструктура, яку такі зони зазвичай пропонують. ВЕЗ нерідко надають злочинцям можливість здійснювати незаконну діяльність з малим або взагалі без ризику переслідування за порушення прав інтелектуальної власності. Водночас вони здебільшого забезпечують інфраструктуру вище середнього рівня, де орендарі можуть скористатися логістичними послугами, офісними приміщеннями та іншими можливостями. Також, країни з високим рівнем корупції та слабким забезпеченням дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності є найбільш вразливими до проблеми підроблених товарів.

Чи слід Україні відмовлятися від ідеї створення ВЕЗ?

Попри всі підводні камені, пов’язані зі створенням ВЕЗ, і зокрема позитивну кореляцію між кількістю ВЕЗ та збільшенням обсягу контрафактної продукції, країни продовжують їх створювати. Причини цього неважко зрозуміти. Створюючи ВЕЗ уряди очікують від інвесторів створення нових робочих місць, зростання експорту, розбудови виробничої інфраструктури. Такі очікування часто виправдані. Наприклад, що зони експортної переробки в Домініканській Республіці сприяли створенню в країні понад 100 000 робочих місць на виробництві.

Однак відразу постає питання – чи справдяться такі очікування у випадку Донбасу? Хоча метою цієї статті не є відповідь на це питання, я маю сумніви, що створення ВЕЗ на Донбасі може принести очікуваний ефект. Як зазначали деякі експерти, здається малоймовірним, що інвесторів приваблюватиме регіон відомий своєю відсутністю стабільності. При цьому не видається безглуздим питання про те, чи Україна загалом повинна створювати ВЕЗ. Це питання має бути одним із пріоритетних на порядку денному уряду. 

Рекомендації регуляторного характеру

Намагаючись боротися з контрафакцією та піратством, ICC розпочала проект «Бізнес проти контрафакції та піратства» (BASCAP), який, зокрема, націлений на пошук шляхів пом’якшення негативних наслідків спричинених створенням ВЕЗ. У вже згаданому звіті «Контролюючи Зону: забезпечення балансу між спрощенням процедур та контролем для боротьби з незаконною торгівлею в зонах вільної торгівлі світу» BASCAP запропонував набір рекомендацій з удосконалення законодавства спрямованих на досягнення цієї мети. Незважаючи на те, що звіт був опублікований у 2013 році, більшість його рекомендацій досі є актуальними. Якщо українські державні органи, які приймають рішення, вирішать створити ВЕЗ, що передбачає спрощення митного контролю, було б доцільно розглянути такі питання, на яких наголошує ICC: 

• Посилення співпраці між митними органами та органами ВЕЗ;
• Надання митним органам широких прав моніторити повсякденні ділові операції, що мають місце у ВЕЗ;
• Наявність ефективних навчальних програм для службовців митниці з питань захисту прав інтелектуальної власності;
• Спрощення процедури повідомлення власників торгових марок про порушення прав;
• Потрібно, щоб будь-які нові торговельні угоди підписані Україною містили положення, спрямовані на запобігання незаконному використанню ВЕЗ зловмисниками, які порушують права інтелектуальної власності (наприклад, виробляючи контрафактні товари).

Незважаючи на моє скептичне ставлення до ідеї створення ВЕЗ на Донбасі, я вважаю, що від неї не слід відмовлятися повністю. При цьому, ідея про створення ВЕЗ в інших регіонах України заслуговує не тільки на увагу але й на втілення в життя. ВЕЗ мають потенціал для стимулювання розвитку економіки України за умови наявності належної нормативно-правової бази та дієвих механізмів, що запобігають використанню їх у незаконних цілях.