Попередні наслідки Brexit: майбутнє британської економіки та її відносин із ЄС

Вражаючі результати референдуму ЄС безсумнівно викликали роздратування серед противників виходу Британії із ЄС і серйозно занепокоїли  європейську громадськість. Це вперше з 1985 року, коли Гренландія вийшла з Європейського економічного співтовариства, держава-член висловила своє несхвалення високо оцінених принципів Європейського Союзу. Колись непохитні європейські цінності, такі як вільне пересування людей та рух товарів, стали відхилені одним із найсильніших членів ЄС.

Рішення Великобританії припинити своє членство в ЄС підірвало статус європейського партнерства в очах багатьох і стало результатом популiзму. Це змінило політичний ландшафт регіону та вимагає роз’яснення нової ролі Великобританії на світовій арені. Поряд із занепокоєнням та невизначеністю щодо майбутньої стабільності ЄС, Brexit ставить під сумнів ефективну економічну діяльність Великобританії. Ми були свідками негайного та несприятливого впливу Brexit на фунт стерлінгів. Водночас, нам ще доведеться спостерігати довгострокові наслідки референдуму на населення.

Наскільки вплинуло голосування на економічну впевненість місцевих і міжнародних компаній? Яким є вплив Brexit на продуктивність різних секторів британської економіки? Чому  референдум був вигідний тільки для виробничого сектору і завдає шкоди бізнес-послугам та будівельній галузі?

Симптоми економічної невизначеності

Першим наслідком Brexit було різке падіння фунта. Фунт впав на 17% по відношенню до долара і на 14% по відношенню до євро протягом декількох годин після голосування. Такі низькі рівні не були помічені з 1985 року, і стали надважким ударом для місцевих банків. Девальвація валюти завжди несе за собою невизначеність. Невизначеність в економіці, про що свідчить фінансова криза 2007 року, в кінцевому рахунку погіршує економічні умови, а також заганяє інвесторів у ту ж саму пастку невизначеності.

Крім того, невизначеність у британській економіці може перешкоджати інвестиціям та розширенню місцевих компаній. Перші ознаки невизначеності вже помітні. Посилання GfK показало різке зниження довіри споживачів на 11 одиниць після 23-го червня. Дослідження показує прямий зв’язок між референдумом і впевненістю у британській економіці. Місцеві компанії в приватному секторі починають сумніватися щодо майбутніх економічних умов. Серпнева доповідь CIPD & Adecco стосовно ринку праці показує, що 1 з 6 роботодавців задумуються про перебазування бізнесу і припинення його розширення за кордоном.

Підприємства ставляться з обачністю щодо майбутнього регулюючих стандартів, каналу поставок та інфляції. Фірми в даний час повинні дотримуватись європейських правил; незрозуміло, що буде слугувати заміною цього набору правил. Місцеві компанії висловили стурбованість із приводу майбутнього статусу своїх європейських співробітників, беручи до уваги посилені закони Мей, які стосуються імміграції.

Реакцією на Brexit слугувало як підвищення цін, так і скорочення персоналу та інвестицій. Тривалий період невизначеності і тривоги може перешкоджати економічному зростанню, поглиблюючи інфляцію та породжуючи при цьому вищий рівень безробіття. Оскільки майбутні економічні умови стають сумнівними, споживачі та підприємства ймовірно вдаватимуться до скорочення витрат. Інвестиційні та споживчі витрати є складовими валового внутрішнього продукту; відповідно, зміни цих компонентів впливають на загальну продуктивність економіки. Британська економіка ризикує зіткнутися зі зниженням сукупного попиту, так як адміністрація Мей тільки зробила загальні заяви щодо майбутніх економічних механізмів, в результаті яких споживачі та місцеві підприємства побоюються своїх економічних перспектив.

Невизначеність іноземних фірм

Іноземні корпорації також відреагували досить радикально на результати референдуму. Vodafone, EasyJet і JPMorgan розглядають можливість переміщення своїх центральних офісів із Великобританії, тому що не зрозуміло, як розвиватимуться відносини між Великобританією та ЄС. Багатонаціональні корпорації, такі як Nissan і WPP, можуть припинити інвестиції в Великобританію; їх остаточне врегулювання залежить від домовленостей Великобританії з Європейським Союзом. Бізнес-переміщення і зниження іноземних інвестицій також може привести до повної втрати бізнесу для британської економіки. У доповіді CIPD очікується збільшення відтоку чистих інвестицій із Великобританії, так як інвестори виводять свої активи в короткостроковій і середньостроковій перспективі. Goldman Sachs, ведуча багатонаціональна банківська фірма, підкріплює такі очікування і пророкує, що банки перемістять свою діяльність за кордон, покинувши Великобританію.

Масове переміщення активів і фірм за кордон швидше за все позбавить Лондон звання фінансового центру Європи. БНК і місцеві фірми вжили заходів обережності, зокрема розробили плани найгіршого сценарію. Визначеність та інвестиції в Великобританії багато в чому залежатимуть від результатів переговорів між Мей та ЄС; іноземні компанії очікують перегляд торговельних угод, щоб вирішити, чи слід виводити активи з Великобританії.

Загальна результативність економічної діяльності

Незважаючи на те, що споживча та інвестиційна впевненість знизилися відразу після референдуму Brexit, інші показники економічного благополуччя істотно не змінились. Це пов’язано насамперед із тим, що невизначеність проявляється у формі інфляції, зайнятості та інвестицій. Ці показники відображають повільну сторону економіки і лише згодом відреагують на зміни. Індекс FTSE 100 престижних компаній виріс на 8%, FTSE Середніх компаній мвиріс на 5%з часів голосування всупереч попереджень противників.

Прихильники Brexit тріумфують, оскільки використовують позитивні економічні дані, щоб завоювати довіру громадськості та дискредитувати прогноз Кемерона, що голосування Brexit закладе “бомбу під економіку”. Борис Джонсон, державний секретар у закордонних справах та у справах Співдружності нації Великобританії, радіє: “Реальність така, що фондовий ринок не впав, так як дехто говорив, що це трапиться – це далеко не так, Індекс FTSE вище, ніж під час голосування”.

Однак, ствердження про те, що голосування пішло на користь британській економіці, не відповідає дійсності. Складається таке враження, що політики-прихильники Brexit дивляться крізь рожеві окуляри або відчайдушно намагаються переконати своїх виборців, що Brexit був єдино правильним рішенням.

Управління національної статистики підтверджує, що економіці вдалося зберегти стабільність у другому кварталі завдяки росту ВВП на 0,6% до голосування. Прогнози щодо майбутнього економічного стану не такі оптимістичні. Банк Англії очікує економічний застій у третьому кварталі. Наслідки невизначеності будуть відчутні вже  через кілька місяців; вони перешкоджатимуть інвестиціям та економічному зростанню.

Позитивні економічні ознаки, які ми наразі спостерігаємо, матимуть незначний вплив у довгостроковій перспективі. Тенденція зростання, про яку говорять прихильники Brexit, є короткостроковим продуктом девальвації валюти. Оскільки товари і послуги здешевіли, експорт із Великобританії став більш привабливим для іноземців. У довгостроковій перспективі девальвація валюти може бути вигідною тільки для економіки, яка не є конкурентоспроможною і слабне через високий рівень безробіття і малу інфляцію. Це не стосується Великобританії, наприклад, девальвація фунта стерлінга під час економічної кризи 2008 року не сприяла економіці. Відповідно, не сприятиме й тепер, оскільки дані вказують на те, що попит на експорт Великобританії є відносно нееластичним. Девальвація валюти не в змозі стимулювати економіку в довгостроковій перспективі.

Сектори економіки

Банк Англії стверджував, що тільки виробничий сектор відчуватиме незначне поліпшення після голосування. “Незначний позитивний вплив у цілому” для сегмента виробництва “відображає очікуваний приріст попиту на експорт через падіння фунта”, – повідомляє Банк Англії. Британська економіка не залежить критично від промислових виробників. Дані за 2014 рік свідчать, що промисловий сектор нараховує лише близько 11% від ВВП Великобританії.

Минулі роки показали негативну динаміку, оскільки виробничі фірми втратили свою владу і вплив на економіку. Виробничий сектор Великобританії скоротився найшвидшими темпами в порівнянні з державами “Великої сімки”. Незначне підвищення вищезгаданої галузі не в змозі поліпшити загальні економічні показники у Великобританії. Національний банк пояснив, що “з-поміж усіх секторів очікуваний об’єм продажу буде найменшим у сфері бізнес-послуг та будівництва.”

На відміну від виробничої галузі, частка сектора послуг у ВВП становить 79%. “Позитивний ефект” на виробничий сектор “компенсується негативним впливом на експорт послуг, пов’язаним із зниженням ціни комерційної нерухомості і відпливом іноземних інвесторів” – , пояснює Національний банк. Зниження інтересу іноземних інвесторів щодо британських послуг і різке падіння ділової активності може призвести до погіршення добробуту населення і перешкодити економічному зростанню у довгостроковій перспективі.

Будівельний сектор, вочевидь, також значно постраждає від Brexit. Індекс купівельної спроможності показує, що після голосування ділова впевненість у будівельному секторі впала до рекордно низького рівня з 2009 року. Будівельні фірми очікують зниження обороту і готуються до загострення умов ведення бізнесу. Їхні застереження мають раціональне підґрунтя, оскільки розмір будівельного сектора скорочується надшвидкими темпами за останні сім років. Падаючий попит на нерухомість, поряд із зростанням цін, демонструє, що цілком логічно очікувати загальне скорочення економічної активності у Великобританії. Банк Англії прогнозує скорочення обсягу капітальних витрат і прийому на роботу працівників протягом наступного року. Урегулювання економічної активності різко змінюється, оскільки інфляційний тиск накопичується і перешкоджає розширенню бізнесу.

Міжнародна перспектива: Відносини з ЄС

Банк Англії і прихильники Brexit зробили гучні заяви, щоб заспокоїти стурбованих підприємців. Їхні спроби переконати громадськість у тому, що все знаходиться під контролем, не мали підґрунтя. Іноземні фірми відкладають інвестиції, а місцеві компанії припиняють розширення, так як очікують нові торгові угоди між Великобританією і Європейським Союзом. Фінансові органи розробляють схеми на випадок жорсткого Brexit, готуючись покладатися на правила СОТ стосовно торговельних тарифів за відсутності привілейованого статусу Великобританії в ЄС. Філіп Хеммонд, канцлер казначейства, поширює ідею збереження повного доступу Великобританії до єдиного ринку в сегменті фінансових послуг. Палкі прихильники Brexit, включаючи Davis і Fox, натомість надають пріоритет більшій автономії. Цілком імовірно, що парламент буде змушений обирати між збереженням доступу до єдиного ринку і посиленням законів про імміграцію. Внутрішні суперечки перешкоджають формулюванню плану Brexit.

Окрім внутрішніх незгод, ставлення німецьких і французьких лідерів до нової британської політики поступово загострюється. Зберігати преференційний статус при одночасному виході з ЄС може бути неможливим для Великобританії. Європейські держави зазначили, якщо Великобританія зберігає доступ до вільного ринку, але при цьому виходить із Союзу,  це питання зацікавить інших євроскептиків.

Побоюючись розпаду Союзу, Майкл Рот, державний міністр у справах Європи Міністерства закордонних справ, наголосив, що Велика Британія не зможе вибірково покинути Союз, оскільки Brexit не передбачає вибіркової інтеграції. Німецькі політики підкреслили свій намір покарати Великобританію за її неналежну поведінку. Зігмар Габріель, віце-канцлер Німеччини, підтримав ствердження Рота, “якщо ми неправильно організуємо Brexit, то опинимось у великій біді, так що тепер нам необхідно слідкувати за тим, щоб не дозволити Великобританії вибрати найкраще, так би мовити, те, що стосується Європи, не беручи на себе жодної відповідальності”.

Олланд також висловив свою рішучість, аби задати урок прихильникам Brexit. В умовах президентських виборів у Франції, для Олланда важливо звести нанівець публічний маніфест його головного противника, суть якого полягає в Євро-скептицизмі.

Прагнення ЄС дисциплінувати Великобританію тісно пов’язані з планами Великобританії скасувати вільне пересування європейців через її кордони. ЄС прийшов до висновку, що не справедливо приймати Великобританію до єдиного ринку, який складається з 500 мільйонів споживачів, і при цьому дозволяти їй відхилити один із основних принципів ЄС. Неприпустимо дозволити Великобританії обирати найкраще без необхідності йти на поступки.

Перед адміністрацією Мей стоїть надважке завдання – схилити Європейський Союз до більш поблажливого підходу стосовно Brexit. Оскільки наслідки Brexit проявляться в довгостроковій перспективі, втрата повного членства в економічних і торговельних відносинах із ЄС означатиме, що найбільші побоювання Великобританії збулись. Мей вже приступила до “Місії нездійсненної”, так як передбачає розвивати особисті відносини з Меркель і Олландом перед початком процесу виходу. Сам референдум не є юридично обов’язковим і вимагає офіційного звернення до статті 50, щоб почати процедуру дворічного виходу з ЄС, як зазначено в Лісабонському договорі. Механізм виходу з ЄС складений на користь членів, які залишаються в Союзі. Наріжний камінь цієї процедури полягає в тому, що ЄС визначає остаточні закони, які повинні застосовуватися до держави, що виходить із Союзу. Визнаючи упереджену правову основу процедури виходу, Великобританія ставить під загрозу свої переваги.

Довгострокове економічне процвітання Великобританії багато в чому залежить від організації Brexit. Британській економіці вдалось витримати потрясіння одразу після референдуму, однак є підстави вважати, що її майбутнє не настільки яскраве, як припускають прихильники Brexit. Економічні показники демонструють, що Великобританія пережила зниження економічної впевненості та скорочення у секторі бізнес-послуг, а також будівельному секторі. Якщо Великобританія своєчасно не впорається з економічною невизначеністю, то переживатиме спад економічної активності, зменшення іноземних інвестицій і відсутність бажання розширення місцевого бізнесу. Ефективний метод подолання невизначеності і стимулювання зростання ВВП передбачає переговори, результатом яких буде сприятлива домовленість щодо виходу з ЄС. Якщо Великобританія зберігатиме доступ до єдиного ринку і реформуватиме при цьому свої правові норми, її економіка зможе уникнути економічного спаду. При цьому, так як Мей відклала звернення до статті 50 і продовжила переговори з лідерами ЄС за лаштунками, цілком логічно очікувати економічну стагнацію і зниження впевненості в довгостроковій перспективі.