Рейтинг депутатів: Хто як працював на 5-й сесії

Як виміряти ККД депутата: хто працює добре, а хто даремно «проїдає мандат»? VoxUkraine регулярно розраховує рейтинг депутатів-реформаторів Індексу реформ, що показує, як кожний парламентарій брав участь в ухваленні всіх прогресивних законопроектів. У цьому випуску рейтингу ми зосередилися на аналізі фракційних показників – яка фракція найзгуртованіша, хто голосує гірше, мажоритарники чи «списочники», і який напрямок реформ найбільше до вподоби кожній фракції.

Народні депутати, як і влада в цілому, слабо підзвітні, якщо немає чітких критеріїв та інструментів для вимірювання їхньої ефективності. В Україні є низка громадських організацій та проектів, що оцінюють ефективність роботи парламентарів: rada.oporaua.org, Чесно, РПР та інші. Одні акцентують увагу на відвідуванні сесійної зали, «кнопкодавстві», інші оцінюють якість ініційованих законопроектів. Крім цього, самі депутати звітують за роботу в окрузі, міжнародні поїздки, внесені поправки тощо.

Простіше кажучи, інформації багато, але проблема полягає в тому, що важко визначити, які з цих індикаторів значимі при вимірюванні ефективності роботи депутата. Інше важливе питання – чи можна «зібрати» інтегральний показник, що надавав би виборцю комплексну оцінку діяльності народного обранця.

VoxUkraine зосередився на оцінці найважливішої функції парламентарів – як вони голосують за реформаторські законопроекти. На основі цього аналізу ми регулярно складаємо рейтинг Індексу реформ депутатів-реформаторів.

На чому ґрунтується рейтинг

Індексу реформ щодва тижні дає оцінку зусиллям Парламенту, Уряду, Президента, НБУ з впровадження реформ. Близько 40 експертів оцінюють кожний прогресивний нормативний акт. Оцінки законопроектів і методологію оцінювання можна знайти на сайті Індексу реформ. На підставі компонентів Індексу реформ ми розрахували рейтинг реформаторів серед народних депутатів, що показує, як кожний нардеп підтримував реформаторські закони (на кінець 5 сесії налічувалося близько 200 таких законів).

Стабільність лідерів

Перша десятка народних депутатів не зазнала серйозних трансформацій у порівнянні з початком 5-ої сесії (вересень 2016). Єдина зміна – це ротація між двома представниками Блоку Петра Порошенка (БПП): Сергієм Мельником (з 13 на 7 місце) і Володимиром Мельниченком (з 8 на 11 місце). Щільність результатів у верхній частині рейтингу висока, і пропускання кількох важливих голосувань може відкинути депутата на кілька позицій вниз.

Депутати Народного Фронту (НФ) превалюють у верхній частині таблиці. У топ-10 входять 7 представників Народного Фронту і 3 представники Блоку Петра Порошенка. Високі місця представників НФ можна пояснити дисциплінованістю фракції та відсутністю серйозних конфліктів між депутатами.

Якщо розширити інтервал до топ-100, то виявимо, що до першої сотні входять тільки 5 депутатів не з коаліції (БПП і НФ): позафракційні – Андрій Парубій, Дмитро Добродомов, Вікторія Пташник; Лев Підлісецький із Самопомочі; Олексій Ленський із Радикальної партії.

Народний Фронт попереду

Усереднена оцінка за фракціями (кількість балів у середньостатистичного депутата) певною мірою згладжує різницю. Народний Фронт і надалі зі значним відривом займає перше місце. Більше ніж на 30 балів менше у середньостатистичного депутата БПП. На 8 балів відстають депутати Самопомочі. На останній позиції в рейтингу фракцій – Опозиційний блок, депутати якого рідко відвідують сесійну залу.

Утім, в «опозиціонерів» також є своє перше місце. Середньостатистичний представник оппоблоку поліпшив показники рейтингу[1] на 64% – це найкращий результат за 5 сесію. Слідом ідуть група «Відродження» – 29%, Радикальна партія – 27%, БПП – 23%, НФ – 21%, група «Воля народу» і Самопоміч по – 20%, Батьківщина – 17% і позафракційні депутати – 13%.

Таке значне покращення у спадкоємців «Партії Регіонів» не означає, що вони різко почали підтримувати реформи. Швидше це свідчить про «вузькість» коаліції, якій доводиться «добирати» голоси серед формальної опозиції. Питання в тому, що опозиціонери вимагають натомість?

Згуртованість фракцій

Оцінити згуртованість фракції можна кількома способами. Наприклад, порахувати Індекс Райса, що оцінює фракційну дисципліну в Конгресі США. Альтернативний варіант – оцінити розсіювання[2] рейтингів членів фракції відносно середнього показника за фракцією. Якщо відхилення невелике – це значить, що члени фракції у більшості випадків голосують однаково за законопроекти Індексу реформ. Навпаки, велике відхилення може свідчити про відсутність згуртованості у фракції.

Незмінне лідерство Народного Фронту пояснюється відносно невеликою різницею в рейтингу його членів:

• 60% депутатів фракції Арсенія Яценюка входять до топ-100;
• 90% представників НФ мають рейтинг 200+.

Президентська фракція трохи більш «розпорошена»:

• 33% депутатів входять до топ-100;
• 76% представників БПП мають рейтинг 200+.

Можна припустити, що президентську фракцію підводять мажоритарні депутати. Проте це не так. У середньому рейтинг мажоритарних депутатів на 22 бали вище, ніж у депутатів, обраних за списком. Наприклад, останнім у рейтингу президентської фракції йде Віталій Чепінога (номер 56 у списку БПП), що відвідав тільки 27% пленарних засідань, є членом 7 груп з міжпарламентських зв’язків і має 25 помічників (3 на постійній основі).

Дві позакоаліційні фракції, Радикальна партія і Батьківщина, – монолітніші та дисциплінованіші. Вони схожі за кількома ознаками: наявність яскраво вираженого лідера, жорстка фракційна ієрархія та схожі патерни голосувань – кореляція голосувань за законопроекти Індексу реформ між депутатами двох фракцій дорівнює 80%. Але є законодавчі ініціативи, які роз’єднують фракції Юлії Тимошенко і Олега Ляшка. Наприклад, законопроект про судоустрій і статус суддів підтримала Батьківщина, але не підтримала Радикальна партія. Півроку потому ситуація діаметрально змінилася – законопроект про Вищу раду правосуддя підтримали практично всі «радикали» і не підтримав жоден представник фракції Юлії Тимошенко.

Рейтинг за складовими

Експерти Індексу реформ оцінюють регуляторні акти за п’ятьма основними напрямками: 1) державне управління та боротьба з корупцією; 2) державні фінанси; 3) монетарна політика та фінансові ринки; 4) ринкова політика та зовнішня торгівля; 5) енергетична незалежність.

Така методологія рейтингу дозволяє подивитися, як фракції підтримують той чи інший напрямок.

У такій розбивці роботи фракцій є кілька цікавих особливостей. Якщо в загальному заліку фракцій політична сила Юлії Тимошенко обіймає лише 5 місце, то за напрямом «Державний напрямок» – 3. Це обумовлено тим, що фракція Батьківщина відносно частіше за Радикальну партію і Самопоміч підтримує антикорупційні законопроекти.

На рішення фракції підтримати чи ні кожен окремий законопроект впливає ініціатор законопроекту. З огляду на напружені взаємини між лідером Самопомочі Андрієм Садовим і Петром Порошенком, деякі антикорупційні ініціативи Президента не були підтримані Самопоміччю. Наприклад, за законопроект про забезпечення права на справедливий суд проголосувало лише два депутати від Самопомочі.

Підсумки 5 сесії

1. Народний Фронт утримує лідерство як серед фракцій, так і серед народних депутатів. Рейтинг фракцій – 277 балів. У топ-10 входять 7 представників НФ.
2. Найбільше зростання рейтингу у депутатів Опозиційного блоку (64%). Це свідчить перш за все про «вузькість» коаліції, якій доводиться «добирати» голоси серед формальної опозиції.
3. Фракція Батьківщина підтримувала законопроекти складової «Державне управління і боротьба з корупцією» відносно частіше за Радикальну партію та Самопоміч.

Примітки: