Змагання у брехні: російські вкиди напередодні виборів та Олімпіади у Франції

Змагання у брехні: російські вкиди напередодні виборів та Олімпіади у Франції

Photo: unsplash.com / Timelab
8 Липня 2024
FacebookTwitterTelegram
2280

Росію відсторонили від Олімпіади-2024 у Парижі — її спортсмени зможуть виступити лише під нейтральним прапором. Тож росія взялася за «гру», у якій має чималий досвід, — дезінформацію в Європі. Підтримка України Макроном та позачергові вибори стали ще одними інфоприводами для дискредитації Франції. У червні та на початку липня в соцмережах масово поширювали вкиди про «французьких найманців в Україні», «недемократичні вибори» та «небезпечну Олімпіаду-2024». Головна мета — дискредитувати лідерів Франції. Але можуть постраждати й українці. 

Куди росія не дістає зброєю чи грошима, вона атакує інформацією. Точніше, відсутністю правдивої інформації та перенасиченням брехні. Так було цього року на виборах до Європарламенту та, ймовірно, станеться під час прийдешніх виборів у США. За останній місяць пріоритетною ціллю для кремлівських фейкоробів стала Франція. Збіглося одразу кілька інфоприводів: зростання підтримки України президентом Макроном, підготовка до Олімпіади-2024 та позачергові парламентські вибори. 

Причому пропаганда необов’язково виникає у формі одіозної «соловйовщини» — фейки теж розумнішають. Постановні відео, підроблені репортажі та сайти, вигадані публікації відомих видань, вирвані з контексту фото чи відео — у хід йдуть будь-які методи для маскування брехні у більш прийнятний формат. І все це перекладається англійською, французькою та іншими європейськими мовами. Тож розбираємось у статті, як викривати фейки та що нова хвиля дезінформації означає для України.

Постанова «французькі найманці в Україні» 

Історія про «французьких найманців» на фронті в Україні вже перетворилась на свого роду серіал — щомісяця з’являються нові вкиди. З такими самими «переконливими» доказами. Так, на початку червня російське посольство в Південній Африці запостило відео, як «російська армія бере в полон» французького солдата. Несправжній шеврон солдата та французька з помітним акцентом видали підробку. На неї навіть відреагувало місцеве посольство Франції, порадивши окупантам курси французької.

Минулого тижня опублікували черговий «епізод» — мовляв, французи з України переодягли… свиню в Макрона та розкритикували свого президента за внутрішню та зовнішню політику. 

Автори «спіткнулися» на тих самих деталях — шевроні та французькій вимові. «Військовий» у ролику на лівій руці носить прямокутний шеврон із прапором Франції. Хоча зазвичай шеврони французьких солдатів містять напис «France» та виконані у формі щита.

Угорі — фейкове відео, внизу — оригінальна форма французьких військових

Французький аналітик Random OSINT вказав, що підробку також видає вимова «солдата», назвавши його французьку «поганою»

Крім постанов, інший поширений метод росіян — створення підроблених обкладинок журналів. Одним із «фаворитів» ворога є сатиричний журнал Charlie Hebdo — для нього постійно вигадують нові фейкові карикатури. Цього разу начебто у випуску №1665 карикатуристи зобразили французьких військових у вигляді надгробних плит, на яких вказаний рік смерті — 2024. 

Зліва — фейкова обкладинка випуску №1665, справа — справжня обкладинка

На сайті Charlie Hebdo є розділ Unes з архівом усіх обкладинок видання, зокрема оригінального випуску журналу №1665 від 19 червня 2024 року. Звісно ж, французьких військових на ній немає — карикатура присвячена розпуску нижньої палати парламенту та виборам.

Щодо кадрових військових, досі не було жодних доказів відправлення французької армії в Україну. У травні Еммануель Макрон заявив, що «не відкидає» можливості введення військового контингенту в Україну, але наразі про конкретні плани не йдеться. У червні він вказав, що Франція планує створити коаліцію партнерів, готових відправити в Україну своїх інструкторів. Вони не братимуть участь у бойових діях, а лише навчатимуть українців.

Іноземці, зокрема і французи, воюють на боці України винятково з власної волі, підписуючи контракт із різними підрозділами Сил оборони. Вони не є військовослужбовцями інших держав або «найманцями». Натомість після підписання контракту добровольці стають українськими військовими. 

Вигадане «гречкосійство» на виборах

30 червня та 7 липня у Франції пройшли два тури позачергових парламентських виборів. У результаті лівий «Новий народний фронт» отримає 182 місця в парламенті, коаліція Макрона «Разом» — 168, ультраправе «Національне об’єднання» — 143. У французькому парламенті 577 місць, для формування більшості необхідно 289 місць.

Як і у випадку з іншими виборами, для росіян ситуація проста — демократії не існує (крім, звісно, російської), а на Заході регулярно фальсифікують вибори. Напередодні першого туру російські канали поширили скриншот з сайту коаліції «Разом», до якої зокрема входить партія президента Франції. На ньому виборцям нібито пропонували €100, якщо ті проголосують за кандидатів від коаліції.

Такий сайт справді існує, але він підроблений. Адреса оригінального сайту — «http://ensemble-2024.fr», тоді як на фейковій сторінці вона вказана як «https://ensemble-24.fr». До того ж домен оригінального сайту коаліції зареєстрували 12 червня 2024 року, а фейковий — 19 червня. 

Угорі — розділ «Наші кандидати» на фейковому сайті, внизу — на оригінальному сайті 

На справжньому сайті «Разом» немає пропозиції про €100. Дизайн розділу «Наші кандидати» відрізняється від дизайну на скриншоті. Так, на оригінальному сайті кандидати записані у стовпчик із вказанням приналежності до округу, без фото. Натомість на скриншоті, поширеному в мережі, кілька кандидатів розміщені в один рядок разом зі своїми світлинами. 

Гра в революцію

Після першого туру російські та проросійські канали описували французькі протести так, немов у країні розпочалася друга французька революція: «масові заворушення, погроми, підпали, лутінг та барикади». І хоч у Франції справді відбулися протести, не обійшлося без фейків. Пропагандисти видавали акції минулих місяців за актуальні події або вигадували, ніби протестувальники влаштували масштабний підпал в передмісті Парижа.

Скриншот фейку

Наприклад, у мережі поширили відео пожежі у місті Бобіньї, яку «спричинили ліві активісти» після оголошення результатів виборів. Насправді ж, як стверджують представники департаменту Сена-Сен-Дені, пожежа сталася 30 червня о 17:30, за пару годин до оприлюднення результатів першого туру. Протестувальники жодним чином не пов’язані з цією подією.

Альтернативна Олімпіада 

В Європі мало хто серйозно сприймає офіційну російську пропаганду. Тож фейкороби йдуть в обхід — поширюють свої наративи під виглядом публікацій у західних ЗМІ або організаціях. На Заході цю операцію прозвали «Двійником» — росіяни копіюють справжні вебсайти, крадуть символіку медіа та брендів і за допомогою них штампують фейковий контент. 

Нещодавно ворожі акаунти поєднали у репортажах дискредитацію і Олімпіади-2024, і Макрона особисто. Так, у «відео BBC» посилаються на розслідувачів Bellingcat, що Макрон може подати у відставку за тиждень до Олімпіади. Не лише через поразку на виборах, але й неготовність до проведення ігор та загрози терактів під час них.

В іншій підробці вже використали лого Посольства США у Франції — там нібито порадили своїм громадянам під час Олімпіади переміщуватися по Парижу групами не менше пʼяти осіб, носити індивідуальні засоби самооборони та мати контакт близької людини, до якої можна звернутися в разі госпіталізації або смерті.

Скриншоти підроблених відео про Олімпіаду-2024

В обох відео лого організацій запозичили з їхніх офіційних сторінок, а фото чи відео взяли з відкритих джерел, опублікованих раніше. Щобільше, навіть Еліоту Гіґґінсу, керівнику Bellingcat, довелося спростовувати «репортаж BBC» у своєму твіттері.

На сторінці Посольства США у Франції немає рекомендацій ходити групами не менше пʼяти людей, мати засоби захисту чи контакти близької людини. Натомість там розміщена загальна інформація щодо Олімпіади. На сайті вказані поради для громадян, зокрема, остерігатися кишенькових злодіїв, не залишати свої речі без нагляду, носити з собою копію паспорта, контакти посольства тощо. Загалом це не виходить за рамки стандартних порад для туристів у будь-якій країні.

Створення фальшивих репортажів, а також цілих фільмів на кшталт «Олімпіада зазнала падіння», – один з основних прийомів дезінформаторів перед Олімпійськими іграми. Про це йдеться у звіті Центру аналізу загроз Microsoft, оприлюдненому у червні.

Діапазон наративів широкий – від «загрози терактів під час Олімпіади», «страшної криміногенної ситуації у Франції» до «викриття корупції в Міжнародному олімпійському комітеті». 

Це організовані кампанії, за якими стоять великі групи російських пропагандистів Storm-1679 і Storm-1099. Дискредитацію Олімпійських ігор вони розпочали у 2023 році, пишуть аналітики Microsoft. Мета – поширити паніку щодо небезпеки на Іграх у Парижі, які розпочнуться 26 липня. 

До чого тут Україна?

В умовах повномасштабного вторгнення інформаційні атаки проти наших партнерів — це зокрема атаки й проти України. Частина фейків, як-от про французьких військових, прямо пов’язана з фронтом, інші ж радше спрямовані на дестабілізацію західних суспільств. І, як наслідок, на зниження підтримки України на міжнародній арені.

В абсолютних цифрах Франція не є лідером у допомозі України: за даними проєкту Кільського інституту Ukraine Support Tracker, станом на кінець квітня 2024 Франція зобов’язалась надати військову, економічну, гуманітарну допомогу на суму $7,3 млрд, з яких вже фактично передала $4,13 млрд. Утім, саме останніми місяцями Франція все частіше проявляє першість: підтримує відправлення військових інструкторів в Україну, погоджується навчати українських пілотів та не зважає на міфічні «червоні лінії» кремля. Крім того, президент Франції — це ще один проукраїнський голос всередині ЄС та НАТО.

Чим більше у французькому парламенті буде проросійських депутатів, а в інфопросторі — російських фейків, тим слабшою буде позиція України в Європі. Тому боротьба з дезінформацією має призвести до того, щоб кремлівські ігри з брехнею завершились невтішним висновком: «Головне не перемога, а участь».

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний