Взялися за старе. У другому кварталі 2021 року влада «докручувала» вже розпочаті реформи

Своє черги дочекалися валютні позичальники. Влада унормувала перерахунок всіх валютних кредитів, що були взяті ще до кризи 2008 року, у гривню, а також спростила процедури неплатноспроможності та банкрутства для позичальників. 

Громади отримали право розпоряджатися не тільки землею, що знаходиться на території населених пунктів, але й ділянками поза ними. Також Верховна Рада ухвалила закон, який врегулював продаж та передачу в користування земельних ділянок державної та комунальної власності за допомогою електронних аукціонів. 

Поступ відбувся і у сфері освіти. Україна почала визнавати кваліфікаційні рівні, здобуті в ЄС, та запустила процес створення Реєстру кваліфікацій, який зокрема дозволить підтвердити наявність у людини певної професійної кваліфікації навіть за відсутності диплома. Також депутати ВРУ змінили процедуру присудження вченого ступеня та нарешті встановили відповідальність за плагіат у дисертації, а Кабінет Міністрів сформулював і затвердив вимоги до міждисциплінарних програм.

Далі детальніше.

Серед усіх нормативних актів, виданих центральними органами влади, експерти Індексу реформ виокремили 35 тих, які потенційно змінюють «правила гри» в країні. Це трохи менше, ніж у першому кварталі — тоді ми нарахували 39 важливих змін.

Серед 35 реформ 31 має позитивну оцінку, три отримали від експертів нуль балів, ще одна виявилася антиреформою. Середня оцінка події у раунді +1,0 бал з діапазону від +5 до -5 (в попередньому кварталі — +1,1 бал).

Топ-реформи

Цього разу тільки дві події перетнули позначку у +2,0 бали, яка, на нашу думку, відділяє суттєві реформи від менш вагомих: 

✓ закон про дерегуляцію у сфері земельних відносин (Індекс реформ 161, +2,5 бала) передає на місця всі важелі управління землею на території громади. Раніше лише земля в населених пунктах належала громадам, а ділянки поза ними – державі. Тепер місцева влада отримає право розпоряджатися цією землею, буде контролювати цільове використання земельних ділянок та надавати дозвіл на зміну цільового призначення особливо цінних земель (раніше ці рішення вимагали погодження КМУ та ВР).

✓  закон про врегулювання колекторської діяльності (Індекс реформ 158, +2,5 бала) покликаний унормувати цю сферу та захистити споживачів від зловживань з боку колекторських компаній. Нацбанк створить Відкритий реєстр колекторських компаній, куди зможуть потрапити ті компанії, які дотримуються вимог доброчесності та мають нескомпрометованих власників – екскерівники та ексвласники банків-банкрутів не зможуть очолювати колекторські компанії. Лише компанії, що є у Реєстрі, матимуть право на роботу. Також стають чіткішими правила роботи колекторів. Так, банки зможуть залучати колекторів лише якщо споживач дав на це згоду під час підписання кредитної угоди. Колекторським компаніям заборонено погрожувати, шантажувати або вводити в оману боржника чи його близьких осіб, повідомляти третіх осіб про заборгованість позичальника та навіть взаємодіяти з боржником більше двох разів на добу (без його згоди) чи дзвонити йому з прихованого номера. 

По нулях

Нуль балів мають регулювання, які поєднують позитивний та негативний вплив на свою сферу, а також ті, які, на думку експертів Індекса реформ, не спроможні вплинути на ситуацію в країні. В цьому раунді ми нарахували три таких документи:

✓ закон про перерахунок валютних кредитів у гривню (Індекс реформ 159, 0,0 бала) запроваджує обов’язкову реструктуризацію боргів у іноземній валюті (раніше вона відбувалася за домовленістю між банком та позичальником). «…найскладніше в даному випадку знайти компроміс, який би задовольняв позичальників, які водночас є виборцями, та банками. Останні зацікавлені не лише в тому, щоб повернути раніше видані кредити, а й розраховують, що майбутні позичальники теж їх виплачуватимуть, а не розраховуватимуть на «подарунки» від законодавців», – застерігає Михайло Демків, ICU.

