Протягом 2015 року експерти Індексу реформ відстежували законодавчі зміни, які можуть просунути Україну на шляху економічних реформ. Успіхи виявилися не дуже втішні – з двадцяти п’яти двотижневих раундів моніторингу прийнятна швидкість реформ відзначалася тільки в трьох, причому це було пов’язано з тиском зовнішніх обставин, наприклад, із потребою виконати вимоги МВФ і Світового банку для отримання грошової позики.
*Що вище значення, то швидший темп реформ; значення вище +2,0 означає, що реформи рухаються прийнятним темпом; негативне значення означає регрес у реформах.
Проте навіть найпрогресивніше законодавство ще не означає, що реформа є успішною. У багатьох випадках успіх або провал реформи визначається якістю імплементації закону. Щоб дізнатися, чи були проведені по-справжньому успішні реформи, ми провели спеціальне опитування. Зі списку 20 законодавчих актів, що набрали найбільшу кількість балів у процесі моніторингу, експертам Індексу реформ запропонували вибрати п’ять, які були успішно втілені в життя і мають право називатися повноцінними реформами. Підсумувавши голоси, віддані за законодавчі акти, що доповнюють один одного, ми отримали список із 5 реформ, які справді змінюють Україну.
Цей список не є вичерпним, оскільки за деякими напрямами серйозні зміни проводилися у вже наявному законодавчому полі: наприклад, очищення банківської системи від недієздатних банків, реструктуризація та істотне скорочення штату в деяких міністерствах і відомствах (НБУ, МЕРТ), диверсифікація імпортних поставок газу. До нашого списку ввійшли реформи, які почалися в 2015 року з нуля, тобто зі зміни законодавства, і були відносно успішно імплементовані.
1. Відкрито доступ до державних реєстрів даних
У жовтні 2015 року своєю постановою (№ 835 від 21.10.2015) Кабмін визначив перелік із понад 300 реєстрів та баз даних, які мають стати доступними суспільству до травня 2015 року. Постанова Кабміну, що набрала 5,0 бала за методологією Індексу реформ, є лише частиною змін. Так, раніше було оновлено закон про доступ до публічної інформації (зміни згідно із законом № 319-VIII від 09.04.2015), а також прийнято закон, який відкриває доступ до бази даних про рухоме й нерухоме майно (№ 597-VIII від 14.07.2015). Останню подію експерти Індексу реформ оцінили на 4,0 бала, а весь комплекс заходів по відкриттю даних визнаний найуспішнішою реформою в опитуванні, оскільки максимальна відкритість має дати українському суспільству потужний важіль у боротьбі з корупцією.
Що змінилося: На сьогодні сайт, де має бути зібрано всі реєстри та бази даних відповідно до постанови Кабміну, працює в тестовому режимі. Водночас окремі міністерства й відомства розширюють доступ до своїх даних на власних веб-ресурсах. Наприклад, Мінінфраструктури опублікувало план закупівель на 2016 рік і оприлюднило інформацію про оренду майна. Мінекономіки публікує звітність найбільших держпідприємств і щоквартальні звіти «Топ-100». Є прогрес і в інших напрямах. Так, із жовтня 2015 року Мін’юст відкрив доступ до реєстру нерухомого майна з можливістю пошуку не тільки за параметрами об’єкта, а й за прізвищем власника, за що виступали громадянські активісти. За невелику плату (близько 20 грн) і за умови ідентифікації особистості можна дізнатися, якими квартирами, будинками, ділянками або автомобілями володіє будь-який громадянин України. Дані вже використовуються – запущено проект Канцелярської сотні ГарнаХата, який намагається розшукати чиновників, що володіють елітною нерухомістю явно «не по кишені». Також із жовтня Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру відкрила доступ до реєстру власників земельних ділянок і запустила онлайн-послугу замовлення виписки про нормативно-грошову оцінку землі. Не всюди розкриття інформації йде гладко. Наприклад, реєстр власників транспортних засобів було відкрито з запізненням у кілька місяців і зараз працює в тестовому режимі. У процесі відкриття реєстру громадянські активісти висловлювали побоювання, що додаткові параметри при запиті нівелюють ідею відкритості реєстру. Але загалом є надія, що подальше наповнення баз даних показниками істотно полегшить контроль громадськості над діями органів центральної та місцевої влади та її окремих представників.
2. Підвищення прозорості використання бюджетних коштів
У березні 2015 року був прийнятий Закон України «Про відкритість використання публічних коштів», який зобов’язав усі органи державної влади та місцевого самоврядування, а також держпідприємства оприлюднити свої транзакції, а також договори закупівель (за винятком секретних). У квітні прийняли доповнюючий закон, що зобов’язує розпорядників бюджетних коштів публікувати інформацію про бюджет за бюджетними програмами та показниками, а також розміщувати на своїх офіційних сайтах паспорти бюджетних програм. У вересні було прийнято постанову уряду про порядок публікації інформації про рух коштів на Єдиному казначейському рахунку і в тестовому режимі запущено портал e-data. Портал дозволяє шукати транзакції за ЄДРПОУ або назвою відправника чи одержувача.
Що змінилося: Раніше звітність щодо використання бюджетних коштів була доступна лише в дуже узагальненому вигляді – у формі звітів Держказначейства. Портал e-data дозволяє побачити всі транзакції з переміщення бюджетних коштів і платежів держпідприємств. Правда, не всі держпідприємства ще відкрили свої дані (наприклад, на зазначеному порталі немає даних НАК «Нафтогаз України»). У повному вигляді ця інформація стане доступною, коли всі органи влади завантажать свої дані, проте вже зараз наповненість порталу доволі висока. У такому відкритому середовищі проводити корупційні схеми з бюджетними коштами стає набагато складніше.
3. Приведення тарифів на газ і тепло для населення до економічно обґрунтованого рівня
У березні 2015 році Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), прийняла рішення підвищити тариф на газ для населення в 5 разів до 7,188 грн за куб. м. Рішення набуло чинності з 1 квітня 2015 року. За вирахуванням ПДВ і вартості доставки газу до кінцевого споживача, населення почало платити за газ 5,034 грн за куб. м, що відповідає близько 232 дол. США за тисячу кубометрів. Таким чином, ціна газу для населення була підвищена до рівня вартості імпортного газу. На перехідний період із 1 жовтня по 30 квітня НКРЕКУ ввела пільговий тариф на обмежений обсяг газу в розмірі 3,6 грн за 1 куб. м. Також у 2,2 разу було підвищено ціни на газ для компаній – виробників тепла (до 2,994 грн за куб. м). Питання імплементації в цьому випадку не стояло, оскільки рішення Комісії не вимагали прийняття підзаконних актів або виконання додаткових дій. Підвищення газових тарифів для населення здобуло найбільшу експертну оцінку – 9 балів, оскільки сприяло позитивним змінам у декількох сферах: зниженню дефіциту державних фінансів, зменшенню можливості для корупції в газовій сфері та зміцненню енергетичної незалежності через економніше споживання газу. Водночас це рішення очікувано викликало негативну реакцію населення, яке було змушене істотно підвищити витрати на оплату газу й тепла, а також стало об’єктом постійної критики уряду з боку деяких політичних партій.
Що змінилося: Покращилися фінансові показники НАК «Нафтогаз» і зменшилася його потреба в державній підтримці. У 2014 році держава надала компанії підтримку на суму 97 млрд грн, з яких 75 млрд грн фактично були енергетичною субсидією. У 2015-му рівень державної підтримки знизився більш ніж утричі, до 29,7 млрд грн. Субсидування в газовій сфері стало більш адресним, а отже, ефективнішим і справедливішим. Якщо раніше держава через низькі тарифи субсидіювала всіх споживачів, зокрема й тих, хто дешевим газом обігрівав приватні басейни, то тепер субсидії надаються тільки малозабезпеченим верствам безпосередньо з бюджету. З’явилися перші ознаки впровадження енергозберігаючих технологій. За інформацією Ощадбанку, населення та ОСББ в 2015 році залучили близько 1 млрд грн кредитів за спеціальною державною програмою енергозбереження, що дозволяє утеплювати будинки і встановлювати обладнання для заощадження енергії.
4. Запуск національної поліції
Перші видимі результати реформи міліції громадяни змогли побачити ще в липні, коли в Києві запрацювала патрульна служба. Нові поліцейські відразу ж завоювали симпатії громадян, а сама служба стала взірцем проведення реформ. Саме блискуча імплементація стала її відмінною рисою, тоді як у багатьох випадках гарні закони залишаються на папері. Серед важливих моментів імплементації потрібно відзначити конкурсний відбір поліцейських, підготовку за допомогою американських інструкторів, відносно високу зарплату, матеріальне забезпечення патрульної служби за рахунок коштів донорів. Зараз реформа органів внутрішніх справ триває. 7 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію», у зв’язку з чим міліція в Україні повністю припинить своє існування 31 грудня 2016-го (доти ще функціонуватимуть ДАІ та підрозділ громадської безпеки).
Що змінилося: Чого абсолютно точно вдалося добитися, то це зміни самої філософії служби, яка перетворилася з карального органу на захисника. Патрульній поліції вдалося завоювати довіру громадян, що само по собі вже неймовірна подія, враховуючи рівень довіри до влади загалом. За результатами опитувань (1, 2), рівень довіри до патрульної поліції як мінімум удвічі вищий, ніж рівень довіри до міліції. Хоча з самого початку реформу патрульної поліції супроводжували як великі надії, так і скептицизм. Побоювалися й браку досвіду, і недостатнього навчання за три місяці підготовки. Побачити хоч якийсь вплив нової служби на рівень злочинності поки що складно. Наприклад, по місту Києву за 11 місяців 2015 року загальна кількість зареєстрованих злочинів зросла на 5%, хоча кількість розкритих злочинів практично не змінилася.
5. Реформа держзакупівель
Реформа держзакупівель – один зі стовпів у боротьбі з корупцією та неефективним витрачанням державних коштів. Її результати наразі можна побачити на прикладі пілотного проекту ProZorro, запущеного в лютому 2015 року. У результаті зниження корупційної складової та збільшення конкуренції за цей час для держави вдалося заощадити близько 500 млн грн, або 12-18% від суми угод. А з прийняттям 25 грудня закону «Про державні закупівлі» нові правила гри з використанням системи ProZorro тепер буде встановлено в масштабах країни. Відповідно до закону, з 1 квітня 2016 року закупівлі центральних органів виконавчої влади, а з 1 січня 2017 року – закупівлі всіх держустанов (лікарень, садків, шкіл) сумою від 50 тис. грн проходитимуть через електронну систему.
Що змінилося: У сфері держзакупівель зменшилася корупція та зросла конкуренція. У результаті дії пілотного проекту вже вдалося заощадити 0,5 млрд грн. Мінекономіки оцінює потенційну економію для держави від повного впровадження проекту на рівні 30 млрд грн на рік, а потенційно – до 50 млрд грн на рік, або 3% ВВП, що можна порівняти з витратами держбюджету на охорону здоров’я. Крім того, українським компаніям відкривається доступ до ринку держзакупівель за кордоном загальним обсягом 1,7 трильйона доларів. Додатковий бонус – закон забезпечує імплементацію кількох директив ЄС у межах Угоди про асоціацію.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний