До 214 випуску (номер випуску до аудиту — 207) Індексу реформ за період з 5 по 18 червня потрапили 3 реформи. Загальна оцінка Індексу реформ склала +0,3 бала з діапазону можливих значень від -5 до +5 (у минулому випуску його значення було +0,5 бала).
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Зміни, які сприятимуть розвитку медицини катастроф за світовими стандартами, +2 бала
У червні Кабінет Міністрів ухвалив постанову 586, яка оновила принципи функціонування медицини катастроф та скасувала попереднє застаріле регулювання, ухвалене ще у 1997 та 2001 роках. Вона впроваджує низку нових понять, зокрема “медичне рекогносцирування” (аналіз доступності медичних послуг в районі надзвичайної ситуації), “команди медицини катастроф”, “заходи медицини катастроф”, “план реагування на надзвичайні ситуації службою медицини катастроф”.
Ключовою зміною є формування мобільних команд медицини катастроф різних типів залежно від складності випадку:
- бригади першого типу надаватимуть допомогу на місці події та забезпечать евакуацію до лікарні;
- другого типу — надаватимуть допомогу вдома у постраждалого (не більше 100 пацієнтів на день);
- третього — надаватимуть допомогу постраждалим у місці перебування, для розміщення таких команд зокрема можливе використання наметів чи будівель (може бути понад 100 пацієнтів на день);
- .четвертого — надаватимуть цілодобову допомогу зокрема на базі мобільних госпітелей або стаціонарних лікарень при наявності не менше ніж 7 ліжкомісць (забезпечуватимуть від 7 великих / 15 малих оперативних втручань на добу);
- п’ятого — забезпечуватимуть те саме, що і команди четвертого типу, але в більших обсягах: для як мінімум 40 ліжкомісць при наявності 4 ліжок інтенсивної терапії, проведення від 15 великих / 30 малих оперативних втручань на добу;
- шостого — вузькоспеціалізовані команди, які можуть приєднуватися до команд четвертого та п’ятого типу для надання спеціалізованої медичної допомоги.
Команди медицини катастроф утворюються центрами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (як мінімум 10% співробітників) та закладами охорони здоров’я (лікарнями).
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментарі експертів
Олександр Данилюк, хірург, офіцер Медичних сил Збройних Сил України, раніше — керівник експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги Директорату медичних послуг МОЗ України:
«У цій постанові зафіксований весь досвід, не врахований у попередніх постановах, який команди медицини катастроф здобули у 2022 році під час роботи зокрема і на звільнених територіях, де зруйнована медична інфраструктура, де населення позбавлене медичних послуг.
Наприклад, з’явилося визначення, що таке “медичне рекогносцирування”, іншими словами, медична розвідка. Тобто коли потрібно визначити рівні та доступність різних рівнів медичної допомоги.
Другий важливий компонент постанови — відповідно до стандартів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) прописані типи команд медицини катастроф. Тепер ми можемо взаємно сертифікуватися, говорити “однією мовою” і надавати один одному допомогу. Зараз допомогу можуть надавати нам, а в майбутньому ми зможемо виїжджати на таку допомогу в зонах, наприклад, стихійного лиха.
Також на кожному рівні державної влади розписано, хто і як формує ці команди, щоб вони завжди були напоготові. Вони беруться з діючих бригад екстреної медичної допомоги, а при потребі залучаються й стаціонарні лікарні. Однак 10% бригад екстреної медичної допомоги завжди залишатимуться у складі команд медицини катастроф, тобто їх спеціально навчатимуть для того, щоб вони вміли реагувати на надзвичайні ситуації, в тому числі для роботи на звільнених територіях.
Саме минулорічний досвід деокупації показав нам багато моментів, які не були прописані в нормативно-правових актах, але медичні працівники це робили.
Вади постанови: нечітко прописано питання фінансування. Ми розуміємо, що це буде “в межах чинного фінансування”, бо інакше Мінфін не пропустив би цю постанову, якщо на неї немає окремого бюджетного фінансування в Законі про державний бюджет. Однак, оскільки система екстреної медицини має чи не найкраще фінансування порівняно з іншими галузями, то і на фінансування медицини катастроф із цього рядка поки що вистачає. Отже, переважно фінансування надходитиме з чинної програми медичних гарантій.
Крім того, не надто детально врегульована участь у міжнародних заходах. Коли в майбутньому, після перемоги, ми захочемо допомогти якійсь країні, то наразі немає прописаного механізму, яким чином це зробити. Вказано, що ми можемо це робити, бо ми будемо сертифіковані ВООЗ, але не прописано, яким чином організувати цей процес, щоб не збирати Кабінет Міністрів для рішення про виїзд за кордон. А також не прописані гарантії безпеки для команд медицини катастроф».
Гліб Бітюков, медичний брат у Збройних Силах України, член ГО «Медичні лідери»:
«Щось схоже планувалося ще з початком реформи системи охорони здоров’я з 2017 року.
Фактично в системі екстреної медицини є дві частини: екстрена медицина та медицина катастроф. Ця постанова покликана внормувати діяльність медицини катастроф.
Головним гравцем у цій постанові є державний заклад “Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” Міністерства охорони здоров’я України. Він мав би бути лідером системи екстреної медичної допомоги (ЕМД). Його хотіли реформувати ще протягом 2017-2019 років. Але ті, хто мали би це зробити (тобто експертна група з екстреної медицини в МОЗ), досі це не зробили.
Ідея реформи також була в тому, аби Центр міг створювати мобільні госпіталі і надавати допомогу там, де вона необхідна, тобто підсилювати слабкі місця. Це також не зроблено.
Нова постанова врегульовує питання, які давно мали би бути вирішені, проте не дає відповіді на низку інших проблем. Щоб їх врегулювати, потрібні нормативні акти нижчого рівня – накази МОЗ, які би більш детально регулювали сферу медицини катастроф.
Крім того, у постанові є дублювання функцій між центрами ЕМД і “Українським науково-практичним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” Міністерства охорони здоров’я України».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління | 0,0 |
| Державні фінанси | 0,0 |
| Монетарна система | 0,0 |
| Бізнес середовище | +1,0 |
| Уряд спростив ведення підприємницької діяльності у сфері надання послуг населенню | +1,0 |
| Змінено порядок держреєстрації і зняття з обліку транспортних засобів | +1,0 |
| Енергетика | 0,0 |
| Людський капітал | +1,0 |
| Зміни, які сприятимуть розвитку медицини катастроф за світовими стандартами | +2,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.
За підтримки
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
