Оксфордські економісти Пол Колліер та Анке Хоефлер досліджували, наскільки економіки різних країн залежать від зміни політичних персоналій. У роботі Do Elections Matter for Economic Performance? вони розглянули дані по 558 виборчих процесах 155 країн світу за 29-річний період. Їх висновок: значущість лідерів залежить від чесності виборчої системи і підзвітності політиків громадянам. У країнах з чесними виборами, де громадяни мають вплив на своїх лідерів, зміна персон не має великого значення для економіки. Відсутність чесних виборів і контролю суспільства за діями політиків, робить вибори і лідерів більш значущими, а економічний розвиток більш залежним від персоналій.
Крім інструменту волевиявлення, вибори дозволяють громадянам визначати лідерів, які впливають на економіку і добробут населення через застосування економічної політики. Розпад Радянського Союзу запустив четверту хвилю демократизації, в результаті якої навіть автократичні режими запровадили виборчі системи. Протести населення за право вільного волевиявлення зробили свою справу. Під загрозою втратити владу чи бути скинутими, автократи віддавали громадянам право обирати своїх лідерів, запроваджуючи інститут виборів.
Втім, новостворені виборчі демократії дуже відрізнялися. Хоча більшість країн запровадили вибори, багатьом не вдалося створити системи контролю за їх чесністю і прозорістю – так звані системи стримувань і противаг, що запобігають використанню незаконних практик. Як наслідок: незаконні дії, підкуп виборців, залякування опонентів, шахрайство з виборчими бюлетенями регулярно супроводжують волевиявлення народу в країнах із слабкими політичними інституціями. Дослідження країн, що недавно перейшли від автократичної до демократичної моделі і ще не сформували сильних політичних інституцій, показує: за наявності чесних прозорих виборів, ймовірність для представників діючої влади повторно перемогти на виборах складає 59%. А відсутність підзвітної виборчої системи і можливість використовувати нечесні прийоми збільшує їх шанси до 93%. Тобто, за відсутності обмежень, політики при владі можуть адміністративними або іншими методами (подекуди нечесними та незаконними) зберігати свої посади.
Хоча більшість країн запровадили вибори, багатьом не вдалося створити системи контролю за їх чесністю і прозорістю – так звані системи стримувань і противаг, що запобігають використанню незаконних практик. Як наслідок: незаконні дії, підкуп виборців, залякування опонентів, шахрайство з виборчими бюлетенями регулярно супроводжують волевиявлення народу в країнах із слабкими політичними інституціями.
Лише виборів часто недостатньо для підзвітності політиків перед громадянами. Потрібні додаткові інструменти і засоби громадського контролю, такі як вільна преса і свобода слова. Рівень свободи преси та можливість використання нечесних методів боротьби впливає на ймовірність діючої політичної еліти утримувати владу знову перемагаючи на виборах. Свобода преси значно ускладнює для діючої влади повторну перемогу на виборах.
У країнах, де є чесні вибори, але відсутня свобода преси, ймовірність діючої влади зберегти позиції і повторно перемогти вибори складає 92%. За наявності свободи преси – лише 63%. Впливаючи на засоби масової інформації, політики обмежують їх контролюючу функцію і здатні маніпулювати думкою виборців на свою користь.
У країнах зі слабкими інституціями, де можливі виборчі маніпуляції, за відсутності свободи преси ймовірність діючої влади зберегти позиції і повторно перемогти вибори складає 95%. А при наявності свободи слова лише 54%. Навіть за слабких виборчих інституцій, свобода слова і засобів масової інформації дозволяє викривати шахрайство у виборчій боротьбі. Це значно знижує шанси недобросовісних політиків на перемогу.
Графік 1. Ймовірність діючої влади повторно перемогти на виборах залежно від наявності вільної преси
Для перемоги на виборах політики зацікавлені використовувати нечесні прийоми, якщо є така можливість. Вільна преса не дозволяє цього робити з розмахом, викриваючи зловживання. Коли можливості виборчих махінацій обмежені, політикам залишається лише один шлях для підвищення рейтингу – вдала економічна політика і зростання добробуту населення. Виборці, що відчувають покращення, радо переоберуть якісного кандидата в надії на подальший розвиток економіки і зростання рівня життя.
Розглянемо, від чого залежить, обирають політики виборчі махінації чи шлях економічного зростання для перемоги на виборах?
Коли не можна маніпулювати виборами, перемога залежить від успішності економічної політики
За відсутності маніпулювати результатами виборів, як показує досвід розвинених країн, шанс політика бути переобраним залежить від успішності його економічної політики. Багатший і більш освічений електорат більше прагне винагородити політиків на виборах за вдалу економічну політику (Leigh, 2009). Більше того, виборці здатні розрізняти, коли політику просто пощастило з економічними результатами, а коли хороші результати були отримані саме внаслідок дій політика. Економічне зростання країни може бути лише наслідком зростання світової економіки і сприятливої зовнішньоекономічної ситуації. У розвинених демократіях виборці схильні підтримувати саме тих політиків, які забезпечили економічне зростання своїми зусиллями, а не просто потрапили у сприятливий тренд. Тому у розвинених країнах вибори стимулюють державних лідерів проводити політику економічного зростання, оскільки це основне, що може гарантувати їм перебування при владі.
Економічне зростання країни може бути лише наслідком зростання світової економіки і сприятливої зовнішньоекономічної ситуації. У розвинених демократіях виборці схильні підтримувати саме тих політиків, які забезпечили економічне зростання своїми зусиллями, а не просто потрапили у сприятливий тренд. Тому у розвинених країнах вибори стимулюють державних лідерів проводити політику економічного зростання, оскільки це основне, що може гарантувати їм перебування при владі.
Схожа ситуація спостерігається у країнах, що розвиваються. Дослідження взаємозв’язку між виборами та економічними рішеннями державних чиновників показало, що виборці обирають не стільки за темпи економічного зростання, скільки за конкретну економічну політику (Chauvet and Collier, 2009). Одним з основних критеріїв вдалої економічної політики є порівняння економічного розвитку з країнами-сусідами. Політичні лідери мають більше шансів на переобрання, якщо їх країна розвивається швидшими темпами, ніж решта країн регіону. Це є доказом того, що електорат дійсно може відрізнити якісне управління від удачі. Така ситуація характерна для розвинених країн та країн, що розвиваються.
Можливість нечесної перемоги знижує стимули політика працювати на економічне зростання
Співставлення фактів застосування нечесних тактик у передвиборчій гонці і показників економічного розвитку не показало наявності між ними суттєвого зв’язку. Використання незаконних тактик не впливає суттєво на економічне зростання в країні, а отже і на перспективи перемоги політика на виборах. Втім, хоча незаконні тактики не несуть негативного впливу на абсолютну ефективність економічної політики, вони впливають на відносну ефективність.
Припустимо, політик має два варіанти економічної політики. За одним з них економічне зростання дорівнює 0%, а за іншим 5% (графік 2). Економічна політика, яка дає нульове зростання може бути простішою і більш привабливою для політика, але не для суспільства. У випадку проведення чесних виборів, за відсутності економічного зростання середня тривалість перебування політика при владі складе 8,8 років, а за умови 5% економічного зростання вже 12,2 років. Тобто, якщо політик забезпечує економічне зростання, ймовірність продовження терміну його перебування на посаді зростає майже на 40%.
Якщо політик забезпечує економічне зростання, ймовірність продовження терміну його перебування на посаді зростає майже на 40%.
У випадку проведення виборів із використанням незаконних методів та значними порушеннями виборчого законодавства: при впровадженні політики нульового економічного зростання термін перебування політика при владі становить 12,2 роки, а при 5% економічному зростанні вже 15,1 роки. Забезпечення економічного зростання підвищує очікувану тривалість перебування при владі всього на 23%. Це означає, що коли використання виборчих маніпуляцій можливе, політичні кандидати для перемоги на виборах швидше застосують їх, ніж політику економічного зростання.
Графік 2. Ймовірний термін перебування при владі в залежності від якості економічної політики і фактору чесності виборів
У працюючих демократіях зміна лідерів не має значного впливу на зростання
У своєму дослідженні Бенджамін Джонс та Бенджамін Олкен встановили, що після смерті диктаторів спостерігається збільшення темпів економічного зростання. В той же час, у демократичних країнах після смерті демократичних лідерів такий ефект не спостерігаєтья (Jones and Olken, 2005). Ймовірна причина – обмеження на владу політиків. Коли влада політика обмежується демократичними системами стримувань і противаг, ні його перебування у владі, ні його смерть не мають значного впливу на економічне зростання. В ситуації диктатури чи авторитаризму, де державні лідери мають менше обмежень на владу і здатні більше впливати на економіку, залежність економіки від дій лідера значно зростає.
Коли влада політика обмежується демократичними системами стримувань і противаг, ні його перебування у владі, ні його смерть не мають значного впливу на економічне зростання.
У працюючих підзвітних демократіях смерть політика не має значного впливу на економічне зростання. У країні, де існує підзвітність політиків виборцям, їх смерть не має помітного ефекту на економічні показники. Перебування у владі забезпечується виконанням обіцянок і проведенням ефективної політики. Якщо один політик покидає посаду чи помирає, інші продовжать реалізацію ефективної економічної політики, щоб утриматися при владі.
У непрацюючих демократіях і автократіях, коли механізм підзвітності виборцям слабкий, проведення ефективної економічної політики є швидше питанням волі окремих політиків, а не примусом підзвітності. Тому коли такий політик залишає пост чи помирає, інші політичні гравці можуть використовувати інші методи (в т.ч. нечесні та незаконні) щоб утриматися при владі. У цьому випадку економічне зростання значно залежить від зміни політичних персон.
За необмеженої влади різні політики можуть втручатися по-різному, тому зміна персон може значно впливати на темпи зростання.
Отже
Наявність чесних виборів і сильних демократичних інституцій у вигляді механізмів стримувань і противаг, що обмежують зловживання політиків, знижує залежність економіки країни від окремих політиків. Неможливість маніпулювати виборами забезпечує конкуренцію між політиками і спонукає їх до проведення ефективної економічної політики. Якщо демократичні інституції слабкі, а виборчі маніпуляції можливі, вони і стають головним інструментом перемоги. Використання нечесних методів, таких як підкуп виборців чи фальсифікація бюлетенів стає конкурентною перевагою. Якщо владу можна отримати шляхом шахрайства і виборчих маніпуляцій, якісна політика економічного зростання випадає з пріоритетів учасників виборчої гонки.
Щоб виборча система і демократія в цілому сприяли економічному розвитку країни, потрібні:
- Розвиток демократичних інституцій, що накладають обмеження на зловживання владою;
- Введення механізмів підзвітності політиків виборцям;
- Наявність свободи свободи слова і вільної преси.
