«Вторгнення»: погляд британського журналіста на війну росії проти України

На початку цього року британський журналіст та іноземний кореспондент газети The Guardian Люк Ґардінг, як і більшість українців, не вірив у те, що росія наважиться розпочати повномасштабну війну в Україні. Люк передбачав визнання ДНР та ЛНР «легальними» державами, посилення ескалації на Донбасі, спробу захопити Маріуполь. Але 24 лютого путін оголосив про початок «спеціальної військової операції», і Ґардінг прибув до Києва, щоб із перших вуст розповідати світу правду про розгортання російсько-української війни. 

Люк стежив за розвитком конфлікту між Україною та росією із самого початку, і, як справедливо зазначає український письменник Андрій Курков, є «одним із найкращих знавців путінської росії». У 2011 році журналіст видав книгу «Мафіозна держава» («Mafia State»), в якій порівнює владу росії із мафією, ставши особистим ворогом путіна. Того ж року після інтерв’ю із російським олігархом Борисом Березовським Ґардінга, який працював у росії іноземним репортером, вислали з країни. Він став першим західним кореспондентом, якого росіяни депортували з часів холодної війни. 

Знаючи позицію Люка щодо росії та його підкріплену фактами особисту неприязнь до путіна, на початку березня наша команда написала йому, щоб дізнатися, чи не працює журналіст над матеріалом про війну в Україні. Ґардінг досить швидко відповів, що пише книгу, перебуває в Києві, і планує поїздку до Харкова, щоб написати останній розділ своєї праці – у самому серці Харкова про Харків. Він міг би завершити книгу, перебуваючи в будь-якій іншій точці України чи світу. Але вирішив на власні очі побачити культурну столицю України. Залізобетонне місто, яке мужньо бореться за свою свободу та землю, межуючи з Бєлгородською областю, звідки майже щодня на його плечі падають ракети. Ця непідробна зацікавленість нашим життям, нашим містом, безстрашність і відкритість Люка приємно вражають.  

Коли Люк прибув до Харкова, наша команда одразу з ним зустрілася. Він виявився харизматичним, іронічним, говірким чоловіком із проукраїнською позицією. Заворожений силою та незламністю українців, Ґардінг віддав права на видання книги у видавництві Vivat безкоштовно. А також подарував нам символічний примірник «Мафіозної держави» з авторськими побажаннями, зазначивши, що «війна не завершена, але переможця визначено». Ми ж у свою чергу подарували йому худі «Харків – Залізобетон», яке він прийняв зі щирим захватом і одразу вдягнув. Але сам автор бестселерів New York Times упевнений, що «Kharkiv, city of super concrete». Хіба можна не погодитися з цією думкою?

Нова книжка Люка називається «Invasion. The inside story of Russia’s bloody war and Ukraine’s fight for survival». До неї увійшли військові репортажі з передової, де він безпосередньо знаходився. Реальні людські історії, які відображають швидке переродження шоку та паніки в народну злість і мужність. Це історії різних людей різного віку із різних міст України, які перегукуються між собою. Читаючи їх, я ніби читаю про себе. 

Також Люк аналізує ідеологічні, релігійні, особисті причини, передумови, підготовку та процес вторгнення росії в Україну. Описує страшні звірства, що сталися в Бучі, Ірпені, Маріуполі, блокаду «Азовсталі». Змальовує портрети двох лідерів, які разюче відрізняються. Перший – Володимир Зеленський, молодий політик, який має високий рівень реальної підтримки в Україні та на міжнародному рівні. Другий – володимир путін, пожиттєвий диктатор, який живе у своєму світі, де має лише ілюзорну підтримку «російськомовного населення зі всього світу» та непереборне бажання будь-що втриматися при владі.  

Для нас і для мене особисто «Вторгнення» – дуже важлива книжка, бо, по-перше, Люк був очевидцем і нерідко учасником описаних подій. Він прожив із нами перші години вторгнення, які нам і досі боляче пригадувати. Бачив нашу паніку і розгубленість, наше небажання залишати рідні міста, де кожен квадратний сантиметр рідний і пронизаний любов’ю. І він написав цю книжку не постфактум, а в момент, коли війна розгорталася і набирала обертів. Минуло понад вісім місяців, вона досі триває. Але, на жаль, люди, які живуть за кордоном, поступово звикають до того, що десь у Харкові падають ракети і тижнями немає світла. Книжка Люка стане для них холодним душем, своєрідним поверненням до жорстокої реальності, зануренням у війну без прикрас. Вони зможуть краще зрозуміти нас і водночас зрозуміти, що ця війна не лише наша. 

По-друге, як і українці, Ґардінг впродовж багатьох років бореться із путінським режимом, багатошарову структуру якого досліджував із середини. Із листопада 2013 року після Революції гідності, яка стала початком восьмирічної війни, ми теж із ним боремося всіма можливими й неможливими способами. А з лютого цього року безперестанно розповідаємо про те, що відбувається в Україні, на міжнародному рівні. Просимо іноземних письменників, книги яких видаємо, донатити ЗСУ, допомагати біженцям, відмовлятися від співпраці з російськими видавцями. Не забувати про війну, не шукати “хороших” росіян. Я вдячна Ґардінгу за те, що він допомагає нам «виводити». правду на міжнародний рівень, робити її видимою, почутою, усвідомленою або переусвідомленою заново. Це неоціненний вклад у нашу перемогу. 

Зараз ми активно працюємо над перекладом «Вторгнення», після чого книжка піде в друк. Про дату виходу говорити не можемо, оскільки на швидкість роботи харківської друкарні впливають постійні обстріли та віялові відімкнення світла. Все-таки ми живемо в умовах війни і на межі з мордором. Але одне можу сказати точно – «Вторгнення» варте вашої уваги. Це глибока і болісна книга про війну в Україні, що нагадує гостросюжетний військово-політичний трилер, який, однак, став нашим життям (усі збіги не випадкові).