Закон Про Скасування Пільг Та Привілеїв – Суміш Правильних Рішень Та Популізму

Прийнятий в рамках бюджетного процесу закон «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» в цілому можна оцінити позитивно, оскільки він скасовує досить багато пільг, а також робить пільги залежними від матеріального становища сім’ї. Проте, він містить і декілька суперечливих моментів.

VoxUkraine продовжує аналіз “законів 28 грудня”. Першим був новий Бюджетний кодекс.

Короткий огляд закону представлений нижче.

1. Встановлення “порогу доходів” для багатьох категоріальних пільг – з 2015 року право на такі пільги як безкоштовні ліки, зубопротезування, знижки на комунальні послуги та ін. матимуть лише домогосподарства із рівнем доходу на особу меншим за 50% прожиткового мінімуму (дотепер ці пільги мали усі особи певної категорії). Скасування з 1 червня транспортних пільг для окремих категорій пільговиків.

Позитив: скорочення бюджетних витрат на надання пільг.

Негатив: більш ефективним було б взагалі скасування пільг із заміною їх адресною допомогою. Як видно на діаграмі, багатші домогосподарства отримують більший обсяг немонетарних пільг – отже, відповідні кошти витрачаються неефективно. В цілому, найбагатші 10% домогосподарств (десята децильна група) отримують дохід (без урахування пільг та субсидій) у 4,1 рази більший, ніж 10% найбідніших домогосподарств (перша децильна група), проте обсяг отримуваних ними пільг та субсидій менший лише на 20%.

2. Скорочення кількості працівників МВС (крім Нацгвардії) з 245 до 210 тис., працівників прокуратури – з 20 до 15 тис. з одночасним підвищенням зарплат тим, хто залишається. Скорочення апарату судів.

Позитив. Скорочення кількості осіб, фінансованих з Держбюджету, а отже – можливість їм застосувати себе більш продуктивно в іншій сфері. Скорочення бюджетних витрат на пільги, які отримують ці особи. Підвищення зарплати, а отже, можливо, якості правоохоронної роботи.

Негатив. Навіть після скорочення кількість працівників МВС та прокуратури залишиться високою порівняно з європейськими країнами. Для досягнення середньосвітових показників (300 міліціонерів на 100 тис. населення), кількість працівників МВС потрібно скоротити удвічі. Для досягнення середньоєвропейських показників (10 на 100 тис. населення) в Україні мало б залишитися 4500 прокурорів – із новим законом про прокуратуру таке скорочення цілком можливе. До того ж, ці 4500 прокурорів мали б пройти ретельну перевірку на службову відповідність та непричетність до корупції (можливо, перевірка покаже, що простіше набрати нових).

3. Обмеження зарплат суддів, народних депутатів, державних службовців (крім членів новостворених антикорупційних органів та тих, які беруть участь у бойових діях), 7 або 10 мінімальними зарплатами. Скорочення держапарату на 20%, можливість відправляти державних службовців у неоплачувані відпустки чи на неповний робочий день – і, як компенсація, скасування заборони сумісництва.

Позитив. Скорочення витрат бюджету.

Негатив. Такі обмеження здатні остаточно розвалити державний апарат. Протягом двох десятиліть державна служба деградувала через те, що низькі зарплати робили роботу там абсолютно непривабливою для професіоналів. Тим не менш, для багатьох людей державна служба було свого роду «дохідним місцем», синекурою, де можна особливо не напружуючись (але при цьому особливо й не заробляючи), досидіти до (підвищеної) пенсії. Запропоноване обмеження зарплат нічого не змінить для таких держслужбовців. Проте «вимиє» з державної служби нових людей, які не так давно прийшли туди з бізнесу чи недержавних організацій і намагаються щось змінити. Скасування ж заборони сумісництва взагалі суперечить будь-яким антикорупційним принципам.
Потрібно розуміти, що держава, як і будь-яке підприємство, потребує компактного, але ефективного (і тому добре оплачуваного – на рівні, співставному з ринковим для спеціалістів відповідної кваліфікації) менеджменту, і в жодному разі працевлаштування на держслужбу не має виконувати функцію боротьби з безробіттям чи соціальної допомоги.

Аналогічні аргументи і щодо обмеження зарплат суддям – так, потрібно замінювати суддів, які дискредитували себе, на більш достойних людей, але цим достойним людям слід платити гідну зарплату.

4. «Спеціальні» пенсії знижуються з 70-80% до 60% зарплати і припиняють зростати разом зі зростанням відповідних зарплат. Перелік підстав для позбавлення таких пенсій розширюється за рахунок корупційної діяльності. Разом з тим, для «спеціальних» категорій пенсіонерів зберігається право дострокового виходу на пенсію, тоді як для усіх інших категорій воно скасовується. Вже нараховані пенсії знижуватись не будуть – наслідки цього закону відчують лише «нові» пенсіонери. Проте, за новим Податковим кодексом, сума, на яку пенсія перевищує 2 мінімальні зарплати, буде оподатковуватись за загальними правилами.

Позитив. Скорочення витрат Державного бюджету на виплату спецпенсій. Щоправда, більш відчутним воно стане у середньо- та довгостроковій перспективі.

Негатив. Загалом, потрібно було б скасувати спеціальні пенсії і нараховувати пенсії на загальних підставах (для осіб, які мають особливі заслуги перед Україною, уже встановлені спеціальні надбавки до пенсій). В перспективі, звісно, потрібно впроваджувати другий рівень пенсійної системи, щоб кожен заробляв собі пенсію самостійно.

5. Харчування в школах та ПТНЗ, шкільні підручники, навчання у ПТНЗ та спортивних школах будуть безкоштовними лише для деяких категорій дітей (малозабезпечених, сиріт, інвалідів).

Позитив. Надання безкоштовних сніданків у школах було фактично викиданням грошей на вітер (точніше, у кишені фірм-постачальників цього харчування), тому таку ініціативу можна вітати. З підручниками ситуація неясна – адже зараз учні не отримують підручники у власність, а лише користуються ними протягом навчального року. Втім, можливо запровадити плату за “оренду” підручників.

6. Місцевим радам надається право своїми рішеннями закривати місцеві заклади культури, школи, в тому числі спортивні, позашкільні заклади.

Позитив. З урахуванням нового Бюджетного кодексу, оскільки заклади культури, позашкільної освіти, спортивні школи передаються на баланс місцевих бюджетів, логічно надати місцевим органам влади право вирішувати їхню долю.

Негатив. Оскільки закон «Про місцеве самоврядування» залишається незмінним, фактично бюджетом розпоряджатимуться місцеві державні адміністрації, що створює грунт для потенційних конфліктів між ними та радами. Крім того, залишається незрозумілою ситуація із загальноосвітніми школами. Оскільки місцеві бюджети отримуватимуть субвенцію на середню освіту залежно від кількості учнів, закривши школу, вони втратять право на субвенцію, і, відповідно, не зможуть організувати, наприклад, підвезення учнів до сусідньої школи. В свою чергу, сусідня школа не прийме учнів із закритої школи через те, що не матиме на них фінансування. Тому рішення про закриття шкіл прийматимуться на рівні районів чи областей, а не громад, що позбавляє місцеві громади впливу на ці рішення.

7. Перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім ДФС та Держфінінспекції) здійснюються у першому півріччі 2015 року виключно з дозволу КМУ або за заявкою суб’єкта господарювання.

Позитив. Скорочення кількості перевірок знижує можливості для «неофіційних поборів» та втручання в роботу підприємств.

Негатив. Залишається можливість податкових перевірок, і, вочевидь, цією можливістю ДФС буде активно користатися. Так, за минулий рік, незважаючи на аналогічний мораторій, ДФС провела понад 33 тис. перевірок, з яких лише близько 5 тис. планових, і донарахувала податків на майже 8 млрд. грн. Загалом, скорочення кількості перевірок потрібно здійснювати не за допомогою тимчасового мораторію, а назавжди – шляхом спрощення законодавства (дерегуляції) та ліквідації контролюючих органів. У майбутньому також варто впроваджувати прозору систему вибіркових перевірок на основі risk-based assessment, яка б мінімізувала людський фактор у процесі вибору об’єктів для перевірки.

Висновки

1. Закон ліквідує певну частину пільг, які щедро роздавалися усіма попередніми урядами, а деякі пільги надає лише за умови складного матеріального становища родини. Це, безумовно, крок у правильному напрямку.

2. Механічне скорочення кількості держслужбовців та обмеження їхніх зарплат, разом зі скасуванням заборони сумісництва здатне радше нашкодити, ніж принести користь. Натомість, необхідно було б розпочати перегляд функцій державних органів та скасування непотрібних. Це дозволило б одночасно «убити двох зайців» – скоротити держапарат та спростити ведення бізнесу.

3. Місцевим радам надаються повноваження щодо оптимізації мережі навчальних закладів та надання деяких додаткових пільг учням та студентам. Тому, вочевидь, варто серйозно поставитися до запланованих на цей рік місцевих виборів із тим, щоб обрати до місцевих рад осіб, які мають довіру громади і будуть відповідально ставитися до своїх обов’язків.

Додаток

Для тих, то хоче більш докладно ознайомитися з нормами закону, вони наведені нижче (наші коментарі подано курсивом):

Лише тим домогосподарствам, у яких середньомісячний дохід на особу за попередні 6 місяців не перевищує рівня, що надає право на податкову соціальну пільгу (тобто 50% прожиткового мінімуму на працездатну особу, на сьогодні 609 грн.) надаватимуться такі пільги:
– безплатне житло сільським учителям, лікарям, фармацевтам, бібліотекарям, музейним працівникам, викладачам дитячих позашкільних закладів, працівникам закладів культури, спеціалістам із захисту рослин. Також скасовується одноразова допомога та забезпечення житлом за рахунок держави молодих спеціалістів, які їдуть працювати до села;
– пільги, передбачені законом «Про міліцію» для міліціонерів, що вийшли на пенсію та для дітей та непрацездатних осіб, що перебували на утриманні загиблих міліціонерів;
– безоплатне придбання ліків, зубопротезування, а також знижки (50% чи 100%) на оплату житла та комунальних послуг, на закупівлю палива та на послуги зв’язку для «чорнобильців» 3 категорії, учасників війни, для осіб, що мають особливі, в тому числі трудові, заслуги перед Батьківщиною, та для жертв нацистських переслідувань;
– безоплатне зубопротезування для ветеранів праці;
– 50% знижка на оплату житла, комунальних послуг та послуг зв’язку для багатодітних сімей, а також безоплатне одержання ліків для дітей із таких сімей;
– 25% знижка на комунальні послуги для дітей війни. Крім того, надбавки до пенсій, що дорівнювали надбавкам для учасників війни, з 2015 року для «дітей війни» встановлюватимуться Кабміном.

З 1 червня 2015р. скасовується пільговий проїзд для таких категорій пільговиків:
– учасників війни, дітей війни;
– осіб, що мають особливі, в тому числі трудові, заслуги перед Батьківщиною, та для жертв нацистських переслідувань
– прокурорів і слідчих, які вийшли на пенсію;
– ветеранів праці

Також, з початку 2015 року скасовуються виплати з Держбюджету на працевлаштування молоді (компенсація соцвнесків роботодавцям, які надаватимуть перше робоче місце молодим спеціалістам) – власне, ця норма навряд чи колись працювала.

Працівники гірничих підприємств, яким Гірничим законом надавалося право на безоплатне отримання вугілля/торфу чи відповідна компенсація, отримуватимуть субсидію на оплату послуг ЖКГ у порядку, встановленому Кабміном.

Економія коштів торкнеться таких категорій осіб:

1. Працівників міліції. До кінця 2015 року кількість міліціонерів (без урахування Нацгвардії) буде скорочено з 245 до 210 тис. При цьому за рахунок Держбюджету утримуватимуться не 172, а 152 тис. працівників МВС. Також встановлюється, що чисельність працівників МВС не може перевищувати 300 осіб на 100 тис. населення (зазначимо, що це середньосвітовий показник)

2. Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та членам їхніх сімей, які перебувають на їх утриманні, скасовується 50% знижка на комунальні послуги (однак для пенсіонерів та родин загиблих ця знижка залишається).

3. Працівників головного управління по боротьбі з організованою злочинністю. Зокрема, для більшої прозорості рахунки цього управління будуть переведені до Держказначейства. Затвердження умов праці працівників цього управління відбуватиметься Кабміном (зараз ці умови затверджені постановою ВР). Також скасовується пільгове забезпечення цих працівників та членів їхніх сімей житлом, санаторно-курортним лікуванням та компенсації у розмірі 10-річної зарплати у разі загибелі співробітника цього управління.

4. Працівників прокуратури:
– до 25 квітня 2015 р. загальна кількість працівників прокуратури буде скорочена з трохи більше 20 тис. до 15 тис. осіб. Зазначимо, що в результаті такого скорочення кількість прокурорів в Україні на 100 тис. населення зменшиться з майже 45 до 33-х, тоді як середній показник у Європі – 10 прокурорів на 100 тис. населення.
– скасовується норма, згідно з якою прокурорам, звільненим з органів через вихід на пенсію, інвалідність чи реструктуризацію відомства, виплачується допомога у розмірі середньомісячної зарплати за кожен рік роботи в прокуратурі;
– також скасовано норму, згідно з якою визначені у Державному бюджеті видатки на утримання органів прокуратури не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

5. «Чорнобильців»
– для 2 і 3 категорій чорнобильців скасовується першочергове щорічне безоплатне забезпечення санаторно-курортними путівками;
– скасовуються пільги зі сплати податків для 3 категорії «чорнобильців»;
– додаткова пенсія для «чорнобильців» буде встановлюватися КМУ (зараз вона прив’язана до прожиткового мінімуму);
– додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням інших доходів обмежуються 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність (згідно з останнім варіантом Бюджету-2015 – 9790 грн.)
– ліквідується 4 «чорнобильська» зона (зона посиленого радіоекологічного контролю). Відповідно, скасовуються усі пільги «чорнобильцям» 4 категорії, а також скасовується нульове оподаткування землі та нерухомості у цій зоні. Одночасно скасовуються чинні обмеження на будівництво та сільськогосподарську діяльність у цій зоні;
– чорнобильці,які мають право на різні пільги та компенсації (встановлені кількома законами), повинні будуть вибрати собі пільги згідно з якимось одним законом.

6. Суддів:
– скасовано положення, згідно з яким суддівська винагорода може регулюватися лише законом про судоустрій (тобто КМУ отримує право регулювати винагороду суддів);
– посадовий оклад судді місцевого суду знижується з 15 до 10 мінімальних заробітних плат (вочевидь, не найкраще рішення, якщо потрібно підвищити якість судової системи України);
– зарплата для суддів, повноваження яких закінчилися, але які ще не пішли у відставку, встановлюється на рівні мінімальної (а не повної) зарплати;
– вводиться обмеження на кількість працівників апарату судів – 4 особи на одного суддю (зараз місцеві загальні суди цілком вкладаються у цей норматив, тому, вочевидь, скорочення торкнуться судів вищих рівнів).

7. Народних депутатів та працівників апарату Верховної Ради:
– скасовується безспірне списання коштів, призначених на функціонування ВР, з рахунків Казначейства;
– при звільненні помічника народного депутата, допомога виплачується йому(їй) у розмірі не 3-місячної зарплати, а у втричі меншому;
– розмір зарплати народного депутата обмежується 7 мінімальними зарплатами, тобто 8 526 грн.

8. Державних службовців та працівників держпідприємств:
– у 2015 році максимальний розмір зарплати прокурорів, суддів, працівників державних органів (крім Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції), інших бюджетних установ, працівників НБУ обмежується 7 розмірами мінімальної зарплати, а при скороченні чисельності працівників – 10 «мінімалками» (при цьому виплата матеріальної допомоги не враховується у зазначеному максимальному розмірі). Це обмеження не застосовується до осіб тих відомств, які беруть участь у бойових діях;
– в рамках економії бюджетних коштів керівники держорганів повинні будуть скоротити персонал на 20%, а також за потреби відправляти працівників у неоплачувані відпустки, переводити на неповний робочий день тощо (при цьому норми трудового законодавства застосовуватись не будуть). Як компенсація, для держслужбовців скасовується норма про заборону сумісництва;
– зарплата для працівників держпідприємств обмежується 10 мінімальними (крім стратегічних, перелік яких буде затверджений КМУ);
– крім того, КМУ планує скоротити чисельність адміністративно-управлінського персоналу підприємств державного сектору економіки на 20%, а також скоротити на таких підприємствах невиробничі витрати (продати легкові авто, припинити придбання меблів, мобільних телефонів, побутової техніки).

Додаткові статті бюджетної економії:

Обмеження спеціальних пенсій

– прокурорам, суддям, народним депутатам, державним службовцям, діячам науки спеціальні пенсії знижуються з 70-80% до 60% зарплати;
– скасовується автоматична індексація цих пенсій у разі зростання зарплат відповідних категорій працівників – відтепер порядок індексації визначатиме КМУ. Загалом, індексація зарплат та пенсій буде здійснюватися лише у межах наявних фінансових ресурсів;
– крім того, розширюються підстави для позбавлення перелічених категорій працівників пільгових пенсій – поруч зі скоєнням умисного злочину підставою для такого позбавлення буде і притягнення до адміністративної відповідальності внаслідок корупції. Також вводиться норма, згідно з якою наукові працівники та працівники органів місцевого самоврядування позбавляються права на пільгову пенсію у випадку вчинення ними умисного злочину.

Проте, хоча для всіх категорій населення право на достроковий вихід на пенсію (на 1,5 роки раніше пенсійного віку, а для «чорнобильців» – на два роки) скасовується, для «спеціальних» категорій пенсіонерів така норма залишається. Вочевидь, це зроблено для того, щоб легше було скорочувати держапарат.

Також, встановлюється норма, що коли внаслідок перерахунку пенсії її розмір зменшується, пенсія виплачуватиметься в раніше встановленому розмірі. Тобто запроваджені обмеження стосуватимуться лише «нових» пенсіонерів.

Нововведення в галузі освіти:

Для всіх, крім особливих категорій дітей (сироти та позбавлені батьківського піклування, діти з малозабезпечених сімей, тобто тих, які отримують допомогу згідно з законом “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, та інваліди І-ІІІ груп) скасовуються такі пільги:

– безкоштовне отримання підручників;
– безкоштовне харчування для дітей 1-4 класів;
– безкоштовне харчування та стипендії для учнів ПТНЗ;
– безоплатне навчання у спортивних школах (загалом, з 2015 року розмір плати за навчання у дитячо-юнацьких спортивних школах встановлюватиметься КМУ)

Також, скасовано обов’язкові посади фахівців із фізкультури у навчальних закладах та зменшено обов’язкову кількість уроків фізкультури з трьох до двох на тиждень.

Частку оплати харчування у дитсадках, яку вносять батьки, збільшено з 50% до 60% у містах та з 30% до 40% у селах. При цьому передбачено, що «Від плати за харчування дитини звільняються батьки… у сім’ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму, який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах». Тобто законом про бюджет буде встановлюватись якийсь новий прожитковий мінімум для звільнення від плати за харчування в дитсадках. На нашу думку, логічніше було б прив’язати цю пільгу так само, як і інші, до права на отримання податкової соціальної пільги.

Органи місцевого самоврядування можуть своїми рішеннями (і за рахунок місцевих бюджетів) надавати допомогу чи пільги й для інших категорій дітей. Також, органи місцевого самоврядування можуть (але більше не зобов’язані) забезпечувати підвезення дітей дошкільного віку, учнів, студентів та вчителів до відповідних навчальних закладів за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Крім того, органам місцевого самоврядування (а саме, місцевим радам) надано повноваження закривати школи, дитсадки, заклади позашкільного навчання, заклади фізкультури та спорту без консультацій з громадськістю.

Фінансування науки:

Фінансування заходів щодо утримання і збереження наукових об’єктів, які включені до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, буде здійснюватися не лише за рахунок Держбюджету, а й за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Також, скасовуються надбавки для наукових працівників за науковий ступінь та наукове звання, які мали б бути запроваджені з 2016 року і до 2018 року доведені до 15-33% окладу. Зазначимо, що надбавки за ступінь та звання є досить дивними за своєю економічною суттю (навіть залишаючи за дужками чесність отримання цих ступенів та звань). Чому людина, яка колись провела якесь дослідження і захистила відповідну роботу, має отримувати за це доплату протягом усього подальшого життя? Якщо людина й далі проводитиме дослідження – вони будуть джерелом її доходу, якщо ні – то навіщо доплачувати за колись захищену роботу?

Нарешті, встановлюється, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім ДФС та Держфінінспекції) здійснюються у першому півріччі 2015 року виключно з дозволу КМУ або за заявкою суб’єкта господарювання.

Вочевидь, це не дуже велике полегшення для підприємців, оскільки найбільше вони потерпають саме від свавілля податкових інспекторів. Крім того, взагалі впровадження мораторію на перевірки – неправильний підхід до полегшення умов ведення бізнесу, адже мораторій можна скасувати будь-якої миті. Потрібно ліквідувати підстави для проведення перевірок і для накладання штрафів за результатами перевірок – шляхом спрощення законодавства (дерегуляції).