Як ми оцінюємо роботу депутатів, що потрапляють до рейтингу «Вокс Україна»?

У політичних колах виникла дискусія стосовно певних персоналій серед лідерів рейтингу. Від себе ми хотіли б розставити акценти, що стосуються нашого дослідження, щоб спрямувати обговорення в конструктивне русло. 

Отже, ми не оцінювали загальної кількості ініційованих депутатом законопроектів. 

Для аналізу були використані дані проєкту «Індекс реформ», що виокремлює реформи та антиреформи лише в економічній та довколаекономічній площині.

Ми також не аналізували публічність депутатів, їхню волонтерську чи міжнародну діяльність, кількість виступів на трибуні ВРУ, закони, ініційовані до 2022 року. Методологія не дає можливості обирати в рейтинг тих, хто більше подобається суспільству, або виключити тих, хто був учасником корупційних скандалів. Ми оцінювали роль депутатів винятково у створенні позитивних чи негативних «правил гри» в країні. 

Методологія розрахунку прозора і повторювана:

1. З 2015 року експерти Індексу реформ (проект аналітичного центру «Вокс Україна») регулярно оцінюють нормативно-правові акти (закони, постанови, розпорядження та інші), ухвалені органами влади в Україні. Оцінка кожного законодавчого акту – це медіана оцінок, наданих експертами в діапазоні від -5 до +5. Експерти оцінюють очікуваний вплив документа на «правила гри» у країні чи певній сфері. Детально методологію можна почитати тут.
2. На основі звітів з оцінками реформ з 2016 року «Вокс Україна» складає рейтинг ефективності депутатів в ухваленні законів у рамках проекту «Коефіцієнт корисної дії депутата» (ККД депутата). Якщо депутат голосував за певний реформаторський чи антиреформаторський закон, цей депутат отримує таку кількість балів, яку отримав цей закон від експертів. Тобто місце депутата у рейтингу (за сумою балів) відображає не кількість проголосованих ним законів, а  очікуваний вплив документів на економіку країни. Цей вплив може бути зі знаком «плюс», а також зі знаком «мінус» (якщо депутат переважно голосує за антиреформи).
3. Лідери наших рейтингів – це зазвичай зовсім не медійні впізнавані обличчя. Можете переконатися, переглянувши попередні статті: осінь 2016, весна 2017, осінь 2017, зима 2018, осінь 2018, весна 2019, літо 2019, зима 2020, осінь 2020, весна 2021, осінь 2021.
4. У статті за 2022 рік про змінотворців бали депутатам нараховували не за тим, як вони голосували, а за оцінками законопроєктів, ініційованих ними протягом 2022 року. Ось аналогічний рейтинг за 2021 рік.
5. Обмеження методології ми детально описали в статті.
   • Так, часто справжні автори законопроектів залишаються «за кадром», наприклад, коли міністерство чи інший орган влади подає свій законопроект через депутатів. Міністерства зазвичай цього не афішують. А бали в такому випадку отримував той депутат, чиє прізвище стояло у картці законопроекту. 
   • Картка законопроекту також не відображає доповнень до законопроекту від депутатів, міністерств чи експертів. Отже, ми не відстежуємо, хто саме доклався до вдосконалення закону між першим і другим читанням. 
   • Звісно, що законопроекти авторства депутатів від політичної партії «Слуга народу» мали більше шансів на ухвалення і, відповідно, їхні автори мали більше шансів отримати бали. Однак, і депутати монобільшості, і депутати інших фракцій (окрім «Голоса» та «За майбутнє») опинилися серед антиреформаторів – бо ініціювали законопроекти, які отримали негативну оцінку експертів. Тобто належність до монобільшості не робить депутата реформатором автоматично.
   • Також хочемо наголосити, що інколи внесок депутата полягає в тому, що він/вона не дає ухвалити шкідливий законопроект. На жаль, така діяльність часто також непублічна і ми не можемо її врахувати, оскільки можемо спиратися тільки на відкриті дані.
   • Іншу діяльність депутата або його/її законодавчі ініціативи, що виходять за рамки досліджуваного періоду, експерти не оцінювали.

Навіщо ми складаємо рейтинги?

Наша мета – забезпечити більшу підзвітність депутатів ВРУ та допомогти виборцям при ухваленні рішень орієнтуватися не на голосні заяви політиків, а на їхній практичний внесок у реформування країни.

Своєю діяльністю ми намагаємося привернути увагу до реформ та антиреформ, що відбуваються в країні. І ми раді, що цією статтею змогли привернути увагу до проблем роботи парламенту:

1. Якщо законопроекти підписують іменами не тих, хто їх насправді написав, а тих, хто може їх «провести», то, на жаль, особисті мотиви серед депутатського корпусу переважають над мотивами користі для країни. Зрештою, закони ухвалюють для того, щоб врегулювати певну сферу життя, а не щоб отримати «хвилину слави». Отже, потрібно зробити процедуру розробки законопроектів більш прозорою та формалізованою.
2. Хоч і депутатам опозиційних партій об’єктивно важче доводити свої законопроекти до голосування, вони точно можуть не брати участь у написанні антиреформ, які спотворюють «правила гри».
3. Склад Верховної Ради не «спустили» з іншої планети. Це люди, за яких проголосували виборці. Отже, виборцям варто приділяти більше уваги програмам та репутації кандидатів, за яких вони віддають свій голос.

Вихідні дані для підрахунку рейтингу можна знайти тут.