Як війна впливає на розвиток підприємництва: висновки з російсько-українського конфлікту

Як війна впливає на розвиток підприємництва: висновки з російсько-українського конфлікту

Photo: ua.depositphotos.com / valex113
22 Травня 2023
FacebookTwitterTelegram
1978

Війна завдає значної шкоди підприємництву в охоплених конфліктами країнах. Як стверджують у своєму новому дослідженні Девід Одреч, Пол П. Момтаз*, Ганна Мотузенко та Сільвіо Вісмара, емпіричні дані вказують на те, що російсько-українська війна знижує підприємницьку активність як у офіційному, так і в неформальному секторах економік Росії та України.

Війна знижує економічну продуктивність багатьма способами, зокрема через розрив торговельних зв’язків, втрати людського капіталу, знищення фізичного капіталу, технологічний регрес, політичну нестабільність та загальну невизначеність. Однак є нові вражаючі докази того, що війна знижує підприємницьку активність, оскільки переваги підприємництва часто матеріалізуються лише через декілька років. Тобто післявоєнне економічне відновлення буде повільнішим у країнах, які більшою мірою покладаються на своїх підприємців.

Тоді як попередні дослідження фокусувалися на вивченні спричинених конфліктами економічних витрат з точки зору ВВП на душу населення, жодне з них не розглядає економічні витрати з точки зору (втраченого) підприємництва. Такий пробіл видається дивним, оскільки підприємницька діяльність є важливою рушійною силою створення робочих місць та економічного зростання у довгостроковій перспективі. Це також дивно тому, що багато галузевих асоціацій на кшталт Європейської Бізнес Асоціації, давно попереджали про руйнівні наслідки збройного конфлікту для підприємців.

Деякі дослідження вивчали те, як насильницькі конфлікти впливають на підприємців. Вельми дивно, але ці дослідження, здається, вказують на позитивну кореляцію між насильницьким конфліктом і підприємницькою діяльністю (хоча більшість є якісними або недостатньо визначеними, тож отримані результати слід інтерпретувати з обережністю). Позитивна асоціація відображає поширене переконання, що війна може сприяти економічному зростанню. Наприклад, як резюмує The Thought Co., «один із найбільш стійких міфів у західному суспільстві полягає в тому, що війни є певною мірою корисними для економіки». Аналогічно Institute for Economics & Peace стверджує, що «[одним] зі стійких переконань сучасності є те, що війна та пов’язані з нею військові витрати приносять позитивні економічні результати».

У своїй роботі ми досліджуємо вплив російсько-української війни, яка розпочалася в 2014 році вторгненням до Криму. В емпіричному сенсі, враховуючи складність оцінки того, як гіпотетично могло би розвиватися підприємництво в Україні та Росії за відсутності війни, ми конструюємо синтетичні версії України та Росії, тобто проводимо симуляцію того, як розвивалося б підприємництво в Україні та Росії без війни, на основі моделювання, що розглядає різні прогнози розвитку підприємництва в країнах, які не зачепила війна. Використовуючи метод синтетичного контролю для конструювання контрфактичних даних про те, як гіпотетично розвивалася б підприємницька діяльність у Росії та Україні у разі відсутності війни, ми знаходимо чіткі докази того, що обидві країни втратили підприємницьку активність, якщо судити за рівнем самостійної зайнятості (проксі неформальний сектор) і зареєстрованими малими та середніми підприємствами (МСП) (проксі для формального сектора).

В Україні відсоток самозайнятих осіб різко впав на 19,5% у перший рік конфлікту, що призвело до безробіття 675 тисяч колишніх самозайнятих українців. Цей ефект частково зникає з часом, але втрачене підприємництво все ще сягає 8% на п’ятий рік конфлікту. Різниця кількості МСП із синтетичною версією досягає піку в 2016 році, з розривом у 71 тисячу МСП, що відповідає відносним втратам у 14%, і повертається до синтетичної траєкторії через п’ять років війни. Хоча метод синтетичного контролю не дозволяє перевірити статистичну значущість цих економічних оцінок, ми проводимо просторові плацебо-тести, які дозволяють зробити висновок, що ймовірність “природного” падіння рівня українського підприємництва подібного масштабу становить менше 5%. Тому скорочення українського підприємництва може пояснюватися війною.

Тенденція, яка спостерігається у зареєстрованих малих і середніх підприємств (МСП) в Росії, відрізняється від ситуації в Україні. Отримані дані свідчать про те, що російське вторгнення в Україну не одразу вплинуло на МСП в Росії. Однак значний вплив спостерігався в роки після вторгнення, особливо після початкового дворічного періоду. З 2017 по 2019 роки в Росії відбулося різке зниження частки зареєстрованих МСП. Ці результати вказують на те, що вплив на російські МСП є відкладеним, але дуже вираженим у довгостроковій перспективі, потенційно призводячи до ще вищих темпів падіння після періоду нашого дослідження, що закінчується 2019 роком. В абсолютних числах аналіз показує, що загальна кількість російських МСП в останньому році становила 3,3 мільйона, тоді як у синтетичній Росії вона сягала 4,8 мільйона. Отже, у разі відсутності війни, отриманий розрив у 1,4 мільйона вказує на відносні втрати у 42%. Зникнення російських малих і середніх підприємств є наслідком створення меншої кількості нових підприємств і (що є більш значущий фактор) більшої кількості закриття діючих підприємств.

На тенденції розвитку підприємницької діяльності ймовірно вплинули санкції, запроваджені Європейським Союзом проти Росії в 2016 році. Після 2016 року підприємницька активність у Росії продовжувала знижуватися. Натомість, Україна, здається, оговталася від початкового шоку і, починаючи з 2016 року, рівень підприємницької активності почав знову зростати (майже) до довоєнного рівня до 2019 року. З огляду на це, європейські санкції проти Росії видаються ефективними та матимуть драматичні наслідки для російської економіки на роки вперед.

Результати дослідження мають важливе значення для політиків. Оскільки російсько-українська війна негативним чином впливає на підприємницьку діяльність через зниження появи нових МСП та збільшення кількості закритих МСП, політики можуть вживати заходів для пом’якшення цих наслідків. Вони можуть допомогти підприємцям підвищити стійкість до наслідків війни шляхом диверсифікації (виходу на нові ринки), стабілізації попиту та зміцнення стійкості ланцюгів постачання. Це можна імплементувати за допомогою програм субсидій, заохочуючи розробку нових продуктів і транскордонне співробітництво. Крім того, політики можуть стимулювати потенційних підприємців за допомогою програм субсидій, щоб запобігти зниженню темпів створення нових підприємств. Зокрема, у зв’язку з російсько-українським конфліктом, політики повинні звернути увагу на шкоду, заподіяну українській електроенергетичній інфраструктурі, і забезпечити постійне постачання ресурсів через управління витратами на енергію та усунення перебоїв у ланцюгах постачання внаслідок скорочення обсягів торгівлі з Росією.

Дослідження робить внесок у літературу про економічні витрати війни, кидаючи виклик науковому консенсусу про те, що конфлікт стимулює підприємництво. Воно також надає емпіричну основу для політичних дебатів навколо російсько-українського конфлікту. У ширшому сенсі дослідження допомагає узгодити неоднорідні результати, описані в усе більшому об’ємі літератури, яка описує економічні витрати від конфліктів з точки зору ВВП, а також розширює набір досліджуваних результатів від ВВП на душу населення до втраченого підприємництва. З огляду на те, що внесок підприємництва у ВВП є неоднорідним у різних країнах – наприклад, додана вартість підприємництва становить 20% у Росії та 53% в Україні – результати дослідження пояснюють, чому війна настільки по-різному впливає на ВВП країн. Крім того, з огляду на те, що для нових підприємств існує певний часовий лаг між запуском бізнесу і його прибутковістю, це дослідження також допомагає пояснити, чому темпи зростання ВВП після конфлікту відновлюються не так швидко.

Майбутні дослідження можуть вивчати вплив війни на підприємництво в країнах, які атакують, яких атакують чи тих, які війна не зачепила, з урахуванням таких факторів, як переміщення та еміграція. Відновлення українського підприємництва та постійний занепад російського підприємництва свідчать про необхідність дослідити те, як міжнародна підтримка України та санкції проти Росії могли на це вплинути. Крім того, вельми важливо розуміти регіональні відмінності наслідків війни для підприємців у різних географічних регіонах. Ба більше, необхідно досліджувати різнорідність наслідків війни на різних ринках, зокрема, у секторі послуг і товарів. Видається перспективним вивчення кількох воєн та їхнього різного впливу на ВВП, а також джерел неоднорідності такого впливу. Рекомендується забезпечити доступ до систематизованих даних через співпрацю з урядами чи галузевими асоціаціями або проведення репрезентативних опитувань для усунення цих прогалин у дослідженнях.

У світі нараховується досить багато насильницьких конфліктів. За даними Armed Conflict Location & Event Data Project (ACLED) понад 8000 боїв, понад 7000 випадків насильства проти цивільних осіб і більш ніж 4500 заворушень відбулося лише в першому кварталі 2023 року. Це свідчить про те, що багато підприємців, особливо в країнах, що розвиваються, сприймають насильницький конфлікт як норму. Тому, здається, війну давно слід було включити до теорії підприємництва та підприємницького вибору. Війна впливає на зовнішні чинники підприємницького вибору (свободу, обмеження, невизначеність і навчання) таким чином, що спонукає наявних підприємців відмовлятися від своїх проєктів та утримує латентних підприємців від початку підприємницької діяльності.

Висновки дослідження про те, що Україна відновлюється, а Росія продовжує розмивати свою підприємницьку базу, мають значні економічні наслідки. Війна розмиває економічну сутність майбутнього Росії.

Автори: Девід Одреч, Пол П. Момтаз, Ганна Мотузенко, Сільвіо Вісмара

Автори
  • Девід Одреч, завідувач кафедри економічного розвитку Ameritech в Університеті Індіани
  • Пол П. Момтаз, професор фінансів підприємництва в Школі менеджменту TUM Технічного університету Мюнхена
  • Ганна Мотузенко, аспірантка Франкфуртського університету імені Й.В. Гете, Німеччина

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний