Beta

«Ми їх втрачаємо». Рейтинг реформаторів ККД депутата оновлено

10 Березня 2021
FacebookTwitterTelegram
1

Депутатів-реформаторів у Раді ІХ скликання меншає з кожною сесією. Вокс Україна оновив рейтинг реформаторів ККД депутата та дослідив, які тенденції в підтримці реформ демонструють народні обранці. Гарна новина – кілька депутатів, які раніше не підтримували реформи, перейшли до умовної групи «поміркованих реформаторів». Погана новина – до цієї ж групи перейшли й кілька депутатів, які раніше послідовно підтримували реформи.

Новий парламент почав працювати у швидкому темпі – за перші чотири місяці своєї роботи Рада ухвалила 72 реформаторських законопроекти. Однак уже після другої сесії «турборежим» закінчився, а кількість реформаторських законопроектів зменшилася вдвічі (до 31). Протягом четвертої сесії індекс реформ також був невисоким, а «завдяки» рішенню Конституційного суду вперше за свою історію впав нижче нуля. Подібні тренди спостерігалися і в попередньому парламенті. На початку 2015 року Рада VIII скликання ухвалила багато реформ, але згодом темп реформ уповільнився. Як і восени 2017 року, протягом четвертої сесії депутати Верховної Ради IX скликання ухвалили 25 законопроектів, які впливають на реформування країни.

Попри зменшений темп реформ, середній рівень їх підтримки залишається незмінним, – 66%. Середній рівень відвідування засідань Ради знижується і становить 72% порівняно з 91% на другій сесії (перша тривала лише день) та 75% під час третьої сесії. 

Вперше за час роботи ВР IX скликання найбільшим реформатором став депутат не від Слуги Народу. 

ККД депутата або Індекс підтримки реформ – це інструмент оцінки роботи депутатів у Верховній Раді. Він показує, як кожен депутат підтримує реформування країни.

Перелік реформаторських законів ми отримуємо від експертів Індексу реформ. 

Як депутат отримує своє місце у рейтингу? Кожен закон експерти оцінюють за шкалою від -5 до +5 відповідно до його очікуваного впливу на українську економіку. Кожен депутат, який проголосував за закон, отримує той бал, який закон отримав від експертів Індексу реформ. Коли депутат голосує за реформи, його рейтинг підвищується, антиреформи (закони, які отримали негативну оцінку) знижують рейтинг депутата. 

Отже, депутат отримує найвищий бал, якщо він підтримував реформаторські закони та не голосував за антиреформи.

Логіка формування рейтингу накопичувальна. Це означає, що фінальна оцінка рахується на основі голосувань депутата з дня, коли він прийшов у парламент. Загальний рейтинг підтримки реформ – це середнє значення підтримки за кожну сесію. 

Головні висновки:

  1. на першому місці за рівнем підтримки реформ знову «новенький» – депутат від Голосу Андрій Шараськін, який зайшов до парламенту лише в листопаді 2020. На другому місці, як і півроку тому, перебувають послідовні реформатори – 6 депутатів СН, які підтримують реформи в середньому на 97%
  2. Підтримка реформ «Слугами народу» та «За майбутнє» помітно знизилася, у Довіри та ЄС виросла, у решти залишилася майже незмінною.
  3. знижується кількість як реформаторів, так і антиреформаторів. Натомість зростає кількість «поміркованих реформаторів» – тих, у кого рівень підтримки реформ становить 40-88%. Таких депутатів зараз 233 порівняно з 219 за результатами третьої сесії
  4. водночас з 5 до 11 виросла група депутатів, які взагалі не підтримують реформи

Герої-реформатори: Голос та Слуга народу

За попередні сесії найактивнішими реформаторами були депутати фракції «Слуга народу» (результати другої та третьої сесій). За результатами чотирьох сесій перше місце серед реформаторів посів депутат від фракції Голос — кіборг Андрій Шараськін

Рис. 1 Лідер рейтингу

Він став депутатом 6 листопада 2020 року, замінивши у списку фракції Святослава Вакарчука. За короткий строк перебування на посаді депутата Шараськін підтримав усі чотири реформаторські закони, які були прийняті за цей час, тому його рівень підтримки реформ становить 100%. Сподіваємось, Андрій Андрійович продовжить підтримувати реформи та втримається на вершині рейтингу і після наступних сесій. 

Це не вдалося зробити попередньому лідеру рейтингу Олександру Санченку, який посів перший щабель серед депутатів-реформаторів за результатами третьої сесії теж одразу після набуття депутатських повноважень. З першого місця він перемістився на 90 позицію з рівнем підтримки реформ 90%. Якщо в свою першу сесію він підтримав реформи на 98%, то в наступну, четверту, вже на рівні 82%. 

Хоча лідер рейтингу змінився, однак наступні місця ділять між собою депутати, яких можна умовно назвати послідовними реформаторами. 

Рис. 2 Друга сходинка рейтингу

Це шестеро депутатів від фракції «Слуга народу»: Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Олександр Пасічний, Сергій Кальченко, Владлен Неклюдов та Іван Шинкаренко. За результатами минулої сесії вони теж були на другому місці, але у складі більшої групи (тоді «срібло» взяли одразу 16 депутатів). 

Ці лідери рейтингу показують найкращу динаміку підтримки реформ. Після другої сесії вони підтримували реформи на 92%, потім їхній рівень підтримки реформ збільшився до 98%, а протягом четвертої сесії вони підтримали 100% реформ. Середній рівень підтримки реформ за всі сесії для кожного депутата з групи топ-6 становить 97%

Вічні опозиціонери: ОПЗЖ

Якщо серед лідерів підтримки реформ з’являються нові обличчя, то депутати, які системно протистоять реформам, уже четверту сесію нам добре знайомі. 

Рис. 3 Противники реформ

Топ-антиреформаторами за результатами четвертої сесії стали депутати від ОПЗЖ Вадим Столар, Вадим Рабінович (обидва підтримували реформи на рівні 1%) та Сергій Ларін (3% підтримки реформ). Всі троє протягом останніх двох сесій не голосували за жоден реформаторський закон, а бали підтримки реформ їм забезпечило голосування за реформаторські закони другої сесії. Депутатів, які взагалі не підтримували реформи, під час третьої сесії було п’ять, і всі від ОПЗЖ. За результатами четвертої сесії таких принципових антиреформаторів уже 11. Тут до депутатів від ОПЗЖ приєдналися ще Степан Івахів з фракції За майбутнє, Валерій Дубіль з Батьківщини та позафракційний Андрій Деркач. 

Втім, хоча серед антиреформаторів більшає тих, хто взагалі не голосує за реформи, загальна кількість антиреформаторів меншає. Про поділ депутатів на умовні групи читайте далі. 

Як фракції підтримують реформи

За результатами останньої сесії статус реформаторських фракцій підтвердили Слуга народу (84%) та Голос (72%). Тільки депутати цих фракцій в середньому голосують за реформи більше, ніж парламент в цілому (66%). 

Рис. 6 Рівень підтримки реформ фракціями

Фракція Слуга народу значно зменшила рівень підтримки реформ за результатами третьої сесії, а порівняно з другою він упав майже на 7%. Четверта сесія показала, що підтримка реформ на рівні 84-83% стає звичною для президентської фракції. 

Натомість позитивну тенденцію підтримки реформ демонструють фракції ЄС (зростання з 56% до 61%) та Довіра (з 58% до 62%).

Депутати фракції Голос послідовно сприяють реформам та підтримують їх на рівні 72%. 

Так само послідовними, але вже в негативному сенсі, є фракції, які недостатньо підтримують реформи. Це позафракційні депутати (38%), депутати від Батьківщини (30%) та ОПЗЖ (17%). 

Тяжіння до середнього

Кількість поміркованих реформаторів росте, переконаних противників реформ та реформаторів — меншає.

Ми поділили депутатів на три умовні групи за рівнем підтримки реформ: реформатори (голосують за 100%-89% реформ), помірковані реформатори (підтримують реформи на рівні 88-40%) та противники реформ/антиреформатори (39%-0%).

Рис. 4 Кількість депутатів фракцій в умовних групах

Пояснення до графіку: «Реформатори» – це депутати, які підтримували реформи на рівні 100%-89%, помірковані – 88%-40%, антиреформатори – 39%-0%. 

Найбільшою умовною групою парламенту залишаються помірковані реформатори. За четверту сесію до них додалося ще чотирнадцять депутатів, і тепер їх 233. Це відбулося тому, що семеро «слуг» стали менше підтримувати реформи та перейшли до поміркованих з групи реформаторів (нагадаємо, після третьої сесії 75 депутатів від Слуги народу перейшли із групи реформаторів до поміркованих). Крім цих семи, менше підтримувати реформи стали ще два пов’язаних із президентською фракцією позафракційних депутати — спікер Дмитро Разумков (його підтримка реформ знизилася з 88% після третьої сесії до 84% після четвертої) та його перший заступник Руслан Стефанчук, який став значно менше голосувати за реформаторські закони (скорочення підтримки реформ з 98% під час третьої сесії до 69% за результатами четвертої). 

Водночас п’ятеро депутатів від Батьківщини стали більше голосувати за реформи та з антиреформаторів перейшли до групи поміркованих реформаторів. Депутати Кучеренко, Наливайченко, Волинець, Івченко, Пузійчук протягом четвертої сесії стали більше підтримувати реформи (в середньому на 8%). Зараз їхній рівень підтримки реформ становить в середньому 44%, що й перемістило їх до умовних реформаторів. 

До групи поміркованих реформаторів входить весь склад Голосу (крім реформатора Шараськіна), майже вся ЄС (25 з 27 депутатів), 143 «слуги», та майже всі депутати від фракції «Довіра» (крім антиреформатора Геннадія Вацака).

Разом зі зменшенням групи реформаторів (зі 112 після третьої сесії до 103 після четвертої сесії) стало менше й антиреформаторів. Тепер противників реформ у раді 87 (було 94 депутати). 

Умовна група антиреформаторів складається з усієї фракції ОПЗЖ, більшості фракцій За майбутнє (18 з 24 депутатів) та Батьківщина (16 з 24 депутатів). 

Як і минулої сесії, у фракції ЄС та Слуга народу знайшлися депутати, які на противагу всій фракції не підтримували реформи. 

У ЄС це Мустафа Джемільов, який протягом четвертої сесії підтримував реформи на рівні 32%, а загалом з початку каденції – на рівні 29%.

Другим депутатом-антиреформатором від ЄС став колишній президент Петро Порошенко, який протягом четвертої сесії голосував за реформаторські закони ще гірше, ніж попередньої сесії. За результатами третьої сесії його рівень підтримки реформ становив 39% (на межі з поміркованими реформаторами), зараз же він упав до 12%. В середньому за всі сесії 9 скликання він підтримав реформи на 19%.

Переконаним антиреформатором залишається колишній член фракції Слуга народу Олександр Дубінській — він підтримує реформи в середньому на рівні 27%. За четверту сесію він став навіть трошки більше голосувати за реформаторські закони (24% підтримки проти 18% протягом третьої сесії). 

Які напрямки реформ просувають депутати?

Четверта сесія підтвердила, що у кожної фракції є улюблені напрямки реформ, які вони активно підтримують. 

Рис. 5 Середній рівень підтримки реформ фракціями

Хоча загальний середній рівень підтримки реформ залишається високим, є окремі напрямки, які реформуються завдяки спільним голосуванням фракції Слуга народу з якоюсь однією фракцією. Іноді – опозиційною.

Наприклад, фракція Батьківщина є антиреформаторською з середнім рівнем підтримки реформ 30%. Але при цьому вона продовжує підтримувати реформи публічних фінансів (як правило, це закони, які посилюють соціальний захист) та охоче голосує за законопроекти, які реформують бізнес-середовище. Ці напрямки реформ депутати Батьківщини в середньому підтримують на 69% та 73% відповідно. 

Антиреформаторська фракція «За майбутнє» в середньому підтримує реформи на 34%, але при цьому активно голосує за реформи у сфері держборгу (середній рівень підтримки становить 70%).

Як і за результатами третьої сесії, найбільше за законопроекти, що реформують сферу енергетики, голосують депутати фракцій Голос (72%) та ЄС (59%). Вони підтримують напрям Енергетики навіть більше, ніж СН (54%). 

Вже третю робочу сесію поспіль реформи у сферах конкурентної політики та держслужби президентська фракція «Слуга народу» проводить самостійно. Напрям конкурентної політики фракція підтримує на рівні 91%, тоді як решта парламенту – на менш ніж 50%. Втім, за час роботи парламенту ІХ скликання у напрямі «конкурентна політика» проголосували лише один закон – про підтримку іноземного кіновиробництва в Україні. У напрямку держслужби за час роботи ІХ скликання ухвалили також лише один закон – «Про перезавантаження влади», який експерти оцінили у 0.25 бала (при цьому закон містить як позитивні, так і негативні зміни, тому думки експертів про нього розділилися). 

Найбільшу підтримку ради отримують реформи в напрямках Держвидатки (середня підтримка – 74%), Корпоративне управління (73%), Інше в бізнес середовищі (72%). Всі три впроваджуються силами спільних голосувань фракцій Слуги народу, Голос, ЄС та Батьківщини.

* втім, тут усього два закони – про заборону суцільних рубок лісів у Карпатах та про безпеку на дорогах.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний