Їхній перший раз. VoxCheck дебютного засідання Верховної Ради 9 скликання

Перше засідання нової ради затяглося і стало чи не найдовшим пленарним засіданням в історії України: про закриття першої сесії оголосили 30 серпня о 2:10 ночі, тож весь робочий день парламентарів тривав близько 16 годин.

VoxCheck передивився запис засідання і перевірив усі виступи політиків. І хоча фактажу в їхніх словах було небагато, все ж деякі цікаві висловлювання потрапили нам до рук.

Навіть в останній рік роботи Верховній Раді довіряло більше людей, ніж говорить Дмитро Разумков. Детальніше – у таблиці нижче:

Справді, в Житловому кодексі станом на 2019 рік досі існує преамбула «втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального та культурного рівня життя народу, Радянська держава послідовно реалізує розроблену Комуністичною партією програму житлового будівництва».

Розділи, які регулювали діяльність коаліції та опозиції (12 та 13), виключили з Регламенту Верховної Ради 8 жовтня 2010 року. Янукович підписав цей закон, а його ініціаторами були Володимир Литвин та Адам Мартинюк.

Відкат до президентсько-парламентської версії Конституції відбувся за 8 днів до виключення розділів про коаліцію та опозицію з Регламенту Верховної ради – 30 вересня 2010 року. Проте говорити, що Віктор Янукович непричетний до цього – не правильно. Янукович підписав закон про зміни до Регламенту і практично вся фракція Партії регіонів проголосувала «за».

На засіданні Верховної Ради 27 лютого 2014 року близько 10:20 Олександр Турчинов (Голова Верховної Ради України в той час) заявив: «Шановні колеги, для того, щоб ми могли ефективно працювати, зараз керівники фракцій завершують консультації, я сподіваюся, найближчим часом. Поінформують нас про створення нової парламентської більшості та внесуть пропозицію щодо Прем’єр-міністра і членів уряду».

Близько 13:20 Сергій Соболєв вніс кандидатуру голови депутатської фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Яценюка Арсенія на посаду прем’єр міністра.

Після обговорень та затвердження кандидатури Яценюка, о 14:56 представник Партії Регіонів Нестор Шуфрич заявив: «Але прізвища кандидатів на відповідальні пости міністрів стали нам відомі тільки зараз. Ми просимо певний час, щоб наша фракція могла обговорити відповідні кандидатури, хоча би 15-20 хвилин, щоб ми могли прийняти участь в голосуванні». Іншими словами кандидатури були внесені коаліцією в той же день після обговорення.

Близько 15:00 Арсеній Яценюк оголосив список кандидатур до нового Кабінету Міністрів. А о 15:11 їх затвердили 331 голосом.

Тобто після обговорення коаліцією кандидата в прем’єр-міністри та на посади міністрів було поданий список на затвердження і відбувалося це протягом дня, а не «за три хвилини» без обговорень та виступів.

За результатами виборів, партію «Опозиційна платформа – За життя» підтримали 13,05% або ж 1,9 млн голосів – це справді друга за кількістю фракція в парламенті – 43 депутати. Водночас, ані кількість голосів, ані приставка «опозиційна» у назві партії не означає «єдину та справжню опозицію». По-перше, зараз у законодавстві України немає формального визначення опозиції. По-друге, наприклад, Європейська Солідарність також оголосила, що йде в опозицію до правлячої партії.

За попередніми даними видатки держбюджету в 2020 році можуть скласти близько 1,185 трлн грн, а платежі за обслуговування зовнішнього боргу – 335,8 млрд грн. Тобто 28,3% від всіх видатків або ж практично кожна третя гривня піде на обслуговування боргів.

За останніми відкритими даними (9 місяців 2018 року), за межею бідності, що визначається як фактичний прожитковий мінімум, жило 11,3 млн українців. Водночас зазначимо, що за аналогічний період 2017 року таких людей було 14,8 млн. А у 2016 році (табл. VIII-1) – 65% всіх українців. Тобто тенденція до зменшення кількості людей, що живуть за межею бідності, триває вже кілька років.

Мова про реструктуризацію частини зовнішнього боргу в серпні 2015 року, в рамках якої було списано 20% основної суми або ж близько $3,8 млрд, а середньозважену купонну ставку підвищили з 7,22% до 7,75% річних. Погашення держоблігацій відтермінували на 4 роки — з 2015–2023 до 2019–2027.

Це дозволило уникнути дефолту в 2015-2016 роках. За це кредитори отримали ВВП-варанти (VRI) – цінні папери, виплати за якими залежать від зростання ВВП України.

Але це не правда, що «будуть забирати все, що вище 4%». Насправді умови були такими:

• при темпах до 3% на рік виплати нульові;
• від 3% до 4% – 15% від кожного відсотка приросту ВВП понад 3%,
• вище 4% – 40% вартості кожного додаткового відсотка.

Крім того, у 2021–2025 виплати за ВВП-варрантами не можуть перевищувати 1% ВВП.

Насправді в одних місцях ФАПи справді можуть закрити, в інших, навпаки, відкрити. По суті – зміниться функція фельдшерів. В рамках цієї реформи (йдеться про створення госпітальних округів) деякі лікарні будуть перепрофільовані, деякі – справді закриті, деякі навпаки відновлені (причому все це вирішуватиме місцева влада). Це необхідно тому, що система медзакладів створювалася ще за радянські часи за системою Семашка – коли держбюджет фінансував кількість ліжко-місць та квадратних метрів медичної інфраструктури, а не якість та кількість наданих послуг. У сучасній Україні ця система не відповідає потребам населення та є неефективною.

Що стосується шкіл, то їхня кількість почала падати ще з 1995 року (за винятком окремих років). Крім того, ефективність освіти залежить не від кількості шкіл. У Європі на одного вчителя припадає від 15 до 17 учнів, в Україні цей показник – 8,9. Іншими словами, потрібно підвищувати якість викладання, в тому числі розвивати нові форми навчання, наприклад, дистанційне, і немає сенсу відкривати нові школи, якщо немає достатньої кількості учнів. Наразі в Україні учнів малих шкіл переводять до т.зв. опорних шкіл, де вартість навчання одного учня у 2-3 разів нижча, ніж у малокомплектній школі, а якість навчання вища.