Через вторгнення в Україну Росія може спричинити гуманітарні продовольчі кризи у низці країн світу. Тому війна Росії проти України – це війна і проти країн Близького Сходу та Північної Африки, які є основними імпортерами продовольства з України.
Згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками 2021 р. Україна експортувала агропродовольства на суму $27,9 млрд. У 2021 р. зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту пшениці – 20 млн т, м’яса птиці – 459 тис. т, заморожених ягід та інших фруктів – 76 тис. т, макаронних виробів – 38 тис. т.
У 2021 році Азія продовжила посилювати свої позиції основного імпортера вітчизняної агропродукції, вчергове закупивши рекордну кількість українських сільгосппродуктів. Вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону торік збільшилися до $13,7 млрд. Обсяги поставок до країн Африки 2021 р. також збільшилися: з $2,9 млрд у 2020 році до $3,7 млрд. у 2021 (дані Державної митної служби України).
Відповідно до досліджень Київської школи економіки найбільш залежними від українського імпорту продовольства країнами є Єгипет, Ємен, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Ліван, Лівія, Пакистан, Ірак.
Враховуючи війну Росії проти України, дефіцит виробництва та експорту неминучий. Війна ставить під загрозу посівну кампанію, яка має розпочатися орієнтовно у третій декаді березня (залежно від погодних умов).
Потрібно в стислі строки, щоб не втратити вологу, посіяти ранні ярі культури, такі як пшениця, ячмінь, овес, горох, ріпак, окремі овочеві. В цей період необхідно підживити озимі зернові та технічні культури, зокрема пшеницю, жито та ріпак. Крім того потрібно накопичити достатню кількість посівного матеріалу та матеріально-технічних засобів для висівання високоенергетичних культур – кукурудзи на зерно, соняшнику та сої – у квітні.
Проте вже зараз є значне занепокоєння щодо достатньої кількості пального, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та посівного матеріалу. Не кажучи про фізичну можливість розпочати польові роботи у низці регіонів України.
Критична ситуація може бути з посівами кукурудзи на зерно, сої та соняшнику, за експортом яких Україна є одним із лідерів у світі. Найкраща ситуація з пшеницею, понад 70% якої є озимою та наразі потребує лише додаткового підживлення та внесення засобів захисту посівів.
Крім того неабиякої актуальності набуває питання забезпечення сільськогосподарської техніки паливно-мастильними матеріалами. Так, за даними Консалтингової групи “А-95” у 2021 р. 2,05 млн т дизпалива було імпортовано з Росії (30% усього імпорту). Хоча це менше від показника 2020 року (2,61 млн т, 42% імпорту), все ж це є досить високим показником. Зрозуміло, що в умовах війни про купівлю палива у країни-агресора не може бути й мови. Так само є неможливим постачання пального з Білорусі, оскільки тамтешній режим підтримує агресію. У 2021 році Білорусь біла найбільшим постачальником дизпалива до України – ми імпортували звідти 2,89 млн т дизпалива (42% всього імпортованого дизелю), що на 0,7 млн т більше, ніж 2020 року. Отже, необхідно терміново шукати альтернативних постачальників пального.
Для забезпечення своєчасної посівної кампанії критичним для України є контроль портів. У 2021 році до України морем надійшло 1,2 млн т дизпалива, що в 1,5 рази більше, ніж у 2020. Найбільший обсяг – 405,5 тис. т або 33% – зайшов через порт Миколаєва. 28%, 18% та 15% прийняли відповідно порти “Південний”, “Одеса” і “Херсон”. Отже, морем можна буде закрити російський та білоруський імпорт за умови припинення блокади. Перспективним альтернативним постачальником палива для аграріїв може стати Литва. У 2021 р. Україна купила у Литви 691 тис. т дизпалива, що на 11% більше, ніж у 2020 році.
І на завершення. Сьогодні уся країна об’єднана. Фермери та сільськогосподарські товаровиробники активно допомагають армії та населенню. Багато працівників аграрного сектору воюють пліч-о-пліч з військовими, захищаючи рідну землю, значна кількість у загонах територіальної обороні чинить опір російським загарбникам. Аграрії активно допомагають із захопленням ворожої техніки та використанням її для захисту рідної землі.
Україна тримає удар. Ми незалежна та сильна нація. Однак увесь світ має усвідомити небезпеку, яку несе за собою агресія Росії. Війна в Україні загрожує продовольчій та гуманітарній безпеці багатьох країн світу.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
