Закручування гайок у політичній сфері, але позитивні зміни для бізнесу та інвесторів

Аналітики проєкту Індекс реформ нарахували 71 реформу впродовж останніх трьох місяців 2019 року, коли нова Верховна Рада працювала у «турборежимі». Пояснюємо, чи відбулася зміна основних правил гри, які сфери «отримали» антиреформи та де знайшовся простір для компромісів.

Не «нянями» єдиними. Закон про стимулювання інвестицій

На думку авторів закону, він повинен зняти низку бар’єрів для інвестування у різні сектори економіки та підвищити місце України у рейтингу Doing Business. 

Для цього, по-перше, скасовуються пайові внески при будівництві. Ці кошти повинні спрямовуватись на ремонт доріг та будівництво садочків, шкіл та іншої інфраструктури, але з ними відбувається багато зловживань. Сплата пайового внеску скасовується з 2021 року.

По-друге, закон запроваджує відповідальність керівника підприємства за угоди, через які підприємство та акціонери понесли збитки. По-третє, запроваджується інститут довірчої власності – новий інструмент для забезпечення повернення позик. Очікується, що позики за такими договорами будуть менш ризикованими для кредиторів, і це, відповідно, дозволить знизити проценти за кредитами.

Непрозорим ломбардам – бій. Закон про регулювання небанківського фінансового сектору – «спліт»

Усі компанії фінансового сектору доцільно регулювати за схожими правилами. Вимоги, які зараз НБУ накладає на банки для забезпечення фінансової стабільності, має сенс поширити на інші фінансови установи – це наявність достатнього власного капіталу, дотримання законодавства про фінансовий моніторинг і прозора структура власності. З 1 липня 2020 року нагляд за страховими та лізинговими компаніями, кредитними спілками, кредитними бюро, ломбардами, неурядовими пенсійними фондами, фондами фінансування будівництва переходить до НБУ та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з регулювання ринку фінансових послуг ліквідується. 

Закон про спліт був був однією з вимог програми отримання кредиту МВФ у 2018-19 роках.

До речі, для управління державним боргом Кабінет Міністрів створив спеціальний орган – Боргове агентство України. Раніше державним боргом управляло Міністерство фінансів.

«Дякую, чек потрібен». Закони про використання РРО та детінізацію розрахунків у сфері торгівлі та послуг

Перелік пристроїв, які бізнес може використовувати для реєстрації грошових розрахунків та звітності Фіскальній службі донедавна включав тільки звичайні касові апарати. Такі пристрої вже застаріли. До того ж вони створювали можливості для податкових зловживань. Згідно з новим законом, додатково до касових апаратів бізнес може використовувати програмні РРО, а замість паперових чеків надавати покупцю електронні. Також зросли штрафи за порушення при використанні РРО – майже вдвічі. 

Іншим законом визначено поступовий перехід на РРО для усіх платників єдиного податку 2-4 групи (ФОП). Це робиться для того, щоб звести нанівець намагання великого бізнесу зменшити обсяг податків – через використання ФОП. «Наглядачами» можуть бути звичайні покупці – вони отримуватимуть винагороду (кешбек), якщо повідомлятимуть про порушення при видачі чеку. Позитивний вплив цих законів на податкову систему є очевидним, але щодо впливу на умови ведення бізнесу думки експертів Індексу реформ розійшлися – у випадку із другим законом він є негативним. 

Зміни у закупівлях та щодо державної власності

Новий закон про державні закупівлі запровадив персональну відповідальність за порушення законодавства про закупівлі, новий ефективний антидемпінговий інструмент та вдосконалив механізм судового оскарження. Крім того, уряд вирішив використовувати систему Prozorro.Sale для продажу майна боржників. Це рішення відкриває двері для впровадження нового Кодексу про банкрутство, ухваленого влітку 2019 року.

Також парламент прийняв закони, які значно спрощують процеси приватизації та концесії. Перший закон скасував перелік об’єктів, заборонених до приватизації (однак інші закони все ще забороняють приватизацію стратегічних об’єктів, зокрема підприємств, що виробляють зброю, атомних електростанцій та природних монополій, таких як газотранспортна система чи залізниці). Другий закон – спроба запустити концесії. Дві попередні спроби (у 1999 році та 2018 році) не спрацювали, але третя спроба може стати успішною – два українські порти вже віддані у концесію.

