Як громадам розвивати роботу медичних систем (на прикладі Острозької ОТГ): тези дискусії
Beta

Як громадам розвивати роботу медичних систем (на прикладі Острозької ОТГ): тези дискусії

Photo: depositphotos / vilevi
15 Грудня 2021
FacebookTwitterTelegram

В Україні паралельно відбуваються процеси децентралізації та реформи охорони здоров’я. Наприкінці 2020 року територіальні громади перебрали на себе функції з розподілу коштів місцевих бюджетів. І водночас зіштовхнулися з низкою проблем. Однією з ключових проблем соціального напрямку стало медичне забезпечення: як в умовах обмеженого фінансування гарантувати медичну допомогу кожному мешканцю громади?

«Вокс Україна» переконаний: вирішити проблему допоможуть дані. Цього року команда аналітичного центру розробила методологію оцінки попиту і пропозиції медичних послуг у громаді, проаналізувала наявну систему медичної допомоги в Острозькій об’єднаній територіальній громаді та розробила рекомендації з її вдосконалення. Ми представили результати дослідження й обговорили їх у колі експертів медичної галузі та представників Острозької громади під час відкритої дискусії 9 грудня 2021 року.

Нижче ділимося ключовими тезами дискусії.

Учасники події:

  • Ксенія Шаповал, представниця МФ «Відродження»;
  • Ксенія Алеканкіна, старша аналітикиня «Вокс Україна»;
  • Олександр Харчук, заступник голови Острозької міської ОТГ з соціальних питань;
  • Олександр Стратюк, керівник КНП «Острозький районний центр ПМСД»;
  • Ігор Гущук, завідувач кафедри громадського здоров’я, доктор медичних наук, Національний університет «Острозька академія».

Часто проблеми медицини — це не тільки про медицину

Презентуючи результати дослідження, старша аналітикиня «Вокс Україна» Ксенія Алеканкіна зазначила, що в ньому були застосовані дані з чотирьох основних джерел: публічні дані, відповіді на запити, глибинні напівструктуровані інтерв’ю з 13-ма респондентами та стратегічна сесія з 12-ма учасниками.

Детально про мету, завдання, методологію та структуру дослідження — у статті та звіті.

Аналітикиня звернула увагу, що учасники стратегічної сесії у межах дослідження часто називали ключовою проблемою доступності медичних послуг якість доріг. «Треба розуміти, що медицина — це не завжди тільки лікарі, приміщення чи медичні засоби, ліки, а ще й інколи, здавалося б побічні речі, як-от: безперебійне транспортне сполучення, якість доріг».

Зниження рівня народжуваності

Один із основних трендів виявлених дослідженням — низький показник народжуваності та високий рівень смертності в Острозькій громаді (втім, така ситуація типова для всієї України). «За останні 10 років кількість пологів і в Україні, і в Рівненській області зменшується. Тому з’являється розуміння, що буде зростати конкуренція за жінок, які народжують і, зрозуміло, що можна прогнозувати нестачу пацієнток, пологовий будинок може не відповідати вимогам НСЗУ за кількістю пологів на рік. Зменшення кількості породіль може бути пов’язане не стільки з якістю послуг, як із демографічними трендами в Україні» — застерігає Ксенія Алеканкіна.

Важливість профільної експертизи

Аналітикиня повідомила, що сьогодні — той час, коли громади мають затверджувати стратегії, планувати свій розвиток та співпрацювати одна з одною. Місцева влада та медичні працівники повинні об’єднати зусилля, аби не просто підтримувати галузь у тому стані, який є, а й рухатися вперед.

За словами Ксенії Алеканкіної, найкраще, якщо в апараті місцевої влади працюватиме професіонал у медичній справі. «Такий фахівець допоможе розібратися, як розвивати медичну систему, що є доцільним, а що — ні».

Запит на розвиток

Дослідниця також розповіла про позитивну тенденцію, яка показує, куди владі варто спрямувати увагу.

«Нам приємно було чути (під час опитування респондентів — авт.), що медичні працівники зацікавлені у розвитку, хочуть брати участь в іноземних конференціях, у дистанційному навчанні, програмах обміну. Для цього можна і потрібно шукати можливості».

Рекомендації для Острозької громади

  • Залучати лікарів-геронтологів.

Така потреба зумовлена старінням населення. Наявність професійного геронтолога у громаді дозволить залучати пацієнтів із інших громад, адже попит на фахівців такого напрямку великий, а пропозиція доволі незначна.

  • Створити службу невідкладної допомоги.

Опитані сімейні лікарі Острозької ОТГ зазначали про проблему: пацієнти телефонують їм майже цілодобово (номери лікарів були опубліковані у місцевій газеті — авт.). Тому експерти радять визначити єдиний канал комунікації лікарів із пацієнтами: Viber-чат або єдиний для всіх номер телефона, за яким будь-який пацієнт може отримати базову консультацію. Служба невідкладної допомоги може допомогти втілити ідею та розвантажити сімейних лікарів. Водночас вона розвантажить службу екстреної допомоги, залишивши її лише для справді тяжких випадків.

  • Рекламувати послуги первинної ланки Острозької ОТГ.

Наразі не всі мешканці громади мають підписані декларації з сімейними лікарями. Збільшення охоплення “первинкою” мешканців громади, а також заохочення до підписання декларації студентів та мешканців інших громад допомогло б залучити кошти на медицину. Проте це потребує клієнтоорієнтованого сервісу та інформування потенційних пацієнтів.

  • Створити сайт-візитівку.

Для користування мешканців громади потрібно розробити сайт, на якому був би розміщений перелік і контакти лікарів, кількість укладених із ними декларацій.

  • Оптимізувати мережу фельдшерсько-акушерських пунктів.

Для зменшення витрат на утримання ФАПів можна зменшити кількість приміщень, які потребують значних коштів на утримання. На зекономлені кошти доцільно придбати додатковий транспорт і розподілити між ФАПами відповідно до їхніх потреб. Беручи до уваги досвід інших країн, зокрема Великої Британії, яка має схожу з Україною медичну систему, НСЗУ разом з місцевою владою має розвивати первинну ланку медичної допомоги, зокрема підвищувати самостійність та можливості медсестер. Наприклад, у Великій Британії на одну медсестру району (громади) припадає 400 пацієнтів.  Отже, згідно з логікою медичної реформи, потрібно робити акцент на профілактику та раннє лікування хвороб, яке забезпечує первинна ланка. Така стратегія зменшить кількість звернень на вторинну, третинну ланку й забезпечить збереження здоров’я людей та економію коштів.

  • Співпрацювати з бізнесом та брати участь у грантових програмах.

Фінансування медичних закладів, яке вони отримують від НСЗУ та місцевої влади, дозволяє підтримувати роботу медичних закладів. Але для їхнього розвитку потрібні додаткові кошти. Тому лікарні, які хочуть розвитку, зазвичай шукають взаємодію з бізнесом, який робить благодійні внески, або грантові програми. Наприклад, Острог брав участь у грантовій програмі з будівництва амбулаторій. Для пошуку додаткового фінансування доцільно мати окремого спеціаліста — грантового менеджера — в апараті громади. 

  • Забезпечити доступ до медичних послуг.

Вирішити проблему доступності медичних послуг для мешканців усіх населених пунктів громади можна двома шляхами: розвивати телемедицину (силами фельдшерів та медсестер медична інформація про пацієнта може передаватися до консультаційного центру, а отримані рекомендації лікаря на місцях будуть імплементувати працівники ФАПів); розвивати транспортне сполучення: курсування громадського або соціального (безкоштовного) транспорту, який підвозитиме пацієнтів до медичних закладів.

Більше рекомендацій, які можуть бути корисними Острозькій та багатьом іншим ОТГ, — у звіті «Розробка рекомендацій з розвитку мережі медичних закладів в Острозькій міській ОТГ: кейс-метод».

Відгуки учасників дискусії про дослідження

Ксенія Шаповал, представниця міжнародного фонду «Відродження»: Система охорони здоров’я на сьогодні переживає період реформування і переорієнтації фінансування, частина відповідальності, у тому числі за фінансування галузі, перекладається на органи самоврядування. Навички пріоритизування, оцінки стану громадського здоров’я стають дуже важливими для нас: для національної системи охорони здоров’я, для мешканців територіальних громад. Результати дослідження «Вокс Україна» цікаві і варті нашої уваги.

Олександр Харчук, заступник голови Острозької міської ОТГ з соціальних питань: Острозька ОТГ — не унікальна для України, але одна з унікальних громад, які об’єдналися в межах колишнього району. Зрозуміло, що для нас питання медицини не нове, воно було актуальним для нашого району, тепер уже — громади. Ми рухаємося у руслі реформ, які відбуваються у медицині. Враховуючи, що реформи не так давно почалися, зокрема, на вторинному рівні, і громади остаточно сформувалися також нещодавно, питань виникає дуже багато. Звіт дуже змістовний. Зокрема, у розрізі пакетів вторинної ланки. Особисто для себе навіть відкрив можливість розвитку пакету допомоги «Хірургія одного дня» (одна з рекомендацій для вторинної ланки медичної допомоги).

Думаю, що звіт нам допоможе у подальшому ухвалювати рішення. Маємо зараз питання щодо фельдшерсько-акушерських пунктів, щодо їхньої кількості. Адже, як і було відображено у звіті, належно фінансувати ту кількість ФАПів, яка є наразі, дуже складно.

Зараз ми думаємо про те, як підвищити рівень оплати праці медичних працівників, залучених до первинної ланки обслуговування, і яким чином зберегти ту мережу закладів, яка необхідна для обслуговування нашого населення, щоб люди не відчули змін безпосередньо на собі.

Олександр Стратюк, керівник КНП «Острозький районний центр ПМСД»: Звіт висвітлює всі ті проблеми, які існують, як мінімум, на первинній ланці. Ми всі ці проблеми знаємо та намагаємося вирішувати їх спільно із місцевою владою.

Наш район має велику площу, розгалужений, транспортне сполучення не на належному рівні. Минулого року були випадки, коли до деяких населених пунктів три дні не було можливості доїзду, тоді ФАПи все ж таки виконували свої функції.

Ми розуміємо, що кількість населення скорочується, кількість декларацій збільшується не в тій прогресії, яку б хотілося мати, народжуваність знижується, а смертність велика. Район (Острозька ОТГ) знаходиться на розгалуженні трьох областей. Поруч — Рівне, що дає змогу нашим пацієнтам укладати декларації в сусідніх районах, але є й жителі інших районів, які підписали декларації у нас. Кадри у нас сильні. Важливим є питання рівня заробітних плат. Сподіваємося, що влада, як Президент декларує, у 2022 році повернеться до нас обличчям. Не хотілося б, щоб зростання зарплат відбулося за рахунок оптимізації (скорочення штату — авт.).

Ігор Гущук, завідувач кафедри громадського здоров’я, доктор медичних наук, Національний університет «Острозька академія»: Медицина ніколи громаду здоровою не зробить. Ми, влада, керівники ОТГ і громада, повинні комплексно вирішувати проблеми, не тільки лікуванням, а й профілактикою, направленою на те, щоб люди не хворіли.

Наша кафедра має два науково-дослідні центри. І наші фахівці у майбутньому з радістю долучаться до процесів поліпшення якості медпослуг як на рівні Острозької ОТГ, так і на рівні аналітичного дослідження «Вокс Україна».

Публікація підготовлена в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні, на основі аналітичного звіту «Розробка рекомендацій з розвитку мережі медичних закладів в Острозькій міській ОТГ: кейс-метод», виконаного аналітичним центром «Вокс Україна».

Думки та позиції викладені у цій публікації є позицією авторів та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний