Змінотворці: хто ініціював найбільше реформаторських законів у 2021 році
Beta

Змінотворці: хто ініціював найбільше реформаторських законів у 2021 році

Photo: ukraine.ua / Anton Filonenko
20 Січня 2022
FacebookTwitterTelegram

Ключові висновки

  • Серед 163 важливих регуляцій, які, на думку експертів Індексу реформ, змінюють «правила гри» в країні, 89 це закони. Із них 70 ініційовані депутатами, 10 Кабміном, а дев’ять президентом.
  • 309 із 423 депутатів дев’ятого скликання у 2021 році були ініціаторами хоча б одного законопроєкту, що потрапив до Індексу як реформа чи антиреформа.
  • Найбільшим реформатором став Данило Гетманцев, до трійки лідерів увійшли також Юлія Гришина та Дмитро Любота. Загалом серед топ-12 реформаторів, які за оцінками трохи відірвалися від інших, 3 жінки та 9 чоловіків. Усі вони представляють фракцію «Слуга Народу».
  • Найбільша частка активних депутатів (90%) у фракціях «Голос» та «Слуга Народу». На третьому місці «Довіра». Найменше економічних реформ ініціювали депутати фракції ОПЗЖ.
  • Жінки активніше ініціюють реформи, ніж чоловіки: 89% жінок були ініціаторками законів, що потрапили до Індексу реформ, тоді як частка ініціативних депутатів склала 70%. Середній бал жінок у рейтингу також виявився вищим порівняно з чоловіками 4,8 проти 2,7.
  • Серед 7 депутатів-антиреформаторів (що потрапили у рейтинг з негативною оцінкою від -0,3 до -1 бала) 6 чоловіків Ярослав Рущишин, Микола Скорик, Олег Воронько, Микола Кириченко, Роман Мулик та Олег Семінський, та одна жінка Ніна Южаніна. Вони представляють фракції «Слуга Народу», «Голос», «Європейська солідарність» та ОПЗЖ.
  • Публічні «обличчя» деяких фракцій — Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Віктор Медведчук, Юрій Бойко — за 2021 рік не ініціювали жодного закону, що потрапив до Індексу реформ. «Обличчя» фракцій «Слуга Народу» та «Голос» опинилися в середині рейтингу. Наприклад, Кіра Рудик («Голос») посіла 173 місце із загальним балом 3 за співавторство у двох законопроєктах, Олександра Устінова («Голос») обіймає 187 місце у рейтингу з оцінкою 2 бали за 2 ініційовані законопроєкти, Давид Арахамія (голова фракції «Слуга Народу») на 27 місці із загальним балом 10 за 11 законопроєктів.

У 2021 році експерти Індексу реформ зафіксували 163 нормативні акти, які мають значний вплив на економічні «правила гри» в Україні. Із них 146 отримали позитивну оцінку, дванадцять нуль балів, а ще п’ять виявилися антиреформами. Серед цих документів 89 законів України, 43 постанови та два розпорядження Кабінету Міністрів, 23 постанови Національного банку України (НБУ), чотири укази інших відомств, один указ президента, а також запуск нового сервісу репо з контролем ризиків (рис. 1).

Рисунок 1. Реформаторські документи за видами, кількість

Джерело: Індекс реформ, власні розрахунки

Рисунок 2. Загальна оцінка всіх ініціаторів нормативих актів

Джерело: Індекс реформ, власні розрахунки

Зазвичай наймасштабніші зміни в країні запроваджуються саме законами. Тож ми проаналізували, хто розробив і вніс до Верховної Ради найбільшу кількість реформаторських законопроєктів.

Інколи фактичні автори законопроєктів залишаються «в тіні» наприклад, коли міністерства чи НБУ подають розроблені ними законопроєкти через депутатів чи президента. Проте визначити «справжніх» ініціаторів законодавчих актів із відкритих джерел майже неможливо. Тому в цьому дослідженні ми спираємося на формальних ініціаторів, указаних в картках законопроєктів.

З 1 січня по 31 грудня 2021 року найбільше змінотворчих законопроєктів ініціювали народні депутати (рис. 2): за цей період вони напрацювали 70 законопроєктів, із яких 64 отримали позитивні оцінки експертів, три отримали 0 балів, а ще три були визнані антиреформами — це закони про зниження ставки ПДВ на деякі види аграрної продукції (Випуск 155), про забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (Випуск 167) та про виведення газу з-під дії закону про публічні закупівлі (Випуск 152).

Рисунок 3. Розподіл реформаторських законопроєктів за суб’єктами законодавчої ініціативи

Джерело: Індекс реформ, власні розрахунки

Оскільки народні депутати виступили ініціаторами найбільшої кількості змінотворчих законів, нам стало цікаво, хто з них доклав найбільше зусиль до впровадження реформ у країні. Відтак, ми склали рейтинг народних обранців за оцінками Індексу реформ ініційованих ними законопроєктів. За кожен ініційований ним законопроект депутат отримав таку кількість балів, яку експерти Індексу реформ надали законопроекту після того, які він був ухвалений. Таким чином, депутат, який ініціював один закон на 3 бали, в рейтингу займатиме таке саме місце, як депутат, який ініціював 3 закони по 1 балу. Отже, кожен депутат отримав певну кількість балів за ініційовані ним реформи. Ці дані дозволяють дослідити, у яких фракціях найбільше депутатів-реформаторів, скільки їм років, кого серед реформаторів більше чоловіків чи жінок і т.д. 

В 2019 році до останнього скликання Верховної Ради було обрано 424 народних депутати. Однак п’ятеро нардепів припинили свої повноваження достроково. Мова про «Слугу народу» Олександра Скічка та нардепа «За майбутнє» Ігоря Колихаєва, які отримали посади голів Черкаської та Херсонської обласних державних адміністрацій. Також із Ради достроково вибули депутати від «Слуги народу» Ірина Верещук (нині віце-прем’єр-міністр з питань реінтеграції окупованих територій), Денис Монастирський (отримав посаду міністра внутрішніх справ) та Антон Поляков, який помер 8 жовтня 2021 року. Замість них до парламенту прийшли нардепи від «Слуги народу» Сергій Козир, Віталій Войцехівський, Сергій Кострійчук та Антон Швачко. Відтак, наразі чинними є 423 народних депутати останнього скликання.

Вони закінчили рік із такими результатами: 296 отримали позитивну оцінку в рейтингу від 0,2 до 25,6 балів. Сім депутатів отримали негативні оцінки від -0,3 до -1 бала. Шестеро депутатів брали участь у розробці законів, які в Індексі реформ отримали оцінку 0 і, відповідно, не принесли балів своїм ініціаторам. Ще 114 народних депутатів за рік не ініціювали жодного реформаторського закону і не були включені до нашого рейтингу.

Відтак, у рейтингу залишилося 309 чинних народних депутатів, які розділили між собою 78 місць рейтингу (у деяких депутатів співпали підсумкові бали за ініційовані закони).

У 2021 році був ухвалений Закон України №1320-ІХ про дозвіл органам місцевого самоврядування здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю (Випуск 167, +0,8 балів). Цей законопроєкт дістався нинішній Раді “у спадок” від парламенту минулого скликання. У його розробці та реєстрації брали участь 18 народних обранців Ради VIII скликання: Олексій Порошенко, Іван Мельничук, Роман Мацола, Андрій Шинькович та Андрій Вадатурський (Блок Петра Порошенка), Тетяна Острікова, Сергій Кіраль та Роман Семенуха (об’єднання «Самопоміч»), Віктор Галасюк та Ігор Попов (Радикальна партія Олега Ляшка), Михайло Хміль та Геннадій Кривошея (Народний фронт), Оксана Продан (УДАР), Олександра Кужель («Батьківщина»), Олександр Нечаєв (Опозиційний блок), а також позафракційні депутати Борислав Розенблат, Олександр Дубінін та Валентин Дідич. Кожен із них отримав за цей закон 0,8 балів. Однак цей закон та відповідних депутатів ми не включали до рейтингу.

Колективна робота

Отже, у 2021 році 309 депутатів та депутаток ініціювали хоча б один закон, що потрапив до Індексу реформ (з позитивною чи негативною оцінкою). 63 із 70 реформаторських законів були ініційовані групами депутатів, причому часто з різних фракцій. Лише сім законів мають одного ініціатора. Це закони про фінансовий лізинг (ініціатор Данило Гетманцев), про реалізацію заарештованого іпотечного майна та про розширення кола суб’єктів надання готельних послуг (Ігор Фріс), про дозвіл органам місцевого самоврядування отримувати гуманітарну допомогу (Михайло Лаба), про дозвіл органам місцевого самоврядування контролювати дотримання законодавства про працю (Максим Єфімов), закон про розширення повноважень АМКУ (Роксолана Підласа), а також закон щодо сертифікації системи передачі електроенергії відповідно до вимог ЄС (Андрій Герус).

Рисунок 4. Законопроєкти, що потрапили до Індекс реформ, за кількістю ініціаторів

Джерело: власні розрахунки за даними Індексу реформ

Найчастіше депутати подавали законопроєкти невеликими групами до 16 співавторів (рис. 3). Однак іноді до розробки долучається набагато більше народних обранців. Так, найбільше співавторів мають п’ять законопроєктів: про особливості надання електронних публічних послуг (Випуск 166) 116 ініціаторів; про спрощення приєднання до електромереж малого і середнього бізнесу (Випуск 167) 98 ініціаторів; про урівняння права матері і батька на відпустку по догляду за дитиною (Випуск 160) 87 ініціаторів; зміни до закону про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (Випуск 166) 70 ініціаторів, та про спеціальні умови оподаткування для резидентів «Дія Сіті» (Випуск 176) 63 ініціатори.

Рисунок 5. Розподіл оцінок у депутатів, які ініціювали хоча б одну (анти)реформу

Чудова дюжина

Найбільші бали від 25,6 до 12,8 балів отримали 12 народних депутатів. Це Данило Гетманцев (отримав 25,6 балів за роботу над 18 законопроєктами), Юлія Гришина (отримала 17,3 бали за участь в розробці 16 законопроєктів), Дмитро Любота (отримав 16,9 балів за 16 законопроєктів), Вікторія Кінзбурська (16,1 бал за 13 законопроєктів), Cергій Штепа (15,5 балів за 10 законопроєктів), Єгор Чернєв (14,8 балів за 11 законопроєктів), Володимир Ватрас (14,4 бали за 12 законопроєктів), Галина Третьякова (13,8 балів за 13 законопроєктів), Олександр Ковальчук (13,5 балів за 10 законопроєктів) Олександр Федієнко (13,3 бали за 10 законопроєктів), Андрій Мотовиловець (13 балів за 10 законопроєктів) та Андрій Клочко (12,8 балів за 12 законопроєктів). Всі вони є депутатами фракції «Слуга народу».

Повний рейтинг депутатів дивіться у інфографіці за посиланням.

Цікаво, що публічні «обличчя» фракцій «Батьківщина», «Європейська Солідарність» та ОПЗЖ народні депутати, які найчастіше з’являються у політичних ток-шоу в 2021 році не долучилися до ініціювання жодного реформаторського законопроєкту. Це стосується Юлії Тимошенко, Юрія Бойка, Віктора Медведчука, Нестора Шуфрича, Петра Порошенка. Ці народні обранці були частими гостями в ефірах телеканалів та потрапляли під перевірки VoxCheck за голосні публічні заяви, однак не відзначилися ініціативністю у розробці реформ.

«Обличчя» фракцій «Голос» і «Слуга Народу» опинилися в середині нашого рейтингу. Наприклад, голова фракції «Голос» Олександра Устінова працювала над двома важливими законопроєктами, які принесли їй два бали та 187 місце в рейтингу, а нардепка Кіра Рудик отримала 173 місце із загальним балом 3 за співавторство у двох законопроєктах. Голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія на 27 місці із загальним балом 10 за співавторство в одинадцятьох законопроєктах. Голова фракції «Довіра» Олег Кулініч отримав 3,3 бали за роботу над трьома проєктами законів і посів 149 місце, а голова фракції «За майбутнє» Ігор Палиця опинився на 210 місці з балом 2 за роботу над законопроєктом про спрощення приєднання до електромереж для малого і середнього бізнесу.

Щоб об’єктивно оцінити діяльність 114 народних обранців, які в 2021 році не ініціювали жодного закону з Індексу реформ, ми вирішили скористатися нашим іншим інструментом ККД Депутатів. Він оцінює загальну активність парламентарів кількість відвіданих засідань, участь у голосуваннях та підтримку реформ.

