Головне управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ, або скорочено департамент «К», — структура, яка виконує невластиві для служби безпеки функції, фігурує у багатьох корупційних скандалах. За її ліквідацію виступають експерти, західні партнери та прем`єр – міністр. Яким може бути рішення проблеми?
Згідно з опитуванням центру Разумкова від 17 вересня, СБУ має позитивний баланс довіри серед українців (+7,1%). «Скоріше довіряють» службі безпеки 38,1 відсотка, а повністю довіряють 7,6. Якщо порівняти з аналогічним дослідженням до виборів, показники були зовсім інші: СБУ мала негативний баланс довіри (-21,1), тобто більшість українців службі не довіряла.
Проте опитування інвесторів, проведене Європейською бізнес-асоціацією, свідчить, що понад 50 відсотків інвесторів уважають репресії з боку правоохоронних органів ключовою перешкодою для інвестицій в Україну. Річний звіт бізнес-омбудсмена показує, що СБУ займає 6 місце серед органів державної влади за кількістю скарг від українських бізнесів. Щоправда, останніми роками ситуація покращується, і скарг стає менше.
Серед скандальних «бізнес-справ» СБУ за останні роки можна пригадати штучне блокування експорту горіхів, аргументоване уявною «загрозою хробачків», незважаючи на те, що Державна фітосанітарна інспекція нічого не виявила; вилучення комп’ютерної техніки інвестиційної компанії Dragon Capital; намагання СБУ домогтися скасування реєстрації льодяників «Стрепсілс», оскільки служба оцінила їх не як ліки, а як харчову добавку.
Служба безпеки України є чи не єдиною структурою, яка не реформувалася з часів Майдану. Основні проблеми служби — це політизованість та невластиві функції розгляду економічних злочинів, що залишились від КДБ.
Новий голова СБУ Іван Баканов, який до цього працював юристом «95 кварталу», на посаді вже 4 місяці. Проте ключові зміни у структурі, які декларувались Зеленським, зокрема про ліквідацію департаменту «К», наразі не впроваджені.
Можливо, затягування реформи відбувається через підготовку створення нового органу (Бюро фінансових розслідувань), який має взяти на себе повноваження з розслідування фінансових злочинів. Розмови про цей орган ведуться вже кілька років. Були спроби законодавчо затвердити цю інституцію у 2017 році – уряд подав відповідний законопроект, але він так і не був затверджений Верховною Радою. Розмови про створення в Україні єдиного органу, який буде займатися розслідуванням економічних злочинів, замість податкової міліції, СБУ та Нацполіціїі, поновились 2 жовтня, коли Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №1208-2 «Про Бюро фінансових розслідувань». Його підтримали 270 депутатів.
Функції департаменту «К» СБУ можуть бути передані до нового органу а за Службою безпеки залишаться лише профільні справи.
Бюро фінансових розслідувань згідно з поданим законопроектом має ряд обмежень незалежності своєї діяльності.
Перше – це призначення керівника. Він призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів України. Гарантій від політичного звільнення в такому випадку немає.
Під час відбору кандидатів на посаду керівника БФР міністр може оголошувати консультативний конкурс. Це означає, що навіть якщо конкурс проводиться, його результати враховувати не обов’язково.
«Існує ймовірність того, що керівник призначатиметься без публічного професійного відбору. До того ж, уряд матиме право звільнити керівника бюро за поданням міністра фінансів, вичерпний перелік підстав для такого подання законопроектом не визначений», — йдеться у заяві Європейської Бізнес Асоціації.
Друге – це розмежування функцій та сфер відповідальності з іншими органами. У законі йдеться про те, що БФР буде розслідувати економічні злочини, але немає інформації про ліквідацію відповідних департаментів СБУ та Національної поліції.
Таким чином, формально СБУ зберігає за собою право вести фінансові розслідування – так само, як і Національна поліція. Аваков заявляв у своєму twitter про припинення діяльності економічного департаменту, але оскільки в новому законі нічого не сказано про ліквідацію цього департаменту, нічого не забороняє і не заборонятиме йому працювати й надалі.
Стаття 7 законопроекту говорить про незалежність нового відомства, забороняє незаконне втручання в його роботу органів державної влади, органів місцевого самоврядування тощо, але про СБУ там немає ані слова.
Третє – функціонал. У законопроекті детально описані способи організації служби, те, яких людей можуть залучати до співпраці, але немає ключової функції — розслідування економічних злочинів.
Загальність у фразах опису типів злочинів також ускладнена кадровим питанням. Оскільки в законопроекті немає чіткої кількості, необхідної кваліфікації, зарплат та критеріїв відбору до штату працівників, це викликає побоювання щодо майбутніх кадрів нового органу, які просто можуть бути набрані з колишніх працівників податкової міліції та інших органів.
Чи є шанси в нового органу бути ефективним та зробити сприятливішим інвестиційний клімат? Час покаже.
Наразі законопроект містить багато ризиків залишити все як є. Тобто залишити за департаментом «К» СБУ право «розслідувати» економічні злочини та тиснути на БФР.