У мирний час каденція IX скликання Верховної Ради вже мала б добігати кінця, проте повномасштабне російське вторгнення докорінно змінило ситуацію і надало роботі парламенту неабиякого значення для долі України. Коефіцієнт корисності депутатів (з першої по десяту сесію) дозволяє побачити, наскільки парламентарі підтримували необхідні реформи своїми голосуваннями.
Ключові висновки
- Десята сесія (з вересня 2023 по січень 2024 року) встановила рекорд за кількістю стовідсоткових реформаторів — 22% депутатів підтримали всі реформаторські законопроєкти (антиреформ у цей час не було).
- Фракції без чіткої ідеології («Відновлення України», «За майбутнє») демонструють більшу неузгодженість під час голосувань.
- Коефіцієнт корисної дії депутатів груп «Відновлення України» і ПЗЖМ, які утворилися із забороненої проросійської ОПЗЖ, продовжує стрімко зростати. Це може свідчити про те, що депутати бояться голосувати проти волі монобільшості (фракції «Слуга народу») або про існування домовленості про обмін голосів на зниження уваги правоохоронних органів до діяльності нардепів зрадницької партії.
- Фракції «Європейська солідарність», ПЗЖМ та «Батьківщина» більше орієнтуються на соціальні питання і слабко підтримують реформи в галузях державного управління та фінансів.
- Депутати-«новачки», як правило, потрапляють на верхівку рейтингу, але поступово їхній ККД знижується.
- Середній ККД жінок і чоловіків у Верховній Раді однаковий (68%), але жінки частіше займають помірковану позицію: серед них менше як реформаторів (15% проти 25% серед чоловіків), так і антиреформаторів (6% проти 16% у чоловіків).
Повністю рейтинг депутатів, а також рейтинг за фракціями, за типами депутатів («новачки» чи «досвідчені», мажоритарники чи списочники тощо) можна побачити на окремому сайті. У цій статті ми аналізуємо дані за 10 сесію. Попередній випуск ККД описував 9 сесію.
Методологія: як рахувати рейтинг депутата
Коефіцієнт корисності депутата – це показник, який демонструє, як народні депутати голосували за реформаторські закони у Верховній Раді. Високий рейтинг мають ті, хто підтримував прогресивні зміни, низький бал – ті, хто був проти або не голосував узагалі.
Щоб розрахувати ККД, ми спершу визначаємо перелік важливих реформаторських і антиреформаторських законопроєктів. Експерти Індексу реформ оцінюють кожен відібраний редколегією Індексу законопроєкт за шкалою від -5 до +5 балів залежно від його очікуваного впливу на економіку. Наприклад, закон про підвищення енергоефективності отримує високий позитивний бал, а про індустріальні парки, які знижують бюджетні надходження і водночас фактично не сприяють економічній активності – негативний.
Потім ми дивимося, за які саме законопроєкти голосував конкретний депутат. Якщо він підтримав реформаторський законопроєкт, то отримує стільки балів, скільки присудили цьому закону експерти Індексу реформ. Якщо народний обранець проголосував за антиреформаторську ініціативу, то його рейтинг знижується на відповідну кількість балів. Голосування «проти» чи відсутність у сесійній залі під час голосування оцінюються у 0 балів.
Фінальний ККД рахується як відсоток отриманих депутатом балів від максимально можливої суми за весь період його каденції. Наприклад, якщо нардеп за 100 днів каденції набрав 80 балів зі 100 можливих, його ККД становитиме 80%.
Ідеальний показник – 100% – матиме депутат, який голосував за всі реформаторські закони і не підтримав жодного антиреформаторського. Депутати, які систематично ігнорують важливі зміни, мають низькі бали.
Такий рейтинг дозволяє відстежити, хто в парламенті насправді просуває зміни в країні, а хто лише «просиджує штани», не голосуючи за реформи. На основі рейтингу виборці можуть зробити висновки про ефективність своїх обранців.
Водночас ККД не є вичерпною оцінкою депутатської діяльності. У ньому не відображається робота в комітетах, лобіювання законопроєктів чи робота проти шкідливих законопроєктів тощо. Тож для цілісної картини радимо звертатися й до інших джерел. Наприклад, до порталу Політхаб від Руху «ЧЕСНО», де зібрані біографії політиків включно з фактами їхньої недоброчесної чи злочинної поведінки та голосуваннями за шкідливі законопроєкти.
Для них ми не враховуємо пропуски голосувань, тож їхній рейтинг не знижується через відсутність на засіданнях парламенту.
Нардепи, що долучилися до лав ЗСУ. Це Роман Лозинський, Роман Костенко («Голос»), Михайло Забродський (ЄС), Сергій Рудик («За майбутнє») та Святослав Юраш («Слуга Народу»), Людмила Буймістер (позафракційна) та Яна Зінкевич (ЄС), яка працює командиркою добровольчого батальйону Госпітальєри.
З 24 лютого 2022 року ми не враховували голосування цих нардепів, якщо вони були відсутні на засіданні.
Нестор Шуфрич (ПЗЖМ) перебуває під вартою з вересня 2023 року через підозру у держзраді.
Для депутаток, які перебували у декретній відпустці, пропущені голосування не впливали на їхній рейтинг:
- Олександра Устінова («Голос»), 29.01.22 – 06.09.22;
- Анастасія Ляшенко («Слуга Народу»), 06.02.23 – дотепер;
- Альона Шкрум («Батьківщина») 23.11.2023 – 23.04.2024;
- Софія Федина («Європейська солідарність»), 20.10.2023 – 22.02.2024;
- Лариса Білозір («Довіра»), 28.11.22 – 18.04.23;
- Анна Скороход («За майбутнє»), 09.12.19 – 28.04.20;
- Єлизавета Ясько («Слуга Народу»), 23.03.23 – 11.08.23;
- Юлія Світлична (Позафракційна), 27.03.21 – 15.08.21;
- Дар’я Володіна («Слуга Народу»), 06.11.22 – 02.05.23;
- Ольга Коваль («Слуга Народу»), 07.06.23 – 26.10.23;
- Леся Василенко («Голос»), 23.03.21 – 21.09.21;
- Людмила Марченко («Слуга Народу»), 12.07.23 – 10.01.24;
- Анастасія Радіна («Слуга Народу»), 04.12.19 – 23.04.20;
- Ольга Саладуха («Слуга Народу»), 16.06.23 – 07.11.23.
Якщо Ви знаєте про об’єктивні та поважні причини відсутності депутата під час голосування, будь ласка, напишіть нам, і ми перерахуємо її/його рейтинг.
Лідери рейтингу
На перших місцях зі стовідсотковим рейтингом другу сесію поспіль перебувають «новачки» Микола Тарарін та Наталія Локтіонова, які склали присягу під час дев’ятої сесії (тут і далі «новачками» ми називаємо тих депутатів, які отримали місце в Раді менше року тому, крім тих, хто зайшов на виборах 2019 року. Тобто зазвичай депутат перебуває у статусі «новачка» протягом двох сесій).
Це не дивно, адже попередні оцінки ККД показують, що депутати-«новачки», як правило (але не завжди), обіймають перші місця за результатами роботи однієї-двох сесій. Пізніше їхня позиція змінюється.
Після закінчення 8 сесії у лютому 2023 року на перших місцях опинилися Олександр Васюк (100%), Валентина Короленко-Усова (99%) та Олександр Божков (97%) – усі вони розпочали роботу під час 7 сесії. За результатами чотирьох сесій роботи (станом на лютий 2024 р.) Васюк посідає друге місце з рейтингом 98%, Короленко-Усова знизила свій рейтинг до 91% (9 місце), Божков зміг утриматися на третьому місці.
За час роботи IX скликання в Раді було 382 депутати, які працюють з 2019 року, та 19 «новачків». За результатами своєї першої робочої сесії «новачки» займали різні місця в рейтингу – від першого до останнього, проте за час каденції більшість «новачків» (55%) покращили свою ефективність, і лише 30% опустились на нижчі позиції.
Майже такий самий рух (рис. 1) характерний і для основної маси народних обранців, що зайшли до парламенту ще в 2019 році.
На третій сходинці рейтингу з ККД 97% розмістилися стабільні прибічники реформ від «Слуги народу»: Олександр Пасічний, Владлен Неклюдов (у парламенті з 2019 року), Сергій Кострійчук та Сергій Козир (у Раді з шостої сесії), а з 10 сесії до них доєднався уже згаданий Олександр Божков.
Інші лідери з рейтингом понад 95% (четверте та п’яте місця) переважно незмінні (табл. 1). Їхні рейтинги незначно коливаються в межах десяти відсотків. Усі вони розпочали роботу з початку ІХ скликання. Ця категорія становить основну масу постійних прибічників реформ.
Увесь рейтинг можна переглянути за посиланням.
Що відбувається поза верхівкою рейтингу
У останніх сесіях кількість депутатів зі стовідсотковим ККД (які підтримали усі реформаторські закони) зросла. Під час 10 сесії спостерігаємо їхню рекордну кількість – 22% (88 депутатів). До восьмої сесії заледве знаходився один такий депутат (2, 4 і 5 сесії не мали жодного), а от за результатами останніх трьох сесій цей показник стрімко підвищується. За результатами восьмої сесії 11%, дев’ятої – 8% депутатів отримали максимально можливий бал. Під час цих сесій експерти Індексу не зафіксували антиреформ, тож послідовне голосування за всі запропоновані законопроєкти автоматично робить депутата найбільшим реформатором. До того ж, під час останньої сесії до «Індексу реформ» потрапили лише 17 законів. Зазвичай їхня кількість приблизно удвічі більша (рис. 2).
Примітка. Під час сьомої сесії, на початку повномасштабного вторгнення, було прийнято вісім законів, результати голосування за які відсутні на сайті ВРУ. Хоча експерти проєкту «Індекс реформ» їх оцінили, для розрахунку ККД депутатів вони не враховувалися. У відповідь на наш запит ВРУ зазначила, що у період з 3 березня по 14 квітня 2023 року голосування у залі засідань здійснювалися за допомогою електронної системи без поіменної фіксації результатів з міркувань безпеки.
Останні сесії покращили середній рейтинг усіх депутатів майже на 5 відсоткових пунктів: на кінець 10 сесії він становить 70%, тоді як до початку восьмої сесії він не перевищував 65%. Нагадаємо, що ми рахуємо рейтинг як середнє арифметичне за всіма сесіями.
Зазвичай ми ділимо депутатів на три групи за рівнем підтримки реформ: реформатори (ефективність від 100% до 89% включно), помірковані реформатори (від 88,99 до 40% включно), антиреформатори (до 40%).
Загалом після восьмої сесії частка реформаторів у Раді становила 32%, частка поміркованих реформаторів - 47%, а частка антиреформаторів - відповідно 22% (рис. 4). Після 10 сесії кількість реформаторів становить 38% (152 депутати), а от чисельність поміркованих реформаторів та антиреформаторів зменшилась і становить 46% (184 депутати) та 17% (67 депутатів) відповідно. Скорочення і приріст у групах відбувалися переважно за рахунок категорії поміркованих реформаторів і незначних змінах у рейтингу
депутатів на межі груп.
Єдиний виняток – нардеп Євген Яковенко («Відновлення України»), який під час восьмої сесії був у групі реформаторів, а тоді одразу перейшов до антиреформаторів: його рейтинг опустився з 97% за восьму сесію до 31% за дев’яту. Після десятої сесії Яковенко опинився серед поміркованих реформаторів (59%). У середньому за результатами десяти сесій його ефективність становить близько 53%.
«Безславна сімка»: найбільші антиреформатори
Найнижчі щаблі рейтингу займають семеро депутатів з балами ККД 0-10%. Тут опинилися представники трьох фракцій та позафракційні депутати. На останньому місці Михайло Соколов («Батьківщина») – він розпочав свою роботу лише під час останньої сесії, не проголосував за жоден законопроєкт і відповідно набрав 0% ефективності. Решта шість депутатів із цієї групи мають низькі показники ще з самого початку IX скликання: Степан Івахів, Ігор Палиця («За майбутнє»), Вадим Столар («Відновлення України»), Анжеліка Лабунська («Батьківщина») та позафракційні Олександр Дубінський (наразі перебуває під вартою через підозру в держзраді) і Федір Христенко.
Примітка. У рейтингу ми також враховуємо депутатів, які склали повноваження (на сайті вони відображаються у вкладці «втратили мандат»), тому деякі місця рейтингу при відображенні за замовчуванням можуть бути пропущені.
Колишні представники фракції ОПЗЖ, що були незмінними антиреформаторами впродовж багатьох сесій, наразі або позбавлені мандату (Козак, Льовочкіна, Солод, Рабінович, Кузьмін), або активно підтримують монобільшість і голосують разом із нею (Льовочкін, Іоффе, Загородній та інші). Деякі з них показують раніше небачені результати й набирають по 80 і більше відсотків ККД.
Примітка: На період 1-6 сесії колишні члени ОПЗЖ були розподілені між фракціями, до яких вони приєдналися після заборони їхньої партії. Чітко видно, що до ПЗЖМ приєдналися найбільші антиреформатори Ради, які кардинально змінили свою поведінку.
Розподіл всередині фракцій
За результатами десяти сесій група реформаторів складається з 96 нардепів і становить 40% загального складу Ради. Серед них виключно нинішні та колишні «слуги», а саме позафракційний депутат Олександр Корнієнко, перший заступник голови ВРУ, тобто позафракційний за посадою.
До групи позафракційних депутати можуть потрапити кількома способами:
- депутат-мажоритарник, який ішов на вибори самостійно або від партії, що не пройшла до парламенту, і вирішив не приєднуватися до інших фракцій чи груп;
- депутат добровільно вийшов зі складу фракції, його виключили або фракцію було розформовано («ОПЗЖ»);
- депутат заступив на посаду голови ВРУ або його заступника і був автоматично позбавлений членства у фракції згідно з Регламентом.
Жодна інша фракція, навіть стабільні прибічники монобільшості (наприклад, «Довіра»), не мають представника з рейтингом понад 87%. Серед монобільшості також немає жодного антиреформатора (депутатів із підтримкою реформ нижче 40%). Це свідчить про дисциплінованість монобільшості.
Найбільшими прихильниками реформ поза монобільшістю є Богдан Торохтій (87%, «За майбутнє»), Олег Воронько (86%, «Відновлення України»), Володимир Арешонков (85%, «Довіра»).
«Довіра», «Голос» та «Європейська солідарність» мають найменшу кількість антиреформаторів і при цьому найвищі після «Слуги народу» середні бали – більше половини від максимальної ефективності.
Представники проросійських партій за останні три сесії послідовно переходять у категорію поміркованих реформаторів. А Гнатенко та Лукашев, стабільні антиреформатори у минулому, за результатами десятої сесії отримали сто відсотків балів. Загалом 9 депутатів із ПЗЖМ та 6 депутатів із «Відновлення України» перейшли до групи поміркованих реформаторів.
Нардепи «Батьківщини» послідовно не підтримують монобільшість. Тому майже чотири п’ятих від усієї фракції є антиреформаторами. Відповідно ця фракція має найнижчий середній рейтинг – 27%.
Однорідність фракцій за рівнем підтримки реформ
Ми вже оцінювали «цілісність» фракцій VIII скликання ВР за допомогою ККД, а також рахували Індекс Райса, що оцінює фракційну дисципліну в Конгресі США.Тепер розглянемо інший аспект — наскільки близьким є рівень підтримки реформаторських законопроєктів серед членів однієї фракції.
Для цього використаємо показник стандартного відхилення, який допоможе оцінити розсіювання індивідуальних рейтингів депутатів відносно середнього показника їхньої фракції. Менше розсіювання означає, що члени фракції мають ближчі рейтинги підтримки реформ.
Важливо зазначити, що цей метод має певні обмеження. Наприклад, два депутати однієї фракції можуть мати однаковий рейтинг 50%, але голосувати за абсолютно різні закони. У такому випадку їхні рейтинги будуть «згуртованими» за нашим показником, хоча фактично їхні голосування не співпадають.
Примітка: Показник схожості рейтингів розраховувався як різниця між 100% та стандартним відхиленням рейтингів членів фракції від середнього показника фракції.
Найбільший рівень схожості демонструють представники ПЗЖМ: всі її члени посідають від 50 до 82 місця в рейтингу (у рейтингу всього 92 місця). Раніше вони всі були антиреформаторами, а тепер так само дружно почали підніматися в рейтингу.
Опозиційна «Європейська солідарність» також вирізняється монолітністю під час голосувань. Незважаючи на менший середній рейтинг (52%), представники цієї політсили рідко відхиляються від загальної лінії фракції.
Ступені схожості рейтингів «Слуги народу» та «Батьківщини» майже однакові, проте вони лежать на різних кінцях реформаторського спектру - перші гуртом підтримують реформи, а другі - не підтримують.
Отже, монобільшість та послідовні опозиційні фракції відзначаються високим ступенем схожості рейтингів своїх членів. А депутати фракцій «Відновлення України» та «За майбутнє» часто мають різні рейтинги, що може свідчити про нижчу партійну дисципліну.
Які галузі реформуються найбільше
Експерти Індексу реформ оцінюють регуляторні акти за шістьма основними напрямками: 1) державне управління; 2) державні фінанси; 3) монетарна політика; 4) бізнес середовище; 5) енергетична незалежність; 6) людський капітал.
Така методологія рейтингу дозволяє подивитися, як фракції підтримують той чи інший напрямок реформ.
«Слуги» очікувано демонструють найвищий рівень підтримки реформ в усіх категоріях. Найвищі показники підтримки у них у «Монетарній системі» (90%), «Державному управлінні» (85%), «Державних фінансах» (84%) та «Людському капіталі» (84%).
Фракція «Довіра» також значно підтримує реформи, особливо у категоріях «Людський капітал» (70%), «Бізнес середовище» та «Держуправління»(по 66%), що вказує на зацікавленість цих депутатів у покращенні соціальних стандартів та підтримці підприємницької активності.
«Голос» має збалансовану підтримку реформ із найвищими показниками у «Людському капіталі» (65%), «Держуправлінні» (62%) та «Держфінансах» (60%). Найменше реформ ця фракція підтримує в категорії «Бізнес середовище» (50%), що може свідчити про менш активну позицію щодо бізнес-реформ та загальну тенденцію до підтримки соціальних та управлінських ініціатив.
Найнижчу підтримку реформ демонструють фракції «Європейська солідарність», ПЗЖМ та «Батьківщина». При цьому «Європейська солідарність» активно підтримує реформи за напрямком «Людський капітал».
Усі опозиційні фракції більше орієнтуються на соціальні питання та мало підтримують реформи держуправління та фінансів і загалом реформи, які підтримує монобільшість.
Хто краще підтримує реформи — жінки чи чоловіки?
Станом на кінець десятої сесії частка жінок у ВР становить 21% (85 депутаток із 401). Це нижче за середній показник у світі — 27%.
У рейтингу ККД жінки займають місця від 1 до 86. Лідирує серед них Наталія Локтіонова (СН), а на останньому місці Анжеліка Лабунська («Батьківщина»). Лабунська востаннє була фізично присутня на засіданні ВР та голосувала ще у жовтні 2022 року.
Як видно з рис. 10, серед чоловіків вищі частки як реформаторів, так і антиреформаторів. Серед жінок 79% — помірковані реформаторки.
Тут можна згадати що лише представники «Слуги народу» є реформаторами, і жінок у цій фракції 22%. 24% серед «слуг»-жінок і 43% серед «слуг»-чоловіків є реформаторами, що перевищує показники парламенту загалом.
Середній бал ККД є однаковим для обох статей – 68%, тож можна стверджувати, що вплив депутатів на «правила гри» в країні не залежить від гендеру. Змінна лише стратегія: чоловіки мають більш полярні позиції, в той час як жінки голосують помірковано і займають менш радикальну позицію.
Висновок
Переважна більшість депутатів є «поміркованими» реформаторами, тобто підтримують не всі реформи та/або підтримують антиреформи. Усі «реформатори» (ті, які мають бал ККД 89% чи більше) є членами фракції «Слуга народу» чи були її членами раніше. Починаючи з 2022 року депутати колишньої ОПЗЖ стрімко нарощують свій рейтинг, оскільки голосують разом зі «слугами». Втім, зважаючи на їхню попередню роботу, ПЗЖМ має все ще низький загальний ККД – на другому місці з кінця після «Батьківщини».
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний