Найчастіше маніпулює Вадим Рабінович, бреше — Міхеїл Саакашвілі, перебільшує — Олег Тягнибок, каже правду — Володимир Гройсман. Це результати моніторингу висловлювань українських топ-політиків за перший квартал 2018 року від VoxCheck. За три місяці аналітики та волонтери проекту перевірили 637 фактологічних тверджень політиків з їхніх виступів на телебаченні, дописів у блогах та на Facebook-сторінках, а також на офіційних веб-сайтах партій.
73% перевірених висловлювань представників влади — а в нашому рейтингу це Володимир Гройсман, Петро Порошенко та Андрій Садовий — мали позитивне забарвлення. В основному у таких випадках йшлося про досягнення влади. Опозиція ж концентрувалася на негативі — критиці влади (71% висловлювань цих політиків). Опозиція — це решта політиків у нашому рейтингу за виключенням Арсенія Яценюка, якого сьогодні складно віднести до влади або опозиції. Таким чином, політичне поле протягом першого кварталу було поляризованим за темами та емоційною забарвленістю.
Найчастіше цього кварталу VoxCheck перевіряв висловлювання Олега Ляшка, Володимира Гройсмана та Анатолія Гриценка. При цьому до рейтингу не потрапили Святослав Вакарчук та Андрій Садовий: протягом цих трьох місяців вони дуже рідко говорили щось, що фактчекери могли б перевірити. Тим, хто знайде змістовні висловлювання політиків, які не перевірив VoxCheck — сувенір від проекту та велика подяка.
Найпопулярнішими темами серед політиків були такі:
Причому найчастіше про рішення Стокгольму згадували представники влади — Нафтогаз одержав перемогу над Газпромом. Тоді як опозиція критикувала стан економіки і говорила в основному про неї.
Водночас теми, на яких політики найчастіше маніпулювали, були трохи іншими. Це — співпраця МВФ з Україною, комунальні субсидії, держборг та інші.
Наприклад, Рабінович в ефірі NewsOne заявив, що МВФ диктує ціну реалізації молока для фермерів (це неправда). Анатолій Гриценко сказав, що субсидії на комуналку отримують найбідніші верстви населення і таких в Україні 7 млн (насправді субсидії отримують далеко не тільки найбідніші). Він же повідомив, що Україні не вистачить грошей для погашення боргів, а Юрій Бойко заявив, що боргове навантаження країни складає 120 тис грн на кожну людину (насправді ця сума складає 50 тис грн, але це не означає, що людям доведеться її віддавати зі своєї кишені).
У цьому випуску ми підготували для вас новий інструмент аналізу риторики політиків — теплову карту висловлювань. Вона дозволяє інтуїтивно легко подивитися на які теми і як часто висловлювався кожний політик, та як багато він чи вона брехали-маніпулювали з кожної теми
Про що саме брехали учасники рейтингу VoxCheck?
Вадим Рабінович, лідер партії «За життя» та депутат Верховної Ради, з початку року жодного разу не випав з трійки лідерів Рейтингу маніпуляторів та брехунів. У березневому рейтингу він опинився на другому місці після Олега Ляшка за дефіцитом правди у промовах.
Загалом за перший квартал Рабінович на першому місці: за три місяці моніторингу аналітики VoxCheck знайшли лише 13% правди у його виступах. Решта — брехня, маніпуляції та перебільшення (плюс невеличкий відсоток обмовок та тверджень, по яких нам не вдалося поставити вердикт).
Рабінович веде щотижневу програму «Кто кому Рабинович» на 112 каналі, часто з’являється в ефірах того ж каналу та NewsOne. Для своєї програми він завжди має кілька сторінок заготовленого тексту, з яких в ефірі зачитує різного роду дані. Улюбленими темами Рабіновича протягом першого кварталу були співпраця МВФ з Україною, зовнішня торгівля та різного роду міжнародні рейтинги — Doing Business, Heritage Foundation або Transparency International. Більше 90% висловлювань Рабіновича мали негативну конотацію: політик критикував владу і для цього вибирав такі факти, які б ілюстрували її провали. Більшість його цитат були некоректними: або дані неправильні, або неправильне трактування статистики.
В этом году, чтобы вы знали, МВФ дал Украине $1 млрд, а получил за него миллиард триста. При этом мы должны были вырубить свой лес, уничтожить леса.
Це висловлювання — досить типове для Рабіновича. Взяти правильні дані та змішати їх з абсолютно неправдивим твердженнями — про те, що МВФ вимагає знищення лісів. (детальніше див. «Рік другий. Куди привів Україну мораторій на експорт лісу-кругляку?»).
Юрій Бойко теж неодноразово входив до трійки брехунів та маніпуляторів Рейтингу VoxCheck протягом останніх місяців. Сумарно за перший квартал він посів друге місце антирейтингу.
Його висловлювання теж часто мають негативне забарвлення — як то критика влади або того, що відбувається в Україні. Його промови емоційно заряджені та містять багато статистики. Він часто коментує мейнстрімні теми як це робить Юлія Тимошенко (аналітику її промов — дивіться нижче). Наприклад, 2017 року Бойко часто критикував зміни у пенсійній системі, бюджет на новий рік, медичну реформу. А от 2018 року ці теми майже зникли з промов Юрія Бойка — так само, як і з радарів медіа.
Разом з тим топ-темою для політика залишилися газ та комунальні тарифи. Колишній міністр палива та енергетики України часто каже про те, що газ українського видобутку набагато дешевший за іноземний, і тому уряд має знизити тарифи на комуналку ледве не до попереднього, докризового рівня.
Усі два роки свого існування VoxCheck перевіряє це твердження і кожного разу спростовує його: собівартість видобутку, яку часто називає Бойко — від кількасот гривень до пари тисяч — це показник, який існував за його часи роботи в міністерстві та не включав інвестиції у розвідку та розробку нових родовищ. Як результат — в останні 10-11 років компанія Укргазвидобування взагалі не нарощувала обсяги видобування газу.
Вони (уряд та Нафтогаз - прим. ред.) собі підняли у 8 разів вартість газу власного видобутку. Назвали це реформою.
По-перше, ціна на газ виросла не в 8, а 6 разів. По-друге, це мало абсолютно прозору причину: через занижені ціни на газ для населення дефіцит Нафтогазу у 2014 році досягнув 6,2% ВВП або майже 100 млрд грн. Взагалі, цікаво, що колишній міністр енергетики про це ніколи не згадує і не пояснює, як би він, як чиновник, вирішував проблему діри в бюджеті держкомпанії.
На третьому місці в Рейтингу маніпуляторів та брехунів опинився Олег Ляшко. У січні-лютому його риторика була більш-менш правдивою — тому він не входив до топ-трійці маніпуляторів та брехунів. А от у березні обсяг неправди у промовах Ляшка значно виріс. Політик раптом почав коментувати газову тему — і одразу в дусі інших опозиціонерів: про те, що Україна має знизити вартість газу для населення, а поточні ціни на газ несправедливі.
Інша улюблена тема Олега Ляшка — безробіття та масова трудова міграція українців за кордон. Цю проблему взагалі дуже часто піднімають політики, коли хочуть проілюструвати поганий стан речей в українській економіці.
Мене цікавить, чи повернуться 2 млн українців з Польщі додому в Україну, щоб працювати і заробляти.
Кількість українців, які перебувають у Польщі, складає близько 1 млн. Більшість з них мають короткострокові дозволи на роботу, тому, звісно ж, такі мігранти часто повертаються додому хоча б просто через брократичні процедури. За опитуванням Держстату, більше половини трудових мігрантів працюють за кордоном до трьох місяців — тобто щоб заробити, а не для того, щоб переїхати за кордон назавжди.
Тому Ляшко дарма побоюється масового відтоку людей з України: вже досить тривалий період кількість трудових мігрантів складає приблизно 2,5 млн людей. Але це — експертна оцінка, і насправді точних даних про українську еміграцію не існує (цю проблему ми розберемо нижче на прикладі твердження Міхеїла Саакашвілі).
У березні і загалом за квартал Юлія Тимошенко опинилась на четвертому місці в Рейтингу маніпуляторів та брехунів. До того вона стабільно була у трійці, а осінній антирейтинг навіть очолила.
Річ у тім, що протягом січня-березня в Україні не було великих подій і не приймалися гучні закони, які б Тимошенко активно критикувала — а саме з критикою тих чи інших реформ у неї зазвичай пов’язані маніпуляції. Наприклад, у вересні-жовтні вона дуже активно критикувала пенсійний закон та медичну реформу — на жаль, в основному досить непрофесійно та маніпулятивно.
У січні-березні Тимошенко взагалі не дуже часто виступала і найчастіше коментувала тему газу та е-декларування громадських активістів — в останньому випадку її твердження були більш-менш коректними.
Хоча, навіть у темі е-декларування Тимошенко не забула сказати неправду:
Міжнародна спільнота та Венеціанська комісія підтримала саме той законопроект, який подала Батьківщина разом з іншими депутатами щодо скасування всіх репресій проти активістів.
Венеціанська комісія не коментувала законопроект, поданий політиком.
Рейтинг правдорубів очікувано очолив Володимир Гройсман, який стабільно займав перші місця з правдивості із самого початку складання Рейтингу маніпуляторів та брехунів. Що треба для того, щоб досягти такого результату? Оперувати точними статистичними даними, не перекручувати їх, не включати емоції і майже не давати оцінку фактам. Найчастіше Гройсман так і робив: оперував точними фактами, не прикрашаючи їх, але водночас замовчуючи проблеми або торкаючись їх у комфортному для себе форматі.
Але те, що у нашому рейтингу Гройсман на першому місці, зовсім не означає, що прем’єр-міністр ніколи не бреше. Це лише означає, що він бреше менше, ніж інші політики з нашого списку.
Ось один з прикладів маніпуляції з боку Гройсмана:
В 2017 році нам вдалося побудувати більше 2000 км доріг.
Якби Україна побудувала 2 тис км доріг минулого року, українські автомобілісти напевно почувалися б як у Німеччині. Насправді ж 2 тис км доріг відремонтували, тоді як побудували, реконструювали або провели капітальний ремонт лише на 80 км доріг.
Порошенко на другому місці за правдивістю у квартальному рейтингу, але його відсоток правди на 10 в.п. менший ніж у Гройсмана. Тактика публічних виступів у Порошенка дуже схожа на гройманівську: констатація зручних фактів, заготовлених заздалегідь, часто навіть без їхнього трактування — гарно це чи погано (хоча зазвичай мається на увазі, що гарно).
При цьому Порошенко висловлюється емоційніше, ніж Гройсман. У прем’єра за три місяці ми знайшли лише 8% емоційних тверджень (решта — сухі факти), у президента їх 22%. Він більше апелює до емоцій людей і менше використовує статистику — і тому, напевно, частіше перебільшує, маніпулює або бреше.
Я декілька разів наголошував, що законопроекти, які я передав ще минулого літа до Верховної Ради, які передбачають заміну принципів електронного декларування для антикорупційних активістів, скасування кримінальної відповідальності, перехід на європейські принципи звітності. Зволікати з відповідним рішенням далі нікуди.
Порошенко вже неодноразово казав про необхідність відмінити електронне декларуваня для антикорупційних активістів і пропонував при цьому проголосувати за його нові законопроекти. Але кожного разу президент не каже про те, що цей документ розкритикували Венеціанська комісія, Amnesty International, Реанімаційний пакет реформ, ОБСЄ. Причина в тому, що ці нові законопроекти запроваджують додаткову фінансову звітність і жорсткі санкції для громадських організацій.
Стратегія констатувати правду — досить зручна на посту прем’єр-міністра, мера міста (йдеться про Андрія Садового) або президента. Але навряд чи це гарний варіант для активної опозиції. І судячи з останніх соцопитувань, критика влади людям подобається набагато більше, ніж лагідні промови.
До речі, цікаво, що риторика колишнього прем’єра Арсенія Яценюка (третє місце за правдивістю) дуже схожа на риторику Порошенка або Гройсмана. Лідер Народного фронту теж тільки згадує свої здобутки на посту прем’єра, але взагалі не критикує чинну владу. Ця теза навіть цитується на офіційному сайті Яценюка: «Влада заслуговує на критику, це правда. Але кампанія проти влади перетворюється в боротьбу проти цінностей західного світу і цінностей вільної України».
А ось приклад не зовсім коректного висловлювання від Яценюка, яке потрапило на перевірку фактчекерам.
Вони (Дзеркало тижня - ред.) проводили дослідження серед сімей загиблих українських військовослужбовців - як вони ставляться до відновлення територіальної цілісності і до конфлікту, який спровокувала Росія. Переважна більшість, 80% цих сімей, сказали - Донецьк, Луганськ і Крим повинні бути повернуті.
Наведені дані правдиві, єдине, що питання стосувалося тільки території ОРДЛО, без Криму.
Взагалі протягом перших трьох місяців року Яценюк коректно поводився з фактами, і якщо наводив дані — то правдиво та без перекручувань. Але він в цілому мало виступає: за квартал набралося лише 10 його висловлювань, які ми змогли перевірити, решта — привітання українців зі святами, звіти з зустрічей, загально-політичні коментарі та думки про міжнародну політику. І, здається, його мовчазність і позитив не йде на користь його політичним рейтингам: популярність Яценюка на рівні статистичної похибки.
| Київський міжнародний інститут соціології (станом на квітень 2018) | Група «Рейтинг» (станом на квітень 2018) | |
| Юлія Тимошенко | 16,1 | 14,2 |
| Анатолій Гриценко | 12,7 | 10,9 |
| Петро Порошенко | 12,2 | 9,3 |
| Олег Ляшко | 12,2 | 8,4 |
| Святослав Вакарчук | 9,6 | 9,2 |
| Вадим Рабінович | 8,8 | 6,4 |
| Юрій Бойко | 8,6 | 9,4 |
| Андрій Садовий | 3,3 | 3,3 |
| Олег Тягнибок | – | 1,8 |
| Арсеній Яценюк | – | 1,5 |
| Володимир Гройсман | – | – |
| Міхеїл Саакашвілі | – | – |
Виступи лідера партії «Свобода» Олега Тягнибока VoxCheck почав моніторити у лютому 2018. Його промови виявилися напрочуд правдивими — тому у лютому політик посів третє місце за правдивістю. У загальному рейтингу у нього теж непоганий результат: четверте місце.
Тягнибок рідко каже про економічні теми — хіба що він активно коментував торгівлю України з Росією, яка зросла останнім роком досить сильно через імпорт палива та нафти. Але головний коньок Тягнибока — це Мінські домовленості та відносини України з Польщою та Росією. Обидві держави Тягнибок вважає ворогами України, тому не дивно, що 60% його висловлювань містять негативну конотацію.
Там (у Мінських домовленостях — ред.) є конкретна стаття, що прописує, що Україна зобов'язана буде повністю фінансувати всі потреби цих територій і цього регіону (ОРДЛО — ред.) з українського бюджету, і це фінансування буде відбуватись виключно першочергово і стовідсотково.
Насправді такого пункту в Мінських угодах немає: Україна не має фінансувати окуповані території.
Незважаючи на вигнання з України, Міхеїл Саакашвілі залишається активним політиком — принаймні медійно. Це єдиний представник нашого рейтингу, який ніколи нічого не каже про конкретні реформи в Україні і ніколи їх не критикує — на відміну від багатьох українських опозиціонерів. Основна канва його промов — це або хизування досягненнями в Грузії (70% таких висловлювань — перебільшення), або критика влади за відсутність економічного зростання (половина з тверджень — правда), або тема еміграції: мовляв, багато українців виїжджають за кордон через погану економічну політику.
В год почти 1 млн человек покидает, уезжает из Украины.
В реальності достовірних даних про щорічну еміграцію з України немає: Держстат досі не знає, скільки насправді людей проживає в Україні. Саме тому потрібній перепис населення. Є багато різних оцінок за різними методами, і за всіма дані більш-менш сходяться на тому, що приблизно 2,5 млн українців проживають або працюють за кордоном. У Польщі минулого року їх було близько 1 млн — у тому числі велика кількість короткострокових трудових мігрантів. Але скільки людей щорічно виїжджає за кордон — дуже складно сказати. Тому Саакашвілі маніпулює, коли надає якусь статистику: її просто немає.
Колишній міністр оборони України та лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко теж активно критикує владу — і має досить високі політичні рейтинги. 25% висловлювань Гриценка, які перевірив VoxCheck за перший квартал, стосувалися військової тематики: миротворців, мінських домовленностей, військових пенсій, НАТО та загалом Збройних сил України. 40% з них мали негативну конотацію — в основному там, де Гриценко критикував владу. Коли ж хвалився своїми досягненнями на посту міністра — то ці висловлювання мали позитивне забарвлення.
Другою за популярністю темою у Гриценка був державний борг України. Чому саме цю тему політик обрав для коментування, пояснити складно. Гриценко критикував владу за збільшення боргу та великі виплати.
Ця влада станом на початок року набрала боргів понад 2 трлн гривень, 2 трлн 40 млн гривень.
З кінця 2013 року держборг зріс з $73,2 млрд (584 млрд грн) до $76,3 млрд (2,1 трлн грн) — у тому числу за рахунок девальвації гривні. Іншими словами, «ця влада» не набирала весь державний борг України — хоча й за часи Яценюка з Гройсманом, звісно, держборг зростав.
У першому Рейтингу маніпуляторів та брехунів VoxCheck слідкував за 20 політиками протягом двох місяців 2017 року. Тоді у рейтинг увійшли політики, які за нашою думкою та розрахунками були найвпливовішими в Україні.
У наступні місяці проект калібрував методику. Ми сфокусувались на найбільш популярних серед населення політиках – за даними соціологічних опитувань КМІС, Демократичні ініціативи та групи Рейтинг. VoxCheck також опитав чотирьох політологів на предмет найбільш та найменш впливових політиків на даний час.
До списку політиків, яких у січні та березні моніторив VoxCheck, увійшли 12 політиків. Раніше політиків було більше, але вибув Олександр Вілкул - через те, що він був другим представником партії Опозиційний блок у нашому списку. Також з лютого в рейтинг увійшов Олег Тягнибок, який у рейтингу одразу посів третє місце за правдивістю.
У квартальний рейтинг потрапили тільки ті політики, які за три місяці сказали більше 10 висловлювань, що підлягали до перевірки за публічними даними.
У майбутньому список політиків може змінюватися в залежності від зміни політичних уподобань українців.
Політики відрейтинговані за сумарним відсотком брехні, маніпуляції та перебільшення у промовах кожного з них. Що більше така сума, то вище місце політика у Рейтингу маніпуляторів та брехунів. Технічні помилки та обмовки не враховуються.
VoxCheck – це незалежний фактчек-проект, який перевіряє висловлювання політиків та фінансується фондами західних країн: National Endowment for Democracy, PACT, TTF, а також грошима сотень українців, що підтримують проект на «Спільнокошті».
З 23 березня 2018 року VoxCheсk є підписантом Кодексу етики Міжнародної мережі фактчекерів інституту Poynter.
Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!
