Час від часу в інтернеті спалахують великі скандали про те, що у того чи іншого голови держпідприємства (ДП) знайшли великий бізнес, зв’язки з бізнес-групами чи новий автомобіль, який він теоретично не може собі дозволити. Звісно, у суспільства виникає питання: чому знову до «годівниці» дорвалась неблагонадійна людина, і чому не можна було розібратися перед тим, як її взяли на роботу.
У корпоративному сегменті великі компанії впроваджують відділи внутрішнього аудиту та наймають форензік фахівців для перевірки майбутніх менеджерів. На жаль, в той же час держава залишається незахищеною. Максимум, що чекає кандидата на роботу в держкомпанії – це рутинний дзвінок до відділу кадрів колишніх роботодавців.
Зараз держава проводить велику рекрутингову кампанію по найму директорів ДП. По закінченню термінів контрактів старих менеджерів, а іноді й до цього, міністерства оголошують конкурси. Бюрократичною мовою процес називається «постанова 777» – це номер документа, розробленого МЕРТ, який суттєво підвищив прозорість процесу відбору кандидатів. Згідно з процедурою імена кандидатів розкриваються за місяць до засідання комісії, яка і визначить переможця (процес трохи відрізняється для деяких великих підприємств: тоді кандидата затверджують дві комісії). Ймовірно, через новизну процесу українське суспільство ще не повною мірою користується всіма перевагами відкритості. Наприклад, зараз проводиться справжній відкритий конкурс на посаду голови Укрспирту, але широкого обговорення як кандидатів, так і їхніх програм розвитку ДП не відбувається. Аби прийняти правильне рішення, комісія, яка оцінює кандидатів, повинна знати пов’язані з кожним ризики, і в цьому може допомогти громадськість.
Один із фахівців, який професійно займається корпоративною розвідкою, погодився поділитися з нами деякими напрацюваннями.
Для початку необхідно знайти список кандидатів, зазвичай, на сайті того чи іншого міністерства. Наприклад:
- МІУ: http://new.mtu.gov.ua/timeline/Kadri.html
- МЕРТ: http://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&title=Vakansii
- Мінагро: http://minagro.gov.ua/node/15537
Аби зробити алгоритм пошуку більш наочним, ми, в якості прикладу, обрали конкурс на посаду голови Іллічівського морського торгового порту.
Як правило, з потенційними кандидатами може виникнути кілька проблем, які працівники відділу кадрів під час своєї стандартної перевірки не виявлять.
Крок 1. Конфлікт інтересів: власний бізнес
На жаль, навіть через півтора року після революції, ця проблема дуже актуальна. На багатьох держпідприємствах працюють керівники, які мають власний бізнес в цій же або суміжній галузі. При цьому їх власний бізнес завжди демонструє відмінну прибутковість, а держпідприємство розвалюється і деградує.
Відстежити зв’язок майбутнього чиновника з бізнесом не завжди легко. Однак, перевірка заявлених кандидатів уже видає досить цікаві результати.
Наприклад, кілька кандидатів на посаду голови порту Іллічівська, а також їхні близькі та далекі родичі володіють частками в бізнесах, що мають відношення до діяльності порту. Таке володіння, як правило, створює конфлікт інтересів і високий ризик того, що, очоливши дане держпідприємство, такий кандидат буде, в першу чергу, керуватися власними інтересами, а не інтересами держави.
Як знайти: Існує безліч офіційних і неофіційних баз даних власників бізнесів. Дуже вчасно в Україні запустили реєстр Мін’юсту (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), який видає інформацію про акціонерів будь-якої української компанії. Інформація по ним достовірна і формується досить швидко .
Здійснюючи пошук, варто звертати увагу на бізнеси в суміжних з діяльністю ДП галузях. Якщо кандидат володіє невеликим або нерелевантним бізнесом, це може нічого не означати. Деякі кандидати володіють частками в невеликих юридичних особах, які вже кілька років не ведуть жодної діяльності.
Також не забувайте, що даний реєстр можна використати не тільки для пошуку, але й для підтвердження інформації, яку ви знайшли на сумнівних ресурсах. Навіть сайти з фейками іноді містять правду, яку просто треба перевірити в надійних джерелах. Зверніть увагу, що можна замовити і розгорнуті виписки, але за них доведеться заплатити близько 50 грн. за штуку (https://usr.minjust.gov.ua/).
Крім того, існує платна база СПАРК (http://www.spark-interfax.ru/), яка містить інформацію про компанії, що зареєстровані в Україні, Росії та Казахстані. Дані в цій базі іноді бувають застарілими або неповними, але її перевага полягає в тому, що вона дозволяє робити пошук за багатьма параметрами, включаючи ім’я акціонера або керівника, галузь тощо. На жаль, доступ до бази платний і доведеться викласти кілька сотень доларів на місяць.
Короткий алгоритм використання виглядає наступним чином:
- Шукаємо інформацію про кандидата в пошуковій системі за запитом «компанії [ПІБ кандидата]». Часто подібні дані можуть публікуватися на регіональних сайтах.
- Далі на сайті https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch намагаємося підтвердити дану інформацію. Іноді форма власності в статтях не вказується, а є тільки назва підприємства, тоді форму власності необхідно підібрати (в більшості випадків це буде ТОВ). Результати подібної перевірки ви можете знайти в таблиці.
З допомогою вищеописаної процедури нам вдалося виявити двох кандидатів, які володіють кількома фірмами в сфері портової діяльності, що створює базовий ризик конфлікту інтересів для даних людей. Більше того, партнером кандидата в одній з фірм є відомий олігарх, що може сигналізувати про зв’язки з бізнес-групами.
Приміром: кандидат на посаду директора ДП Іллічівський МТП, на разі звільнений колишній директор цього порту Крук Ю.Ю., разом зі своїм братом, є співвласником великої кількості транспортних компаній, які мають інтерес як в сільськогосподарському, так і в стивідорному бізнесі. Різні транспортні та агрокомпанії також зареєстровані на дружину брата Юрія Крука (В’ячеслава Крука) і на її брата. А батько Юрія Крука є президентом Асоціації портів України, що також додає конфлікт інтересів.
Також в даному типі ризику «засвітився» пан Гудко Д.В., який є співвласником великої кількості транспортних і торговельних компаній (всього близько 20 позицій), наприклад: ТОВ «Амос», яке має безпосередній інтерес в контейнерному бізнесі Іллічівського МТП і є співзасновником Іллічівського митного вантажного терміналу (ТВТ).
Якщо кінці компаній йдуть в офшори, не варто відразу засмучуватися. Реєстри деяких країн відкриті і надають виписки за символічну плату, деякі взагалі не беруть за це грошей. За списком корпоративних реєстрів вам сюди: https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_company_registers – відкривайте та перевіряйте.
Крок 2. Конфлікт інтересів: політики і партії
З багатьох причин політики зацікавлені в тому, щоб отримати доступ до привабливого держпідприємства. У даному випадку важливі як доступ до коштів для поповнення партійної каси, так і доступ до адмінресурсу. У підсумку, підприємство перетворюється на партійну філію, подекуди навіть брендовану відповідною агітаційною продукцією.
В даному випадку, вкрай важливо не плутати політиків з волонтерами та громадськими активістами. Людина, яка вболіває за рідне місто при високому рівні професіоналізму може стати дуже гідним кандидатом.
Як знайти: Звісно, найкориснішим інструментом тут будуть пошукові системи. Якщо людина мріє проявити себе в політиці, вона цього не приховує. Навіть якщо ваш кандидат балотувався від маловідомої партії в маловідомому місці десять років тому, швидше за все ви знайдете це в інтернеті. До речі, раджу з уявного патріотизму не ігнорувати Yandex: деяку інформацію в українському сегменті він знаходить краще, а також має зручні оператори пошуку, яких немає Google (наприклад, оператор «&» шукає два слова в одному реченні, а за допомогою оператора «/ + х »можна шукати інформацію, де два слова знаходяться на певній (х) відстані один від одного). Більше інформації про операторів Google і Yandex можна знайти за посиланнями:
- https://support.google.com/websearch/answer/2466433?hl=ru
- http://help.yandex.ru/search/query-language/search-context.xml
У нашому випадку, інформацію про зв’язки з політиками знайшли у п’ятьох кандидатів, але тільки у двох вона досить потужна, аби представляти істотний ризик, а саме у Крука Ю.Ю. і Гудко Д.В.
Батько Крука Ю.Ю. тричі був депутатом Верховної Ради України (у минулому депутат від партій «Єдина Україна», фракція НДП, фракція ППУ, фракція “Трудова Україна”, група “Республіка”, БЮТ, Партія регіонів). Сам Крук-молодший з 2005 року зі своїм братом є депутатом міськради від Партії Зелених.
Близьким другом і бізнес-партнером пана Гудко є “БЮТівець” Юрій Плужников, депутат одеської обласної ради 6-го скликання, з 2007 по 2010 очолює Одеську обласну організацію партії “Реформи і порядок”.
Крок 3. Конфлікт-інтересів: бізнес-групи
Така проблема створює аналогічний конфлікт інтересів, як і у випадку з власним бізнесом, але трохи відрізняється методика пошуку. На цей раз власники та їхні бізнеси добре відомі. У тіні при цьому повинен залишатись зв’язок між бізнес-групою і кандидатом.
Як знайти: По-перше, зв’язок не завжди залишається в тіні. На зв’язок з бізнес-групами може вказувати нинішнє місце роботи (пошукові системи, сайти пошуку роботи, linkedin.com). Іноді виявити зв’язок буває досить складно, але у таких кандидатів є усталені ознаки: хороше матеріальне становище та/або великий досвід роботи на держпосадах.
Несподіване відкриття принесли нам і останні конкурси. Час від часу деяких кандидатів починали активно піарити ЗМІ, які належать виключно певній бізнес-групі. Це слабкий доказ, але на нього теж варто звертати увагу: зв’язок завжди легше шукати, якщо знати, який.
Для того, щоб виділити тренди в публікаціях про конкретних людей, необхідно просто задати пошук за певним часовим проміжком. Така функція є практично у всіх пошукових системах.
Приміром: кандидат на посаду директора ДП Іллічівський МТП Крижанівський С.В. раніше працював директором компанії ТОВ “СП Рісойл Термінал” яка і зараз оперує в Іллічівському МТП.
Ще одним прикладом може бути кандидат Скворцов Г.П., який вже був директором Іллічівського МТП і був звільнений в 2009 році. На сьогоднішній день в порту працює його син, який очолює один з терміналів ІМПТ, що посилює ризик конфлікту інтересів у разі перемоги Скворцова Г.П. у конкурсі.
Крок 4. Негативна репутація
З певної причини відділи кадрів часто не можуть елементарно внести ім’я людини в пошукову систему (можливо, позначається відсутність комп’ютерної грамотності). При цьому на роботу приймають людину з кримінальним минулим, або людину з досвідом роботи виключно на держпосадах, який при цьому веде непропорційно шикарний спосіб життя.
Як знайти: У першу чергу, негативна біографія буде спливати в пошукових системах, чорних списках працівників і реєстрах судових справ.
В інтернеті існує кілька чорних списків недобросовісних громадян України. Як приклад, можна використовувати blackbase.info.
Тут теж не варто забувати, що розміщення даної інформації суперечить закону України про захист персональних даних, тому подібні сайти живуть не довго. Доступ до рішень українських судів можна отримати на сайті http://reyestr.court.gov.ua/. Зверніть увагу, що інформація про імена фізичних осіб на даному сайті прихована, тому його теж варто використовувати, тільки якщо вам вже відома деяка інформація про кандидата.
Також ніхто не скасовував соцмережі та форуми. Тут варто зрозуміти, до якої соціологічної групи відноситься ваш кандидат. Залежно від регіону проживання, виду діяльності і, найголовніше, віку він вибере свою соцмережу і вам потрібно зрозуміти, яку саме. Не обмежуйтесь лише мережею Facebook. Люди старшого віку нададуть перевагу «однокласникам» або тематичним форумам. Колишні великі менеджери напевно засвітяться на linkedin. А молоді люди з російськомовних регіонів швидше за все відкриють аккаунт «ВКонтакте».
В сучасному світі соцмережі і форуми можуть розповісти про людину дуже багато: місце проживання, інтереси, майно, спосіб життя, друзі, родичі і т.д. з якоїсь причини люди діляться цим саме в інтернеті, при цьому агресивно приховуючи в реальному житті. Якщо кандидат народився задовго до появи інтернету, то не сумуйте, скоріше за все в інтернеті є його діти/онуки, які покажуть реальний спосіб життя кандидата (наприклад в Instagram). Родичів найлегше вичислити за адресою прописки (див. розділ «Технічні кандидати»).
На сьогоднішній день найпопулярніші в Україні соцмережі – це:
Зрозуміло, що чим відоміша людина, тим більше про нього негативної інформації, тому до будь-якої подібної інформації варто ставитись скептично, з іншого боку, деякі дані дійсно можна перевірити або знову підняти в пресі і вже члени комісії з’ясують у кандидата ступінь правдивості подібних звинувачень.
Крок 5. Технічні кандидати
На одному з конкурсів нами було виявлено, що двоє з трьох кандидатів на місце керівника харківського підприємства прописані в одному багатоквартирному будинку в Кременчуці. В цьому випадку це не було порушенням, але в будь-якому конкурсі дуже важливо розуміти зв’язки між кандидатами.
Наприклад, у даному конкурсі беруть участь двоє нинішніх співробітників Іллічівського МТП, які прийшли на роботу разом з останнім керівником порту.
Як знайти: Дані про прописку можна знайти в платних базах і на сайтах типу www.nomer.org. Дуже важливо пам’ятати, що подібних офіційних баз не існує в природі, так як це законодавчо заборонено. Тому у всіх базах інформація буде застаріла і неповна. Також зв’язки між людьми добре ідентифікуються через соцмережі (див. вище). (Правда, наші нові продвинуті чиновники останнім часом стільки усіх «нафрендили», що такі зв’язки також варто перевіряти на достовірність). Ще бази адрес добре допомагають, якщо треба знайти маму чи дружину, на яких може бути оформлений бізнес.
Як правило, перевірка кандидатів «на вшивість» не обмежується одним із вищеперерахованих способів. Це може бути комбінація різних підходів, в результаті яких і складеться пазл зі «справжнім обличчям» кандидата. Хочу поділитися ще деякими джерелами, які допоможуть вам у вирішенні цього завдання:
Кеш та історія:
Якщо ви знаєте про те, що в інтернеті була інформація про кандидата, але вона вже видалена, можете скористатися кешем пошукових систем (ось, наприклад, інструкція від Google https://support.google.com/websearch/answer/1687222?hl=ru ). Також дуже рекомендую сайт www.archive.org – він може зберігати кілька знімків інтернет-сторінок на різні дати.
Знаючи про всі ці прийоми, ви витратите не більш години-двох на перевірку одного кандидата. Натомість долучитесь до процесу змін і допоможете зберегти державне майно.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