✓ закон про основні засади молодіжної політики (Індекс реформ 160, 0,0 бала) є рамковим і лише окреслює можливі напрямки молодіжної політики України. Закон містить цікаву ідею фінансування Українського молодіжного фонду, який буде надавати гранти на конкурсній основі не лише з бюджету, але і з внесків фізичних та юридичних осіб. Водночас закон містить норми з пільгового забезпечення молоді житлом, які Україна навряд чи спроможна виконати.

✓  новий Порядок застосування штрафів за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (Індекс реформ 161, 0,0 бала) затверджує розміри штрафів за порушення валютного законодавства. Зокрема за перше порушення штраф становить 25 % суми операції, а при повторному порушенні протягом року розмір штрафу збільшується до 50 %.

Антиреформа: 

✓  єдиною антиреформою другого кварталу став закон про податкову амністію (Індекс реформ 163, -0,8 бала). Відповідно до закону, з 1 вересня 2021 до 1 вересня 2022 року проведуть одноразове добровільне декларування активів фізичних осіб. В декларацію можна буде вписати активи (майно чи гроші), які були отримані за рахунок доходів, з яких мали бути, але не були, сплачені податки в Україні. З таких активів держава зніме збір у розмірі 2,5 – 9% залежно від активу. Експерти зазначають що закон має кілька вад. Зокрема недостатньо детальними є положення закону про розміщення готівкових коштів та банківських металів на спецрахунках. Також наразі не визначений уповноважений банк, який буде вивчати джерела походження цих коштів. А на думку Головного юридичного управління ВР, закон порушує низку статей Конституції. Ще один його недолік — це несправедливість стосовно тих, хто сумлінно платить податки. Імплементація закону може запровадити практику ухилення від сплати податків у очікуванні наступної амністії.

Що змінилося у ключових сферах?

У другому кварталі 2021 року ми зафіксували реформи у всіх сферах спостереження. Хоча урядування, державні фінанси та монетарна система мають однакову кількість реформ – по дев’ять, – за сумарним прогресом «державні фінанси» та «монетарна політика» поступилися сфері «бізнес-середовище», у якій було зафіксовано 6, але більш значних, реформ.

Урядування

У цій сфері ми виділили 9 важливих змін. 4 з них ініціював парламент, ще 4 — Кабінет Міністрів, одне регулювання ініційоване Президентом. Усі найбільш важливі події у цій сфері стосуються діджиталізації та відкритих даних:

✓ закон, який прирівняв е-паспорти до паперових (Індекс реформ 158, +2,0 бала) створює можливість використання е-паспортів на постійній основі. Е-паспорт зможуть отримати всі, хто має паперовий біометричний паспорт або ID картку. Це зручно, адже захищає від ризику загубити чи пошкодити фізичний паспорт, проте досі відкритим лишається питання щодо захисту та верифікації персональних даних у додатку «Дія». Попри це, експерти вважають збільшення можливостей використання електронного паспорта значним кроком вперед.

✓ постанова про відкриті дані (понад 1000 наборів) (Індекс реформ 159, +2,0 бала) має навести порядок у наборах даних, які публікуються різними органами та інколи з’являються із запізненням чи не в машиночитаному форматі. Для вирішення цієї проблеми буде створений Центр компетенцій у сфері відкритих даних «Дія. Відкриті дані», який централізує цю функцію.

✓ постанова про відкриття даних митних декларацій (Індекс реформ 160, +2,0 бала) врегульовує доступ до митної інформації. У минулому році Митна служба створила портал, де можна було аналізувати дані імпорту та експорту, проте через велику деталізацію даних був ризик ідентифікації фірм та розкриття комерційної інформації. Нова постанова має забезпечити баланс між інтересами аналітиків і дослідників та захистом даних комерційних підприємств. Для цього «митні органи зобов’яжуть вживати заходи знеособлення інформації за результатами визначення ризику розкриття конфіденційної інформації», – пояснює Тетяна Тищук.

✓  закон про всеукраїнський референдум (Індекс реформ 158, +1,0 бал) замінює попередній закон про референдум, який був визнаний неконституційним. За Конституцією України питання зміни території, а також внесення змін до розділу «Загальні засади», «Вибори. Референдум» та «Внесення змін до Конституції України» мають вирішуватися на Всеукраїнському референдумі. Новий закон впроваджує  порядок проведення таких референдумів.

Монетарна система

За три місяці року влада ухвалила 9 реформ у сфері монетарної політики. Чотири з них ініційовані Національним банком, ще чотири – Верховною радою Україні, одна – на рахунку Кабінету Міністрів.

Серед ключових змін, окрім вищезгаданого закону про колекторську діяльність:

✓ постанова про розкриття небанківськими фінустановами структури власності (Індекс реформ 158, +2,0 бала). Після початку дії закону про «спліт», Нацбанк почав приводити регулювання небанківських фінансових установ у відповідність з правилами для банківського сектору. Ця постанова зобов’язує небінківські фінустанови, зокрема лізингодавців, операторів поштового зв’язку, які мають право надавати окремі фінансові послуги, звітувати до НБУ про структуру власності та публікувати її на своїх сайтах.

✓ постанова про відкриття рахунків за е-паспортами (Індекс реформ 162, +0,5 бала) є ще одним кроком до збільшення сфери використання паспортів на мобільному телефоні. Тепер НБУ дозволив банкам відкривати українцям рахунок, якщо ті пред’явили е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон, е-свідоцтво про народження та дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з використанням мобільного додатку «Дія» замість фізичного паспорта.

Бізнес середовище

У другому кварталі ми зафіксували шість важливих змін у сфері регулювання бізнесу. П’ять із них ухвалені Верховною Радою України, одна – Кабінетом Міністрів. 

На додачу до закону про дерегуляцію у сфері земельних відносин, який потрапив у головні реформи випуску, це : 

✓  закон щодо продажу земельних ділянок через електронні аукціони (Індекс реформ 163, +2,0 бала) встановлює правила відчуження державної та комунальної землі. Торги у формі електронного аукціону мають відбуватися в інтернеті в режимі реального часу. Для таких торгів може використовуватися лише державна електронна торговельна система. Також закон посилює захист прав орендарів: тепер власник (держава чи громада) не може виставити ділянку на продаж без їхньої згоди.

✓  порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) (Індекс реформ 163, +2,0 бала). З минулого року ЄДЕССБ працювала як пілот. Мета системи – забезпечити переведення всіх адмінпослуг у сфері будівництва в онлайн та систематизувати і відкрити всю необхідну інформацію про будівельні проєкти, щоб забезпечити доступ до неї для користувачів. Це має зменшити корупцію у будівельній сфері. Вже зараз у системі можна отримати будівельний паспорт забудови ділянки, зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об’єкта, подати заяву про скасування документів про початок підготовчих та будівельних робіт тощо. Ухвалений Порядок унормовує діяльність Єдиної системи та забезпечує верифікацію інформації з іншими реєстрами.

✓  закон про заборону використання пластикових пакетів в Україні  (Індекс реформ 162, +1,5 бала) забезпечує поступову відмову від одноразових пластикових виробів, що не розкладаються у природі. Перші обмеження почнуть діяти 1 грудня цього року – на ринках, у магазинах та кафе заборонять використання пакетів з товщиною стінок понад 50 мікрометрів. Штраф за порушення складатиме 1,7 – 8,5 тисячі гривень, а після 10 березня 2022 він виросте до 8,5 – 34 тисяч гривень. Замість звичайних пластикових пакетів підприємства зможуть використовувати біорозкладні пакети. Нерозкладні пакети все ж можна буде купувати – для власного використання. Але ціни на них регулюватиме уряд, і ймовірно вони будуть високими для зменшення попиту на такі пакети.

Хто більший реформатор?

За цей квартал абсолютним лідером в ухваленні реформ стала Верховна Рада – на її рахунку 19 важливих регуляцій. На другому місці Кабінет Міністрів – 9 реформ, Нацбанк та Президент ініціювали 4 та 3 реформи відповідно. На рахунку Президента – єдина антиреформа другого кварталу – закон про податкову амністію.

У порівнянні з попереднім кварталом у другому кварталі 2021: 

• кількість важливих нормативних актів трохи зменшилася (35 – у другому кварталі, 39 – у першому), 
• середня оцінка раунду виросла з +0,6 до +0,8 бала, 
• середня оцінка події зменшилася з +1,1 бала до +1 бала. 

У другому кварталі влада взялася доробляти старе. Були ухвалені важливі земельні закони, остаточно врегульоване питання валютних кредитів та розширені можливості «держави у смартфоні». Але для руху вперед Україні варто повернутися до наріжних каменів успішної держави – невирішеними залишаються питання антикорупційної та судової реформ, зволікання з якими здатне швидко знівелювати всі досягнуті результати.