У 2016 р. Україна долучилася до Програми міжнародного оцінювання учнів (PISA), яка оцінює рівень сформованості знань, умінь і навичок студентів різних країн. Оцінювання проводиться серед 15-річних учнів у таких дисциплінах як читання, математика та природничі науки.
Дані оцінювання дозволяють дослідити вплив різних чинників на формування освітніх результатів. Одним із таких чинників є сімейне середовище, зокрема рівень освіти батьків. PISA визначає три рівні освіти батьків за кількістю років, витрачених на здобуття освіти:
- Не більше 9 років: немає початкової освіти, початкова освіта (три-чотири класи), базова середня освіта (вісім-дев’ять класів);
- 12 (11) років: професійно-технічна освіта (10-11 класів), повна загальна середня освіта (10-11 класів) та/або (післясередня не вища освіта);
- Не менше 14,5 років: перший етап вищої освіти та/або вища та післядипломна освіта.
Вперше Україна взяла участь у тестуванні у 2018 році. Тоді виявилося, що показники українських студентів нижчі за середні по країнах ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) у всіх трьох дисциплінах. Проте у своїй референтній групі, до якої крім України належать Грузія, Молдова, Словаччина, Білорусь, Угорщина, Польща та Естонія, ми знаходились посередині.
За даними PISA-2018 помітна позитивна кореляція між рівнем освіти батьків та показниками їхніх дітей на тесті (рис. 1). В Україні діти батьків, які мають не менше 14,5 років освіти, в середньому набрали на 70 та 65 пунктів більше за читання та математику, ніж діти батьків, які мають не більше 9 років освіти. Крім того учні, чиї батьки здобували освіту протягом 12 років, були найбільше схильні планувати здобуття вищої освіти в майбутньому (рис. 2). У 2018 році Україна стала єдиною країною зі своєї референтної групи, в якій не було лінійного зв’язку між рівнем освіти батьків та освітніми планами їх дітей, проте у 2022 році діти батьків з різними рівнями освіти були майже однаково схильні продовжувати навчання.
Рисунок 1. Бали студентів за PISA залежно від рівня освіти їхніх батьків у 2018 р.
Рисунок 2. Імовірність того, що учні планують здобувати вищу освіту станом на 2018 і 2022 роки за рівнем освіти батьків (%)
Джерело: опитування PISA: 1, 2
*Імовірність, що учні хотіли б здобувати вищу освіту в майбутньому, отримано за допомогою логістичної регресії із залежною змінною, що поділяє учнів на дві категорії: тих, які планують у майбутньому здобувати вищу освіту, та тих, які не планують цього
Останнє оновлення результатів PISA в Україні відбулося у 2022 році. Через воєнні дії та пов’язані з ними ризики дослідження не проводили в шести областях нашої країни (Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській), а також в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі. Результати Дніпропетровської області теж не були включені до міжнародної бази даних через недостатню кількість закладів освіти в ній. Отже, у циклі PISA-2022 Україну представили лише 18 із 27 регіонів. Пандемія COVID-19 спричинила зниження освітніх результатів у більшості країн світу. В Україні на результати також вплинула війна. Показники наших студентів упали на 12 пунктів з математики та 38 з читання: це більше, ніж у країнах нашої групи (рис. 4), однак, звісно, потрібно враховувати, що українські учні складали тести у стресовій ситуації. При цьому результати учнів більш освічених батьків знизилися відносно більше – на 11% та 9% для дітей тих, хто навчався відповідно 12 та 14,5 років порівняно з 6% для дітей тих, хто навчався 9 років (рис. 3).
Тим не менше, рівень освіти батьків усе ще позитивно впливає на освітні досягнення дітей.
Рисунок 3. Бали студентів за PISA залежно від рівня освіти їхніх батьків у 2022р.
Рисунок 4. Зниження балів у 2022 році порівняно з 2018 в Україні та країнах нашої референтної групи
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
