187 перших: змагання з ефективності в новому парламенті

Продуктивність нової ради вражала з перших днів її роботи. Швидкість, із якою новообрані депутати ухвалювали закони, спровокувала численні обговорення у ЗМІ. Подеколи «турборежим» викликав скепсис та іронію. Проте Індекс реформ VoxUkraine з вересня 2019 значно виріс незважаючи на те, що не всі ухвалені закони отримали позитивні оцінки. VoxUkraine представляє оновлений ККД депутата, який дозволяє побачити внесок кожного обранця у розвиток країни. 

Нова рада вже довела свою витривалість та дисциплінованість. За півроку роботи депутати Верховної Ради IX скликання встигли зареєструвати 1 734 законопроекти, серед яких ухвалили лише 63 реформаторські закони (за визначенням iMoRe).

Порівняно з попереднім скликанням депутати цього скликання є більш дисциплінованими. Коефіцієнт відвідування засідань нової ради на 16% більше, ніж у попередників, та становить 92%. Але просто ходити в Раду замало, треба ще голосувати. В середньому вони брали участь у 74% голосувань (для порівняння на останній сесії VIII скликання депутати брали в середньому участь у 39% голосувань). Та чи є ця рада такою ж ефективною у впровадженні реформ? 

Ми дослідили нову Раду та порівняли її з парламентом попереднього скликання. Як депутати IX скликання голосували за реформи та який напрямок реформ підтримували найбільше?

Перші серед перших

У підтримці реформ депутати від «Слуги народу» демонструють небачену злагодженість. Вони голосують за реформаторські напрями майже однаково, що дозволило 187 найбільш синхронним депутатам поділити третє місце у рейтингу ККД. Серед них є «перші серед перших» – це п’ятірка лідерів рейтингу, які займають перше та друге сходинки рейтингу. Вони не голосували за антиреформаторські закони, що дозволило їм отримати додаткові бали корисності.

На першому місці рейтингу депутатів-реформаторів двох сесій Верховної Ради IX скликання опинилося два депутати-списочники від Слуги Народу: Петро Павловський та Олександр Копиленко. Їхній рейтинг підтримки реформ 100%. Опинитися на першому місці їм дозволило те, що вони підтримували реформи та водночас не голосували за антиреформу – Закон про підпорядкування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Кабміну. Його експерти Індексу реформ оцінили у -1.8 бала – це одна з найнижчих оцінок серед усіх законів наразі ухвалених новою Радою. 

Другу сходинку поділили між собою Юрій Корявченков, Сергій Литвиненко та Михайло Ананченко. Колишній актор студії «Квартал-95» Юрій Корявченков підтримував реформи, жодного разу не прогуляв засідання та брав участь майже у всіх голосуваннях (96%). Він голосував за абсолютно всі закони – як реформаторські, так і антиреформаторські. Оскільки деякі закони отримали від’ємні бали, а деякі – додатні, законодавча «всеїдність» дозволила йому вийти на максимум балів. 

Михайло Ананченко пройшов до Ради під №34 за списком Слуги народу. Він не голосував за 2 закони: закон про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів (+1 бал) та закон про зміну процедури притягнення депутатів до кримінальної відповідальності (-2 бали), через що втратив лише 1 бал загального рейтингу.

Депутат-мажоритарник від фракції «Слуга народу» Сергій Литвиненко брав участь у 83% голосувань і відвідав 93% засідань, але при цьому підтримав майже всі закони Індексу реформ. Не голосував він за два закони: Закон про перезавантаження ДБР (цей закон отримав 0 балів. Думки експертів розділилися, оскільки закон містить як позитивні, так і негативні норми) та Закон, що дозволяє помічникам депутатів працювати за сумісництвом та займатися бізнесом (-1 бал). Неголосування за антиреформаторські закони допомогло йому не втратити бали рейтингу. Зауважимо, що Сергій Литвиненко став першим кнопкодавом Верховної ради IX скликання, але це був перший та наразі єдиний випадок кнопкодавства з його боку. 

Топ-3 АНТИ-реформаторів IX скликання – Дмитро Шенцев (позафракційний, обирався по мажоритарному округу від партії «Опозиційний блок»), Юрій Солод (фракція ОПЗЖ) та Андрій Деркач (позафракційний, самовисуванець). Цікаво, що всі троє вже мали досвід роботи в парламенті. Цього скликання вони відвідували засідання Ради у половині випадків (середня відвідуваність 50%). На тих засіданнях, на яких вони були присутні, вони не голосували за реформаторські закони (за поодинокими винятками), а в деяких випадках голосували проти них. Наприклад, Юрій Солод голосував проти закону про держбюджет на 2020 рік (закон отримав +0,8 бала). А Дмитро Шенцев голосував проти закону про викривачів корупції (+1 бал), та за закон про зміну процедури притягнення депутатів до кримінальної відповідальності задля скасування їх недоторканності (закон отримав -2 бали).

Розподіл лідерів та аутсайдерів рейтингу в цілому відображає загальну ситуацію підтримки реформ фракціями. Далі розглянемо, як фракції голосували за реформи, чи є у фракцій улюблені напрямки реформ та на які умовні групи поділились депутати.

Моноблок монобільшості

«Нові обличчя у політиці» – так часто називають новий парламент як самі депутати, так і ЗМІ. І хоча це скликання Ради не є найбільш «оновленим» (нагадаємо, за цим параметром вона на другому місці після Верховної Ради ІІ скликання) у ній багато депутатів без попереднього досвіду в політиці. Як таке оновлення влади відбилося на підтримці реформ? 

Схоже, прагнення новачків виправдати наданий їм «кредит довіри» вплинуло на більшу активність у Раді загалом. По це говорять як майже ідеальна відвідуваність засідань, так і середній рівень участі в голосуваннях. Така сумлінність, в свою чергу, опосередковано вплинула і на підтримку реформ. 

Середня корисність Ради IX скликання – 70%, що на 13 відс. пунктів більше за корисність ради попереднього скликання (57%). 187 перших позицій посіли депутати від «Слуги Народу» з рівнем підтримки реформ 89% – 100%. Тому у цьому випуску ККД слід звертати увагу не на місце в рейтингу, а на рівень підтримки реформ.

Фракції Верховної Ради IX скликання можна умовно поділити на групи за тим, як вони голосували за реформаторські закони. Перша група – це моноблок монобільшості (187 депутати). Такі депутати в рамках партійної політики та «синхронізації з президентом» ходять на всі засідання та голосують майже за все (загалом сувора дисципліна – візитівка фракції Слуга Народу. Показники відвідуваності та участі в голосуваннях у депутатів цієї фракції найвищі). 

Друга група депутатів не підтримує абсолютно все, що виноситься на голосування, зате голосує за реформи. До неї увійшло 139 депутатів: фракції «Голос» та «ЄС», позафракційні та більшість депутатів груп «Довіра» та «За майбутнє». Рейтинг підтримки реформ у цій групі в діапазоні 40%-87%, середня відвідуваність засідань 91%.

Третя група – опозиціонери. Вони не голосують за реформи та загалом відзначаються порівняно низькою участю в голосуваннях. Підтримка реформ у цій групі нижча за 40%, а відвідуваність засідань – 82%. Більшість цієї групи сформували депутати фракції ОПЗЖ (42 з 44 депутатів) та депутати від «Батьківщини» (19 з 24), а також 3 депутати від «ЄС» та один депутат від Голосу. Загалом у цій умовній групі 92 депутати (решту становлять позафракційні та представники депутатських груп). 

Перші 187 місць рейтингу ККД депутата займають представники фракції Слуга Народу. Винятки – це Дмитро Разумков (на третьому місці за рівнем підтримки реформ та на 12 позиції в загальному рейтингу ККД) та Руслан Стефанчук (третє місце за підтримкою реформ та 17 позиція в рейтингу), які через керівні посади в апараті ВР не можуть бути членами фракції, але є членами партії СН. При цьому перші 41 депутат у рейтингу підтримували реформи на 100%. Вони відвідували всі засідання Верховної Ради (середній показник відвідуваності – 99%) та брали участь майже в усіх голосуваннях (у середньому в 93% голосувань). Окрім того, вони не підтримували антиреформи.

Рубіконом умовної першої групи стає 188 позиція в рейтингу. Починаючи зі неї моноліт «слуг» розбавляють представники фракції «Голос», які підтримують реформаторські закони в середньому вдвічі менше – зазвичай через зауваження до пропрацьованості законопроекту, а не через протистояння реформам. Представники цієї фракції майже рівномірно розмістилися на 200-х місцях рейтингу. Середній рівень підтримки реформ у них – 73%. Депутати «Голосу» відвідують Раду майже ідеально, у середньому вони були присутні на 91% засідань. Проте беруть участь у голосуваннях вони рідше – в середньому у 75% голосувань.

Порівняно з попереднім скликанням фракція Петра Порошенка майже не змінила рівень підтримки реформ. У Раді VIII скликання тодішня БПП підтримувала реформи в середньому на 71%. Зараз цей показник на рівні 70%, і цього вистачило, щоб посісти третю сходинку у «командному заліку». Цікаво, що сам Порошенко підтримує реформи найменше зі своєї фракції.

Як і попереднього скликання, фракція партії «Опозиційний блок» підтримує реформи найменше. Порівняно з представниками Опоблоку минулого скликання їхня підтримка реформ навіть трохи знизилася: з 18% у VIII скликанні до 16% у IX скликанні. 

Фракція Батьківщина також стала менше підтримувати реформи. Але зсув у бік антиреформаторства у неї навіть більший (11 відс. пунктів). За попереднього скликання вона підтримувала реформи в середньому на 43%, а цього скликання – лише на 32%.

Які саме реформи підтримувала кожна фракція, читайте далі.

Улюблені реформи

Ми подивились, які реформи підтримували фракції, пов’язані з політичними партіями: «Слуга Народу», «ОПЗЖ», «ЄС», «Батьківщина», «Голос». 

З рис. 3 видно, які реформи цікавили які фракції та наскільки узгоджено вони голосували. Майже за всіма напрямками СН, «Голос» та ЄС голосують схожим чином. Проте, наприклад, за напрямком «держвидатки» Батьківщина підтримувала реформи трохи краще, ніж «Голос» та ЄС. ОПЗЖ, як і належить опозиції, підтримує реформи менше, а в галузях Держзакупівлі та Соцзахист не підтримує зовсім.

Депутати від «Слуги народу» підтримали абсолютно всі напрямки реформ на практично однаковому рівні, що може пояснюватись не стільки прореформаторськими настроями, скільки партійною дисципліною. Тому виділити улюблені реформи в них неможливо. 

У трьох фракцій є улюблений напрямок реформ – Енергетика. Фракції «Голос», «ЄС» та «Батьківщина» підтримали її на 100%, проголосувавши за реформи та утримавшись від голосування за антиреформу – підпорядкування НКРЕКП Кабміну (цей закон підтримав лише А. Кожем’якін від «Батьківщини»). 

Депутати «Голосу» також активно підтримують реформи – всі на приблизно однаковому рівні (в середньому на 73%). Трохи більше депутати цієї фракції підтримують реформи у сферах адмінпослуг (на рівні 86%), регулювання бізнесу (85%) та в категорії «Інше в бізнесі» (84%) – сюди віднесені закон про заборону суцільних рубок у Карпатах та закон про безпеку автомобільних доріг. Остання категорія також улюблена серед депутатів фракції «Батьківщина» (підтримка на рівні 72%). Найменше депутати від «Голосу» підтримували зміни, які стосуються податків, (40%) та зовсім не підтримували реформи конкурентної політики та держслужби.

Депутати від ЄС також підтримали заборону рубок лісів та безпеку на дорогах, але найбільш активно вони голосували за реформу держзакупівель (78%) – а саме закон «Prozorro 2.0», єдиний у цій категорії. 

Єдиним напрямом, який депутати ОПЗЖ підтримали більше, ніж на 50%, стала реформа адмінпослуг (підтримка 55%), а саме закон, що дозволяє бездомним реєструвати місце проживання за адресою закладів соцзахисту, та закон про створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Цікаво, що депутати ОПЗЖ стали єдиною фракцією, яка зовсім не підтримує реформи у сфері антикорупції.

Деякі напрямки реформ отримали високу підтримку лише завдяки «Слузі народу» та «Голосу». Зокрема це реформи зовнішньої торгівлі (підтримка в середньому на рівні 91% та 77% відповідно) та захисту прав власності (85% та 60% відповідно).

Були й сфери, які отримали високу підтримку лише завдяки фракції «Слуга народу». Наприклад, зміни у сфері державних видатків СН підтримала на 92%, а решта фракцій – в середньому на 43%.

Реформу державної служби підтримали лише «Слуги» (на 88%), і трохи – позафракційні (27%) та група «Довіра» (5%). Також завдяки монобільшості були ухвалені зміни у сфері конкурентної політики. Зокрема, це Закон про підтримку іноземних продюсерів, які створюють фільми в Україні (0.25 балів). Депутати фракції «Слуга народу» підтримали цей напрямок на 90%, «Батьківщина» – на 33%, групи «Довіра» на 5%; решта фракцій не підтримали зовсім.

Висновки

1. Верховна Рада IX скликання є поки що набагато більш реформаторською, ніж попередня. Її корисність в середньому становить 70% ( показник попередньої Ради – 57%). 
2. Найбільший «командний» ККД у фракцій «Слуга Народу» (91%) та «Голос» (73%). На третьому місці депутати фракції «ЄС» (49%). Найменше підтримували реформи депутати від ОПЗЖ, їхній середній ККД 16%. Секрет високої результативності «Слуг» – у високій відвідуваності (в середньому 94% присутності на засіданнях) та участі в голосуваннях (у середньому 85%).
3. Перші 187 місць рейтингу посіли депутати від Слуги народу. Першу сходинку з однаковим ККД поділили Петро Павловський та Олександр Копиленко, другу – Юрій Корявченков, Сергій Литвиненко та Михайло Ананченко. На третьому місці решта 182 «слуги».
4. ККД дозволяє оцінити підтримку фракціями реформ у різних сферах. Так, реформування енергетики, адмінпослуг та регулювання бізнесу підтримали майже всі фракції, тоді як зміни конкурентної політики чи законодавства про державну службу ухвалили майже виключно завдяки СН.

Таблиця кореляцій дозволяє побачити, що Батьківщина, ЄС та позафракційні часто підтримують реформи у тих самих сферах, що й СН. Також схожі реформаторські уподобання у фракцій ЄС, Батьківщина та Голос; у груп «За майбутнє» та «Довіра». Трохи менша кореляція підтримки на рівні напрямків реформ між ЄС та Голосом з ОПЗЖ.