Рисунок 6. Розподіл нардепів, які не увійшли до рейтингу, за голосуванням за реформи (ККД)

Як видно з рисунку, шість нардепів не були співавторами законів з Індексу реформ, однак активно брали участь у голосуваннях та підтримували важливі ініціативи. Наприклад, Володимир Гевко («Слуга Народу») посів перше місце за ККД його корисність у Раді склала 96%. Нардеп відвідав майже всі засідання парламенту (83%) та брав участь майже в усіх голосуваннях (94%). Це саме стосується нардепів «Слуги Народу» Олександра Пасічного (96%), Сергія Кальченка (96%), Максима Заремського (95%), Володимира Козака (91%) та Дмитра Костюка (91%).

Водночас, найбільше нардепів шістнадцять за рік не проявили себе ні у поданні, ні у підтримці важливих законів. Зокрема, Вадим Рабінович (ОПЗЖ) посідає останнє місце із коефіцієнтом корисності 1%. Нардеп відвідав лише 37% відсотків засідань і пропустив майже всі голосування. Загалом, найбільшим неробством відзначилися саме нардепи ОПЗЖ: коефіцієнт корисності десяти депутатів фракції, що не ініціювали жодної економічної реформи, не перевищує 9%. Крім уже згаданого Рабіновича, це Вадим Столар (2%), Сергій Льовочкін та його сестра Юлія Льовочкіна (в обох 3%), Тарас Козак (3%), Юрій Бойко (3%), Юрій Солод (4%), Наталія Королевська (6%), Віктор Медведчук (7%), Олександр Фельдман (8%), Олександр Пузанов (8%), Віталій Борт (8%) та Федір Христенко (9%). Коефіцієнт корисності нижче 10% мають також позафракційні депутати Дмитро Шенцев (7%) і Андрій Деркач (4%) та депутат «За майбутнє» Степан Івахів (7%).

У якій фракції найбільше ініціюють реформи?

Найбільше депутатів (за кількістю), які працювали над розробкою і поданням змінотворчих законопроєктів, було серед фракції «Слуга Народу». Це зрозуміло, оскільки найбільш численній фракції набагато легше ініціювати і забезпечувати ухвалення ініційованих законопроєктів порівняно з опозиційними фракціями. На другому місці в рейтингу опинився «Голос», а на третьому «Довіра».

Далі ми наводимо рейтинг фракцій за відсотком у них народних депутатів, які брали участь в ініціюванні хоча б одного важливого законопроєкту.

«Слуга народу»: 90% ініціативних нардепів

Загалом у фракції «Слуга народу» налічується 242 народних депутати, із яких позитивні оцінки набрали 212 осіб від 0,5 (Остап Шипайло та Дмитро Нальотов) до 25,6 (Данило Гетманцев). Водночас, фракція має і найбільшу кількість антиреформаторів чотири. Це Олег Воронько, Микола Кириченко, які отримали -1 бал за закон про зниження ставки ПДВ на деякі види аграрної продукції, та Олег Семінський і Олег Мулик вони отримали -1 бал за закон про забезпечення стабільності на ринку природного газу.

Народні обранці-«слуги» брали участь у поданні 69 із 70 «депутатських» законів, що потрапили до Індексу реформ.

Відтак, середній бал фракції склав 5,3, а медіана 4,5.

«Голос»: 90% ініціативних нардепів

Фракція «Голос» налічує 20 народних обранців, 17 із яких отримали позитивні оцінки від 1 (Ольга Стефанишина, Андрій Осадчук, Олег Макаров та Роман Костенко) до 7,5 бала (Ярослав Железняк). Антиреформатором фракції став Ярослав Рущишин він отримав -0,3 бала за участь у поданні закону про виведення газу з-під дії закону про публічні закупівлі.

Депутати фракції долучалися до розробки законопроєктів у фінансовій, освітній, енергетичній та соціальній сферах, а також законодавства, яке стосується цифровізації, держуправління та регулювання бізнесу. Загалом нардепи «Голосу» брали участь в ініціюванні 21 важливого законопроєкту.

Середній бал ракції у 2021 році становив 3,2, медіана 3 бали.

«Довіра»: 80% ініціативних нардепів

До фракції входять 20 народних депутатів, із яких позитивний бал отримали 16. Найменший рейтинг (0,5) отримав Сергій Шахов, а найвищий (11,8) Геннадій Вацак. Серед депутатів «Довіри» в 2021 році не було жодного антиреформатора.

Депутати фракції брали участь в ініціюванні 25 важливих законопроєктів. Вони стосувалися переважно фінансової сфери, освіти, удосконалення адміністративних послуг, регулювання бізнесу та правоохоронної системи.

Середній бал фракції у 2021 році 3, а медіана 1,8.

«За майбутнє»: 67% ініціативних нардепів

Із 21 нардепа фракції «За майбутнє» позитивні оцінки отримали 14 осіб. Найнижчий бал отримала народна депутатка фракції Ірина Констанкевич (0,5), а найвищий Дмитро Лубінець (9,3). У цій фракції також не було жодного антиреформатора. 

Нардепи «За майбутнє» брали участь у поданні 19 законопроєктів, які стосувалися фінансової сфери, освіти, цифровізації, енергетики та держуправління.

Середній бал фракції склав 2,9, а медіана 2.

«Батьківщина»: 44% ініціативних нардепів

У фракції «Батьківщина» налічується 25 народних депутатів, із яких дев’ять отримали позитивний бал. Найнижчий бал отримав Сергій Тарута (0,2), а найвищий — Альона Шкрум (5,5). Антиреформаторів у цій фракції також немає.

Нардепи фракції брали участь у розробці 14 законопроєктів у таких сферах як освіта, цифровізація, соціальна сфера та енергетика.

Відтак, середній бал фракції склав 1,2, а медіана 1 бал.

Позафракційні: 42% ініціативних нардепів

У Верховній Раді також працює 24 позафракційних народних депутати. Із цієї групи 10 осіб отримали позитивну оцінку від 0,5 (Вадим Новинський, Роман Іванісов та Вікторія Гриб) до 10,5 бала (Роман Соха). Серед позафракційних депутатів немає жодного антиреформатора.

Вони брали участь у поданні 20 законопроєктів, які стосувалися переважно освіти, цифровізації, регулювання бізнесу та енергетики.

Середній бал групи позафракційних 2,6, медіана 1.

«Європейська Солідарність»: 33% ініціативних нардепів

Із 27 народних депутатів, які входять до фракції «Європейська Солідарність», вісім отримали позитивну оцінку — від 0,5 (Ірина Фріз) до 3,3 (Артур Герасимов). Антиреформаторкою фракції в 2021 році стала Ніна Южаніна через участь у поданні закону про зниження ставки ПДВ на деякі види аграрної продукції.

Учасники фракції працювали над розробкою 9 важливих законів, які стосувалися цифровізації, секторального розвитку та енергетики.

Фракція отримала середній бал 1,2, а медіана становила 1 бал.

ОПЗЖ: 30% ініціативних нардепів

Із загальної кількості 44 осіб у фракції ОПЗЖ позитивні оцінки отримали 11 народних депутатів — від 0,5 (Віктор Чорний, Володимир Мороз, Валерій Гнатенко) до 8,5 балів (Сергій Ларін). Антиреформатором фракції став Микола Скорик, який отримав -0,3 бали за участь в ініціюванні закону про виведення газу з-під закону про публічні закупівлі.

Депутати від ОПЗЖ брали участь в поданні 18 важливих законопроєктів. Серед них — законодавство у фінансовій, соціальній, енергетичних сферах, а також у сфері цифровізації.

Фракція отримала середній бал 2, а медіана склала 1 балів.

Розподіл ініціаторів реформ за віком

У Чехії було проведене дослідження, яке виявило, що вік законотворців позитивно впливає на їхню участь у голосуваннях та активність, а тривалість перебування на посаді — негативно. Так, старші депутати пропонують більше законопроєктів. Натомість більш досвідчені парламентарі виступають з більшою кількістю публічних виступів порівняно з молодшими колегами. Ми вирішили перевірити, наскільки ці результати стосуються ініціаторів економічних реформ в Україні.

Рисунок 7. Розподіл ініціаторів законопроєктів за віком

Рис 7. дозволяє припустити, що в Україні немає залежності між віком та кількістю ініційованих законопроєктів. Найбільше реформаторських законопроєктів ініціювали депутати середнього віку.

Вік одинадцяти народних депутатів, які очолили рейтинг, від 31 (Сергій Штепа, 5 місце) до 58 років (Галина Третьякова, 8 місце).

Найбільше ініціаторів законів мають вік 41 рік. А жінки-ініціаторки реформ трохи молодші – серед них найбільше осіб віком 36 років. 

Найстарший депутат, який потрапив до нашого рейтингу, — Григорій Суркіс (ОПЗЖ), якому 72 роки. В 2021 році він брав участь в ініціюванні одного закону — про основні засади молодіжної політики, який, втім, отримав оцінку 0 і не додав балів до рейтингу нардепа. Найстаршою жінкою у рейтингу стала Галина Третьякова («Слуга Народу»), якій 58 років. У загальному рейтингу вона посіла восьме місце й увійшла до топ-дванадцяти найбільших реформаторів.

Наймолодшим народним депутатом, який потрапив до нашого рейтингу, є Святослав Юраш («Слуга Народу»), якому 25 років. Він працював над законами про особливості надання електронних публічних послуг, урівняння права чоловіків і жінок на відпустку з догляду за дитиною, про спрощення приєднання малого і середнього бізнесу до електромереж, а також закону про основні засади молодіжної політики. Ці документи забезпечили йому 4 бали. Наймолодшою ініціативною депутаткою стала Анна Колісник («Слуга Народу»), 27 років. Загалом нардепка працювала над розробкою шести важливих законів: про удосконалення діяльності Національного банку України (НБУ), про спрощення для банків виконання функцій агентів валютного нагляду, про створення Бюро економічної безпеки, про урівняння права чоловіків і жінок на відпустку з догляду за дитиною та закон про основні засади бюджетної політики. Загалом Колісник отримала 6,5 балів до свого рейтингу.

Кого більше серед реформаторів: жінок чи чоловіків?

До нашого рейтингу увійшли 72 народні депутатки, які за рік ініціювали хоча б одну реформу, з 82, що працюють у Раді. Відтак, частка ініціативних депутаток — 89%. Середній бал нардепок — 4,8, а медіана — 4 бали.

Найвищу позитивну оцінку отримала Юлія Гришина, яка посіла друге місце в загальному рейтингу. Найменше балів у єдиної антиреформаторки серед жінок — депутатки фракції «Європейська Солідарність» Ніни Южаніної (-1).

Серед народних депутатів-чоловіків 237 у 2021 році ініціювали хоча б одну реформу, що становить 70% нардепів. Їхній середній бал — 2,7, а медіана — 1 бал, що також нижчі показники порівняно з народними депутатками.

Найвищий позитивний бал отримав лідер загального рейтингу Данило Гетманцев, найнижчі оцінки у 4 антиреформаторів із фракції «Слуга Народу» ( -1 бал).

Що ініціювали Кабінет Міністрів та президент

Не лише народні депутати в 2021 році ініціювали реформаторські закони. Над їх розробкою також працювали Кабінет Міністрів та президент України Володимир Зеленський. 

Так, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в минулому році зареєстрував у Верховній Раді десять законопроєктів, які були ухвалені та потрапили до Індексу реформ. Більшу частину ініційованих ним законів становлять секторальні реформи: про наукові парки (Випуск 170), державну підтримку агрострахування (Випуск 165), стимулювання діяльності фермерських господарств (Випуск 171), мультимодальні перевезення (Випуск 175), прискорену реєстрацію ліків (Випуск 173). Крім того, Кабмін ініціював закони про медіацію (Випуск 175), про дозвіл іноземцям та особам без громадянства на оформлення біометричних українських віз (Випуск 157) та зміни до Податкового кодексу щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (Випуск 176). Гарною новиною є те, що серед ініційованих Кабміном законів немає антиреформ. Відтак, його загальна оцінка склала 10,3 бала.

Володимир Зеленський в 2021 році ініціював дев’ять законів. Вони стосувалися переважно судової, правоохоронної та податкової сфер. Позитивні бали йому принесли закони про вдосконалення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування (Випуск 165), порядок обрання членів Вищої Ради правосуддя (Випуск 166), всеукраїнський референдум (Випуск 158). Багато президентських законів отримали суперечливі оцінки від експертів: і негативні, і позитивні, тому їхня загальна оцінка склала 0 балів. Це закон про «інвестнянь» (Випуск 154), про запобігання надмірному впливу олігархів (Випуск 172), а також два закони з пакету «податкової амністії» — про звільнення декларантів від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства (Випуск 163) та про зняття відповідальності за умисне ухилення від сплати податків за умови подання одноразової спеціальної добровільної декларації (Випуск 165). Водночас ключовий закон про податкову амністію (Випуск 165) отримав від експертів Індексу реформ негативну оцінку. Таким чином, загальний рейтинг президента склав 3,8 бала.


Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний