Більшість із понад 100 заходів, запланованих програмою МВФ на весну, українським урядом було виконано. Скоріше за все, черговий транш від Фонду Україна отримає. Однак, слід пам’ятати, що ці реформи є лише необхідними мінімумом, висловлюючись студентською мовою, “заліком”. Поки найбільш значним стимулом для реформ залишається зовнішній тиск, “українського дива” не відбудеться – так само, як студент, який вчиться “за оцінки”, ніколи не стане видатним ученим.
27 лютого Україна підписала меморандум з МВФ , який можна коротко охарактеризувати як “гроші в обмін на реформи”. У звіті про перші сто днів своєї роботи урядовці назвали підписання Програми одним зі своїх основних досягнень за цей час. Справді, без коштів МВФ уже в 2015 році Україна не змогла б розрахуватися із зовнішніми боргами та стабілізувати валютний курс.
Коротко реформи, передбачені Меморандумом, можна сформулювати так:
– монетарна та банківська політика: гнучкий обмінний курс, перехід до інфляційного таргетування, подальша “чистка” банківської системи, встановлення чесних правил гри та дотримання цих правил;
– фіскальна політика: ліквідація дефіциту НАК “Нафтогазу”, покращення податкового адміністрування з одночасним соціальним захистом вразливих верств населення;
– і, звісно, “три кити” здорової економіки – дерегуляція, справедливий суд, боротьба з корупцією. При цьому, все частіше західні партнери України наголошують, що боротьба з корупцією має стати головною підвалиною реформ в Україні. Не дивно, що у розглядуваному Меморандумі їй приділено незвично велику увагу.
Як бачимо, нічого надзвичайного – все те, про що десятиліттями чуємо від експертів та урядовців. Залишилось “взяти й зробити”. Зазначимо, що в Меморандумі не просто сформульовано необхідні реформи, але й, що вигідно відрізняє його від програми уряду, детально розписано конкретні заходи із їх впровадження.
Переважну більшість заходів буде здійснено за технічної допомоги МВФ, Світового Банку та інших міжнародних організацій. У кількох місцях Меморандуму зазначено зобов’язання уряду проводити інформаційні кампанії з пояснення населенню реформ, що впроваджуються, зокрема, підвищення цін на енергоносії.
На жаль, ці зобов’язання є досить загальними – можливо, тому наразі уряд не приділяє належної уваги інформаційній складовій своєї роботи. У травні 2015 року в Україні перебувала оціночна місія МВФ, яка складе звіт про виконання Україною ключових показників, за результатами якого на початку липня Рада директорів МВФ прийме рішення щодо подальшого фінансування.
Судячи з прес-релізу оціночної місії, з великою імовірністю можна очікувати позитивного рішення, оскільки більшість “структурних маяків” – тобто конкретних заходів із чітко встановленими термінами виконання – були виконані, хоча й не завжди вчасно. Нижче докладно розглянуті реформи, заплановані в Меморандумі, та їхнє виконання (одразу зауважимо, що ми не знаємо, які із заходів були включені до Меморандуму на вимогу МВФ, а які запропоновані українськими урядовцями).
[iframe src=”http://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/2015year/reform/index.html#vis” width=”1100″ height=”700″ scrolling=”no” frameborder=”0″ align=”top”]
Примітка: зеленим позначено заходи, виконані вчасно, темно-жовтим – заходи, виконані із запізненням, червоним – заходи, термін виконання яких пропущено. Інтерактивну таблицю дивіться на сайті “Української правди”.
Реформа монетарної та курсової політики
До лютого 2015 року НБУ фактично проводив політику фіксованого курсу, значною мірою відмовившись від самостійної монетарної політики. Така політика, разом із експортно-сировинною структурою економіки, призводила до надчутливості України до світових економічних криз та відвертої паніки. Отже, наразі НБУ переорієнтовується на цінову стабільність – адже переважна більшість людей отримують зарплату та здійснюють покупки у гривні. Для цього були передбачені так заходи:
| Область реформування | Заходи | Термін виконання | Виконання |
| Монетарна політика | Обмежувати пропозицію гривні, зберігаючи позитивну реальну ставку рефінансування | Наступні 12-18 місяців | Виконується – підняття ключової ставки НБУ до 30% та адміністративні обмеження |
| Валютний ринок | Підготувати план зняття валютних обмежень та обмежень руху капіталу | Кінець травня 2015 року | НБУ послабив три обмеження (постанови 354, 355), план розробив, але не оприлюднив |
| “Нафтогаз” буде купувати валюту на ринку, а не в НБУ | Не визначено | Здійснено | |
| Продовжити свопову лінію з Банком Китаю | Не визначено | Здійснено | |
| Посилення незалежності НБУ | Розробити проект змін до Закону про НБУ | Кінець лютого 2015 | Закон прийнято 18.06.2015 |
| Внести зміни до Бюджетного кодексу, унеможлививши перерахування до бюджету прибутку НБУ до завершення фінансового аудиту НБУ | Не визначено | Законопроект прийнято у першому читанні | |
| Реформа структури та правил функціонування НБУ | Трансформація правління у виконавчий комітет, посилення повноважень Ради НБУ, формування Комітету з грошово-кредитної політики, публікація регулярних звітів про інфляцію та фінансову стабільність | Не визначено | Сформовано комітет із грошово-кредитної політики, опубліковано перший Інфляційний звіт |
Оздоровлення банківської системи
Найбільші проблеми української банківської системи – велика кількість “кишенькових” банків та, відповідно, ‘язаних осіб, недостатність капіталу (і тому вразливість до коливань валютного курсу та невиплат за кредитами). До цього додалися проблемні кредити, які часто виникли ще внаслідок девальвації 2008 року.
Не секрет, що практично кожна фінансово-промислова група мала свій “кишеньковий” банк – не тільки для обслуговування рахунків, а й дуже часто – для видачі кредитів “своїм” (тобто підприємствам, що входять до ФПГ) за рахунок залучених (часто за завищеними ставками) депозитів населення.
У разі потреби такий банк дуже швидко можна було перетворити на “пустушку”, вивівши активи за лічені дні та переклавши витрати на виплати депозитних внесків на Фонд гарантування вкладів, тобто на решту банків, що роблять внески до Фонду, та, за недостатності такого фінансування, на платників податків.
До прийняття відповідного закону про посилення відповідальності власників банків нечесні власники не несли жодної відповідальності за використання подібних схем (втім, поки що ми не бачимо прикладів застосування цього закону).
Поза тим, хоча існували законодавчі обмеження на видачу кредитів пов’язаним особам, їх легко було обійти через заплутану структуру ФПГ. Нещодавно прийнятий закон зобов’язує підприємства, в тому числі банки, розкривати кінцевих власників, але він досі не запрацював на повну силу.
Для припинення вищеописаних схем та очищення банківської системи заплановано таке:
| Реформа | Заходи | Термін виконання | Виконання |
| Обмеження кредитування пов’язаних осіб | Прийняти законодавство та переглянути документи НБУ щодо ліквідації лазівок у законодавстві про обмеження кредитування пов’язаних осіб (ПО) | Кінець березня 2015 року | 12.05.2015 року НБУ прийняв постанову про порядок визначення пов′язаних осіб звітування про них |
| Банки почнуть надавати інформацію про обсяги кредитування пов’язаних осіб | кінець травня 2015 року – 10 найбільших банків,кінець липня – 20 наступних банків,кінець вересня решта банків | Виконується | |
| НБУ перевірить звітність банків та розробить разом з ними плани зменшення обсягів кредитування пов’язаних осіб | 20 найбільших банків перевірятимуть 6 місяців, решту банків – 9 місяців | ||
| Зниження кредитування пов’язаних осіб. Банки, що припустилися двох порушень плану скорочення кредитування пов’язаних осіб, будуть виведені з ринку | З червня 2016 року усі банки матимуть плани зі скорочення кредитування ПО | ||
| Створити в НБУ спеціалізований підрозділ для відстеження кредитування пов’язаних осіб. Скласти схеми усіх ФПГ | Кінець вересня 2015 року | Призначено начальника відділу | |
| Підвищення стандартів функціонування банківської системи, зокрема, цивілізована робота з проблемними кредитами | Повний перехід банками на МСФЗ | З липня 2015 року | |
| Юридична експертиза збанкрутілих банків для виявлення причин банкрутства (виконавця оберуть на конкурсі) | Початок розслідування – червень 2015 року | ||
| Прийняти закон про подовження строку ліквідації банку з 3 до 5 років (для повнішого відновлення економічної вартості активів) | Кінець травня 2015 року | Законопроект внесено до ВР 08.06.2015 | |
| Створити систему позасудової реструктуризації кредитів згідно з міжнародною практикою | До кінця червня 2015 року | ||
| Подати до ВР законопроект про реструктуризацію приватних боргів (банкрутство фізосіб) | До кінця липня 2015 | Внесено законопроект від народних депутатів (НФ та РПЛ) | |
| Примусової конвертації валютних кредитів у гривневі не відбудеться; НБУ не втручатиметься у переговори між банками та валютними позичальниками, проте видасть Кодекс поведінки стосовно ведення таких переговорів | До кінця березня 2015 | Видано Меморандум | |
| Рекапіталізація банків | Зміни до закону про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків | Закон прийнято 28.12.2014 | |
| Докапіталізація банків за результатами стрес-тесту 2014 року | 9 із 15 найбільших банків мали докапіталізуватися до кінця січня 2015 року, 20 наступних банків – до кінця лютого, решта – до кінця червня 2015 року | Проводиться | |
| Оновлений стрес-тест та оцінка якості активів банків, за потреби – докапіталізація | 10 найбільших банків – кінець липня 2015 року, 10 наступних – кінець вересня 2015 року | Проводиться |
Фіскальна політика
Головною проблемою фіскальної політики українських урядів була невідповідність витрат доходам та неефективність витрат – як через корупцію, так і через “соціальну державу”, яка залишилась нам у спадок від радянських часів.
Простіше кажучи, до недавнього часу в нас був соціальний договір “російського” типу: щоб населення не заважало можновладцям збагачуватись, йому (населенню) теж перепадали крихти “з панського столу”. Переважно – у вигляді занижених тарифів, неефективної системи пільг та “умовно-безкоштовної” медицини.
При цьому платити і за палаци одних, і за “гарантований мінімум” інших, за відсутності надходжень від експорту природних ресурсів, як у Росії, мали представники середнього класу, зокрема, підприємці.
Зрозуміло, що довго така модель соціальних відносин існувати не могла. Відтепер і урядові, й домогосподарствам доведеться жити за правилами довгострокового планування та економії.
Крім внутрішніх реформ, Меморандумом була передбачена реструктуризація зовнішніх боргів уряду та державних компаній України. Уряд проводить переговори досить активно, але поки що може похвалитися лише перепрофілюванням облігацій державного Укрексімбанку.
Додатковим аргументом, що може посилити переговірну позицію уряду, стало прийняття закону про право уряду накладати мораторій на виплати за державним боргом. Для цього передбачені такі заходи:
| Реформа | Заходи | Термін виконання | Виконання |
| Скорочення видатків бюджету | «Замороження» мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму, скорочення спецпенсій з 70-80% до 60% зарплати (крім військових), ліквідація субсидій вугільній галузі. Отже, ФОП бюджетного сектора (крім військових) у 2015 році порівняно з 2014-м не зросте. Чисельність осіб, що отримують з/п з бюджету, до вересня 2015 року знизиться на 3% (або приблизно на 105 тис.), в тому числі кількість держслужбовців – на 20% (близько 67 тис.). Відповідно зростуть зарплати держслужбовців. У середньостроковій перспективі зниження ФОП бюджетників до 9% ВВП | 2015-2018 роки | Закладено в бюджеті-2015 |
| Медицина:Подати до ВР законопроект про медичну реформу – фінансування залежно не від ліжок, а від наданих послуг | До кінця березня 2015 року | Законопроект про медичну реформу до ВР не внесено | |
| Прийняти закон щодо закупівлі ліків через міжнародні організації. | До кінця березня 2015 року | Закон прийнято | |
| Освіта:Скорочення кількості ВНЗ з 802 до 317, скорочення держзамовлення, скорочення на 5% (або більше 900) кількості шкіл, внаслідок чого видатки на освіту в 2015 році скоротяться щонайменше на 300 мільйонів гривень | До кінця травня 2015 року | Скорочення ВНЗ закладено в бюджеті-2015 | |
| Подати до ВР законопроект про реформу освіти | До кінця травня 2015 року | Законопроект до ВР не подано | |
| Cоціальна допомога: замість субсидій запровадити програму загального гарантованого мінімального доходу (ГМД). Об’єднати програму пільг та субсидій зі сплати комунальних послуг, «перевести» пільги в субсидії.До 2017 року перейти на єдину програму грошових трансфертів (захист від бідності) – тобто провести повну монетизацію пільг | До кінця березня 2015 року | Пільги для деяких категорій осіб залишаються | |
| Скорочення видатків Пенсійного фонду та його фінансування з бюджету | Для деяких професій, працівники яких мають право дострокового виходу на пенсії, пенсійний вік поступово підвищено на 5 років, що дозволить зекономити у 2015 році 1,6 мільярдів гривень | Не визначено | Закон прийнято |
| Пенсіонерам, які не отримали пенсій на окупованих територіях, пенсії будуть виплачені після переїзду | Постійно | Пенсії виплачують | |
| Недопущення згортання пенсійної реформи. | Постійно | На закон, що “розвертав” реформу, накладено вето | |
| Подати переглянутий закон про пенсійне забезпечення, який має вступити в дію з 01.01.2016 року (індексація пенсій, зниження порогу неоподатковуваної пенсії, поступове уніфікування правил обчислення загальних і спеціальних пенсій) | До 15.09.2015 року | Законопроект подано, але відправлено комітетом на повторне перше читання | |
| Відповідно до скорочення пенсійних витрат знижуватиметься ЄСВ | Не визначено | Прийнято закон про часткове зниження ЄСВ (за певних умов, зокрема, нескорочення ФОП) | |
| Спрощення адміністрування податків | Розробити план модернізації ДФС (покращення адміністрування податків, звільнення неефективних співробітників, автоматизація митниці, підпорядкування ДФС Мінфіну) з тим, щоб почати виконання плану 01.01.2016 року | До кінця квітня 2015 року | Плану немає |
| Податкова реформа, трансферне ціноутворення, електронне адміністрування ПДВ | 2015 рік | Прийнято відповідні закони (1, 2) | |
| Фізособи-підприємці повинні будуть користуватися касовими апаратами | З 01.07.2015 року | Закон прийнято, але підприємці виступають проти РРО (це буде невеликий тест для уряду на послідовність) | |
| Усі великі платники податків будуть переведені в Інспекції з обслуговування великих платників (ООВП) | До 01.01.2015 року | Переведені. | |
| Агросектор буде оподатковуватись ПДВ на загальних підставах | З 01.01.2016 року | ||
| Подати до ВР зміни до Податкового кодексу – розширення бази та підвищення прогресивності ПДФО, розширення бази та підвищення ставок податків на майно, новий режим оподаткування видобувної галузі | До 01.07.2015 року | Робота над податковою реформою ведеться, однак наразі є лише набір ідей, загальної концепції немає | |
| Реформа бюджетного процесу | Впровадити середньострокове планування бюджету | З 2018 року | |
| Переглянути рахунки держорганів у комерційних банках та закрити непотрібні, створити у Мінфіні або Казначействі підрозділ з планування грошових коштів | Не визначено | ||
| Усунути відмінності між захищеними та незахищеними статтями бюджету | Не визначено | ||
| Обмежити надання державних гарантій 5% суми приросту держборгу | Не визначено | Норму прийнято |
Крім внутрішніх реформ, Меморандумом була передбачена реструктуризація зовнішніх боргів уряду та державних компаній України. Уряд проводить переговори досить активно, але поки що може похвалитися лише перепрофілюванням облігацій державного Укрексімбанку. Додатковим аргументом, що може посилити переговірну позицію уряду, стало прийняття закону про право уряду накладати мораторій на виплати за державним боргом.
Енергетика
Сьогодні Україна є однією з найменш енергоефективних держав світу.
Наприклад, за даними Світового банку, наша економіка виробляє у 2,8 разу менше ВВП на одиницю спожитої енергії, ніж польська, та у 3,7 разу менше, ніж німецька.
Частково це можна пояснити високою часткою тіньової економіки у ВВП, але переважно – тим хаосом, який відбувається в енергетичному господарстві, коли велика частина ресурсів не обліковується, втрачається під час транспортування чи просто марнується (згадайте хоча б цілорічно відчинені або розбиті вікна у наших під’їздах).
Оскільки ми не цінуємо те, що дістається дешево, більшість населення не усвідомлювала справжньої ціни “дешевої” енергії. Наприклад, у 2014 році фінансування “Нафтогазу” в 3,5 разу перевищило бюджет Міноборони та в 10 разів – бюджет Мінохорони здоров’я.
У 2013 році субсидії вугільній галузі дорівнювали фінансуванню ВНЗ. На жаль, для багатьох людей зв’язок між відчиненими вікнами взимку та відсутністю ліків у лікарнях залишається неочевидним.
План реформування енергетики складається з трьох компонентів – “справжні” тарифи, без прихованих субсидій, суворий облік, адресна підтримка малозабезпечених. Необхідність підняття тарифів не раз було обґрунтовано урядом (у широкому сенсі) – наприклад, можна почитати нещодавнє інтерв’ю голови НАК “Нафтогаз”.
Переважна більшість запланованих реформ в енергетиці стосуються саме газового сектору.
| Захід | Термін виконання | Виконання |
| Затвердити план реформи газового сектору (поділ “Нафтогазу” на транспортування, зберігання та продаж газу, аудити облгазів та встановлення лічильників по всьому ланцюжку) | До 01.03.2015 року | План затверджено у березні |
| Припинити дію постанови уряду, що зобов’язувала 170 підприємств купувати газ лише у НАК, та не приймати таких постанов у майбутньому | Кінець лютого 2015 року | Припинено |
| Подати до ВР зміни до законодавства, спрямовані на покращення збирання платежів НАК Нафтогазом (зняття мораторіїв, що захищають енергокомпанії від процедур примусового стягнення, відключення споживачів, що не платять за газ) | До 31.03.2015 року | Закон було підписано 03.06.2015 року |
| До квітня 2017р. роздрібні ціни на газ та тепло будуть підвищені до рівня імпортних цін.Перший етап підвищення – 3600 гривень за тис. куб. метрів для тих, хто споживає менше 200 куб. метрів на місяць та 7178 гривень – для тих, хто споживає більше, а також використовує газ лише для приготування їжі та підігріву води (тобто у багатоквартирних будинках) | З квітня 2015 року | НКРЕКП підняла тарифи на газ (1, 2) та електроенергію (1, 2) |
| Провести аудит звітності НАК Нафтогаз: за 2012 та 2013 роки – до кінця березня 2015 року, за 2014 рік – до кінця липня 2015 року; аудит дебіторської заборгованості Нафтогазу – до 30 червня 2015 року | Повністю – до 31.07.2015 року | Аудит НАК за 2012-2013 рр. опубліковано, проте він не надто інформативний |
| Має бути прийнятий закон про ринок газу (вільний доступ до транспортної інфраструктури, ухвалення тарифів регулятором, лібералізація цін) | До кінця квітня 2015 року | Закон «Про ринок газу» прийнято |
| Встановити в усіх домогосподарствах лічильники газу та тепла (зараз лічильники тепла є лише у 36% домогосподарств, а лічильники газу – переважно тільки у великих споживачів), і проводити оплату за лічильниками | До 2016 року | |
| Внести зміни до законодавства, які дозволять інвестувати в лічильники та індивідуальне опалення багатоквартирних будинків (з допомогою IFC та USAID) | Не визначено | |
| Впровадити управління енергетичних компаній (Нафтогаз, Украенерго, Енергоатом та ін.) за міжнародними стандартами. Приватизувати Центренерго та інших ключових виробників | Не визначено |
Бізнес-клімат та протидія корупції
Важко сперечатися з тим, що головною проблемою України є корупція.
Причому, як неодноразово зазначалося, корупція є не епізодичною, як у розвинених країнах, а системною. У нинішніх умовах оптимальною стратегією для пересічного українця є дати хабар і швидко отримати певну послугу від держави (чи уникнути покарання) ніж не дати хабар і місяцями ходити по кабінетах або, наприклад, платити штраф, який перевищує розмір хабара.
Пріоритетність боротьби з корупцією визнає як уже згадана Програма діяльності уряду, так і Стратегія-2020, та більш докладний стратегічний документ, який знаходиться в стані розробки.
Також зрозуміло, що, грубо кажучи, до кожного чиновника прокурора не приставиш, тому найбільш ефективним способом боротьби з корупцією є скорочення функцій держави, більш відоме як дерегуляція. Для цього передбачено таке:
| Захід | Термін виконання | Виконання |
| Провадити дії, записані у Стратегії протидії корупції на 2014-2017 роки та Державній програмі з реалізації цієї стратегії, зокрема: | ||
|
Щороку в березні, вперше у 2015 році | Досліджено лише рівень сприйняття корупції бізнесом |
|
Березень 2015 року | Прийнято постанову |
|
Червень 2015 року | Конкурс триває |
|
Квітень 2015 року | Проекти (1, 2) прийнято в першому читанні |
|
Червень 2015 року | Законопроект внесено до ВР |
|
Травень – червень 2015 року | Над нею працюють українські та європейські експерти |
|
Червень 2015 року | Прийнято в першому читанні |
|
Серпень 2015 року | |
| Прийняти законодавство щодо розкриття інформації про бенефіціарних власників | До кінця березня 2015 року | Закон прийнято, проте строк надання інформації відсунуто до вересня 2015 року |
| Заборонити високопосадовцям приймати подарунки (крім зовсім дешевих) та отримувати будь-яку платню крім того, що дозволено Конституцією | Не визначено | |
| Ухвалити План дій з дерегуляції та публікувати щоквартальні звіти з виконання цього плану та Оцінку регуляторного впливу | До 11.03.2015 року | План дій ухвалено, перший звіт оприлюднено |
| Прийняти закон про захист інвесторів | До кінця березня 2015 року | Закон прийнято, набере чинності з 01.05.2016 року |
| Організувати НАБ (обрати директора та надати бюджет та приміщення) | До кінця квітня 2015 року | Директора НАБ призначено 16 квітня, приміщення надано (Сурікова, 3) |
Прийняти зміни до закону про НАБ, які передбачають:
|
Не встановлено | Зміни прийнято.Також прийнято закон щодо забезпечення діяльності НАБ та Антикорупційного комітету |
| Вживати заходи щодо протидії відмиванню коштів (внести відповідні зміни до законодавства про НБУ, проводити тренінги для фінустанов із виявлення політично значущих осіб, організувати постійний обмін інформацією між НАБ, НБУ та Держфінмоніторингом | Постійно |
Судова система
Мабуть, не варто зайвий раз говорити про важливість цієї гілки влади для існування правової демократичної держави. Адже в законах, які не виконуються, немає сенсу. Так само, як і в судових рішеннях, які не виконуються. Разом із тим, реформувати судову владу, мабуть, найважче, оскільки формально вона не підпорядковується іншим гілкам влади. Але деякі заходи з її реформування були включені до Меморандуму:
| Захід | Термін виконання | Виконання |
| Ухвалити закон про судоустрій та статус суддівта подати його до Венеціанської комісії для оцінки | До 28.02.2015 року;до 31.03.2015 року | Нову редакцію закону прийнято, отримано в цілому позитивний висновок Комісії |
| Ухвалити закон про вибіркове підвищення судового збору, щоб надходження від нього за рік подвоїлися | До кінця травня 2015 року | Закон ухвалено |
| Ухвалити закон про впорядкування процедури та полегшення накладення арешту на банківські рахунки | До кінця серпня 2015 року | |
| Ухвалити закон про приватного агента примусового виконання | До кінця вересня 2015 року |
Реструктуризація держпідприємств
В Україні з майже 3400 держпідприємств працюють лише трохи більше половини. Причому переважна більшість із них збиткові. Так, у 2014році сума трансферту держпідприємствам (без Нафтогазу) склала 2,5% ВВП, а дивіденди – лише 0,2% ВВП (дані Меморандуму).
Отже, цілком логічним кроком був би продаж державних підприємств, окрім важливих для національної безпеки – хоча б для того, щоб припинити субсидування збиткових підприємств. Щоб позбавити державний бюджету цього баласту, передбачені такі заходи:
| Захід | Термін виконання | Виконання |
| Створити в Мінекономіки підрозділ, відповідальний за підготовку стратегії реформи держпідприємств та розробку системи управління фіскальним ризиком.Сама стратегія має бути затверджена до кінця березня | До кінця лютого 2015 року | Стратегічні напрямки реформи відображені тут і тут |
| Підготувати список найбільших 50 держпідприємств та їхню основну звітність (доходи, прибутки/збитки, ФОП, субсидії з бюджету, дивіденди та ін.) | До кінця березня 2015 року | Опубліковано звіт про топ-100 держпідприємств та їхню фінансову звітність |
| Підготувати оцінку фіскальних ризиків держпідприємств (ДП), впровадити на них систему моніторингу та звітності. Визначити топ-30 ДП за фіскальними ризиками (Мінфін та Мінекон) | До кінця квітня 2015 року | Оцінка міститься у звіті про топ-100 держпідприємств |
| Визначити 30 «пілотних» ДП для реструктуризації | До кінця квітня 2015 року | Не визначено |
| Затвердити план реформування законодавчої бази щодо держпідприємств | До кінця травня 2015 року | Плану немає |
| Створити базу даних 50 найбільших ДП та комплексний звіт про показники ДП.Надалі створити базу даних по всіх ДП та випускати річні звіти про результати діяльності ДП | До кінця червня 2015 року | |
| Скласти список усіх ДП з розподілом на комерційні та некомерційні | До кінця липня 2015 року | |
| Інвентаризація державного майна: підготувати перелік нерухомості у власності центральних органів держвлади (Мінекон та ФДМ) | До кінця серпня 2015 року |
Підсумок
У цілому, більшість заходів, передбачених у Меморандумі, Україною виконані. Однак, ці реформи – лише необхідний мінімум, який дозволить Україні втриматися “на плаву”. Як свідчить досвід “шокової терапії” східноєвропейських країн, для переходу до сильного економічного зростання потрібні значно швидші та значно радикальніші реформи. Це не лише поліпшило б життя українців уже за рік-два, а й сприяло б припливу іноземних інвестицій. Наразі ж темп реформ, узятий урядом, сприяє лише появі “втоми від України” за кордоном та формуванню установки “нічого не змінилося” всередині країни.
Матеріал також опублікований на сайті “Українська правда”.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