Добровільна стандартизація та спрощення регулювання. Позитивні зміни для бізнесу

ЄС використовує добровільний підхід до стандартизації, і Україна, підписавши Угоду про асоціацію, зобов’язалася реалізувати цей підхід. Новий закон про стандартизацію підписали ще у 2014 році, але існувало багато інших законів, які вимагали обов’язкового використання стандартів у виробництві молока, риби, харчових продуктів з риби, алкогольних напоїв, пестицидів, агрохімікатів тощо. Новий закон скасовує вимоги з обов’язкового використання стандартів виробниками у цих галузях.

Також спрощуються правила перетину кордону для сумлінного бізнесу – підприємство може отримати статус авторизованого економічного оператора і, проходячи митні формальності, використовувати спеціальні смуги руху, самостійно маркувати товари для переміщення через кордон тощо.

Авторизованим економічним оператором може бути українське підприємство, яке виконує будь-яку роль в міжнародному ланцюзі постачання товарів – виробник, експортер, імпортер, митний представник, перевізник, експедитор, утримувач складу. 

Є #перемога й у захисті інтелектуальної власності. Важливою новацією закону про контрафактну продукцію на митниці є дозвіл так званого паралельного імпорту. Тепер для того, щоб легально привозити в Україну продукцію, не обов’язково бути офіційним дилером. Головне – щоб продукція була вироблена компанією, яка має права інтелектуальної власності та неї або має дозвіл оригінального виробника.

Є що святкувати й бухгалтерам – ухвалено закон, що дозволяє сплачувати всі податки та збори, крім ПДВ та акцизних податків, на один рахунок.

Соцвиплати та об’єднання ОТГ. Що змінюється для громадян?

За даними Мінсоцполітики, у січні 2019 року понад 32 млн грн (3,5%) державної соціальної допомоги було надано громадянам, які надали неправдиві дані у своїх заявах. Для того, щоб зменшити масштаби шахрайства, соціальні виплати з 2020 року перевірятиме та контролюватиме Соціальна служба. Процедури та механізми перевірки встановлені спеціальним законом. Одночасно уряд продовжить монетизувати субсидії – відповідні пункти були включені до Державного бюджету-2020.

Процес децентралізації наближається до завершальної стадії – громади, які не сформувалися добровільно протягом останніх п’яти років, повинні об’єднатися зараз. Новий закон передбачає, що об’єднання громад надалі відбуватиметься за перспективними планами, які розроблятимуть обласні державні адміністрації і затверджуватиме Уряд. Обласні ради, які часто блокували створення ОТГ, виключені з процесу.

А що нового у боротьбі з корупцією та на держслужбі?

По-перше, Національне антикорупційне бюро та Державне бюро розслідувань отримали право прослуховування підозрюваних без дозволу СБУ та судових органів. Антикорупційні організації та міжнародні партнери України адвокатували ці зміни багато років. Виключення СБУ та судів зі слідства значно знижує ймовірність витоку інформації під час розслідування антикорупційних злочинів та злочинів вищих посадових осіб.

По-друге, рішення у Національному агентстві з питань запобігання корупції буде приймати одна людина, а не п’ять, як це було раніше. Новий закон надає повноваження з прийняття рішень директору, обраному шляхом відкритого конкурсу за участю міжнародних експертів. Окрім того закон скасовує державне фінансування партій, які не пройшли до парламенту.

По-третє, для залучення більшої кількості людей із різним досвідом до державних органів уряд спростив конкурсні правила на посади державних службовців. Тепер навіть 0 балів за вирішення ситуаційної задачі не заважає кандидату позмагатися за посаду.

Є і невтішні новини. Наприклад, закон про правовий статус Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг знижує прозорість та незалежність регулятора, а скасування недоторканності депутатів зробило їх залежними від Генпрокурора, який, у свою чергу, контролюється президентом. Таким чином, закон несе ризики для незалежності депутатів, не передбачаючи чіткого механізму покарання їх за злочини.

Експерти Індексу реформ мають застереження також щодо закону, який дозволяє помічникам депутатів одночасно займати інші посади або вести бізнес. Помічники депутатів мають значні повноваження – вони можуть вільно входити не тільки до приміщень парламенту, але й до будь-яких інших державних установ і навіть державних підприємств. Основний ризик полягає в тому, що вони використовуватимуть свої можливості для лобіювання. Ухвалення закону про лобізм обговорюється вже понад десятиліття без жодних результатів.

Наостанок, колізія з «перезавантаженням» Державного бюро розслідувань. З одного боку, прийняття нового закону дозволило продовжити розслідування й судовий розгляд «справ Майдану». З іншого боку, закон підриває незалежність ДБР, завдяки чому воно фактично підпорядковується президенту і отже, значно політизується. Враховуючи широкі повноваження ДБР, це може призвести до використання Бюро проти політичних опонентів.